Справа № 580/6130/24 Суддя (судді) першої інстанції: Віталіна ГАЙДАШ
19 березня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Заїки М.М.,
суддів - Ганечко О.М., Кузьменка В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Черкаській області (далі - ГУ НП у Черкаській області, відповідач), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу від 07 травня 2024 року № 935 ГУ НП у Черкаській області щодо звільнення майора поліції ОСОБА_1 з посади начальника відділення поліції № 1 Черкаського районного управління поліції (далі - ВП № 1 Черкаського РУП) ГУ НП у Черкаській області;
- поновити майора поліції ОСОБА_1 на посаді начальника ВП № 1 Черкаського РУП ГУ НП у Черкаській області;
- стягнути з ГУ НП у Черкаській області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що оскаржуваний наказ про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та звільнення з посади є протиправним, оскільки ним не допущено жодних порушень дисципліни. Зокрема, зазначає, що притягуючи позивача до дисциплінарної відповідальності, відповідачем не встановлено у визначеному законом порядку, якими конкретно винними діями чи бездіяльністю позивача порушені його службові обов'язки у співставленні з приписами закону і посадової інструкції. При цьому, на переконання позивача, помилковим є висновок дисциплінарної комісії про допущення ним дисциплінарного проступку який полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі також ЄРДР) за заявами громадян ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , відомостей про злочин, оскільки з вказаних заяв та доданих до них доказів не вбачається склад кримінального правопорушення, у зв'язку з недостатністю відомостей про кримінальне правопорушення, які відображаються у вказаних листах. Також позивачем зазначено, що в його діях відсутній склад дисциплінарного проступку в питанні приймання-здачі чергування.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2024 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано пункт 1 наказу ГУ НП у Черкаській області від 07 травня 2024 року № 935 щодо звільнення майора поліції ОСОБА_1 з посади начальника ВП № 1 Черкаського РУП ГУ НП у Черкаській області.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника ВП № 1 Черкаського РУП ГУ НП у Черкаській області з 08 травня 2024 року.
Зобов'язано ГУ НП у Черкаській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 08 травня 2024 року по 06 вересня 2024 року.
Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на службі ОСОБА_1 на посаді начальника ВП № 1 Черкаського РУП ГУ НП у Черкаській області зі спеціальним званням «майор поліції» з 08 травня 2024 року та в частині нарахування і виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за один місяць.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ НП у Черкаській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 1 211,20 грн.
При цьому суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний наказ в частині щодо звільнення майора поліції ОСОБА_1 з посади прийнято відповідачем без урахуванням усіх обставин, що мають істотне значення для прийняття рішення, непропорційно, зокрема без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню, а оскаржуваний наказ скасуванню.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2024 року скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 в задоволенні адміністративного позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що ГУ НП у Черкаській області правомірно наказом № 935 від 07 травня 2024 року, за вчинення дисциплінарного проступку, майора поліції ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади, оскільки позивач не забезпечив контроль за діяльністю підлеглих, неналежно організував роботу направлену на зміцнення дисципліни та законності у підпорядкованому підрозділі та сам допустив порушення нормативно-правових актів, що виразилось у необ'єктивній оцінці виконання службових обов'язків підлеглим особовим складом, не об'єктивному розгляді заяв та непередачі начальнику слідчого підрозділу матеріалів у яких наявні відомості, які вказують на вчинення кримінальних правопорушень, та затвердженні довідок про списання таких заяв відповідно до Закону України «Про звернення громадян». Проте судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваного рішення залишено поза увагою встановлені перевіркою порушення, які допустив позивач, та зроблено помилковий висновок про протиправність притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Щодо проведення зміни добових нарядів в період часу: 17 листопада 2023 року, 24 листопада 2023 року та 26 грудня 2023 року, не ОСОБА_1 , а його заступниками, скаржник наголосив, що суд першої інстанції врахував виключно пояснення позивача про те, що останній у вказані дні перебував на оперативних нарадах у м. Черкаси, та не врахував пояснення відповідача про те, що 17 листопада 2023 року оперативних нарад за участі позивача не було, а 24 листопада 2023 року та 26 грудня 2023 року оперативні наради проводилися в режимі відеоконференції, що не заважало ОСОБА_1 провести зміну добових нарядів.
