19 березня 2025 рокуЛьвівСправа № 260/4430/24 пров. № А/857/27908/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий-суддя Довга О.І.,
суддя Глушко І.В.,
суддя Запотічний І.І.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року про відмову у внесенні виправлень у судове рішення (головуючий суддя Гаврилко С.Є., м.Ужгород) у справі № 260/4430/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії,-
08.07.2024 позивач ( ОСОБА_1 ) звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (відповідач), в якому просив: визнати протиправними дії відповідача щодо обмеження ним пенсії позивача максимальним розміром у кількості 10 прожиткових мінімумів; зобов'язати відповідача здійснити з 01 липня 2021 року перерахунок та виплату пенсії позивачу без застосування обмеження її максимальним розміром; зобов'язати відповідача надати позивачу протокол перерахунку пенсії та помісячну заборгованість по зазначеному питанню; стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений позивачем судовий збір.
09.08.2024 року Закарпатський окружний адміністративний суд ухвалив рішення, яким позов задоволено частково. Визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 із застосуванням обмеження пенсії максимальним розміром. Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01 січня 2024 року без обмеження її максимального розміру, з урахуванням проведених виплат. У задоволенні позову у частині інших позовних вимог відмовив.
30.08.2024 року позивач звернувся в суд першої інстанції із заявою, відповідно до якої останній просив виправити описку в рішенні Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2024 року описку вказавши вірну дату перерахунку та виплати пенсії з "01 липня 2021" замість "01 січня 2024".
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржувану ухвалу.
Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
У відповідності до частини другої статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.
Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Право звернення до суду є невід'ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду. У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов'язаних з вирішенням спору по суті. Звернення до суду і судове провадження повинно здійснюватися відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема, процесуальних норм щодо порядку провадження в адміністративних справах.
Відповідно до статті 253 КАС України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Відповідно до статті 253 КАС України, зокрема питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження.
Колегія суддів зазначає, що описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо. Тобто, правила даної норми передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки. При цьому, опискою визнається помилка, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, які мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Суд вправі здійснити технічну заміну елементу, яка є очевидною й такою, що в подальшому може ускладнити виконання судового рішення. Отже, виправляючи описку у своєму рішенні, суд не може змінювати зміст цього рішення.
Апеляційний суд вказує, що 09.08.2024 року Закарпатський окружний адміністративний суд ухвалив рішення, яким позов задоволено частково. Визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 із застосуванням обмеження пенсії максимальним розміром. Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01 січня 2024 року без обмеження її максимального розміру, з урахуванням проведених виплат. У задоволенні позову у частині інших позовних вимог відмовив. Вказаним рішення суду було встановлено, що відповідно до розрахунку пенсії починаючи з 01 січня 2024 розмір пенсії позивача з надбавками становить 27770,48 грн, однак з урахуванням максимального розміру пенсії розмір пенсії складає 23475,10 грн.
Таким чином, суд ухвалив судове рішення на підставі тих доказів, які були надані до матеріалів справи і тієї інформації, яка була в них зазначена. Разом з тим, колегія суддів наголошує, що ухвалою про виправлення описки суд не має права змінювати зміст документів, які містяться в матеріалах справи. З огляду на викладене, наведені у заяві доводи позивача щодо дати перерахунку та виплати пенсії з 01 січня 2024 року свідчать не про описку, а про незгоду позивача із частковим задоволенням позовних вимог, які були предметом судового розгляду.
Колегія суддів вважає, що вказані позивачем виправлення, які на його думку, необхідно внести в текст рішення від 09 серпня 2024 року, є по суті такими, що змінюють резолютивну частину рішення не відповідають наявним та дослідженим доказам, а відтак не являються описками в розумінні статті 253 КАС України, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні заяви позивача.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду не вбачається.
Окрім вказаного колегія суддів зазначає, що ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без руху на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду з підстав несплати судового збору. Листом від 25.12.24 (вх. К-584/25 від 06.01.2025) апелянт, на виконання ухвали суду від 17.12.2024, надіслав квитанцію про сплату судового збору, разом з тим судом встановлено, що ОСОБА_2 надіслав дублікат квитанції про сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду, яке є також оскаржене у цій справі. Таким чином ОСОБА_2 судового збору за подачу апеляційної скарги на ухвалу про виправлення описки не сплатив, що є підставою для стягнення такого збору з апелянта.
Керуючись ст. ст. 308, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року у справі № 260/4430/24 - без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІК НОМЕР_1 ) до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок Державної судової адміністрації України (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3028 грн (три тисячі двадцять вісім) 00 коп.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О. І. Довга
судді І. В. Глушко
І. І. Запотічний