19 березня 2025 року
м. Київ
справа №140/6116/24
адміністративне провадження № К/990/10052/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Тацій Л.В., Стеценка С.Г.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2025 року у справі № 140/6116/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасування рішення, викладене у листі від 05 червня 2024 року № 7260-6265/Я-02/8-0300/24, щодо відмови провести перерахунок та відновити пенсію по інвалідності з урахуванням розміру збільшення пенсії (індексації) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (далі - Постанова № 118), а також доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. № 713 «Про додатковий та соціальний захист окремих категорій осіб» (далі - Постанова № 713), без обмеження пенсії максимальним розміром;
- зобов'язати здійснити з 01 травня 2024 року перерахунок та відновити виплату пенсії по інвалідності з урахування доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн згідно з Постановою № 713 (встановленої на виконання рішень суду від 16 березня 2023 року у справі № 140/324/23 та від 28 вересня 2023 року у справі № 140/24154/23), без обмеження пенсії максимальним розміром;
- зобов'язати здійснити з 01 червня 2024 року перерахунок та відновити виплату пенсії по інвалідності з урахуванням розміру збільшення пенсії (індексації) відповідно до Постанови № 118, без обмеження пенсії максимальним розміром.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2025 року, у задоволенні позову відмовлено повністю.
Як вбачається зі змісту оскаржуваних судових рішень, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінню Пенсійного фонду України у Волинській області та отримує пенсію по інвалідності у розмірі 100 процентів грошового забезпечення відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-XII).
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14 червня 2022 року у справі №140/3987/22 Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зобов'язано здійснити ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням виплачених сум) на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Волинській області» від 14 квітня 2022 року № 33-23-2527д про розмір грошового забезпечення (станом на березень 2019 року).
Розрахунок пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення суду у справі № 140/3987/22 проведено з грошового забезпечення станом на березень 2019 року у сумі 10313,25 грн з таких видів: посадовий оклад - 2820,00 грн, оклад за військовим званням - 950,00 грн, надбавка за вислугу років (35%) - 5223,75 грн, щомісячні додаткові види грошового забезпечення - 5223,75 грн.
З 01 березня 2022 року на підставі пункту 2 Постанови № 118 позивачу встановлене підвищення пенсії (індексація) у сумі 1443,86 грн (10313,25 грн х 0,140).
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 16 березня 2023 року у справі №140/324/23 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 01 серпня 2022 року нарахування та виплату щомісячної доплати в розмірі 2000,00 грн відповідно до Постанови № 713.
Згідно з перерахунком пенсії за пенсійною справою № ХА2960-МВС перерахований розмір пенсії становив 21880,39 грн, з них 10313,25 грн - основний розмір пенсії; 1804,83 грн - індексація пенсії (основного розміру з урахуванням 25% підвищення) за 2022 рік; 1500,00 грн - індексація за 2023 рік; 2000,00 - щомісячна доплата; 3684,00 грн - підвищення та надбавки до пенсії; з урахуванням максимального розміру до виплати - 20930,00 грн.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2023 року у справі №140/24154/23 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з врахуванням щомісячної доплати в розмірі 2000,00 грн відповідно до Постанови № 713, без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 03 січня 2023 року у справі №140/6995/23 зобов'язано Державну установу «ТМО МВС України у Волинській області» підготувати та надати до ГУ ПФУ довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2022 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-XI, з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704) щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку його пенсії з 01 лютого 2022 року.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 року у справі №140/23/24 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 01 лютого 2022 року перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки Державної установи «ТМО МВС України у Волинській області» від 13 березня 2023 року № 2885д про розмір грошового забезпечення (станом на 01 січня 2022 року).
Виконуючи рішення суду, Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області перерахувало основний розмір пенсії позивача, який з 01 травня 2024 року на підставі довідки від 13 березня 2023 року № 2885д виплачується у розмірі 12131,28 грн з грошового забезпечення: посадовий оклад - 4340,00, оклад за військовим званням - 1340,00 грн, надбавка за вислугу років (40%) - 2272,00 грн, середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення - 4179,28 грн). З розрахунку пенсії слідує, що загальний розмір пенсії включає: 12131,28 грн - основний розмір пенсії; 2122,98 грн - індексація за 2022 рік (основний розмір пенсії + 25% підвищення основного розміру пенсії) х 0,140); 1500,00 грн - індексація за 2023 рік; 1495,45 грн - індексація за 2024 рік; 181,97 грн - щомісячна доплата згідно з Постановою № 713 (з урахуванням збільшення основного розміру пенсії на 1818,03 грн); 3032,82 грн - збільшення пенсії від суми 12131,28 грн (25%), 4086,00 грн - інші підвищення та надбавки. До виплати з урахуванням максимального розміру пенсії - 23610,00 грн.
