17 березня 2025 рокуЛьвівСправа № 140/4790/24 пров. № А/857/21953/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Матковської З.М.
суддів- Гудима Л.Я., Гінди О.М.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2024 року у справі №140/4790/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання дії та бездіяльності протиправними (головуючий суддя у першій інстанції - Смокович В.І., час ухвалення - за правилами спрощеного позовного провадження, місце ухвалення - м. Луцьк, дата складання повного тексту судового рішення - 01.08.2024 ),-
ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання дії та бездіяльності протиправними.
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що ОСОБА_1 , з 31 березня 2015 року по 28 листопада 2016 рік проходила військову службу у в/ч НОМЕР_2 , а з 29 листопада 2016 по теперішній час проходить військову службу у в/ч НОМЕР_1 .
У період з 01 січня 2016 року по 31 січень 2018 року в/ч НОМЕР_2 , а в період з 01 лютого 2018 року по 01 березня 2018 року в/ч НОМЕР_1 не нараховувались та не виплачувались належні за законодавством виплати, у тому числі індексація грошового забезпечення.
ОСОБА_1 звернулась до командирів військових частин НОМЕР_2 та НОМЕР_1 з проханням здійснити відповідні нарахування та виплату, а також надати довідки, однак листами від 25 березня 2024 року та від 11 квітня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви позивача.
Повідомляє, що у вказаній відповіді відповідач 1 зазначив, що індексація сум грошового забезпечення нараховувалась з урахуванням базового місяця грудня 2015 року та сукупно склала 0,00 грн.
На думку позивача вказане не відповідає чинному законодавству, індексація грошового забезпечення за спірний період повинна бути нарахована та виплачена з урахуванням базового місяця січня 2008 року, в свою чергу відповідачем 2 взагалі це питання не розглядалось.
Зазначає, що в/ч НОМЕР_2 грошова допомога на оздоровлення за 2015-2017 роки та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2015-2017 роки нараховувалась та виплачувалась без врахування у їх складі індексації грошового забезпечення. До того ж, щомісячна додаткова грошова допомога, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 відповідачем 1 нараховувалась без урахування індексації.
Відповідач 2 повідомив, що грошова допомога на оздоровлення за 2018 рік була виплачена у липні 2018 року, тобто поза межами спірного періоду. Така допомога, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 також була виплачена без урахування індексації.
ОСОБА_1 уважає бездіяльність відповідачів протиправними, та такими, що порушують встановлене статтею 43 Конституції України право позивача на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом, просить адміністративний позов задовольнити повністю.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2024 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо непроведення нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 31 січня 2018 року зі встановленням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін (базового місяця). Зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 31 січня 2018 року зі встановленням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), з урахуванням раніше виплачених сум. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 лютого 2018 року по 28 лютого 2018 року зі встановленням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін (базового місяця). Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 лютого 2018 року по 28 лютого 2018 року включно зі встановленням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), з урахуванням раніше виплачених сум.». Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення за 2015-2017 роки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2015-2017 роки, щомісячної додаткової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №889 від 22 вересня 2010 року «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» за період з 01 січня 2016 року по 31 січня 2018 року з урахуванням індексації грошового забезпечення. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення за 2015-2017 роки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2015-2017 роки, щомісячної додаткової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №889 від 22 вересня 2010 року «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» за період з 01 січня 2016 року по 31 січня 2018 року з урахуванням індексації грошового забезпечення та з урахуванням виплачених сум. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , щомісячної додаткової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №889 від 22 вересня 2010 року «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» за період з 01 лютого 2018 року по 28 лютого 2018 року з урахуванням індексації грошового забезпечення. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну додаткову грошову допомогу, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №889 від 22 вересня 2010 року «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» за період з 01 лютого 2018 року по 28 лютого 2018 року включно, з урахуванням індексації грошового забезпечення та з урахуванням виплачених сум. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2015-2017 роки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2015-2017 роки з урахуванням щомісячної додаткової допомоги, встановленої постановою Кабінету Міністрів України №889 від 22 вересня 2010 року «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій». Зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , грошову допомогу на оздоровлення за 2015-2017 роки та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2015-2017 роки з урахуванням щомісячної додаткової допомоги, встановленої постановою Кабінету Міністрів України №889 від 22 вересня 2010 року «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» з урахуванням виплачених сум. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_2 судовий збір в сумі 3633,60 грн (три тисячі шістсот тридцять три гривні 60 гривні). Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 судовий збір в сумі 2422,40 грн (дві тисячі двадцять дві гривні 40 копійок).
