справа №752/968/25 Головуючий у І інстанції - Гаврищук А.В.
апеляційне провадження №33/824/1825/2025 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.
17 березня 2025 року суддя Київського апеляційного суду Приходько К.П., за участю захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 переглянув справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 06 лютого 2025 року, якою
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
проживаючого за адресою:
АДРЕСА_1
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та на якого накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 (шість) місяців,-
установив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №195730 від 13 грудня 2024 року ОСОБА_1 13 грудня 2024 року о 14 год 35 хв в м. Києві по просп. Ак. Глушкова, 36, керуючи автомобілем «Renault» д/н/з НОМЕР_1 , не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення з автомобілем «Daewoo» д/н/з НОМЕР_2 .
В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.13.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.
Постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 06 лютого 2025 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 (шість) місяців.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, у якій просить змінити постанову суду в частині призначеного покарання.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції належним чином не мотивував підстави для обрання такого суворого виду стягнення.
Вказує, що дії ОСОБА_1 не призвели до тяжких наслідків, він не був у стані сп'яніння, не покидав місце пригоди, вину визнав, щиро розкаявся.
Зазначає, що окрім цього, трудова діяльність ОСОБА_1 пов'язана із постійним пересуванням транспортним засобом, тому позбавлення права керування негативно позначиться на його роботі та матеріальному становищі.
Вказує, що суд першої інстанції під час призначення покарання ОСОБА_1 проігнорував факт відсутності обтяжуючих обставин в його діях та прийняв упереджене рішення, яке не гуртувалося на принципах повноти, всебічності та законності.
У судовому засіданні захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримала, просила її задовольнити з вищевказаних підстав.
В судове засідання потерпіла особа ОСОБА_3 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Таким чином, суд апеляційної інстанції визнав за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з'явились, оскільки їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Заслухавши пояснення захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали та письмові докази, наявні в справі, відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, апеляційний суд приходить до таких висновків.
Згідно вимог ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, підлягають для з'ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчинені, рішення приймається на підставі доказів, долучених у суді, і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим, та в апеляційній скарзі не оспорюється.
У відповідності до ст. 23 КУпАП, метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Як випливає із положень ч. 2 ст. 30 КУпАП, позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.
За змістом ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Проте, зазначені вимоги закону суддею першої інстанції, при розгляді справи про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст. 124 КУпАП не були дотримані у повній мірі.
Так, судом першої інстанції не з'ясовано та не враховано в сукупності всі обставини, зокрема те, що правопорушення ОСОБА_1 не потягло за собою вагомих негативних наслідків, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, не перебував у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, не покидав місце ДТП, вину визнав та щиро розкаявся.
Вищенаведені обставини, на думку апеляційного суду, є такими, що істотно знижують ступінь суспільної небезпеки.
Із огляду на викладене, призначене ОСОБА_1 стягнення у виді позбавлення права керувати транспортним засобом строком на 6 (шість) місяців слід вважати занадто суворим та таким, що не відповідає особі правопорушника.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції зміні в частині накладення адміністративного стягнення із застосуванням до ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 06 лютого 2025 року, щодо ОСОБА_1 змінити в частині накладення адміністративного стягнення.
За вчинення правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн. 00 коп.
В іншій частині постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 06 лютого 2025 року, щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду К.П. Приходько