Крім того апелянт звертає увагу, що суд першої інстанції вирішуючи питання про поновлення позивачу на посаді та стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу, залишив поза увагою доводи відповідача про те, що згідно наказу по особовому складу № 234 о/с від 28 червня 2024 року ОСОБА_1 призначено інспектором сектору інформаційної підтримки Черкаського РУП ГУ НП у Черкаській області, звільнивши з посади начальника ВП № 1 Черкаського РУ.
Враховуючи те, що позивач не оскаржував наказ по особовому складу № 234 о/с від 28 червня 2024 року та він не є предметом судового розгляду в цій справі, скаржник вважає, що суд першої інстанції безпідставно вийшов за межі позовних вимог та задовольнив вимоги про поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Шостим апеляційним адміністративним судом ухвалою від 04 жовтня 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзивів на апеляційну скаргу.
Позивач не подав відзиву або письмових пояснень на апеляційну скаргу відповідача.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2025 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Керуючись положеннями частини першої статті 308 КАС України, колегія суддів здійснювала перегляд оскаржуваного судового рішення в межах апеляційної скарги відповідача.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в поліції на посаді начальника ВП № 1 Черкаського РУП ГУ НП у Черкаській області.
Наказом ГУ НП у Черкаській області від 14 березня 2024 року № 548 «Про проведення цільової перевірки ВП № 1 Черкаського РУП ГУ НП у Черкаській області» здійснено цільову перевірку ВП № 1 Черкаського РУП ГУ НП у Черкаській області, за результатами якої сформовано доповідну записку від 26 березня 2024 року № 444/48/01-24. У ході цільової перевірки виявлено чотири факти укриття від обліку злочинів, шляхом прийняття передчасного рішення у відповідності до Закону України «Про звернення громадян» та невнесенням відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
У подальшому наказом ГУ НП у Черкаській області від 03 квітня 2024 року № 282 «Про призначення та проведення службового розслідування, формування дисциплінарної комісії» призначено службове розслідування за доповідною запискою начальника УГІ ГУ НП підполковника поліції Бондаренко Т.С. № 444/48/01-24 щодо вчинення окремими поліцейськими ВП № 1 Черкаського РУП ГУ НП у Черкаській області порушень, що мають ознаки вчинення дисциплінарного проступку.
02 травня 2024 року начальником ГУ НП у Черкаській області затверджено висновок за результатами службового розслідування щодо порушення окремими працівниками ВП № 1 Черкаського РУП ГУ НП у Черкаській області, пунктом 2 якого визначено, що за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось в порушенні вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 2 частини третьої статті 1, пунктів 7, 8 частини першої статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, частини першої статті 15, абзаців 2, 5, 6 частини першої статті 19 Закону України «Про звернення громадян», підпункту 4 пункту 18 Положення про ВП № 1 Черкаського РУП ГУ НП у Черкаській області, затвердженого наказом ГУ НП від 13 жовтня 2021 року № 2840, пункту 1 розділу IV, пункту 1 розділу VIII Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 15 листопада 2017 року № 930 (далі - Порядок № 930), пункту 25 розділу VII Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 23 травня 2017 року № 440, заслуговує на притягнення до дисциплінарної відповідальності начальник ВП № 1 Черкаського РУП ГУ НП у Черкаській області, майор поліції ОСОБА_1 .
За результатами службового розслідування встановлено, що майор поліції ОСОБА_1 , не забезпечив належний контроль за дотриманням підлеглими службової дисципліни, що виразилось у недотриманні ними вимог чинного законодавства та нормативно правових актів, які визначають порядок процедури розгляду звернень громадян, що як наслідок призвело до укриття від обліку кримінальних правопорушень.
Зокрема, 13 жовтня 2023 року до відділу служби « 102» УОАЗОР ГУ НП надійшло звернення гр. ОСОБА_2 про те, що цього ж дня, з території його домогосподарства невідома особа викрала спортивний велосипед, електропилу та візок для виконання побутових робіт, чим завдала заявнику матеріальних збитків в розмірі 15 000 грн.
Цього ж дня, ВП № 1 Черкаського РУП ГУ НП у Черкаській області звернення гр. ОСОБА_2 зареєстровано до єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події з використанням інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» (далі - ІКС ІПНП) за № 5140, а на місце події направлено наряд слідчо-оперативної групи цього ж підрозділу «Корсунь СОГ».
