Справа № 120/9418/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Альчук М.П.
Суддя-доповідач - Граб Л.С.
19 березня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Граб Л.С.
суддів: Матохнюка Д.Б. Сторчака В. Ю. ,
за участю: секретаря судового засідання: Човган А. В.,
представника позивача: Головчука В.А.
представника відповідача: Пензова С.В.
представника третьої особи:Коломієць О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Плазол» на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Плазол» до Закарпатської митниці, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору- аціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промилова нафтова компанія "Укртатнафта" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Плазол" звернулося до суду з адміністративним позовом до Закарпатської митниці, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору- аціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія"Укртатнафта", в якому просило:
-визнати протиправним та скасувати рішення Закарпатської митниці №7.7-5/17/14/2448 від 29 березня 2024 року про відмову товариству з обмеженою відповідальністю «Плазол» у зупинені строку переробки відпрацьованих каталізаторів за межами митної території, відповідно до дозволу на поміщення товару у митний режим «переробка за межами митної території» від 01 грудня 2021 року №2928/44, згідно митних декларацій від 08 грудня 2021 року №UA305130/2021/036103, №UA305130/2021/036104, №UA305130/2021/036105;
-зобов'язати Закарпатську митницю зупинити строк переробки відпрацьованих каталізаторів за межами митної території, відповідно до дозволу на поміщення товару у митний режим «переробка за межами митної території» від 01 грудня 2021 року №2928/44, згідно митних декларацій від 08 грудня 2021 року №UA305130/2021/036103, №UA305130/2021/036104, №UA305130/2021/036105.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 01 січня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
Позивач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.
В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити. В свою чергу, представники відповідача та третьої особи заперечили стосовно задоволення апеляційної скарги і просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 08.09.2021 року між ПАТ "Укртатнафта" (як комітентом) та ТОВ "Плазол" ( як комісіонер) укладено Договір комісії № 101/21-14, згідно якого ПАТ "Укртатнафта" доручає, а ТОВ "Плазол" за винагороду зобов'язується від свого імені в інтересах і за рахунок ПАТ "Укртатнафта" вчиняти правочини, направлені на організацію давальницької переробки промислових відходів, що містять платину та реній, а саме переробку відпрацьованого каталізатора риформінгу R-86, а отриману в результаті переробки платину передати ПАТ "Укртатнафта".
Відповідно до п. 1.3 вказаного договору, у відносинах із третіми особами комісіонер діє від свого імені в інтересах комітента. Умови правочинів із третіми особами комісіонер повинен погоджувати із комітентом;
Пункт 1.6 Договору передбачено, що право власності на каталізатор, на результати переробки та на грошові кошти, що мають надійти на розрахунковий рахунок Комітента за реалізовану Платину Державній Скарбниці України, на будь-якому етапі виконання договору належить комітенту.
18.11.2021 між ТОВ "Плазол" (як замовником) та Heraeus Deutschland GmbH & Co. KG (як виконавцем)) укладено контракт № 20097791, згідно п. 1.1. якого замовник постачає виконавцю відпрацьований каталізатор риформінгу, що містить платину та реній (далі - каталізатор).
У відповідності до п. 1.2. контракту, виконавець зобов'язується прийняти від замовника каталізатор, забезпечити проведення регенерації та вилучення з нього платини та ренію та поставити замовнику вилучену платину у вигляді банківського сертифікованого металу (злитків та/або порошку (губки)), що відповідає Стандартам міжнародного ринку дорогоцінних металів, що підтверджується письмовим документом - Сертифікатом якості, а реній в вигляді солі "Амоніумтетраоксоренат VII" - "перенат амонію", із вмістом ренію від 69,2%-69,4%.
Згідно з п. 2.8. цього контракту виконавець переробляє поставлений замовником каталізатор, видобуває платину і реній, що міститься в ньому, і повертає Замовнику протягом 365 календарних днів з моменту перетину каталізатором митного кордону України платину чистотою не нижче 99,95 %, у вигляді сертифікованого банківського металу і реній у вигляді солі "перенат амонію".