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Відповідач у своїй апеляційній скарзі зазначає, що з наведеного розрахунку місячного грошового забезпечення ОСОБА_1 наочно видно, що її дохід, який підлягає індексації (грошове забезпечення) за грудень 2015 року (6870,80 грн) зріс би на 3398,40 грн у порівнянні з її доходом за листопад 2015 року (3472,40 грн). Навіть якщо обчислити індекс споживчих цін для індексації грошових доходів позивача починаючи з січня 2008 року (з місяця набрання чинності постановою КМУ №1294), то нарахована сума індексації за грудень 2015 року становитиме 2 302 (Дві тисячі триста дві) грн. 64 коп. (величина приросту індексу споживчих цін при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів наростаючим підсумком, починаючи з січня 2008 року (167,1%) помножена на прожитковий мінімум у грудні 2015 року (1378 грн). Тобто сума підвищення доходів позивача (грошового забезпечення) за грудень 2015 року однозначно перевищить суму його індексації за цей місяць.
Додатково апелянт повідомляє, що розмір грошового забезпечення позивача в період з 01 січня 2018 по 28 лютого 2018 року був встановлений відповідно до норм, згідно яких розраховувалось грошове забезпечення за січень 2016 року.
Нарахована позивачу індексація грошового забезпечення за період з 01 лютого 2018 року по 28 лютого 2018 року відповідно до норм та правил, визначених Порядком №1078, становить 0,00 грн. щомісячно. Вказане підтверджується Довідкою про доходи ОСОБА_1 № 1049 від 06.06.2024.
Індексація грошового забезпечення позивача під час проходження нею військової служби була проведена ВЧ НОМЕР_1 згідно норм Закону про індексацію та Порядку проведення індексації.
В переліку щомісячних додаткових видів грошового забезпечення відсутня - індексація, відповідно ВЧ НОМЕР_1 перерахунок грошового забезпечення, а саме щомісячної додаткової грошової винагороди із повного розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням індексації не є можливим, оскільки, це суперечило б нормам вище вказаних нормативно-правових актів.
Власне додаткова грошова винагорода, про яку йде мова у позові, як видно з картки особового рахунку військовослужбовця ОСОБА_1 за 2018 рік (в матеріалах справи), Позивачу за період з 01.02.2018 по 01.03.2018 була виплачена у відповідності до положень вищезазначених нормативно-правових актів, зокрема про це зазначено в графі 14 Картки.
Відповідач у своїх діях керувався вимогами чинного законодавства та виконав їх в повному обсязі.
Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 , з 31 березня 2015 року по 28 листопада 2016 рік проходила військову службу у в/ч НОМЕР_2 , а з 29 листопада 2016 по даний час проходить військову службу у в/ч НОМЕР_1 , даний факт відповідачами не заперечується та підтверджується довідкою в/ч НОМЕР_1 від 23 квітня 2024 року №258.
Відповідно до листа Міністерства оборони України від 29 серпня 2016 року №116/14/1/3801, згідно із рішенням командувача Сухопутних військ Збройних сил України від 16 серпня 2016 року №19255, в/ч НОМЕР_1 зараховано на фінансове забезпечення до в/ч НОМЕР_2 з дня формування.
Листом Міністерства оборони України від 15 січня 2018 року №116/14/1/131 передбачено, що у зв'язку із відкриттям окремого фінансового господарства, в/ч НОМЕР_1 встановленим порядком знімається з фінансового забезпечення в/ч НОМЕР_2 та зараховується до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_3 ) з 01 лютого 2018 року. В/ч НОМЕР_1 в забезпечуючому фінансовому органі присвоєно внутрішній код розпорядника коштів.
