справа №757/4169/25-к Головуючий у І інстанції - ОСОБА_1
апеляційне провадження №11-сс/824/1864/2025 Доповідач у ІІ інстанції - ОСОБА_2
13 березня 2025 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
Головуючий суддя: ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_5
прокурора: ОСОБА_6
підозрюваного: ОСОБА_7
захисника: ОСОБА_8
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30 січня 2025 року щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною першою статті 111-2 КК України, у кримінальному провадженні №62024000000000286 від 10 квітня 2024 року,-
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30 січня 2025 року клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_9 , погоджене прокурором другого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задоволено.
Продовжено відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 30 березня 2025 року включно, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №62024000000000286 від 10 квітня 2024 року.
Не погоджуючись з указаною ухвалою захисник ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати та у задоволенні клопотання слідчого про продовження щодо підозрюваного ОСОБА_7 строку тримання під вартою відмовити; застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, зокрема, домашній арешт та покласти на нього обов'язки: цілодобового не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора та/або суду (в залежності від стадії кримінального провадження); прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та/або суду (в залежності від стадії кримінального провадження); утримуватися від спілкування з підозрюваними (у разі наявності) та свідками у кримінальному провадженні; здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; у разі незадоволення судом вищезазначеного прохання, визначити ОСОБА_7 заставу у 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб як для особливо тяжкого злочину.
Уважає оскаржувану ухвалу незаконною та необґрунтованою.
У мотивування апеляційної скарги зазначає, що аналізуючи наявне у матеріалах кримінального провадження повідомлення про підозру та додані до клопотання про продовження строку тримання під вартою матеріали кримінального провадження, підозра є необґрунтованою за частиною першою статті 111-2, частиною другою статті 28 КК України та відповідно клопотання про продовження строку тримання під вартою безпідставним та не підлягає задоволенню.
Вказує, що підозра ОСОБА_7 є необґрунтованою, зокрема в тій частині, що йому у вину ставляться умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво), оскільки у клопотанні міститься виклад обставин вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, з якого жодним чином не зрозуміло яку саме роль, за версією слідства, відігравав ОСОБА_7 , описується діяльність громадян РФ та посадовців КРАІЛ, які, нібито, об'єднались для спільного вчинення злочину і в подальшому залучили ОСОБА_7 , водночас останній є учасником ТОВ «Укр Гейм Технолоджі», його відповідальність обмежується виключно розміром його внеску у статутний капітал товариства та ОСОБА_7 не укладав договорів та додаткових угод, на підставі яких, за версією слідства, здійснювалась передача фінансових ресурсів представникам держави-агресора.
Зазначає, що згідно матеріалів кримінального провадження, які були додані до клопотання про застосування запобіжного заходу, не було долучено будь-якого доказу про те, що ОСОБА_7 вчиняв протиправні дії з метою завдання шкоди Україні та будь-яких доказів не надано про те, що у ОСОБА_7 був саме такий умисел.
Посилається на те, що у мотивувальній частині клопотання вказані лише відомості про наявність ризиків та перераховуються ризики, передбачені статтею 177 КПК України, проте без посилання на конкретні докази та відомості, які містяться у матеріалах кримінального провадження.
Зауважує, що слідчим не доведено наявність ризику переховуватись від органів досудового розслідування; ризику знищити, сховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для кримінального провадження; ризику незаконно впливати на потерпілого, свідка; іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки, зокрема, незрозумілим є те, яким саме невстановленим особам ОСОБА_7 надасть вказівки на приховування слідів злочину; у переписках, отриманих в результаті огляду мобільного телефону, на які посилається слідчий, немає жодного повідомлення, яке стосувалось би приховування інкримінованих ОСОБА_7 діянь.
Вказує, що ОСОБА_7 ніяк не може сховати, спотворити або знищити будь-які речі та документи, які мають істотне значення для справи, так як фактично всі речові докази у справі вилучені, долучені до матеріалів кримінального провадження та знаходяться у розпорядженні сторони обвинувачення.
На переконання сторони захисту, слідчим, прокурором у клопотанні не було належним чином обґрунтовано недостатність застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів, окрім як тримання під вартою, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Уважає, що оскільки до підозрюваного ОСОБА_7 раніше не застосовувались жодні інші запобіжні заходи, тому будь-який інший, більш м'який запобіжний захід забезпечить виконання ОСОБА_7 процесуальних обов'язків підозрюваного.