За змістом п. 3.1. контракту, сертифікована платина у вигляді банківського металу постачається замовнику повітряним транспортом. Доставка та страхування здійснюється виконавцем за рахунок Замовника. База постачання - СР аеропорт "Бориспіль", м. Київ.
Відповідно до додатку № 1 "Специфікація №1 на відпрацьований каталізатор R-86" від 18.11.2021 року до контракту замовником постановлено виконавцю каталізатор у кількості 58456,9 кг.
01.12.2021 року ТОВ "Плазол" звернулося до митних органів України із заявою № 71 про надання дозволу на поміщення товарів у митний режим "переробка за межами митної території України".
01.12.2021 року начальником Закарпатської митниці надано дозвіл на переробку товару за межами митної території України строком до 30.11.2022 року.
08.12.2021 року позивачем подано відповідачеві митні декларації № UA305130/2021/036103, № UA305130/2021/036104, № UA305130/2021/036105, відповідно до яких відпрацьовані каталізатори поміщені в митний режим переробки за межами митної території.
07.11.2022 року позивач звернувся до відповідача із заявою № 77 про надання дозволу на продовження строку переробки товарів за межами митної території України у зв'язку із воєнним станом.
За наслідками розгляду цієї заяви, відповідачем прийнято рішення про продовження строку митного режиму "переробка за межами митної території України". Строк дії дозволу продовжено до припинення чи скасування воєнного стану на території України, але не пізніше, ніж до 29.11.2023 року.
01.11.2023 року позивач звернувся до відповідача із заявою № 17 про надання дозволу на продовження строку переробки товарів за межами митної території України, у зв'язку із настанням форс-мажорних обставин, долучивши до неї сертифікат Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати № 3200-23-4336 від 31.10.2023 року.
03.11.2023 року за наслідками розгляду зазначеної заяви відповідачем прийнято рішення про продовження строку митного режиму "переробка за межами митної території України", яким продовжено дію дозволу до припинення чи скасування воєнного стану на території України, але не пізніше ніж до 28.11.2024 року.
Водночас, Закарпатською митницею листом від 06.03.2024 року № 7.7-2/28-13-01/13/1747 позивача повідомлено про прийняте рішення про внесення змін до дозволу на поміщення товарів у митний режим переробки за межами митної території, яким зменшено строк дії дозволу на поміщення товарів у митний режим переробки за межами митної території, яким зменшено строк дії дозволу на поміщення товарів у митний режим "переробка за межами митної території" від 01.12.2021 № 2928/44 до 05.04.2024 року на підставі інформації, отриманої з листа від ПАТ "Укртатнафта" від 09.02.2024 року № 22/04 та листів головного управління контррозвідувального забезпечення об'єктів критичної інфраструктури та протидії фінансуванню тероризму Департаменту захисту Служби безпеки України.
25.03.2024 року позивач звернувся до відповідача із заявою № 37 про зупинення строку переробки за межами митної території до завершення дії обставин непереборної сили.
Однак, листом № 7.7-5/17/14/2448 від 29.03.2024 року відповідачем прийнято рішення про відмову позивачеві у зупиненні строку переробки відпрацьованих каталізаторів за межами митної території відповідно до митних декларацій від 08.12.2021 року № UA305130/2021/036103, № UA305130/2021/036104, № UA305130/2021/036105.
Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для задоволення позову.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У частині 1 статті 318 Митного кодексу України (далі МК України) закріплено, що митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
За визначенням наведеним у ч. 1 ст. 4 МК України митний режим - комплекс взаємопов'язаних правових норм, що відповідно до заявленої мети переміщення товарів через митний кордон України визначають митну процедуру щодо цих товарів, їх правовий статус, умови оподаткування і обумовлюють їх використання після митного оформлення.