Позивач 15 березня 2024 року звернулась до в/ч НОМЕР_2 із заявою про нарахування і виплату індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 01 лютого 2018 року з урахування базового місяця січня 2008 року. Також просила нарахувати та виплатити щомісячну додаткову грошову допомогу, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 за період з січня 2016 року по лютий 2018 року з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення за вказані періоди та з урахуванням виплачених сум. Просила і здійснити перерахунок, нарахування і виплату грошового забезпечення на оздоровлення та матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань за 2015-2018 роки, включивши до складу грошового забезпечення з якого вони нараховувалися щомісячну додаткову грошову допомогу, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 та індексацію грошового забезпечення з врахуванням вже виплачених сум.
Листом в/ч НОМЕР_2 від 25 березня 2024 року №207/фс повідомила, що оскільки в переліку щомісячних додаткових видів грошового забезпечення відсутня індексація, відповідно в/ч НОМЕР_2 перерахунок грошового забезпечення, а саме щомісячної додаткової грошової винагороди із повного розміру місячного грошового забезпечення індексації не є можливим.
ОСОБА_1 15 березня 2024 року звернулась до в/ч НОМЕР_1 із заявою про нарахування і виплату індексацію грошового забезпечення за період з 29 листопада 2016 року по 28 лютого 2018 року з урахування базового місяця січня 2008 року. Також просила нарахувати та виплатити щомісячну додаткову грошову допомогу, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 за період з листопада 2016 року по лютий 2018 року з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення за вказані періоди та з урахуванням виплачених сум. Просила і здійснити перерахунок, нарахування і виплату грошового забезпечення на оздоровлення та матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань за 2016-2018 роки, включивши до складу грошового забезпечення з якого вони нараховувалися щомісячну додаткову грошову допомогу, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 та індексацію грошового забезпечення з врахуванням вже виплачених сум.
Листом в/ч НОМЕР_1 від 11 квітня 2024 року №646 повідомила, що оскільки в переліку щомісячних додаткових видів грошового забезпечення відсутня індексація, відповідно в/ч НОМЕР_2 перерахунок грошового забезпечення, а саме щомісячної додаткової грошової винагороди із повного розміру місячного грошового забезпечення індексації не є можливим. Додаткова винагорода, грошова допомога для оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у період з 01 січня 2018 року по 28 лютого 2018 року не виплачувалась
ОСОБА_1 уважаючи таку бездіяльність відповідачів протиправною звернулася із даним позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що від січня 2008 року посадовий оклад позивача постановами Кабінету Міністрів України не змінювався. Він змінився лише в березні 2018 року на підставі Постанови №704, якою встановлені нові розміри окладів військовослужбовців. Отже, нарахування відповідачем в період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, індексації грошового забезпечення із урахуванням іншого, ніж січень 2008 року призвело до нарахування індексації грошового забезпечення у заниженому розмірі. На переконання суду враховуючи вищевикладене, для нарахування індексації позивача за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року саме січень 2008 року має бути базовим місяцем відповідно до Порядку №1078.
Станом на час виплати позивачу грошової допомоги на оздоровлення за 2015-2017 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2015-2017 роки та щомісячну грошову допомогу, передбачену Постановою №889 за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, індексація грошового забезпечення не була включена до складу розрахунку даних допомог. Суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо нарахування та виплати позивачу грошової допомоги на оздоровлення за 2015-2017 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2015-2017 роки та щомісячну грошову допомогу, передбачену Постановою №889 за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року без індексації грошового забезпечення.
Позивачу у період з січня 2015 року по лютий 2018 року постійно нараховувалася та виплачувалася щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена Постановою №889, розмір якої розраховувався у відсотковому співвідношенні до розміру місячного грошового забезпечення, що підтверджується особистими картками грошового забезпечення позивача за 2015-2018 роки. Відповідач 1 додаткову грошову винагороду в розмірі, передбаченому Постановою №889, до складу грошового забезпечення, з якого позивачеві обчислено суми виплат грошової допомоги на оздоровлення у 2015, 2016, 2017 роках та матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових-питань у 2015, 2016, 2017 роках не включив, що підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем. Оскільки за період служби за 2015, 2016 та 2017 роки додаткова грошова винагорода на підставі Постанови №889, нараховувалась і виплачувалась позивачу щомісяця, що підтверджується наявними у матеріалах справи особистими картками грошового забезпечення позивача за 2015-2017 роки, підстави вважати таку винагороду одноразовим видом грошового забезпечення відсутні.
