Справа 761/32698/16-к Головуючий в І інстанції - ОСОБА_1
Провадження 11-кп/824/1406/2025 Доповідач в суді ІІ інстанції - ОСОБА_2
13 березня 2025 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі суддів:
ОСОБА_2 (головуючий),ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника (в режимі відеоконференції) ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження № 12016100100007416 від 14 червня 2016 року за апеляційною скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 27 лютого 2024 року,-
Вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 27 лютого 2024 року,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з вищою освітою, офіційно не працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік;
звільнено ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності із закриттям провадження у справи;
вирішене питання про речові докази.
Відповідно до вироку, ОСОБА_8 , 13 червня 2016 року, приблизно о 16 годині 35 хвилин, перебуваючи в приміщенні ломбарду «Благо», що знаходиться в підземному переході площі Майдан Незалежності в м. Києві з метою незаконного заволодіння чужим майном, повторно, здійснив крадіжку грошових коштів, які потерпіла ОСОБА_9 залишила на столику поблизу вікна каси, після чого дочекавшись коли остання вийшла, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, взяв із стола залишені потерпілою грошові кошти, які в подальшому поклав до карману штанів та вийшов з приміщення ломбарду, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_9 матеріального збитку на загальну суму 450 грн 00 коп., після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник розпорядившись викраденим на власний розсуд.
В апеляційній скарзі захисника вказано на незаконність вироку у зв'язку із невідповідністю фактичним обставинам кримінального провадження. В обгрунтування доводів скарги вказав на те, що висновок суду в частині того, що ОСОБА_8 умисно таємно викрав грошові кошти потерпілої ОСОБА_9 , не підтверджується належними, достатніми та необхідними доказами для доведення в суді його винуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, а грунтується виключно на припущенні. Захисники зазначив, що місцевий суд не врахував того, що згідно із долученого відеозапису вбачається, що ОСОБА_8 не вчиняв інкримінованого кримінального правопорушення. Зокрема на відеозаписі зафіксовано, що потерпіла отримала від працівника ломбарду грошові кошти та тримаючи їх у руці, вийшла з ломбарду, після чого за межами приміщення ломбарду гроші у неї зникли, при цьому ОСОБА_8 залишився у приміщені ломбарду. Наведене свідчить про те, що потерпіла втратила гроші або їх викрали за межами ломбарду. Крім того, місцевий суд залишив поза увагою те що, з протоколу перегляду слідчим відеозапису неможливо встановити джерело походження долученого компакт-диска з відеозаписом, оскільки матеріали справи не містять протоколу тимчасового доступу, супровідного листа, заяву або іншого документа, який встановить походження вказаного компакт-диска з відеозаписом. Крім того, суд першої інстанції належним чином не дослідив протокол перегляд слідчим відеозапису, в якому зазначено, що начебто на підставці знаходився чек, у середині якого знаходились грошові кошти, які нібито залишила потерпіла. Однак, на відеозаписі не зафіксовано цих обставин, а саме, що на підставці знаходився чек, у середин якого знаходились грошові кошти в сумі 450 грн, які залишила потерпіла і що їх начебто взяв ОСОБА_8 . Крім того, суд не звернув увагу, що показання потерпілої про те, що грошима заволодів саме ОСОБА_8 , є виключено її припущенням. Крім того, місцевий суд не звернув увагу на те, що із відеозапису вбачається працівник ломбарду через віконце передав потерпілій мобільний телефон гроші разом з папірцями, після цього потерпіла взяла мобільний телефон та гроші з папірцями, а далі вийшла із ломбарду, тримаючи гроші з папірцями в руці. Таким чином, на переконання захисника, долученим відеозаписом підтверджується те, що якщо потерпіла втратила кошти, або їх у неї хтось викрав за межами ломбарду. Крім того, суд не звернув увагу на те, що потерпіла вказала, що в ломбарді позаду неї стояв ОСОБА_8 , у той час, як на відеозапису чітко зафіксовано, що за потерпілою в ломбарді стояв не ОСОБА_8 , а інший чоловік, присутність якого потерпіла заперечує. Разом з тим, суд не звернув увагу, що сама по собі присутність ОСОБА_8 в ломбарді не доводить те, що він вчинив крадіжу, оскільки крім нього в приміщенні ломбарду було ще два чоловіки. Крім того, хлопець який стояв позаду потерпілої, вийшов з ломбарду раніше за неї, разом з тим на відеозапису чітко зафіксовано, що в той час, як потерпіла разом з чоловіком вийшла, в ломбарді крім ОСОБА_8 залишався ще один хлопець. На переконання захисника, суд безпідставно дійшов висновку про те що причетність ОСОБА_8 до вчинення кримінального правопорушення підтверджується протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками. Зокрема з протоколу вбачається, що потерпіла на стадії досудового розслідування впізнала ОСОБА_8 , як особу, яка викрала належні їй грошові кошти. Разом з тим, суд не звернув увагу на те, що потерпіла не бачила, як ОСОБА_8 заволодів її грошима, у зв'язку із цим такий протокол пред'явлення особи для впізнання підтверджує лише те, що ОСОБА_8 був у приміщенні ломбарду, що не заперечує й сам ОСОБА_8 . Наведене захисником свідчить про те, що на відеозаписі зафіксовані фактичні дані, які свідчать про невинуватість ОСОБА_8 та спростовують показання потерпілої. На переконання захисника, місцевий суд ухвалив обвинувальний вирок на підставі припущень, які не підтверджуються доказами, а навпаки суперечать їм. Просив вирок скасувати та закрити кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України.