По прибуттю на місце події, поліцейськими СОГ викладену ОСОБА_2 інформацію внесено до протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію, в якому останній проставив власний підпис про ознайомлення із відповідальністю, передбаченою статтею 383 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Також, 17 жовтня 2023 року до відділу служби « 102» УОАЗОР ГУ НП надійшло звернення гр. ОСОБА_3 про те, невідомі особи викрали з його домоволодіння автомобільні шини, двосторонній електронаждак, лампи від автомобіля «Волга» та механічний годинник.
Цього ж дня, ВП № 1 Черкаського РУП ГУ НП у Черкаській області звернення гр. ОСОБА_3 зареєстровано до ІКС ІПНП за № 5228, а на місце події направлено наряд слідчо-оперативної групи цього ж підрозділу «Корсунь СОГ».
По прибуттю на місце події, поліцейськими СОГ викладену ОСОБА_3 інформацію внесено до протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію, в якому останній проставив власний підпис про ознайомлення із відповідальністю, передбаченою статтею 383 КК України.
05 листопада 2023 року до відділу служби «102» УОАЗОР ГУ НП надійшло звернення гр. ОСОБА_4 про те, що невідомі особи викрали з нежилого приміщення, що належить заявникові, пральну машину та диван.
Цього ж дня, ВП № 1 Черкаського РУП ГУ НП у Черкаській області звернення гр. ОСОБА_4 зареєстровано до ІКС ІПНП за № 5588, а на місце події направлено наряд ГРПП СПД № 1 ВП № 1 Черкаського РУП ГУ НП у Черкаській області «ГРПП Городище» та слідчо-оперативну групу ВП № 1 Черкаського РУП ГУ НП у Черкаській області.
По прибуттю на місце події, поліцейськими викладену ОСОБА_4 інформацію внесено до протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію, в якому останній проставив власний підпис про ознайомлення із відповідальністю, передбаченою статтею 383 КК України.
04 листопада 2023 року до ВП № 1 Черкаського РУП ГУ НП у Черкаській області надійшло звернення гр. ОСОБА_5 про те, що невідомі особи викрали з його банківської картки грошові кошти в сумі 10 800 грн.
Цього ж дня, ВП № 1 Черкаського РУП ГУ НП у Черкаській області звернення гр. ОСОБА_5 зареєстровано до ІКС ІПНП за № 5584, та поліцейським викладену заявником інформацію внесено до протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію, в якому останній проставив власний підпис про ознайомлення із відповідальністю, передбаченою статтею 383 КК України.
В подальшому зазначені матеріали були вивчені майором поліції ОСОБА_7 , капітаном поліції ОСОБА_8 (заяви № 5140 та № 5228), капітаном поліції ОСОБА_9 (заяви № 5588 та № 5584), які в порушення вимог частини першої статті 214 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) не забезпечили реєстрацію відомостей до ЄРДР.
Натомість вказані матеріали, після почергового вивчення супровідними листами були направлені начальнику ВП № 1 Черкаського РУП ГУ НП у Черкаській області ОСОБА_1 для організації розгляду відповідно до Закону України «Про звернення громадян» або Кодексу України про адміністративні правопорушення, аргументуючи їх тим, що в матеріалах відсутні дані, які б указували на наявність кримінального правопорушення, у зв'язку з чим неможливо внести відповідну інформацію до ЄРДР. Поряд із цим, в листах зазначено, що в разі встановлення ознак кримінального правопорушення, вказані матеріали необхідно негайно направити до органу досудового розслідування.
У свою чергу, майор поліції ОСОБА_1 , враховуючи вказані листи, доручив розгляд вказаних звернень підполковнику поліції ОСОБА_10 , який в порушення вимог абзацу 1 пункту 11 Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08 лютого 2019 року № 100 (далі - Порядок № 100), невідкладно рапортом не доповів керівникові підрозділу поліції про встановлення в матеріалах відомостей, які вказують на вчинення кримінального правопорушення, натомість виконавцями за вказаними матеріалами визначив старшого лейтенанта поліції ОСОБА_11 (заява № 5140), майора поліції ОСОБА_12 (заява № 5228), лейтенанта поліції ОСОБА_13 (заява № 5588) та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_14 (заява № 5584), які в свою чергу, незважаючи на те, що із вказаних матеріалів вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України, передчасно прийняли невмотивовані рішення відповідно до Закону України «Про звернення громадян», про що склали відповідні довідки посилаючись на те, що орган досудового розслідування не вбачає у зазначених матеріалах ознак кримінального правопорушення.
