Справа № 127/5789/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Медяна Ю.В.
Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б.
19 березня 2025 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Матохнюка Д.Б.
суддів: Граб Л.С. Сторчака В. Ю. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Шпарага М. Ю.,
представника позивача: Скляра О.В.,
представника відповідача: Тарнавської В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 21 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області до ОСОБА_1 про затримання з метою забезпечення процедури примусового видворення за межі території України,
21 лютого 2025 року Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області (УДМС у Вінницькій області) звернулось в суд з адміністративним позовом до громадянина російської федерації ОСОБА_1 в якому просило:
-затримати з метою забезпечення процедури примусового видворення з території України громадянина російської федерації ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з поміщенням у пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, на шість місяців.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 21 лютого 2025 року позов задоволено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
У судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримала та просила її задовольнити.
Представник позивача про задоволення апеляційної скарги заперечив, посилаючись на її необгрунтованість та безпідставність.
Заслухавши, суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином російської федерації, що підтверджується копією паспорта громадянина російської федерації № НОМЕР_1 , виданого 10.06.2016.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ПР МВН №001993 від 01.02.2023, складеного Гайсинським відділом УДМС України у Вінницькій області, відповідач порушив ч.1 ст.203 КУпАП.
Згідно з відомостями про осіб, які перетнули державний кордон від 01.02.2023, ОСОБА_1 06.02.2021 в'їхав на територію України через КПП «Бачінськ». Інформація про залишення території України після 06.02.2021 у вказаному доказі відсутня.
На підставі вказаного протоколу 01.02.2023 Гайсинським відділом УДМС України у Вінницькій області відносно ОСОБА_1 винесено постанову серії ПН МВН №001991. У постанові зазначено, що 01.02.2023 о 11:00 год. за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначений громадянин проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Перебуває на території України з 06.02.2021 і перевищив термін перебування на території України для іноземців та ОБГ, чим порушив вимоги ч.3 ст.3, ч.3 ст. 9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», пп.2 п.2 Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення тимчасового перебування іноземців та ОБГ на території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №150 від 15.02.2012, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.203 КУпАП. Накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1700 грн.
Разом з тим, рішенням про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця, або особи без громадянства від 01.02.2023, затвердженого начальником Гайсинським відділом УДМС України у Вінницькій області, вирішено примусово повернути до країни походження або третьої країни громадянина російської федерації ОСОБА_1 . З копії вказаного рішення вбачається, що ОСОБА_1 зобов'язався покинути територію України не пізніше 01.03.2023.
Згідно розписки від 01.02.2023, ОСОБА_1 погодився з даним рішенням.
У подальшому, 20.02.2025 відносно ОСОБА_1 . УДМС України у Вінницькій області складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МВН №002917 за ч.1 ст.203 КУпАП.
На підставі вказаного протоколу УДМС України у Вінницькій області щодо ОСОБА_1 винесено постанову серії ПН МВН №002915 від 20.02.2025, у якій встановлено, що 20.02.2025 о 15:53 год. за адресою: АДРЕСА_3 , виявлено громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перевищив встановлений строк перебування в Україні більше ніж на 30 днів, чим порушив вимоги ч.3 ст.3, ч.3 ст. 9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», пп.2 п.2 Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення тимчасового перебування іноземців та ОБГ на території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №150 від 15.02.2012, місце скоєння правопорушення: с. Подільське, Вінницький р-н. ,Вінницька обл.
За таких обставин, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.203 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на суму 3 400 грн.
Відповідно до копії рішення про примусове видворення з України іноземця або особи без громадянства ОСОБА_1 , від 20.02.2025 №0501100100000302, затвердженого заступником начальника УДМС України у Вінницькій області Кушніром В.М., вирішено примусово видворити з України громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Також, 20.02.2025 УДМС України у Вінницькій області щодо ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне затримання №МВН 000018.
Згідно повідомлення щодо рішення про примусове видворення з України іноземця або особи без громадянства від 20.02.2025 №0501.6/2916-25, заступник начальника УДМС України у Вінницькій області Володимир Кушнір повідомив ДМС України про те, що 20.02.2025 прийнято рішення про примусове видворення громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до рішення про поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, від 20.02.2025, ОСОБА_1 поміщено до Волинського пункту тимчасового тримання іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно акту приймання-передавання іноземця або особи без громадянства від 20.02.2025, ОСОБА_1 передано до Волинського ПТПІ.
Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є доведеними та підлягають задоволенню.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.
Згідно ч. 3 ст. 3 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" іноземці та особи без громадянства зобов'язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.
Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства в'їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. Це правило не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон України з метою визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового або тимчасового захисту чи отримання притулку.
Відповідно до статті 1 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про безвізові поїздки громадян України і Російської Федерації від 16 січня 1997 року (Угода) громадяни держави однієї Сторони можуть в'їжджати, виїжджати та пересуватися територією держави іншої Сторони без віз з дотриманням правил перебування, що діють в цій державі, по документах, що посвідчують особу і підтверджують громадянство, зазначених у Додатках до цієї Угоди. Громадяни держави однієї Сторони на основі взаємності звільняються від реєстрації у компетентних органах за місцем їхнього перебування на території держави іншої Сторони, якщо термін такого перебування не перевищує 90 днів з моменту в'їзду на територію держави цієї іншої Сторони, за наявності у них міграційної картки з позначкою органів прикордонного контролю, проставленої при в'їзді на територію держави перебування.
Однак, постановою Кабінету Міністрів України № 692 від 17 червня 2022 року дію вказаної Угоди було припинено та запроваджено Україною з 01 липня 2022 року візовий режим в'їзду для громадян Російської Федерації.
Підпунктом 2 п. 2 Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2012 року № 150 визначено, що іноземці та особи без громадянства, які на законній підставі прибули в Україну, можуть тимчасово перебувати на її території не більш як 90 днів протягом 180 днів у разі в'їзду іноземців, які є громадянами держав з безвізовим порядком в'їзду, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України.
Згідно ч. ч. 1, 2, 5, 8 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство України з прикордонних питань про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.
Рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першій цієї статті, може супроводжуватися забороною щодо подальшого в'їзду в Україну строком на три роки.
Іноземець або особа без громадянства зобов'язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення.
Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальні органи та територіальні підрозділи, органи охорони державного кордону або органи Служби безпеки України можуть приймати рішення про примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, якщо такі особи затримані за незаконне перетинання (спробу незаконного перетинання) державного кордону України або є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, або якщо така особа не виконала у встановлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, а також в інших передбачених законом випадках.
Іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Згідно ч. 8 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», примусове повернення не застосовується до іноземців та осіб без громадянства, які не досягли 18-річного віку, до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту", а так само не може бути застосовано до осіб, які не мають документів, що посвідчують особу та дають право на виїзд з України (такі іноземці та особи без громадянства затримуються у встановленому законом порядку з метою ідентифікації, документування та забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або примусового видворення відповідно до цього Закону).
Частиною 1 ст. 289 КАС України визначено, що за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення або реадмісію, ухилятиметься від виконання рішення про його (її) примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик його (її) втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення, документа, що дає право на виїзд з України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальний орган чи підрозділ, орган охорони державного кордону, орган Служби безпеки України подає до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням зазначених органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовну заяву про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: 1) затримання з метою ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення за межі території України; 2) затримання з метою забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 3) взяття на поруки підприємством, установою чи організацією; 4) зобов'язання внести заставу.
Згідно ч. 11 ст. 289 КАС України строк затримання іноземців та осіб без громадянства у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців.
Із матеріалів справи встановлено, що відповідач вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 203 КУпАП, у зв'язку з чим стосовно нього було прийняте рішення від 01.02.2023 про примусове видворення з України іноземця або особи без громадянства громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вказане рішення відповідач не виконав, хоча з дати його прийняття для цього було достатньо часу.
Таким чином, відсутні підстави вважати, що відповідач самостійно законним шляхом залишить територію України.
Також, відповідач тривалий час перебуває на території України без законних підстав, що є грубим порушенням законодавства України про правовий статус іноземців; у нього відсутні підстави для законного перебування в Україні; не встановлено й підстав для застосування щодо відповідача положень Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту»; не має постійного заробітку та роботи.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову шляхом прийняття рішення про затримання для забезпечення примусового видворення, строком на шість місяців, з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства громадянина російської федерації ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими у справі обставинами.
Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 288, 289, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 21 лютого 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Матохнюк Д.Б.
Судді Граб Л.С. Сторчак В. Ю.