З 01 червня 2024 року розрахований загальний розмір пенсії позивача становить 22663,38 грн, у тому числі: основний розмір - 12131,28 грн; індексація за 2023 рік - 1500,00 грн (за рішенням суду); індексація за 2024 рік - 1085,05 грн; збільшення пенсії (25%) від суми 14716,33 грн - 3679,08 грн; щомісячна доплата згідно з Постановою № 713 - 181,97 грн; інші підвищення та надбавки - 4086,00 грн.
Рішенням Волинського окружного адміністративного від 16 квітня 2024 року у справі №140/31033/23 Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зобов'язано здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмежень десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, з 29 березня 2023 року.
Суд першої інстанції (рішення якого залишено без змін судом апеляційної інстанції) відмовляючи у задоволенні позову виходив з того, що дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо виключення з пенсії позивача при її перерахунку індексації за 2022 рік відповідають статті 64 Закону № 2262-ХІІ, а також що після проведення перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2022 року, у позивача розмір пенсії збільшився на 1818,03 грн і становить 12131,28 грн (був 10313,25 грн), а це виключає можливість нарахування позивачу щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн.
Суди попередніх інстанцій зазначили, що перерахунок пенсії, проведений у період з 01 січня 2021 року до 28 лютого 2022 року, є обставиною, яка виключає можливість нарахування індексації відповідно до Постанови № 118, якщо такий перерахунок проведений відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ з нового грошового забезпечення, на що вказує стаття 64 цього Закону.
Крім того, зазначено, що оскільки основний розмір пенсії позивача з 01 лютого 2022 року на підставі частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ за новою довідкою був збільшений, то така відповідно до приписів статті 64 Закону № 2262-ХІІ не підлягає індексації у 2022 році, яка йому станом на 01 березня 2022 року була нарахована відповідно до Постанови № 118 (набрала чинності 01 березня 2023 року) за відсутністю такої довідки для перерахунку пенсії. Відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг у цьому випадку відбувається за рахунок підвищення доходу пенсії.
При цьому враховано, що позивачу проводиться нарахування підвищення перерахованої з нового грошового забезпечення пенсії (індексація) за 2023 та 2024 роки.
Щодо вимог про відновлення передбаченої Постановою № 713 доплати до пенсії при її перерахунку суди попередніх інстанцій зазначили, що в судовому порядку (рішення суду від 18 березня 2024 року № 140/23/24) були захищені права позивача на перерахунок пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення пенсії станом на 01 січня 2022 року, які обумовлені підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року згідно із Законом України від 2 грудня 2021 року № 1928-IX «Про Державний бюджет України на 2022 рік».
На відміну від перерахунку пенсії з 01 квітня 2019 року (справа № 140/3987/22), який був проведений з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у позивача виникло до 01 березня 2018 року (з врахування додаткових складових грошового забезпечення під час перерахунку пенсії, а не через зміну їх розміру), перерахунок пенсії з 01 лютого 2022 року був проведений саме у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Тобто після проведення перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Волинській області» від 14 квітня 2022 року № 33-23-2527д про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2022 року, яка виготовлена у зв'язку зі збільшенням окладів та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, у позивача розмір пенсії збільшився на 1818,03 грн і становить 12131,28 грн (був 10313,25 грн).
Тому вказані обставини виключають можливість нарахування позивачу щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн та Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області на підставі абзацу третього пункту 1 Постанови № 713 правомірно після проведеного перерахунку пенсії позивача на виконання рішення суду від 18 березня 2024 року у справі № 140/23/24 встановило щомісячну доплату у розмірі 181,97 грн (тобто якого не вистачає до 2000,00 грн).
Суди попередніх інстанцій зазначили, що зобов'язання рішеннями суду у справах № 140/324/23 та № 140/24154/23 Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 доплати у розмірі 2000,00 грн (з 01 серпня 2022 року) не впливає на викладені висновки суду, оскільки обставини, які зумовлюють перегляд щомісячної доплати, виникли після проведення відповідачем на виконання рішення суду у справі № 140/23/24 перерахунку пенсії позивача.