В той же час, майор поліції ОСОБА_1 , в порушення вимог частини першої статті 15, абзаців 2, 5, 6 частини першої статті 19 Закону України «Про звернення громадян» та пункту 1 розділу ІV Порядку № 930, не перевірив повноту зібраних матеріалів, об'єктивності прийнятого рішення, не вжив інших заходів для об'єктивного вирішення порушених авторами звернень питань, не вжив невідкладних заходів для припинення неправомірних дій, не виявив, не усунув причини та умови, що сприяли порушенням, а також не забезпечив поновлення порушених прав заявника, натомість 11 листопада 2023 року, 09 листопада 2023 року, 01 грудня 2023 року та 16 листопада 2023 року затвердив довідки про списання таких заяв.
Під час службового розслідування дисциплінарна комісія також встановила, що додатковою підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності слугувало порушення позивачем вимог пункту 25. Розділу 7 Інструкції з організації діяльності чергової служби, а саме не забезпечення проведення оцінки роботи наряду чергової частини, який змінюється, та надання дозволу проведення зміни чергування 17 листопада 2023 року, 24 листопада 2023 року та 26 грудня 2023 року.
Отже, під час проведення службового розслідування встановлено, що майор поліції ОСОБА_1 незважаючи на посаду та обов'язки керівника, не забезпечив контроль за підпорядкованим особовим складом, не був для них прикладом, а навпаки, сам, систематично вчиняв дисциплінарні проступки, що пов'язані зокрема з неналежним розглядом звернень громадян.
На підставі встановлених фактів, Дисциплінарною комісією запропоновано начальника ВП № 1 Черкаського РУП ГУ НП у Черкаській області майора поліції ОСОБА_1 притягти до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення з посади.
При цьому під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховано характер вчиненого дисциплінарного проступку, обставини, за якого він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, а також наявність діючих дисциплінарних стягнень.
На підставі висновку службового розслідування, наказом ГУ НП у Черкаській області від 07 травня 2024 року № 935 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади.
Не погоджуючись з таким наказом відповідача та вважаючи наказ в частині застосованого дисциплінарного стягнення щодо себе протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не було допущено порушення вимог підпункту 4 пункту 18 Положення про ВП № 1 Черкаського РУП ГУ НП у Черкаській області, пункту 7 частини першої статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 1 розділу VIII Порядку № 930 та Розділу 7 Інструкції з організації діяльності чергової служби, тому притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення із займаної посади здійснено без з'ясування всіх обставин у справі, без надання об'єктивної оцінки усім доказам, зібраним у ході службового розслідування, із рекомендуванням обрання найсуворішого заходу дисциплінарного стягнення (звільнення з посади) без обґрунтування причин такого виду стягнення, є протиправним.
При цьому суд першої інстанції зауважив, що відповідачем протиправно притягнуто позивача до дисциплінарної відповідальності за ніби то протиправне невнесення відомостей за заявами громадян ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , оскільки вказані громадяни в порядку, визначеному статтею 303 КПК України, не зверталися до суду із скаргами щодо невнесення відомостей за їх заявами до ЄРДР.
Крім того, суд зауважив, що за результатом внутрішньої перевірки інспекції, за вищезазначеними заявами громадян ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 було внесено відомості до ЄРДР, однак у подальшому відповідні кримінальні провадження закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК України, що свідчить про те, що невнесення відомостей до ЄРДР було обґрунтоване.
Крім того суд першої інстанції виснував що позивач не допускав порушень вимог пункту 25 Розділу VII Інструкції з організації діяльності чергової служби, оскільки з пояснень останнього суд встановив, що 17 листопада 2023 року, 24 листопада 2023 року та 26 грудня 2023 року позивач фізично перебував на оперативних нарадах у м. Черкаси, тому ним правомірно було покладено вчинення зазначених дій на заступника начальника з превентивної діяльності ВП №1 Черкаського РУП ГУНП майора поліції ОСОБА_15 .
