18 березня 2025 року
м. Київ
справа №140/4927/24
адміністративне провадження № К/990/9026/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року, додаткове рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року та постанови Восьмий апеляційний адміністративний суд від 04 лютого 2025 року у справі №140/4927/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Текман» до Волинської митниці, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю «Далет Брок», про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,
установив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Текман» звернулося до суду з позовом до Волинської митниці (далі відповідач) про визнання протиправною відмови Волинської митниці підготувати висновок про повернення позивачу суми надмірно сплачених митних платежів; зобов'язання підготувати висновок про повернення позивачу суми надмірно сплачених митних платежів (податку на додану вартість) за митною декларацією (далі - МД) № 23UA205030002491U3 від 22 лютого 2023 року - 42 419,58 грн, та за МД № 23UA205030004261U2 від 20 березня 2023 року - 19 154,63 грн та подати його у встановленому порядку для виконання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для повернення на банківський рахунок позивача IBAN: НОМЕР_1 в ПАТ АБ Південний, МФО 328209.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року адміністративний позов задоволено.
05 вересня 2024 року позивач подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі та просив стягнути з відповідача на його користь судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5 000,00 грн.
Додатковим рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року заяву позивача про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Текман» витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 грн.
У задоволенні решти заяви відмовлено.
Постановою Восьмий апеляційний адміністративний суд від 04 лютого 2025 року апеляційну скаргу Волинської митниці залишено без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року у справі №140/4927/24 без змін.
Постановою Восьмий апеляційний адміністративний суд від 04 лютого 2025 року апеляційну скаргу Волинської митниці залишено без задоволення, а додаткове рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року у справі №140/4927/24 без змін.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Волинська митниця звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою.
При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою Суд виходить з такого.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням відповідає стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно із частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до пункту другого частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.
Такий перелік не є вичерпним.
Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.
Предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких її не можна було розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
Посилання скаржника у касаційній скарзі на те, що справа має виняткове значення для нього є безпідставним, оскільки особою, яка подала касаційну скаргу, не доведено наявності таких обставин і доказів на підтвердження їх наявності не надано, а спірні правовідносини були предметом судового контролю, здійсненого судами першої та апеляційної інстанцій.
Також Суд зауважує, що додаткове рішення є невід'ємною частиною рішення, яким розглянуто справу по суті.
Тому при оцінці касаційної скарги на предмет допустимості касаційного оскарження в частині оскарження додаткового рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року, слід застосовувати такий же критерій.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 248, 328, 333, 359 КАС України, -
ухвалив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року, додаткове рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року та постанови Восьмий апеляційний адміністративний суд від 04 лютого 2025 року у справі №140/4927/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Текман» до Волинської митниці, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю «Далет Брок», про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. О. Шишов
Судді І. В. Дашутін
М. М. Яковенко