На думку сторони захисту, слідчий суддя мав право визначити ОСОБА_7 заставу у 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка буде достатньою та співрозмірною, враховуючи вік ОСОБА_7 , сімейний стан та його матеріальний рівень (він одружений, має на утриманні трьох малолітніх дітей, користується авторитетом та повагою у суспільстві, про що свідчать подані у судовому засіданні заяви (клопотання) про бажання взяти ОСОБА_7 на поруки, а також значна кількість публікацій у ЗМІ щодо активної проукраїнської позиції ОСОБА_7 та неодноразові фінансові допомоги на потреби сил оборони України).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 , його захисника ОСОБА_8 , які підтримали апеляційну скаргу, думку прокурора ОСОБА_6 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024000000000286 від 10 квітня 2024 року за підозрою ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною першою статті 111-2 КК України, за підозрою ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 27, частиною другою статті 28, частиною першою статті 111-2 КК України, за підозрою ОСОБА_16 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 27, частиною другою статті 28, частиною першою статті 111-2, частиною другою статті 309 КК України та за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 209, частиною другою статті 255, частиною першою статті 263, частиною першою статті 365-3 КК України.
09 січня 2025 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною першою статті 111-2 КК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10 січня 2025 року у справі №757/431/25-к відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави та визначено строк дії ухвали до 05 лютого 2025 року включно.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24 січня 2025 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №62024000000000286 продовжено до 9 місяців.
30 січня 2025 року старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_9 , за погодженням прокурора другого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді, в межах кримінального провадження №62024000000000286 від 10 квітня 2024 року, з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , без визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30 січня 2025 року клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_9 , погоджене прокурором другого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задоволено.
Продовжено відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 30 березня 2025 року включно, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №62024000000000286 від 10 квітня 2024 року.
Постановляючи ухвалу про продовження підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя виходив з того, що відомості, які дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, підтверджуються відповідними даними, отриманими в ході досудового розслідування та долученими до матеріалів клопотання у сукупності, зокрема: листом КРАІЛ №12-9/993 від 09 травня 2023 року щодо відповідних порушень зі сторони ТОВ «Укр Гейм Технолоджі», які надають підстави для анулювання ліцензії на здійснення гральної діяльності останнім; висновком від 17 лютого 2023 року заступника директора департаменту ліцензування у сфері азартних ігор та лотерей - начальник відділу ліцензування господарської діяльності КРАІЛ ОСОБА_17 , начальника відділу виявлення нелегальних гральних закладів та лотерей департаменту нагляду та контролю КРАІЛ ОСОБА_18 , директора департаменту юридичного забезпечення КРАІЛ ОСОБА_19 щодо перевірки достовірності відомостей у документах, поданих ТОВ «Укр Гейм Технолоджі» для одержання ліцензії, відповідно до якого запропонували розглянути на одному з найближчих засідань КРАІЛ питання щодо анулювання ТОВ «Укр Гейм Технолоджі» ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино в мережі Інтернет, виданої на підставі рішення Голови КРАІЛ ОСОБА_16 від 09 квітня 2021 року №147; висновком аналітичного дослідження №229/99-00-08-01-02-20/44130446 від 26 вересня 2024 року спеціалістів Департаменту запобігання фінансовим операціям, пов'язаним з легалізацією доходів одержаних злочинним шляхом Державної податкової служби України для проведення дослідження фінансово-господарської діяльності на предмет дотримання законодавства ТОВ «Укр Гейм Технолоджі» (встановлено що діяльність