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Законом України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон України «Про Національну поліцію», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
За приписами статті 1 Закону України «Про Національну поліцію» Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
Статтею 3 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина перша статті 6 Закону України «Про Національну поліцію»).
Поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (частина перша статті 8 Закону України «Про Національну поліцію»).
За приписами частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Згідно з частиною першою статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут, в редакцій чинній на час виникнення спірних правовідносин), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Відповідно до частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
За змістом частини другої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Згідно зі статтею 2 Дисциплінарного статуту визначено, що за своїм службовим становищем поліцейські можуть бути керівниками або підлеглими стосовно інших поліцейських.
Керівник - це службова особа поліції, наділена правами та обов'язками з організації службової діяльності підлеглих їй поліцейських та інших працівників поліції і контролю за їхньою службовою діяльністю.
Відповідно до вимог пункту 7 частини першої статті 3 Дисциплінарного статуту передбачено, що керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни.
З метою забезпечення дотримання службової дисципліни відповідно до пунктів 7 та 8 частини першої статті 3, керівник зобов'язаний контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об'єктивно доповідати про це безпосередньому керівнику, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень. У разі виявлення порушення підлеглим службової дисципліни вжити заходів для припинення такого порушення та застосувати дисциплінарне стягнення до порушника або порушити клопотання про застосування стягнення уповноваженим керівником.
Частиною першою статті 11 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
При цьому дисциплінарним проступком в розумінні статті 12 Дисциплінарного статуту визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Нормами частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, медіа (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначено у статті 19 Дисциплінарного статуту, частиною третьої якої передбачено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення (пункт 2 частини шостої статті 19 Дисциплінарного статуту).
Оцінюючи доводи апеляційної скарги, Суд зазначає таке.
Так, дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто у разі недотримання чи неналежного дотримання службової дисципліни.
Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені.
Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.
Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.
Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно - щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.
Начальник управління несе персональну відповідальність за організацію роботи управління, зобов'язаний забезпечити дотримання службової дисципліни, підлеглими особами, виконання ними обов'язків належним чином, контролювати їх діяльність.
Таким чином, встановлення фактів неналежної роботи управління, порушення підлеглими особами вимог дисциплінарного статуту та безпосередньо законів, а також підзаконних актів під час роботи, особливо якщо вони носять систематичний характер, може мати наслідком притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника управління, як особи відповідальної за організацію та контролю за роботою управління.
Службовим розслідуванням встановлено, що громадяни ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 звернулися до ВП № 1 Черкаського РУП ГУ НП у Черкаській області та їх звернення зареєстровані до єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, а на місце події направлено наряд слідчо-оперативної групи та відібрано протоколи прийняття заяв про вчинені кримінальні правопорушення.
При цьому відомості за вказаними заявами до ЄРДР не вносилися, а заяви були розглянуті в порядку Закону України «Про звернення громадян».
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події.
Згідно статті 12 Закону України «Про звернення громадян» дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним законодавством.
Пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 100 передбачено, що прийняття заяв (повідомлень) незалежно від місця і часу їх учинення, повноти отриманих даних, особи заявника здійснює цілодобово, безперервно та невідкладно орган (підрозділ) поліції, до якого надійшла така інформація.
Відповідно до частини першої статті 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Відомості, як підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначені частиною п'ятою статті 214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела.
Відповідно до частини четвертої статті 214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Колегія суддів зауважує, що враховуючи, що заяви перелічених вище громадян були прийняті відповідно до Порядку № 100 за формою, яка затверджена додатком № 3 до Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події (пункт 6 розділу ІІ) та містять відомості про обставини, що можуть свідчити про кримінальні правопорушення відповідно до статті 214 КПК України - повинні бути внесені до ЄРДР.
При цьому колегія суддів звертає увагу, якщо зі звернення особи вбачається, що вона порушує питання перед органом досудового розслідування питання про вчинення кримінального правопорушення, ініціюючи здійснення ним дій, визначених КПК України, та навіть за умови, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу злочину, такі відомості мають бути внесені до ЄРДР з подальшим закриттям кримінального провадження.
В свою чергу, пунктом 11 розділу ІІ Порядку № 100 визначено, що поліцейський органу (підрозділу) поліції, якому доручено розгляд заяви або повідомлення про іншу подію та прийняття відповідного рішення в межах Закону України «Про звернення громадян» або Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі встановлення в матеріалах відомостей, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, невідкладно рапортом доповідає про це керівникові органу (підрозділу) поліції або особі, яка виконує його обов'язки.