У ході апеляційного розгляду захисником ОСОБА_7 заявлено клопотання про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_8 у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, із підстав, передбачених п. 4? ч. 1 ст. 284 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_8 клопотання захисника підтримав та надав згоду на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Прокурор не заперечував щодо задоволення клопотання захисника та закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Вислухавши пояснення учасників апеляційного розгляду, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення клопотання захисника з огляду на таке.
Втрата чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння є підставою для закриття кримінального провадження відповідно до п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
За правилами ч. 3 ст. 479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти мають зворотну дію в часі, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За частиною 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-IX від 18.07.2024, який набрав чинності 09.08.2024 (далі - Закон № 3886 IX) у ст. 51 КУпАП, якою передбачена відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підвищена верхня межа вартості майна, викрадення якого охоплюється цим положенням, до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статті 185, 190, 191 КК України фактично містять відсилку до ст. 51 КУпАП, яка, встановлюючи верхню межу вартості викраденого майна для кваліфікації його як дрібного викрадення, тим самим визначає нижню межу цього параметра для кримінальної відповідальності за крадіжку, шахрайство, привласнення чи розтрату чужого майна.
Таким чином, кількісна зміна розміру дрібного викрадення з 0,2 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян безпосередньо вплинула на суть таких кримінально караних діянь, як крадіжка, шахрайство, привласнення та розтрата, адже в тексті кримінального закону цей розмір прямо не визначено і він указаний законодавцем у ст. 51 КУпАП.
Отже, із часу набуття 09 серпня 2024 року чинності Законом № 3886-IX кримінальна відповідальність за статтями 185, 190, 191 КК України може настати, лише якщо розмір викраденого перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Закон № 3886-IX, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП.
Відповідно до Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX вартість викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, у 2016 році становила 1 450 грн.
ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, а саме у повторному таємному викрадення чужого (крадіжка), майна на загальну суму 450 грн 00 коп., подія якого мала місце 13 червня 2016 року.
Оскільки вартість викраденого майна на час вчинення ОСОБА_8 діяння не перевищувала два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, вчинене ним діяння, з огляду на прийнятий Закон № 3886-IX, яким з огляду на положення ст. 5 КК України фактично скасована кримінальна протиправність діяння, не підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
За правилами ч. 1 ст. 417 КПК України, суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.
За встановлених під час апеляційного розгляду обставин та зважаючи на положення ст.417 КПК України, колегія суддів доходить висновку, що вирок щодо ОСОБА_8 підлягає скасуванню, а кримінальне провадження щодо нього за ч. 2 ст. 185 КК України - закриттю на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з чим клопотання захисника підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст. 284, 404, 417, 419, 479-2 КПК України, колегія суддів,
Клопотання захисника ОСОБА_7 задовольнити.
Вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 27 лютого 2024 року щодо ОСОБА_8 скасувати.
Кримінальне провадження № 12016100100007416 від 14 червня 2016 року щодо ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, закрити із підстав, передбачених п. 4? ч. 1 ст. 284 КПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців із моменту проголошення.
___________ ______________ _____________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4