ТОВ «Укр Гейм Технолоджі» у частині взаємовідносин із «GURUFLOW TEAM LTD» має ознаки порушення ЗУ «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» та містить ознаки легалізації (відмивання) доходів); Актом ГУ Державної податкової служби України у м. Києві №76015/26-15-07-02-05-03/44130446 від 20 листопада 2023 року за результатами документальних перевірок ТОВ «Укр Гейм Технолоджі» (встановлено порушення у сфері податкового законодавства шляхом заниження прибутку і як наслідок заниження відповідно податку; встановлено що ТОВ «Укр Гейм Технолоджі» перерахувало роялті 6 246 090 Євро на користь нерезидента «GURUFLOW TEAM LTD», власниками яких є громадяни рф, у зв'язку із чим ДПС України вважає що такі операції можуть містити ознаки легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення); протоколом огляду офіційного вебсайту «Федеральной налоговой службы российской федерации» від 05 листопада 2024 року; протоколом огляду вебсайту «Федеральной налоговой службы российской федерации» від 05 листопада 2024 року з додатками; протоколом огляду інстраграм сторінки ОСОБА_13 від 13 листопада 2024 року з додатками; протоколом огляду російського ресурсу «ИЗВЕСТИЯ» від 02 вересня 2024 року з додатками; протоколом огляду вебсайту російського ресурсу новин «РБК» від 02 вересня 2024 року з додатками; протоколом допиту свідка ОСОБА_20 від 13.06.2023, який раніше працював у компанії «PinUp.service», який повідомив що під час роботи їх змушували обслуговувати клієнтів із РФ; протоколами оглядами сайтів «pin-up.ua» та pin-up794.com від 17 квітня 2024 року, які мають ідентичну графіку, та якими підтверджено, що сайт pin-up794.com працює на території РФ із використанням російських платіжних систем; висновком експертів КНДІСЕ №5282/24-53/5283/24-35 від 23 квітня 2024 року за результатом проведення комплексної комп'ютерно-технічної судової експертизи та експертизи у сфері інтелектуальної власності, відповідно до якого вебсайт https://www.pin-up794.com, який працюю на території рф, створювався з використанням однакового програмного забезпечення, що й вебсайт ТОВ «УКР ГЕЙМ ТЕХНОЛОДЖІ» https://pin-up.ua; листом ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області № 8010.6.2-43386/80.2-24 від 08 жовтня 2024 року, відповідно до якого отримано актуальні дані щодо паспорту громадянина РФ ОСОБА_13 , свідоцтво про шлюб із ОСОБА_11 (одружені в 2017 році за законодавством РФ), а також відомості що ОСОБА_13 є потенційно небезпечним для України, у зв'язку із чим йому було відмовлено у продовженні посвідки на проживання в Україні; ліцензійним договором №1/06 від 24 червня 2021 року, яким ОСОБА_10 передав ТМ «PIN-UP» та домен «pin-up.ua» у користування ТОВ «Укр Гейм Технолоджі»; реєстраційними справами ТОВ «Укр Гейм Технолоджі», ТОВ «Укр Гейм Консалтінг Груп», ТОВ «Вікторія-Софт», встановлено статутні документи та структуру власності зазначених товариств; матеріалами судової справи №320/28259/23, в яких підтверджено зв'язок ТОВ «Вікторія-Софт» із РФ, за що останнім було анульовано ліцензію КРАІЛ як оператора азартних ігор бренду «PIN-UP»; ліцензійним договором на використання програмного забезпечення № 1-03/21-L від 15 березня 2021 року, укладеного між ТОВ «Укр Гейм Технолоджі» та «GURUFLOW TEAM LTD» з додатками та новими угодами (підписанти ОСОБА_13 та ОСОБА_11 ), на підставі якого здійснювався переказ коштів закордон, а також яким підтверджується використання програмного забезпечення «GURU PLATFORM SUIT» для функціонування сайту pin-up.ua; картками податкових органів РФ щодо ООО «Газстрой-Луганск», реєстраційною справою ООО «Газстрой-Луганск», отриманих від оперативних підрозділів на виконання доручення слідчого; протоколами оглядів веб-ресурсів на території РФ щодо ОСОБА_21 , який є бізнес-партнером ОСОБА_13 по ООО «ПИНАП.РУ» та його зв'язків із ОСОБА_22 ; протоколами оглядів веб-ресурсів щодо сплати ООО «ФОНКОР» (колишня назва ООО «ПИНАП.