Керівник органу (підрозділу) поліції або особа, яка виконує його обов'язки, доручає уповноваженій службовій особі невідкладно зареєструвати рапорт працівника поліції в ІКС ІПНП (журналі ЄО) та не пізніше 24 годин з моменту реєстрації надіслати зазначені матеріали до органу досудового розслідування органу (підрозділу) поліції для внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Відповідно до пункту 1 розділу ІV Порядку № 930 керівники органів (підрозділів) поліції та їх заступники під час розгляду звернень громадян вивчають суть порушених у них питань, у разі потреби вимагають у виконавців матеріали попередніх перевірок за цими зверненнями, направляють працівників органів (підрозділів) поліції на місця для перевірки викладених у зверненнях фактів та вживають інших заходів для об'єктивного вирішення порушених авторами звернень питань.
Пунктом 5 розділу ІV Порядку № 930 визначено, що звернення вважаються вирішеними, якщо розглянуто всі порушені в них питання, ужито необхідних заходів і заявникам надано ґрунтовні та вичерпні відповіді.
Пунктом 12 розділу ІV Порядку № 930 встановлено, що за результатами розгляду звернення громадянина виконавцем готується довідка про результати проведення перевірки інформації, викладеної у зверненні, яка доповідається керівнику органу (підрозділу) поліції разом з проектом відповіді заявнику. Керівник органу (підрозділу) проставляє свій підпис на довідці про ознайомлення із вжитими заходами під час здійснення перевірки інформації, викладеної у зверненні, або вчиняє резолюцію (доручення) про необхідність ужиття додаткових заходів з метою об'єктивного, усебічного та повного розгляду звернення.
Відповідно до пункту 1 розділу VІІІ Порядку № 930 керівники органів чи підрозділів поліції здійснюють безпосередній контроль за додержанням установленої законодавством і цим Порядком процедури розгляду звернень.
Згідно частини першої статті 15 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідно абзаців 2, 5, 6 частини першої статті 19 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об';єднання громадян, медіа, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень.
Колегія суддів погоджується з висновками відповідача, що позивач в порушення наведених правових норм не перевірив повноту зібраних матеріалів, об'єктивності прийнятих рішень, не вжив інших заходів для об'єктивного вирішення порушених авторами звернень питань, не вжив невідкладних заходів для припинення неправомірних дій, не виявив, не усунув причин та умов, що сприяли порушенням, а також не забезпечив поновлення порушених прав заявників, натомість 09 листопада 2023 року, 16 листопада 2023 року, 11 листопада 2023 року та 01 грудня 2023 року затвердив довідки про результати проведених перевірок.
При цьому апеляційним судом враховується правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 17 липня 2019 року по справі № 0640/4110/18, згідно якого, належна організація реєстрації заяв (повідомлень) про кримінальні правопорушення є безпосереднім обов'язком начальника органу поліції. Крім того, саме начальник органу поліції має приймати остаточне рішення про необхідність розгляду вказаних заяв у порядку, встановленому Законом України «Про звернення громадян» або Кодексом України про адміністративні правопорушення у разі, якщо в них відсутні відомості, які вказують на вчинення кримінального правопорушення. Будь-якого спрощення такого порядку чинним законодавством не допускається.
З огляду на вказане колегія суддів вважає, що службовим розслідуванням було об'єктивно та всебічно встановлено обставини і наслідки правопорушення, з приводу якого було призначено розслідування; осіб, винних у правопорушенні, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали загрозу їх спричинення; наявність причинного зв'язку між неправомірним діянням особи, щодо якої призначено службове розслідування, та його наслідками; причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню; вимоги законів чи інших нормативно-правових актів, розпорядчих документів або службових обов'язків, що були порушені.
Неналежний контроль позивача за діями підлеглого особового складу призвів до порушення вимог частини першої статті 15, абзаців 2, 5, 6 частини першої статті 19 Закону України «Про звернення громадян» та пункту 1 розділу ІV Порядку № 930, що виразилося у необ'єктивному розгляді заяв громадян, не передачі начальнику слідчого підрозділу матеріалів, в яких наявні відомості, що вказують на вчинення кримінальних правопорушень та затвердженні довідок про списання таких заяв до справи.