Згідно з положеннями ст. 71 МК України декларант має право обрати митний режим, у який він бажає помістити товари, з дотриманням умов такого режиму та у порядку, що визначені цим Кодексом.
Поміщення товарів у митний режим здійснюється шляхом їх декларування та виконання митних формальностей, передбачених цим Кодексом.
Митний режим, у який поміщено товари, може бути змінено на інший, обраний декларантом відповідно до частини першої цієї статті, за умови дотримання заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, встановлених відповідно до закону для товарів, що поміщуються у такий інший митний режим.
За змістом частини першої статті 162 МК України, переробка за межами митної території - це митний режим, відповідно до якого українські товари піддаються у встановленому законодавством порядку переробці за межами митної території України без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, за умови повернення цих товарів або продуктів їх переробки на митну територію України у митному режимі імпорту.
Частинами першою, другою статті 165 МК України передбачено, що поміщення товарів у митний режим переробки за межами митної території допускається з письмового дозволу митного органу за заявою власника цих товарів або уповноваженої ним особи.
Разом із заявою власник товарів або уповноважена ним особа подає митному органу такі документи:
1) зовнішньоекономічні договори або документи, що їх замінюють, на підставі яких здійснюватиметься переробка товарів і які повинні містити, зокрема, відомості про обов'язковий обсяг виходу продуктів переробки, конкретний обсяг робіт і строк їх виконання. Якщо зовнішньоекономічний договір або документ, що його замінює, не містить зазначених відомостей, такі відомості подаються окремим документом;
2) технологічні схеми переробки (крім випадків вивезення товарів з метою ремонту, у тому числі модернізації, відновлення та регулювання), в яких повинні бути зазначені відомості про всі етапи переробки і процесу перетворення товарів, поміщених у митний режим переробки за межами митної території, на продукти переробки, кількісні показники товарів, поміщених у митний режим переробки за межами митної території, та інших товарів, що витрачаються на здійснення операцій з переробки, з обґрунтуванням виробничих втрат товарів на кожному етапі, а також відомості про найменування та кількість відходів переробки;
3) інші документи за бажанням власника товарів або уповноваженої ним особи (висновки державних органів, експертних установ, організацій, стандарти, кодекси усталеної практики, технічні умови, описи чи креслення зразків, відповідно до яких здійснюватиметься переробка, тощо).
Частинами восьмою, дев'ятою статті 165 Митного кодексу України передбачено, що рішення про відмову у видачі дозволу на переробку товарів за межами митної території України приймається, якщо:
1) відомостей, зазначених у поданих заявником документах, недостатньо для визначення обов'язкового обсягу виходу продуктів переробки, що утворюються в результаті переробки товарів;
2) митний орган виявив невідповідності у відомостях, що містяться у поданих заявником документах, або недостовірність цих відомостей;
3) підприємством не дотримано встановлених законодавством України заборон чи обмежень щодо переробки товарів за межами митної території України.
Дозвіл на переробку товарів за межами митної території України може бути змінено або відкликано митним органом, якщо його видано на підставі недостовірних даних, що мали істотне значення для прийняття рішення про його видачу, або якщо підприємство, якому видано такий дозвіл, не дотримується положень цього Кодексу та інших законодавчих актів України.
Згідно з ч. 9 ст. 165 МК України, дозвіл на переробку товарів за межами митної території України може бути змінено або відкликано митним органом, якщо його видано на підставі недостовірних даних, що мали істотне значення для прийняття рішення про його видачу, або якщо підприємство, якому видано такий дозвіл, не дотримується положень цього Кодексу та інших законодавчих актів України.
Частиною 1 статті 166 МК України регламентовано, що строк переробки товарів за межами митної території України встановлюється митним органом у кожному випадку під час надання дозволу підприємству-резиденту, виходячи з тривалості процесу переробки товарів та розпорядження продуктами їх переробки. Зазначений строк обчислюється, починаючи з дня завершення митного оформлення митним органом українських товарів для переробки. За заявою підприємства, якому видано дозвіл на переробку товарів, з причин, підтверджених документально, строк переробки товарів за межами митної території України продовжується зазначеним органом, але загальний строк переробки не може перевищувати 365 днів, крім випадків, передбачених частинами другою і третьою цієї статті.