РУ») коштів на допомогу ветеранам «СВО»; висновком експертів КНДІСЕ №10753/24-35 від 01 листопада 2024 року за результатом проведення комплексної судової експертизи електронних комунікацій та комп'ютерно-технічної експертизи, відповідно до якого встановлено процедуру реєстрації користувача послуг сайту pin-up.ua, а також відомості які отримує та зберігає зазначений ресурс, в тому числі персональні дані, місцезнаходження; висновком експертів КНДІСЕ № 10995/24-84/11455/24-83 від 21 листопада 2024 року за результатом проведення військової експертизи відповідно до якої використання військовослужбовцями ЗС України, інших військових формувань, утворених згідно вимог чинного законодавства України, співробітниками правоохоронних органів та іншими військовозобов'язаними, послуг онлайн-казино «PIN-UP» на веб-сайті, розташованому за адресою: «https://pin-up.ua» мали негативні для боєздатності, як основної складової боєготовності Сил оборони України; протоколами засідань КРАІЛ №12 від 08 серпня 2023 року, № 14 від 15 серпня 2023 року, № 15 від 25 серпня 2023 року, № 19 від 18 серпня 2023 року; протоколом огляду від 09 січня 2025 року мобільного телефону марки «Apple» моделі «Iphone 16 Pro Max» IMEI НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_12 ; протоколом огляду від 09 січня 2025 року мобільного телефону марки «Samsung» моделі «Fold 6» IMEI НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_12 ; протоколом огляду від 16 грудня 2024 року мобільного телефону марки «Apple» моделі «iPhone 15 Pro Max», IMEI1 НОМЕР_3 , IMEI2 НОМЕР_4 , серійний номер НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_16 ; протоколом допиту члена КРАІЛ ОСОБА_23 , яка повідомила що член КРАІЛ ОСОБА_12 та голова КРАІЛ ОСОБА_16 сприяли ТОВ «УКР ГЕЙМ ТЕХНОЛОДЖІ» та онлайн-казино «PIN-UP» в цілому, були проти скасування ліцензії останнім, достовірно знаючи про їх зв'язки із рф; протоколом допиту директора Департаменту нагляду та контролю КРАІЛ ОСОБА_24 , яка повідомила що ОСОБА_12 мав спільну позицію із ОСОБА_16 по ТОВ «УКР ГЕЙМ ТЕХНОЛОДЖІ», які були за зняття питання з порядку денного засідання КРАІЛ питання про анулювання їм ліцензії, а також що саме ОСОБА_16 надав вказівку переробити висновок від 17 лютого 2023 року про перевірку ТОВ «УКР ГЕЙМ ТЕХНОЛОДЖІ» та необхідність позбавлення ліцензії ТОВ «УКР ГЕЙМ ТЕХНОЛОДЖІ»; рапортом опитування в порядку частини одинадцятої статі 232 КПК України керівника апарату КРАІЛ ОСОБА_25 , яка вказала про її переслідування з боку ОСОБА_12 та ОСОБА_16 за позицію щодо необхідності анулювання ліцензії ТОВ «УКР ГЕЙМ ТЕХНОЛОДЖІ» через зв'язки із рф, а також що ОСОБА_12 був тим хто підтримував Голову КРАІЛ ОСОБА_16 по «PIN-UP» та що саме вони блокують по сьогоднішній день анулювання ліцензії ТОВ «УКР ГЕЙМ ТЕХНОЛОДЖІ»; протоколом допиту члена КРАІЛ ОСОБА_26 , яка повідомила що ОСОБА_12 та ОСОБА_16 08 серпня 2023 року зняли питання з порядку денного КРАІЛ по анулюванню ліцензії «PIN-UP», коли сама ОСОБА_26 наполягала на розгляді цього питання; протоколом огляду від 23 травня 2024 року узагальненого матеріалу Державної служби фінансового моніторингу України № 0332/2024/ДСК від 17 квітня 2024 року, відповідно до якого виявлені фінансові операції, проведені за участю ТОВ «Укр Гейм Технолоджі» та наявність контролю за останнім з боку ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , а також що ОСОБА_7 не мав законних джерел походження для сплати 30 млн. грн при покупці 100% частки у статутному капіталі ТОВ «Укр Гейм Технолоджі»; протоколом огляду веб-сайтів КРАІЛ від 13 січня 2025 року, відповідно до якого встановлено інформацію про проведення 01 серпня 2023 року засідання КРАІЛ, на якому повинно було розглядатись, серед іншого, анулювання ліцензії ТОВ «Укр Гейм Технолоджі»; листами ГСУ ДБР вих. №№ 10-2-01-01-14280 від 24 травня 2024 року, 10-2-01-01-15167 від 04 червня 2024 року, 10-2-01-01-17490 від 02 липня 2024 року про контроль з боку ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_11 за ТОВ «УКР ГЕЙМ ТЕХНОЛОДЖІ» та необхідність анулювання їм ліцензії; відповідями КРАІЛ № 12-9/2655 від 09 серпня 2024 року та №12-9/2438 від 15 липня 2024 року, в яких ОСОБА_16 надав заперечення щодо зв'язків ТОВ «Укр Гейм Технолоджі» із росіянами та відмовою анулювати їм ліцензію; протоколом огляду від 16 січня 2025 року мобільного телефону марки «Apple» моделі «iPhone 15 Pro Max», IMEI1 НОМЕР_3 , IMEI2 НОМЕР_4 , серійний номер НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_16 ; протоколами оглядів від 22 січня 2025 року мобільного телефону марки «Apple» моделі «iPhone 16 Pro Max», ІМЕІ: НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_7 , а також іншими матеріалами досудового розслідування у своїй сукупності.
