18 березня 2025 року
м. Київ
справа №560/2530/22
адміністративне провадження №К/990/9322/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 липня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року у справі №560/2530/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
установив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, у якому просив:
1) визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Хмельницькій області по нарахуванню податкових зобов'язань по сплаті земельних податків за земельні ділянки, які належать позивачу на праві приватної власності;
2) визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29 грудня 2021 року за номерами: № 520568/2-2405-2209 на суму 5 870,88 грн, № 520566/2-2405-2209 на суму 160 014,93 грн, № 520567/2-2405-2209 на суму 311 946,97 грн, № 520568/1-2405-2209 на суму 5 870,88 грн, № 520566/1-2405-2209 на суму 160 014,93 грн, № 520567/1-2405-2209 на суму 311 946,97 грн, № 520568-2405-2209 на суму 5 870,88 грн, № 520566-2405-2209 на суму 160 014,93 грн, № 520567-2405-2209 на суму 311 946,97 грн, якими позивачу було визначено суми податкового зобов'язання за платежами земельний податок з фізичних осіб.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2022 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2023 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 29 грудня 2021 року №520568/2-2405-2209, №520566/2-2405-2209, №520567/2-2405-2209, №520568/1-2405-2209, №520566/1-2405-2209, №520567/1-2405-2209, №520568-2405-2209, №520566-2405-2209, №520567-2405-2209.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Проте, постановою Верховного Суду від 22 квітня 2024 року скасовано рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 29 грудня 2021 року №520568/2-2405-2209, №520566/2-2405-2209, №520567/2-2405-2209, №520568/1-2405-2209, №520566/1-2405-2209, №520567/1-2405-2209, №520568-2405-2209, №520566-2405-2209, №520567-2405-2209 та в цій частині справу направлено на новий розгляд до Хмельницького окружного адміністративного суду.
У решті рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2023 року залишено без змін.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 липня 2024 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року, позов задоволено.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а тому підлягає залишенню без руху з огляду на таке.
Статтею 329 КАС України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Передбачений зазначеною статтею строк касаційного оскарження пропущено, оскільки оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалено 12 грудня 2024 року, а з касаційною скаргою скаржник звернувся до Верховного Суду 04 березня 2025 року.
Водночас у касаційній скарзі скаржник заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження
Обґрунтовуючи поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження відповідач покликається на те, що вже звертався до Верховного Суду з касаційними скаргами, однак їх було повернуто. Скаржник зауважує, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Крім того, посилається на практику Верховного Суду щодо питання поновлення строків. Цитує частину п'яту статті 333 КАС України. На думку заявника вказані обставини є поважними підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Інших поважних причин неможливості звернення до суду касаційної інстанції у строк, встановлений статтею 329 КАС України, скаржником не зазначено.
Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.
Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно убачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.
Як убачається з матеріалів касаційної скарги, Єдиного державного реєстру судових рішень та відповідно до відомостей Комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», відповідач вже неодноразово реалізовував своє право на касаційне оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі. Однак ухвалами Верховного Суду від 23 січня 2025 року та від 21 лютого 2025 року касаційні скарги було повернуто як такі, що не містили обов'язкових підстав касаційного оскарження.
Водночас у своїх ухвалах про повернення раніше поданих касаційних скарг Верховний Суд неодноразово надавав роз'яснення скаржнику щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень.
Однак, звертаючись повторно до суду з касаційною скаргою, відповідач так і не виправив недоліків касаційної скарги, на які було вказано Верховним Судом.
Так, невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та, як наслідок, повернення її скаржнику, не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.
Також Верховний Суд не приймає до уваги й доводи скаржника щодо подання ним повторної (чергової) касаційної скарги в межах річного строку з дня складання повного тексту оскаржуваної постанови, з огляду на те, що частина п'ята статті 333 КАС України не змінює загальні строки реалізації особою права на касаційне оскарження, які встановлені статтею 329 КАС України, а є імперативною нормою процесуального закону, яка встановлює для суб'єктів владних повноважень граничний (присічний) строк на касаційне оскарження судових рішень.
Посилання на дослідження судової практики Верховного Суду, само по собі не може слугувати підставою для поновлення процесуального строку, без належного обґрунтування подібності правовідносин.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями Кодексу адміністративного судочинства України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Оскільки касаційну скаргу подано без додержання вимог, встановлених КАС України, таку касаційну скаргу слід залишити без руху та надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення зазначених вище недоліків.
Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України, Верховний Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 липня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року у справі №560/2530/22 залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, а також у разі, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані судом неповажними, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. О. Шишов
Судді І. В. Дашутін
М. М. Яковенко