Також, в оскаржуваних рішеннях зазначено, що пенсія позивача з 01 червня 2024 року на виконання рішення суду у справі №140/31033/23, яким було зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 29 березня 2023 року без обмеження десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, виплачується без обмеження її максимальним розміром.
Не погодившись з вказаними судовими рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій позивач направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2025 року у справі № 140/6116/24, прийняти нове рішення про задоволення позову.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіривши зміст оскаржуваних судових рішень, доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.
Відповідно до статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить забезпечення апеляційного перегляду справи. Касаційне оскарження судового рішення допускається лише у визначених законом випадках.
Частиною першою статті 13 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
У вказаній справі суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.
В обґрунтування права на касаційне оскарження скаржник зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, позивач позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи, справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для заявника.
Втім, зміст доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпункті «а» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, оскільки скаржником не обґрунтовано в чому саме полягає фундаментальне значення саме цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.
Суд відхиляє посилання скаржника на положення підпункту «б» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України з огляду на те, що в обґрунтування вказаного твердження він не навів та не обґрунтував, при розгляді яких саме справ він позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, та яким чином ці обставини впливають на вирішення спору у конкретній іншій справі. Суд зазначає, що лише загальні посилання на такі обставини, за відсутності вмотивованих аргументів, не дають підстав для висновку, що є підстави для відкриття касаційного провадження, з посиланням на підпункт «б» частини п'ятої статті 328 КАС України.
Стосовно доводів касаційної скарги в частині посилань на підпункт «в» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, колегія суддів вважає, що посилання скаржника на те, що справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для заявника є необґрунтованим, оскільки такі посилання з означеним у скарзі предметом спору не містять обґрунтованих фактичних передумов для віднесення справи до категорії суспільно або винятково значимих.
Касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить лише детальний виклад фактичних обставин справи, цитування норм права, що регулюють спірні правовідносини та посилання на підстави непогодження з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій щодо встановлених обставин справи та застосування нормативно-правових актів.
Таким чином, аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у цьому випадку обставин, наведених у підпунктах «а», «б», «в» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, установлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.
Натомість, скаржник на підтвердження своєї позиції фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судом у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 КАС України.
Крім того слід зауважити, що суди першої та апеляційної інстанції ухвалили оскаржувані судові рішення відповідно до висновків Верховного Суду викладених у постановах від 15 лютого 2024 року у справі № 620/4786/23, від 20 червня 2024 року у справі № 420/23990/23, від 08 листопада 2022 року у справі № 420/2473/22.
Суд не бере до уваги посилання скаржника на висновки викладені у постанові Верховного Суду від 04 лютого 2025 року у справі № 620/4999/24, оскільки вони не є релевантними до спірних правовідносин.
У вказаній справі Верховний Суд дійшов висновку, що перерахунок пенсії позивача, проведений відповідачем на виконання судових рішень з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії. Тому позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000 грн відповідно до Постанови №713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття Постанови №713 - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018.
Суд наголошує, що подібність правовідносин означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, їхніх повноважень, об'єкта, предмета правового регулювання відносин, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їхньої подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.
Крім того слід зауважити, що Верховним Судом 16 грудня 2024 року було прийнято рішення у зразковій справі № 400/6254/24 де висловлено правову позицію, що перерахунок пенсії військовослужбовця, на підставі рішення суду, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 року, 1 січня 2022 року, 1 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», є таким перерахунком пенсії з підвищенням, який відповідно до абзацу третього пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» та постанов Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», та від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», є правомірною підставою для невиплати доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн та індексації за 2022, 2023 роки.
Таким чином, з огляду на викладене, колегія суддів відхиляє доводи скаржника про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
На підставі вищенаведеного та з урахуванням того, що оскаржувані судові рішення прийняті у справі незначної складності, а виключних підстав для касаційного оскарження судових рішень у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, передбачених частиною п'ятою статті 328 КАС України скаржником у касаційній скарзі належним чином не обґрунтовано, суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2025 року у справі № 140/6116/24.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала у спосіб її надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець
Судді С. Г. Стеценко
Л. В. Тацій