Виходячи з технологічних особливостей переробки окремих товарів, попередньо встановлений строк їх переробки за письмовою заявою підприємства, якому видано дозвіл на переробку, може бути продовжений митним органом, яким видано відповідний дозвіл на переробку, у тому числі понад строк, передбачений частиною першою цієї статті. У разі відмови у продовженні такого строку митний орган зобов'язаний невідкладно письмово або в електронній формі повідомити особі, яка звернулася із заявою про його продовження, про причини та підстави такої відмови (ч. 3 ст. 166 МК України).
Якщо товари, поміщені у митний режим переробки за межами митної території, не можуть бути своєчасно реімпортовані внаслідок накладення на них арешту, аварії або дії обставин непереборної сили, за умови підтвердження факту такої аварії або дії обставин у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, строк переробки за межами митної території зупиняється на час такого арешту (аварії, дії обставин непереборної сили) (ч. 4 ст. 166 МК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 173 МК України митний режим переробки за межами митної території завершується:
1) шляхом імпорту продуктів переробки; або
2) шляхом реімпорту відповідно до статті 78 цього Кодексу товарів, що вивозилися в режимі переробки за межами митної території; або
3) шляхом експорту продуктів переробки чи товарів, що вивозилися в режимі переробки за межами митної території; або
4) у випадках, передбачених частиною другою цієї статті.
Згідно з ч. 2 ст. 173 МК України митний режим переробки за межами митної території припиняється митним органом у разі:
1) конфіскації товарів;
2) повної втрати товарів унаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, за умови підтвердження факту такої аварії або дії обставин у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
З аналізу вищенаведених правових норм слідує, що зупинення строку переробки товару за межами митної території відбувається у випадку неможливості своєчасного реімпорту такого товару в наслідок однієї з таких обставин: арешту, аварії або дії обставин непереборної сили. При цьому, факт аварії або дії обставин непереборної сили має бути підтверджено у відповідному порядку.
З матеріалів справи з'ясовано, що за заявою ТОВ "Плазол" від 01.12.2021 № 71, начальником Закарпатської митниці надано останньому дозвіл на переробку товару за межами митної території України із встановленням терміну дії дозволу до 30.11.2022 року.
Враховуючи наданий відповідачем дозвіл, вказаний у Контракті товар (відпрацьований каталізатор риформінгу) відправлено на адресу Heraeus Deutschland GmbH & Co. KG (Німеччина) 08.12.2021 згідно митних декларацій №UА305130/2021/036103, №UA305130/2021/036104, №UA305130/2021/036105 у митному режимі «переробка за межами митної території України».
В подальшому вказаний строк двічі продовжувався відповідачем за заявою позивача, а саме :
-09.11.2022 - до припинення чи скасування воєнного стану але не пізніше ніж до 29.11.2023,
-03.11.2023 - до 28.11.2024, або до припинення чи скасування воєнного стану, якщо це відбудеться раніше 28.11.2024.
26.03.2024 на митницю надійшло звернення позивача від 25.03.2024 №37, яке містило клопотання про зупинення строку переробки товарів за межами митної території України у зв'язку із настанням форс-мажорних обставин - військової агресії російської федерації проти України, що спричинило неможливість своєчасного повернення товару (реімпорт) у строки визначені митним органом.
Наявність обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), які унеможливлюють авіатранспортування та страхування дорогоцінних металів, отриманих з відпрацьованих каталізаторів, на переконання позивача, підтверджується сертифікатом №3200-22-1089 (вих. №163/03.23) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), видатним 12 жовтня 2022 року Київською обласною (регіональною) торгово промисловою палатою, та листом Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року №2024/02.0-7.1.