Також, слідчий суддя врахував, ризики, які були підставою для застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу та продовження дії запобіжного заходу, передбачені частиною першою статті 177 КПК України, об'єктивно продовжують існувати та для їх запобігання необхідно продовжити останньому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Слідчий суддя виходив, зокрема з того, що характер інкримінованого підозрюваному злочину, що вчинений проти основ національної безпеки України, в умовах воєнного стану, наявність зав'язків поза межами території України свідчить про високий ступінь суспільної небезпеки таких дій.
Також слідчим суддею взято до уваги, що ОСОБА_7 - громадянин України, народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Волосівці Летичівського району Хмельницької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає, а відтак доказів того, що стан здоров'я підозрюваного не допускає тримання його під вартою не надано.
При цьому, даних про наявність підстав для скасування ОСОБА_7 запобіжного заходу або його зміни на менш м'який, ніж тримання під вартою, слідчим суддею при розгляді клопотання не встановлено та стороною захисту не доведено наявність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки не спростовано існування в кримінальному провадженні ризиків, визначених частиною першою статті 177 КПК України.
З висновками слідчого судді, викладеними в оскаржуваній ухвалі, колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.
Відповідно до положень частини першої статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку статті 199 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе.
Згідно частини третьої статті 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
За змістом частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях статей 177, 178, 183 КПК України.
Предметом апеляційного оскарження є ухвала слідчого судді, яка переглядається, виходячи з тих обставин кримінального провадження, які існували на день її постановлення.
Так, під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення, підтверджується на даному етапі розслідування достатньою сукупністю даних.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного ОСОБА_7 з інкримінованими йому кримінальними правопорушеннями підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами, сукупність яких дає підстави вважати, що причетність ОСОБА_7 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень є обґрунтованою.
Колегією суддів досліджено доводи клопотання слідчого щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення про тримання ОСОБА_7 під вартою, та встановлено, що по даному кримінальному провадженню досудове розслідування не закінчено, існує потреба в проведенні ряду слідчих та процесуальних дій, у зв'язку з чим ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24 січня 2025 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №62024000000000286 продовжено до дев'яти місяців, тобто до 05 вересня 2025 року.
Перевіряючи доводи клопотання на предмет продовження існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а саме того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та інших учасників у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, слідчий суддя дійшов правильного висновку про продовження їх існування, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винуватим в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, а також з огляду на характер та наслідки кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється.
Даних про наявність підстав для скасування запобіжного заходу або його зміни на більш м'який, ніж тримання під вартою, у тому числі з підстав, наведених захисником, при розгляді клопотання не встановлено та стороною захисту не доведено наявність виняткових обставин, які б не враховувались при прийнятті рішення попередніми слідчими суддями щодо визначення та продовження ОСОБА_7 саме такого виду запобіжного заходу, оскільки захисником не спростовано існування у кримінальному провадженні ризиків, визначених частиною першою статті 177 КПК України, вказаних у клопотанні слідчого.
Відповідно до вимог статті 178 КПК України у сукупності з вищезазначеними обставинами, слідчий суддя врахував тяжкість кримінальних правопорушень, в яких підозрюється ОСОБА_7 , дані про особу підозрюваного та дійшов обґрунтованого висновку про те, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не здатні запобігти ризикам, які зазначені у клопотанні слідчого.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
У справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції», «Москаленко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Колегія суддів уважає, що таке обмеження права ОСОБА_7 на свободу не суперечить положенням статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
З урахуванням указаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність продовження ОСОБА_7 виняткового запобіжного заходу, оскільки встановлені судом обставини свідчать про те, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені частиною першою статті 177 КПК України, які не зменшилися з часу застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти таким ризикам.
