Справа № 620/4618/24 Суддя (судді) першої інстанції: Бородавкіна С.В.
19 березня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Кузьменка В.В.,
Василенка Я.М.,
за участю секретаря судового засідання Фищук Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бобровицької міської ради Чернігівської області на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2024 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Бобровицької міської ради Чернігівської області про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Представник позивача звернувся до суду із заявою, в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій просив вжити до відповідача належних заходів, передбачених положеннями вказаної вище статті.
Заява мотивована тим, що Бобровицька міська рада Чернігівської області протиправно ухиляється від виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2024 р. заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення по справі № 620/4618/24 задоволено.
Зобов'язано Бобровицьку міську раду Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня отримання цієї ухвали подати до Чернігівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду по справі № 620/4618/24.
Попереджено Бобровицьку міську раду Чернігівської області про можливість застосування заходів, передбачених статтею 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, Бобровицька міська рада Чернігівської області подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні заяви про встановлення судового контролю відмовити.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 19.03.2025.
27.02.2025, під № 4389 до суду від сторони позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.
06.03.2025, під № 5048 Бобровицькою міською радою Чернігівської області подано відповідь на відзив на апеляційну скаргу.
10.03.2025, під № 5264 позивачем подано додаткові пояснення по справі.
У судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити.
Представник позивача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення апеляційної скарги.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
Встановлюючи судовий контроль, суд першої інстанції виходив з того, що зважаючи на те, що Радою, всупереч вимог статті 129-1 Конституції України, статей 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, не виконано рішення Чернігівського окружного адміністративного суду по справі № 620/4618/24, заява про встановлення судового контролю підлягає задоволенню.
Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду першої інстанції необґрунтованими та помилковими, оскільки суд був позбавлений процесуальної можливості встановлювати судовий контроль вже після ухвалення рішення у справі і звужувати права відповідача, як учасника судового процесу. Також, апелянт вважає, що заяву було подано представником, повноваження якого не підтверджені у встановленому порядку.
Слід зазначити, що КАС України визначає систему процесуальних засобів, які адміністративні суди вправі застосовувати для забезпечення своєчасного, точного, неухильного та повного виконання судового рішення.
Важливою конституційною гарантією забезпечення обов'язковості судового рішення, є судовий контроль за його виконанням.
З цією метою, КАС України, визначає систему процесуальних засобів, які адміністративні суди вправі застосовувати для забезпечення своєчасного, точного, неухильного та повного виконання судового рішення.
Узагальнюючи загальні аспекти/критерії захисту права на розгляд справи та виконання судового рішення, слід виходити з того, що: 1) засіб є ефективним, якщо його можна використати для прискорення ухвалення рішення судом, що розглядає справу; 2) найбільш ефективними є засоби, спрямовані на попередження, а не на компенсацію за затримку розгляду справи чи виконання судового рішення; 3) поєднання пришвидшувального та компенсаторного засобів захисту є найкращим варіантом тощо.
Аналіз положень КАС України, дає підстави виокремити такі основні процесуальні засоби, за допомогою яких адміністративний суд забезпечує належне виконання судового рішення, яке набрало законної сили: 1) роз'яснення судового рішення; 2) судовий контроль за виконанням судового рішення; 3) заміна сторони виконавчого провадження; 4) поновлення пропущеного з поважних причин строку пред'явлення виконавчого листа до виконання; 5) відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, зміна чи встановлення способу і порядку виконання; 6) зупинення виконання судових рішень лише у виключних випадках; тощо.
Стосовно сутності судового контролю, колегія суддів звертає увагу на тому, що ст. ст. 381-1-383 КАС України, визначено такі види судового контролю за виконанням судового рішення, як зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду. Зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування, є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із невиконанням судового рішення в цій справі.
Відповідно до статті 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку про те, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень, є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання своїх зобов'язань у межах відповідної справи.
Адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю, шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні умови.
У свою чергу, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення, є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.
Колегія суддів наголошує на тому, що, дійсно, встановлення судового контролю, є правом, а не обов'язком суду, однак, задля того, щоб відмовити в його встановленні, суд має перевірити належним чином доводи заявника, викладені в його заяві та навести підстави для висновку про відмову в задоволенні заяви, поданої у порядку ст. 382 КАС України.
З набранням чинності нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України, законодавцем розширено повноваження суду та надано судам право встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення після ухвалення ним рішення.
Колегія суддів враховує, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.06.2024 по справі № 620/4618/24, яке 03.07.2024 набрало законної сили, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені у повному обсязі, зобов'язано Бобровицьку міську раду Чернігівської області на найближчій сесії розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.10.2023 №26424/г-05-08-2023 та прийняти вмотивоване рішення (а.с. 88-89).
Як зазначає позивач та надає відповідні докази, 25.06.2024, 30.07.2024, 05.09.2024, 24.10.2024 та 22.11.2024 відбулись засідання сесії Ради, на яких повторно розглядалась заява ОСОБА_1 від 04.10.2023 №26424/г-05-08-2023. Разом з тим, жодного з рішень, передбачених Земельним кодексом України, як зобов'язано судом, депутати не прийняли (а.с. 180-204).
Відповідно до матеріалів справи після набрання рішенням суду законної сили чотири рази відбувалось засідання сесії Ради, на яких на розгляд ставилась подана позивачем заява. Разом з тим, всупереч вимог рішення суду по справі №620/46158/24, відповідач відповідне мотивоване рішення не прийняв.
Заявник навів обставини та обґрунтування невиконання відповідачем рішення суду, які мають бути досліджені судом в межах розгляду звіту, за наслідком чого, буде встановлено чи виконано чи не виконано рішення суду.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції були наявні підстави для встановлення судового контролю в даній справі, що є дискрецією суду.
Колегія суддів не бере до уваги доводи апелянта про те, що суд був позбавлений процесуальної можливості встановлювати судовий контроль вже після ухвалення рішення у справі і звужувати права відповідача, як учасника судового процесу, позаяк, приписами КАС України передбачено можливість встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення як до, так і після ухвалення рішення по справі. Позивача не позбавлено можливості звернутися із клопотанням про встановлення судового контролю після прийняття судом рішення у справі, у разі існування ризику його не виконання.
Також, підлягають відхиленню й доводи апелянта про те, що заяву про встановлення судового контролю було подано представником, повноваження якого не підтверджені у встановленому порядку, оскільки відсутність в матеріалах заяви про встановлення судового контролю, додаткових угод на пролонгацію договору, не можуть підтверджувати чи спростовувати повноваження представника, при цьому, до заяви було долучено ордер, в якому повноваження представництва не обмежені.
За наслідками розгляду апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість її доводів та відсутність підстав для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.
Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судом апеляційної інстанції не було встановлено порушення норм процесуального права судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому, у її задоволенні необхідно відмовити, а ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331, 382, 383 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Бобровицької міської ради Чернігівської області - залишити без задоволення.
Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2024 р. - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді В.В. Кузьменко
Я.М. Василенко
Повний текст постанови складено 19.03.2025.