Надаючи правову оцінку доводам позивача в цій частині, колегія суддів виходить із наступного.
Відповідно до частини першої статті 14-1 Закону України від 02.12.1997 №671/97-ВР «Про Торгово-промислові палати України» (далі - Закон №671/97-ВР) Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
За приписами частини 2 вказаної статті Закону №671/97-ВР форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Тобто на ТПП України та уповноважені нею регіональні ТПП покладено повноваження щодо видачі суб'єктам господарювання сертифікатів про засвідчення настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які об'єктивно унеможливлюють виконання ними обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.
Згідно сертифікату Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати №3200-23-4336, що долучений позивачем до заяви про зупинення строку переробки товарів за межами митної території, щодо обов'язку (зобов'язання) ТОВ «Плазол», а саме: завершення митного режиму «переробка за межами митної території України» та повернення готової продукції платина у встановлений митним органом строк, не пізніше ніж через 365 календарних днів з дня завершення митного оформлення митним органом українських товарів для переробки, завершення митного режиму "переробка за межами митної території України" та повернення готової продукції протягом продовженого митним органом строку до припинення чи скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, але не пізніше ніж 29.11.2023 р.
Отже, вищезазначений Сертифікат ТПП дійсно засвідчує наявність форс-мажорних обставин, у вигляді воєнного стану та закриття повітряного простору над територією України для цивільних бортів.
Між тим, наявність такого Сертифікату ТПП не є безумовною підставою для зупинення строку переробки товарів за межами митної території відповідно до ч. 4 ст. 166 МК України. Адже, у кожному конкретному випадку митний орган повинен встановити наявність чи відсутність взаємозв'язку між форс-мажорними обставинами та неможливістю реімпорту конкретного товару, детально аналізуючи кожну ситуацію та поведінку сторін, у свою чергу сертифікат Торгово-промислової палати не має наперед встановленої сили, а може виступати одним з доказів.
Вондочас, як вірно зауважено відповідачем, вказаним Сертифікатом засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) лише до 29.11.2023.
Колегія суддів звертає увагу і на те, що в даному випадку основне зобов'язання позивача по дотриманню умов митного режиму «переробка за межами митної території», відповідно до норм ст.162 МК України, полягає в поверненні продуктів переробки на митну територію України у митному режимі імпорту.
При цьому, вибір способу повернення продуктів переробки на митну територію України (зокрема авіа, автомобільним, залізничним чи морським транспортом), законодавством з питань митної справи не обмежується.
Так, колегією суддів в рамках розгляду даної справи, із пояснень представника третьої особи та наданих останнім доказів, окрім іншого встановлено, що НБУ ПАТ "Укртатнафта", яка є комітентом за договором комісії № 101/21-14 від 08.09.2021 року, листом №51/76 від 30.01.2023 повідомлено позивача, що згідно листа НБУ №83-0008/6187 від 27.01.2023, з метою забезпечення виконання функцій, покладених на нього законодавством України, уникнення ризиків в умовах дії воєнного стану в Україні, Національний банк підтримує пропозицію ПАТ «Укртатнафта» щодо поставки отриманої в результаті переробки за межами митної території України банківської платини на металевий рахунок Національного банку, відкритий в іноземному банку та готовий укласти відповідний договір на її купівлю. Також, повідомлено, що приватна інкасаторська компанія готова надати послуги з доставки платини від переробника - Heraeus Deutschland GmbH & Co. KG до скарбниці НБУ в м.Київ.
Однак, ТОВ «ПЛАЗОЛ» листом №78/05 від 05.04.2023 повідомило АТ «Укртатнафта», що готова продукція в належному стані та відповідно до встановлених умов щодо безпеки знаходиться на відповідальному зберіганні у ТОВ «ПЛАЗОЛ». Вказано, що розпочато здійснення необхідних дій по збору та виставленню усіх неоплачених рахунків відповідно до умов договору комісії, підготовку проектів додаткових угод, які є підставою для оплати послуг по виконанню наступних етапів договору.
