Справа № 560/11325/24
19 березня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Шидловського В.Б.
суддів: Боровицького О. А. Курка О. П.
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Красилівської міської ради Хмельницької області про визнання протиправними та скасування рішення,
відповідно до рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2024 року позов задоволено.
Не погодившись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.
17 березня 2025 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
19 березня 2025 року позивачем подано заяву про відвід суддів, яка обґрунтована тим, що Красилівською міською радою подано 07.01.2025 апеляційну скаргу на рішення суду від 13 грудня 2024 року, а Сьомим апеляційним адміністративним судом апеляційна скарга була зареєстрована та подана на перерозподіл між суддями 16.01.2025 року. Тобто позивач зазначає, що апеляційна скарга від 07.01.2025 року - протягом 10 днів уповноваженою особою Сьомого апеляційного адміністративного суду не реєструвалася та не подавалася на перерозподіл між суддями, а відтак судді - Шидловський В.Б., Боровицький О. А. та Курко О. П., не звернули увагу, що порушено порядок перерозподілу апеляційної скарги між суддями, у зв'язку із чим позивач вказав, що не довіряє такому складу суду.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість заявленого відводу, суд апеляційної інстанції вважає, що заява про відвід є необґрунтованою з огляду на таке.
Згідно з статями 126, 129 Конституції України незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється. Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з частиною 1 статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.
Відповідно до статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно з п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 36 КАС України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи та за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Частиною 4 ст. 36 КАС України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Колегія суддів звертає увагу, що процесуальні рішення судді, їх зміст та форма, не можуть бути підставою для відводу судді. Незгода з рішеннями судді має здійснюватись у порядку, передбаченому чинним процесуальним законодавством України, яким передбачено процедуру оскарження будь-яких процесуальних рішень судді окремо або разом з кінцевим процесуальним рішенням з наведенням мотивів такої незгоди, а заперечення на ухвалу суду, що не підлягає оскарженню, можна включити до апеляційної скарги на рішення суду за наслідками розгляду справи.
Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10 травня 2018 року (справа №800/592/17) та від 1 жовтня 2018 року (справа №9901/673/18).
Таким чином, при розгляді заяви про відвід встановлено, що підстави для відводу, на які посилається заявник, зводяться виключно до незгоди із прийнятим суддею процесуальним рішенням про відкриття апеляційного провадження у справі. Заява про відвід не містить відомостей, які могли б об'єктивно свідчити про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості суддів Шидловського В.Б., Боровицького О. А. та Курка О. П., а суб'єктивні висновки заявника внаслідок незгоди з процесуальними діями чи рішеннями суду самі по собі, за відсутності будь-яких інших доводів, не є такими відомостями.
Дослідивши доводи щодо відводу судді, вивчивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що наведені у заяві про відвід обставини не можуть слугувати підставами для відведення головуючого судді Шидловського В.Б., суддів Боровицького О. А. та Курка О. П., як такі, що викликають сумніви у неупередженості та об'єктивності вказаного судді, оскільки за правилами ч. 4 ст. 36 КАС України незгода сторони з процесуальними діями, рішеннями судді не може бути підставою для відводу.
Крім того, наведені ОСОБА_1 у заяві про відвід суддів твердження про те, що судом було порушено строк автоматичного розподілу судової справи не може свідчити про об'єктивно обґрунтоване побоювання щодо неупередженості колегії суддів при розгляді апеляційної скарги Красилівської міської ради Хмельницької області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2024 року, а тому є безпідставними та не підтверджуються жодними доказами.
Будь-які докази, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість головуючого судді Шидловського В.Б., суддів Боровицького О. А. та Курка О. П. у результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості при розгляді даної справи, у матеріалах справи та доводах заяви про відвід відсутні.
Враховуючи доводи заяви про відвід, колегія суддів приходить до висновку про їх необґрунтованість, оскільки позивачем не наведено обставин, які б свідчили про пряму чи опосередковану заінтересованість суддів в результатах розгляду цієї справи, а також викликали сумніви у неупередженості чи об'єктивності колегії суддів.
Згідно з ч. 4 ст. 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведені позивачем мотиви у заяві про відвід суддів, не є підставою для відводу головуючому судді Шидловському В.Б., суддів Боровицького О. А. та Курка О. П.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, а тому підстави для його задоволення відсутні.
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 325 КАС України, суд
Визнати необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Шидловського В.Б., суддів Боровицького О. А. та Курка О. П.
Справу №560/11325/24 передати для вирішення питання про відвід суддів, що визначається у порядку, встановленому ст. 31 КАС України.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Головуючий Шидловський В.Б.
Судді Боровицький О. А. Курко О. П.