З наведеного вбачається, що слідчим суддею враховано обставини справи у сукупності з даними про особу підозрюваного, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України, у зв'язку з чим ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який, на думку колегії суддів, у сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю злочинів та їх наслідками, є обґрунтованим, та підстав для обрання ОСОБА_7 іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі, колегія суддів не вбачає.
Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри колегія суддів уважає безпідставними, оскільки наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 28, частиною першою статті 111-2 КК України.
Враховуючи те, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на вищенаведені дані, у колегії суддів наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №12244/86, №12245/86, №12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.
Більш того, у пункті 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» №35615/06 від 13 листопада 2007 року Європейський Суд з прав людини зазначив: «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності із статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Крім того, колегія суддів враховує правову позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
У відповідності до змісту статті 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності події та складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, у тому числі наявності або відсутності умислу в діях особи, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.
З урахуванням наведеного, посилання апелянта на те, що підозра є необґрунтованою за частиною першою статті 111-2, частиною другою статті 28 КК України та відповідно клопотання про продовження строку тримання під вартою безпідставним та не підлягає задоволенню; підозра ОСОБА_7 є необґрунтованою, зокрема в тій частині, що йому у вину ставляться умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво), оскільки у клопотанні міститься виклад обставин вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, з якого жодним чином не зрозуміло яку саме роль, за версією слідства, відігравав ОСОБА_7 , описується діяльність громадян РФ та посадовців КРАІЛ, які, нібито, об'єднались для спільного вчинення злочину і в подальшому залучили ОСОБА_7 , водночас останній є учасником ТОВ «Укр Гейм Технолоджі», його відповідальність обмежується виключно розміром його внеску у статутний капітал товариства та ОСОБА_7 не укладав договорів та додаткових угод, на підставі яких, за версією слідства, здійснювалась передача фінансових ресурсів представникам держави-агресора; згідно матеріалів кримінального провадження, які були додані до клопотання про застосування запобіжного заходу, не було долучено будь-якого доказу про те, що ОСОБА_7 вчиняв протиправні дії з метою завдання шкоди Україні та будь-яких доказів не надано про те, що у ОСОБА_7 був саме такий умисел, колегія суддів уважає передчасними, оскільки дослідження та оцінка доказів відноситься до стадії судового розгляду по суті та не вирішується на стадії досудового розслідування.
На даному етапі провадження, слідчий суддя у відповідності до вимог процесуального закону обґрунтовано обмежився виключно питанням визначення причетності ОСОБА_7 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень та дійшов висновку про вірогідність та достатність доказів його причетності для застосування обмежувальних заходів.
Доводи захисника про те, що органом досудового розслідування не доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, є безпідставними, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість обрання виключного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, при цьому врахував дані про особу підозрюваного, дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Сукупність зібраних доказів та матеріалів судового провадження на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі є достатньою для продовження щодо підозрюваного запобіжного заходу.
При цьому, продовживши підозрюваному ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя обґрунтовано не визначив розмір застави, посилаючись на положення частини четвертої статті 183 КПК України, згідно якої під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 КК України.
На підставі викладеного є такими, що не заслуговують на увагу суду посилання сторони захисту на те, що слідчий суддя мав право визначити ОСОБА_7 заставу у 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка буде достатньою та співрозмірною, враховуючи вік ОСОБА_7 , сімейний стан та його матеріальний рівень.
Аргументи захисника про те, що ОСОБА_7 одружений, має на утриманні трьох малолітніх дітей, користується авторитетом та повагою у суспільстві, про що свідчать подані у судовому засіданні заяви (клопотання) про бажання взяти ОСОБА_7 на поруки, а також значна кількість публікацій у ЗМІ щодо активної проукраїнської позиції ОСОБА_7 та неодноразові фінансові допомоги на потреби сил оборони України, самі по собі не забезпечують впевненості у подальшій належній процесуальній поведінці підозрюваного та не свідчать про відсутність існування вказаних ризиків на наступних етапах досудового розслідування, а отже не є достатніми підставами для застосування щодо підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу та не переважають можливих ризиків його неправомірної поведінки.
Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин у їх сукупності, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Керуючись статтями 176-178, 183, 199, 376, 407, 418, 422 КПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30 січня 2025 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4