Оскільки щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена Постановою №889, мала постійний характер та виплачувалася позивачу щомісяця, то відповідно до положень статті 9 Закону №2011-ХІІ вона повинна включатися до розрахунку грошової допомоги на оздоровлення та допомоги для вирішення соціально побутових питань. Відповідачем протиправно не включено до складу грошового забезпечення позивача, з якого нараховано грошову допомогу на оздоровлення у 2015, 2016, 2017 роках та матеріальну допомогу для вирішення соціально побутових-питань у 2015, 2016, 2017 роках, щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою №889.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII).
Згідно зі статтею 9 Закону 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів (пункт 1).
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (пункт 2).
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (пункт 3).
Індексація грошових доходів населення здійснюється відповідно до Закону України від 03 липня 1991 року №1282-XII Про індексацію грошових доходів населення (далі - Закон №1282-ХІІ) та Порядку №1078 (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).
За змістом статті 1 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
За приписами статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Статтею 4 Закону №1282-XII встановлено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (до 01 січня 2016 року - 101 відсоток). Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 9 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.
Аналіз наведених правових норм свідчить, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення встановлено Порядком №1078, які деталізують норми Закону №1282-XII.
Як установлено пунктом 1-1 Порядку №1078, підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 року №491-IV Про внесення змін до Закону України Про індексацію грошових доходів населення. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, що спір стосується правильності обчислення позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, оскільки відповідачі відповідно до листів від 25 березня 2024 року №207/фс та від 11 квітня 2024 року №646 та розрахунку сум індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року та довідки про доходи індексацію грошового забезпечення не виплачували, заперечуючи застосування січня 2008 року як місяця підвищення доходу у цілях розрахунку індексації грошового забезпечення у вказаний період.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу (пункт 10-1 Порядку №1078 до 01 грудня 2015 року).
За приписами пункту 5 Порядку №1078 (у редакції Постанови №1013, застосовується з 01 грудня 2015 року) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків (абзац перший).
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення (абзац другий).
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу (абзац третій).
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (абзац четвертий).
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру (абзац п'ятий).
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку (абзац шостий).
Згідно з пунктом 10-2 Порядку№1078 для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
Як вбачається із наведених норм індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, тому механізм індексації має універсальний характер.
Надаючи оцінку доводам сторін, суд першої інстанції зазначив, що з прийняттям Постанови №1013 істотно змінився порядок індексації зарплати та інших доходів населення. Внесені зміни, серед іншого, передбачали не лише заміну терміну базовий місяць на місяць підвищення доходу, ці зміни надали іншого значення запровадженому новому терміну із зміною алгоритму визначення такого місяця підвищення.
З 01 грудня 2015 року відправною точкою для визначення місяця підвищення й початку обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник.
Пунктом 1 Постанови №1013 передбачено підвищення з 01 грудня 2015 року посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери та деяких інших працівників. При цьому підвищення окладів не стосувалось військовослужбовців. Тобто, Постановою №1013 були підвищені оклади майже в усіх галузях бюджетної сфери, окрім окладів у складі грошового забезпечення військовослужбовців.
Посадові оклади військовослужбовців встановлено Постановою №1294, яка була чинною з 01 січня 2008 року та діяла до 01 березня 2018 року, тобто до набрання чинності Постанови №704, якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
З січня 2008 року по 28 лютого 2018 року посадовий оклад позивача не змінювався.
Вищевказана постанова діяла до дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме: до 01 березня 2018 року.
Отже, нарахування відповідачем в період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, індексації грошового забезпечення із урахуванням іншого, ніж січень 2008 року призвело до нарахування індексації грошового забезпечення у заниженому розмірі.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 26 січня 2022 року у справі № 400/1118/21.
