Справа №759/20852/24 Суддя І інстанції - Оздоба М.О.
Провадження № 33/824/535/2025 Суддя суду апел. інст.- Кепкал Л.І.
17 березня 2025 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Кепкал Л.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Довженка Р.В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 18 листопада 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
Постановою судді Святошинського районного суду м. Києва від 18 листопада 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 (дві тисячі чотириста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень у дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу, зі стягненням судового збору на користь держави у розмірі 605, 60 грн.
Згідно постанови судді, 27.09.2024 ОСОБА_1 приблизно о 12.15 год. на пр. Ак. Корольова, 31 у м. Києві, повторно протягом року керував автомобілем «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_1 , будучи особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, чим порушив п. 2.1 а ПДР, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП.
Не погоджуючись із постановою судді, захисник Довженко Р.В. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову Святошинського районного суду м. Києва від 18.11.2024 щодо ОСОБА_1 скасувати та закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказує, що працівниками поліції ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що він 27.09.2024 на проспекті Академіка Корольова м. Києва, керував транспортним засобом, являючись особою, яка не мала права керувати транспортним засобом, при цьому в присутності ОСОБА_1 працівники поліції ніяких документів у вказаний час не складали.
Апелянт вказує, що постанова суду від 18.11.2024 було винесена без виклику учасників справи, чим були порушені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП, у тому числі і право на захист, на ознайомлення з матеріалами справи та право заявляти клопотання.
Також апелянт зазначає, що при дотриманні прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 отримав би змогу дати пояснення з приводу висунутого обвинувачення та допущені працівниками поліції порушення при складанні матеріалів справи. Такі порушення, на думку апелянта, свідчать про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
ОСОБА_1 та його захисник Довженко Р.В., будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судові засідання, призначені на 23.12.2024, 20.01.2025, 14.02.2025 та 17.03.2025 не з'явились. При цьому, двічі від захисника Довженка Р.В. та двічі від Шестопала М.В. до суду надходили клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням ОСОБА_1 на лікарняному чи неможливістю явки за станом здоров'я. Разом з цим, жодних доказів на підтвердження причин неявки в судові засідання ОСОБА_1 та захисником Довженком Р.В. до клопотань додано не було. У зв'язку з викладеним, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, вважаю за можливе провести апеляційний розгляд у відсутність ОСОБА_1 та його захисника Довженка Р.В.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно з ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 вказаних вимог закону дотримався в повному обсязі, з'ясував всі обставини, дослідив і належним чином оцінив всі докази та дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, за обставин, викладених у постанові суду.
Статтею 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.
Відповідно до ч. 5 ст. 126 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за повторне не пред'явлення працівникам поліції документів на право керування транспортним засобом протягом року.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 03 червня 2024 вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП, за керування транспортним засобом особою, яка не має права керувати транспортним засобом.
Повторне вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 було зафіксовано працівниками поліції та складено протокол про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП, яким встановлено, що 27.09.2024 ОСОБА_1 приблизно о 12.15 год. на пр. Ак. Корольова, 31 у м. Києві, повторно протягом року керував автомобілем «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_1 , будучи особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕАР1 №137888 від 27.09.2024, даними адмінпрактики, згідно якої постановою ЕНА/2307870 від 03.06.2024 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
З вищенаведеного можна дійти висновку, про те, що на момент управління транспортним засобом, вже 03.06.2024 ОСОБА_1 достеменно знав, що не має права керування, однак доказів на спростування вчинення адміністративного правопорушення надано не було.
Будь-яких доводів на спростування винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП апеляційна скарга захисника не містить, а тому твердження апеляційної скарги про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, є необґрунтованими.
Доводи апеляційної скарги про те, що в присутності ОСОБА_1 працівники поліції ніяких документів у вказаний час не складали є безпідставними з огляду на те, що з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 137888 вбачається, що в графі 13 протоколу «підпис особи, якій роз'яснені права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП та яка ознайомлена з місцем та часом розгляду справи» наявний підпис ОСОБА_1 , окрім того, в графі 14 протоколу «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» ОСОБА_1 зазначив, що не згоден. Будь - яких заперечень в цій частині апеляційна скарга не містить.
Також є неспроможними доводи апеляційної скарги захисника про те, що постанова була винесена без виклику учасників справи, оскільки ОСОБА_1 на засідання, що відбудеться 04.11.2024 був повідомлений завчасно ще 24.10.2024 ( а.с. 4), окрім того, на цю ж дату в матеріалах справи міститься особиста розписка ОСОБА_1 про повідомлення, однак, за клопотанням захисника судовий розгляд було відкладено на 12.11.2024. Проте, і 12.11.2024 судовий розгляд не відбувся, адже від захисника вкотре надійшло клопотання про відкладення судового розгляду (при цьому, до обох клопотань не було долучено доказів на підтвердження поважності причин неявки), і засідання було відкладено на 18.11.2024. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 належним чином був повідомлений про розгляд справи на 18.11.2024, шляхом направлення електронного повідомлення (а.с.14), а відсутність в матеріалах справи даних про повідомлення захисника про вказаний день та час розгляду справи, на думку апеляційного суду, в даному випадку не є істотним порушенням вимог закону, які б давали суду апеляційної інстанції підстави для скасування оскаржуваної постанови, оскільки, відповідно до п.2.2.1 договору про надання правової допомоги № 30/24, укладеної між адвокатом Довженко Р.В. та ОСОБА_1 , ОСОБА_1 взяв на себе обов'язок своєчасно забезпечувати адвоката всім необхідним для виконання доручень, передбачених цим договором, зокрема, не лише документами, а і інформацією.
Більш того, неявка в судове засідання як самого ОСОБА_2 , так і його захисника - адвоката Довженка Р.В. продовжилась і під час апеляційного розгляду справи, не дивлячись на їх належне повідомлення про день та час апеляційного розгляду. При цьому, як від ОСОБА_2 , так і від захисника до суду апеляційної інстанції чотири рази надійшли клопотання про відкладення розгляду справи без долучення до жодного з клопотань будь - яких доказів на підтвердження поважності причин неявки. Саме тому така поведінка учасників розцінюється судом як зловживання своїми правами, намагання затягнути розгляд справи та уникнути адміністративної відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення.
Будь-яких інших доводів на спростування винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, в апеляційній скарзі не наведено.
Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суд дотримався загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачених ст. 33 КУпАП, та призначив стягнення у мінімальних межах, передбачених санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Будь - якого неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які б могли стати підставою для скасування рішення суду першої інстанції, апеляційним судом не встановлено.
З урахуванням вищезазначеного, вважаю, що постанова судді Святошинського районного суду м. Києва від 18 листопада 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є законною та обґрунтованою і апеляційних підстав для її скасування не вбачаю.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу захисника Довженка Р.В. в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 18 листопада 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 (дві тисячі чотириста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн. у дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає чинності з моменту її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Л.І. Кепкал