АТ «Укртатнафта» у відповідь на даний лист надіслало ТОВ «ПЛАЗОЛ» лист №2-35 від 07.04.2023, в якому повідомило про те, що не погоджувало будь-яких дії з ренієм та платиною. Запропоновано ТОВ «ПЛАЗОЛ» надати: інформацію щодо погодження договорів зберігання платини; перелік третіх осіб, з якими укладалися договори на виконання Договору комісії; документи, оформлені в межах даних договорів; копії документів, які підтверджують отримання ренію та платини від заводу-переробника, копії платіжних документів на оплату послуг Переробника.
Як зазначено представником третьої особи та не спростовано представником позивача, АТ «Укртатнафта» не отримано від ТОВ «ПЛАЗОЛ» жодної інформації про місце зберігання ренію та платини, а також жодних документів, що стосуються проведених господарських операцій з ними. Така не надана і суду.
Колегія суддів звертає увагу і на те, що обраний сторонами контракту № 20097791 спосіб повернення товару є внутрішньогосподарськими відносинами між позивачем та його контрагентом. Як було зазначено вище, АТ «Укртатнафта» пропонувало інші варіанти повернення різними видами доставок, які не були прийняті ТОВ «ПЛАЗОЛ». В свою чергу, позивачем не надано доказів на підтвердження того, що останнім вживалися заходи, спрямовані на виконання вимог Митного кодексу України щодо завершення митного режиму переробки за межами митної території, у строки визначені ст. 166 Митного кодексу України.
Більш того, митний орган сприяв позивачу шляхом надання додаткового часу (продовження строку переробки товарів за межами митної території України на 1 рік) для повернення товару на митну територію, однак ТОВ «Плазол» за цей проміжок часу не вжито будь-яких заходів щодо завершення митного режиму переробки за межами митної території.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обгрунтовано звернуто увагу і на те, що що згідно з листом головного управління контррозвідувального забезпечення об'єктів критичної інфраструктури та протидії фінансуванню тероризму Служби безпеки України № 5/7/2/4-25615 від 09.11.2023 року повідомлено Державну митну службу України, що вилучені фірмою Heraeus Deutschland GmbH & Co. KG (Німеччина) в ході переробки дорогоцінні метали ТОВ "Плазол" до України не повернуто, водночас, наявні дані свідчать про те, що вони були доставлені до Швейцарської Конфедерації. Де зберігаються на металевому рахунку, фактично ТОВ "Плазол" неправомірно не повертає дорогоцінні метали, отримує відсотки від вкладень, чим завдає збитків ПАТ "Укртатнафта".
Також головне управління контррозвідувального забезпечення об'єктів критичної інфраструктури та протидії фінансуванню тероризму Служби безпеки України у листі № 5/7/2/4-27148 від 07.12.2023 повідомило Державну митну службу України, що згідно листа позивача № 78/05 від 05.04.2023 року відпрацьований каталізатор R-86 вже перероблено, після чого він знаходиться на відповідальному зберіганні у ТОВ "Плазол", зазначені дорогоцінні метали зберігаються на металевому рахунку, що щоденно завдає збитків.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність рішення Закарпатської митниці №7.7-5/17/14/2448 від 29 березня 2024 року про відмову товариству з обмеженою відповідальністю «Плазол» у зупинені строку переробки відпрацьованих каталізаторів за межами митної території, відповідно до дозволу на поміщення товару у митний режим «переробка за межами митної території» від 01 грудня 2021 року №2928/44, згідно митних декларацій від 08 грудня 2021 року №UA305130/2021/036103, №UA305130/2021/036104, №UA305130/2021/036105, а отже відсутні підстави для його скасування.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Плазол» залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01 січня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 19 березня 2025 року.
Головуючий Граб Л.С.
Судді Матохнюк Д.Б. Сторчак В. Ю.