ф
19 березня 2025 року
м. Київ
справа №420/11229/24
адміністративне провадження № К/990/6226/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Желєзного І.В.,
суддів: Білак М.В., Мацедонської В.Е.,
перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2024 року у справі № 420/11229/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2024 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення та невиплати грошового забезпечення ОСОБА_1 з 04 серпня 2022 року по 19 травня 2023 року з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення), інших виплат, які розраховуються з урахуванням посадового окладу, з 04 серпня 2022 року по 19 травня 2023 року, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів Україні "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року № 704, з урахуванням раніше виплачених сум та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
У решті позову відмовлено.
15 лютого 2025 року військова частина НОМЕР_1 через підсистему "Електронний суд" звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою в цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 20 лютого 2025 року касаційну військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2024 року у справі № 420/11229/24 залишено без руху. Надано скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, шляхом надання до суду документа про сплату судового збору та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення строку та наданням доказів на їх підтвердження.
Копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху від 20 лютого 2025 року надіслано скаржнику через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» до його електронного кабінету.
Пунктом 2 частини шостої статті 251 КАС України визначено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Згідно з повідомленням про доставку електронного листа через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» ухвала про залишення касаційної скарги без руху доставлена до електронного кабінету скаржника 20 лютого 2025 року о 23:30 год.
Частиною шостою статті 251 КАС України встановлено, що якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Ураховуючи викладене, ухвала про залишення касаційної скарги без руху вважається врученою 21 лютого 2025 року, а тому військова частина НОМЕР_1 мала усунути недоліки касаційної скарги відповідно до встановленого судом строку не пізніше 03 березня 2025 року.
Беручи до уваги наведене вище, у встановлений судом строк та станом на 19 березня 2025 року вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржником не виконано, а саме не надано документ про сплату судового збору та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення строку.
Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював правову позицію про те, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (зокрема, у рішенні у справі «Каракуця проти України» (Karakutsya v. Ukraine) від 16 лютого 2017 року, заява № 18986/06).
Будь-яких матеріалів, у тому числі і клопотання про продовження встановленого судом строку на усунення недоліків касаційної скарги у разі його пропуску з поважних причин, від скаржника не надходило.
За наслідками не виконання ухвали про залишення касаційної скарги без руху, відповідно до частини другої статті 332 КАС України передбачено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Виходячи з положень зазначеної вище норми та пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України суддя повертає касаційну скаргу заявникові, якщо він не усунув недоліки скарги, яка залишена без руху.
За таких обставин, касаційна скарга не приймається до розгляду і підлягає поверненню скаржнику.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 169, 251, 330, 332 КАС України,
Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2024 року у справі № 420/11229/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач І.В. Желєзний
Судді М.В. Білак В. Е. Мацедонська