Справа № 600/169/24-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лелюк Олександр Петрович
Суддя-доповідач - Сапальова Т.В.
19 березня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сапальової Т.В.
суддів: Ватаманюка Р.В. Капустинського М.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії,
у січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області щодо не застосування йому, ОСОБА_1 , при обчисленні розміру пенсії середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислені як середній показник за 2019-2021 роки;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області провести йому, ОСОБА_1 , перерахунок пенсії з 04.10.2022 року застосувавши при обчисленні розміру пенсії середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислену як середній показник за 2019-2021 роки та виплатити недораховану суму пенсії з 04.10.2022 року.
Позов обґрунтовано тим, що пенсійний орган при розрахунку пенсії використав показник середньої заробітної плати в України з якої сплачено страхові внески із розміру 7405,03 грн, який використовувався при обчисленні пенсій, призначених до 31.12.2019 року включно. Позивач вважає, що при розрахунку його пенсії за віком з 19.07.2022 року по 03.10.2022 року та загальних підставах та з 04.10.2022 року відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове держане пенсійне страхування» при призначенні пенсії повинна бути застосована середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року - 10846,37грн (показник середньої заробітної плати за 2019-2021 рік).
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2024 року позов задоволено частково, а саме:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 06 жовтня 2023 року про перерахунок пенсії із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2019-2021 роки .
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06 жовтня 2023 року про перерахунок пенсії із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2019-2021 роки відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25 листопада 2005 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.
Апелянт зазначає, що позивачу 04.10.2022 призначено пенсію по інвалідності в розмірі фактичних збитків, обчислену відповідно до статті 54 Закону України від 28.02.1991 №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-XII). Даний вид пенсії передбачає інший вид її розрахунку, встановлений Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Позивач не скористався своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач в період з 19.07.2022 по 03.10.2022 року отримував пенсію за віком на загальних підставах, обчислену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З 04.10.2022 року позивач отримує пенсію по інвалідності в розмірі фактичних збитків, обчислену відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
06 жовтня 2023 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області із заявою, в якій просив перерахувати його пенсію виходячи з середньої заробітної плати в Україні в розмірі 10846,37 грн.
Листом від 20 жовтня 2023 року №6370-6298/А-17/8-2400/23 відповідач повідомив позивача відсутність підстав для виплати пенсії в іншому розмірі ніж виплачується позивачеві наразі.
Вважаючи протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо незастосування йому при обчисленні розміру пенсії середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислену як середній показник за 2019-2021 роки, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції зазначив, що відповідачем не приймалося рішення відповідно до вимог Порядку №22-1, зокрема щодо перерахунку пенсії або відмову у перерахунку пенсії.
Рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог сторонами не оскаржується.
Оцінюючи спірні правовідносини, які виникли між сторонами, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Так, позивач звернувся до суду з цим позовом у зв'язку з відмовою органу Пенсійного фонду у перерахунку пенсії позивача з 04 жовтня 2022 року із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислену як середній показник за 2019-2021 роки.
Відмова була оформлена листом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 20 жовтня 2023 року №6370-6298/А-17/8-2400/23.
Абзацами 2-3 частини першої статті 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-IV) встановлено, що звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Постановою Правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25 листопада 2005 року затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, далі - Порядок №22-1).
Відповідно до пункту 1.1. розділу І Порядку №22-1 заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший, (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Додаток 1 до Порядку №22-1 містить зразок заяви про призначення/перерахунок пенсії, який згідно наведеної норми також подається пенсіонером у випадку поновлення виплати пенсії.
Розділ IV Порядку №22-1 регулює порядок приймання, оформлення та розгляд документів.
Відповідно до абзацу 2 пункту 4.1 Порядку №22-1 заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Абзацами 2-3 пункту 4.2 Порядку №22-1 унормовано, що рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви, підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що за результатами розгляду заяви про призначення (переведення, перерахунку) пенсії: про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії, незалежно від того, яким способом подана заява заявником. Тобто, у разі звернення особи до пенсійного органу із заявою про призначення (перерахунок, переведення) пенсії, останній зобов'язаний розглянути подану заяву та прийняти відповідне рішення.
Проте органом пенсійного фонду не було розглянуто відповідно до вимог Порядку №22-1 подану позивачем 06 жовтня 2023 року заяву (довільної форми) про перерахунок пенсії з 04 жовтня 2022 року із застосуванням середньомісячної заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2019-2021 роки, в розмірі 10846,37 грн. Пенсійним органом рішення, щодо перерахунку пенсії або відмову у перерахунку пенсії позивачу не приймалося.
Отже, суб'єкт владних повноважень у спірних відносинах діяв не у спосіб, встановлений законодавством.
Суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що лист Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 20 жовтня 2023 року №6370-6298/А-17/8-2400/23 не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, адже не є актом правозастосування. Вказана відповідь носить лише інформаційний характер, оскільки містить лише роз'яснення про порядок обчислення пенсії позивачу як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи у відповідності до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від наслідок Чорнобильської катастрофи», та не породжує виникнення, зміну або припинення прав та законних інтересів позивача.
Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В той же час гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Наведені положення не дозволяють скаржитися щодо законодавства або певних обставин абстрактно, лише тому, що заявник вважає, що положення певного акту впливають на його правове становище.
Право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи дійсно щодо особи має місце факт порушення права, свободи чи інтересу, та це право, свобода або інтерес порушені відповідачем.
При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
Право на захист - це суб'єктивне право певної особи, тобто вид і міра її можливої (дозволеної) поведінки із захисту своїх прав. Воно випливає з конституційного положення: "Права і свободи людини і громадянина захищаються судом" (ст. 55 Конституції України).
Отже, кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання у сфері цивільних, господарських, публічно-правових відносин та за наявності неврегульованих питань.
Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо.
З наведеного слідує, що суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача - суб'єкта владних повноважень, створення перешкод для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод позивача.
Тобто, судовому захисту підлягають лише порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.
Аналогічна позиція наведена у постанові Верховного Суду України від 01.12.2015 у справі №800/134/15 та постанові Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №820/3327/16.
Отже, відсутність належним чином оформленого рішення про призначення перерахунку пенсії або мотивованої відмови у його відмові.
Оскільки відповідач належним чином не розглянув заяву позивача про перерахунок пенсії та не прийняв будь-яке рішення, яке б породжувало для останнього юридичні наслідки, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що належним способом захисту порушеного права позивача в даному випаду є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06 жовтня 2023 року про перерахунок пенсії із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2019-2021 роки відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25 листопада 2005 року № 1566/11846.
Згідно із ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшов висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Сапальова Т.В.
Судді Ватаманюк Р.В. Капустинський М.М.