Щодо перерахунку та виплати грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2015 2017 роки з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 та індексації грошового забезпечення, суд зазначає наступне.
Абзацами першим та другим частини четвертої вказаної статті встановлено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Також, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб №1294 від 07 листопада 2007 року грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Як передбачено пунктом 1 статті 10-1 Закону №2011-ХІІ, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Відповідно до підпунктів 3.7.1, 3.7.4 пункту 3.7 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України 20 травня 2008 року №425 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 червня 2008 року за №537/15228) (далі - Інструкція №425, яка була чинна в спірний період), військовослужбовцям один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. Розмір допомоги для оздоровлення визначається, виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно із законодавством на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Відповідно до підпункту 3.6.1, 3.6.3 пункту 3.6 Інструкції №425 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) за рішенням начальника (командира) органу Держприкордонслужби може надаватися у межах фонду грошового забезпечення, затвердженого в кошторисі органу Держприкордонслужби, один раз на рік матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення. Розмір матеріальної допомоги визначається, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, на яке військовослужбовець має право згідно із законодавством України на день звернення.
Судом першої інстанції встановлено, що під час проходження військової служби позивачу у 2015-2017 роках було нараховано та виплачено грошову допомогу на оздоровлення: в травні 2015 року в розмірі 1908,25 грн, в квітня 2016 року в розмірі 2330,50 грн, в серпні 2016 року в розмірі 2330,50 грн, в березні 2017 року в розмірі 4832,75 грн, а також матеріальну допомогу для вирішення соціально побутових-питань: в грудні 2015 року в розмірі 2693,00 грн, в жовтні 2016 року в розмірі 4661,00 грн, листопаді 2017 року в розмірі 4832,75 грн, що підтверджується катками особового рахунку військовослужбовця, тобто в цій частині його право було реалізоване.
Вірно зауважно судом першої інстанції, що спірним питанням у даній справі є включення до складу місячного грошового забезпечення, з якого обчислювалися суми виплат грошової допомоги на оздоровлення у 2015, 2016, 2017 роках та матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових-питань у 2015, 2016, 2017 роках щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 та індексації грошового забезпечення.
Індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку грошової допомоги на оздоровлення, компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, а також а також при нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги при звільнені, передбаченої частиною другою статті 15 Закону №2011-ХІІ.
Як вбачається з матеріалів справи, станом на час виплати позивачу грошової допомоги на оздоровлення за 2015-2017 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2015-2017 роки та щомісячну грошову допомогу, передбачену Постановою №889 за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, індексація грошового забезпечення не була включена до складу розрахунку даних допомог.
Таким чином, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про протиправність дій відповідача щодо нарахування та виплати позивачу грошової допомоги на оздоровлення за 2015-2017 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2015-2017 роки та щомісячну грошову допомогу, передбачену Постановою №889 за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року без індексації грошового забезпечення.
Постановою №889 питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій (чинна на момент спірних правовідносин та втратила чинність 01 березня 2018 року) було установлено щомісячну додаткову грошову винагороду військовослужбовцям, зокрема, військовослужбовцям Державної прикордонної служби (крім тих, що зазначені в підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби) - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Службою зовнішньої розвідки за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.
Зі змісту постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 слідує, що щомісячна додаткова грошова винагорода відповідає ознакам щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, оскільки є щомісячною та має постійний характер.
Судом першої інстанції з'ясовано, що позивачу у період з січня 2015 року по лютий 2018 року постійно нараховувалася та виплачувалася щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена Постановою №889, розмір якої розраховувався у відсотковому співвідношенні до розміру місячного грошового забезпечення, що підтверджується особистими картками грошового забезпечення позивача за 2015-2018 роки.
Отже, щомісячна додаткова грошова винагорода відповідає ознакам додаткового виду щомісячного грошового забезпечення військовослужбовців, які мають щомісячний та постійний характер.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційні скарги без задоволення, а рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2024 року у справі №140/4790/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя З. М. Матковська
судді Л. Я. Гудим
О. М. Гінда