Судом першої інстанції зазначеного враховано не було та зроблено помилковий висновок про те, що позивачем не було допущено порушення вимог підпункту 4 пункту 18 Положення про ВП № 1 Черкаського РУП ГУ НП у Черкаській області, пункту 7 частини першої статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 1 розділу VIII Порядку № 930 та Розділу 7 Інструкції з організації діяльності чергової служби, тому притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення із займаної посади є протиправним.
При цьому посилання суду першої інстанції на те, що за заявами громадян ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 скарги в порядку, визначеному статтею 303 КПК України до суду не надходили, що свідчить про протиправність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, є помилковими, оскільки це право, а не обов'язок громадян на оскарження дій/бездіяльності поліцейських.
Також безпідставним є висновок суду першої інстанції про те, що заявами вказаних вище громадян були внесені відомості до ЄРДР, та в подальшому винесені постанови про закриття кримінальних правопорушень, що на думку суду, свідчить про те, що невнесення відомостей до ЄРДР було правомірним, оскільки такі висновки суперечать змісту статті 214 КПК України та встановленим в ході розгляду цієї справи обставинам.
Крім того службовою перевіркою встановлено, що в період часу: 17 листопада 2023 року, 24 листопада 2023 року та 26 грудня 2023 року зміна добових нарядів проводилась не начальником ВП № 1 Черкаського РУП ГУ НП у Черкаській області майором поліції ОСОБА_1 , а його заступником.
Відповідно до пункту 11 розділу І Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 23 травня 2017 року № 440 після проведення інструктажу добового наряду та нарядів поліції, які заступають на чергування, керівником (заступником керівника, уповноваженою від керівництва особою) та/або відповідальним по органу (підрозділу) поліції чи закладу освіти надається дозвіл оперативному черговому на видачу поліцейським у встановленому порядку вогнепальної зброї і боєприпасів до неї, спецзасобів, засобів зв'язку та індивідуального захисту.
У свою чергу, пунктом 25 розділу VII вказаної Інструкції встановлено, що приймання і здавання чергування, зареєстровані кримінальні правопорушення та інші події, ужиті заходи оперативного реагування та їх результати, виявлені правопорушення, учинені поліцейськими або працівниками інших правоохоронних органів чи суду, оперативний черговий доповідає керівникові органу (підрозділу) поліції, а також надає необхідну службову документацію. Керівник органу (підрозділу) поліції оцінює роботу наряду чергової частини, який змінюється, проводить інструктаж нового добового наряду чергової служби та дозволяє провести зміну чергування (у вихідні та святкові дні може здійснюватися відповідальним по органу (підрозділу) поліції).
Відповідно до пояснень позивача, які було враховано судом першої інстанції, 17 листопада 2023 року, 24 листопада 2023 року та 26 грудня 2023 року позивач фізично перебував на оперативних нарадах у м. Черкаси, тому ним правомірно було покладено вчинення зазначених дій на заступника начальника з превентивної діяльності ВП №1 Черкаського РУП ГУНП майора поліції ОСОБА_15 .
Водночас під час проведення службового розслідування встановлено, що пунктом 3 службової телеграми ГУ НП від 22 травня 2018 року № 814/01/25/31-2018 визначено вимогу про проведення змін добових нарядів в територіальних підрозділах поліції області, виключно у встановлений термін, а саме з 08:00 год до 09:00 год.
Відповідно до довідки УОАЗОР ГУ НП від 02 травня 2024 року № 1067/25/01/22-2024, лише 24 листопада 2023 року та 26 грудня 2023 року відбувались оперативні наради ГУ НП, на яких брали участь зокрема керівники територіальних (відокремлених) підрозділів ГУ НП.
Разом з цим, відповідно до протоколів оперативних нарад ГУ НП від 24 листопада 2023 року № 133 (612/01/25-2023) та від 26 грудня 2023 року № 145 (657/01/25-2023) начальники територіальних підрозділів ГУ НП брали участь у вказаних нарадах в режимі відеоконференції, тобто на місцях, а починались такі наради о 09:30 год.
Крім того під час службового розслідування не встановлено проведення оперативних нарад 17 листопада 2023 року.
Таким чином, вказані обставини жодним чином не заважали майору поліції ОСОБА_1 провести зміну добових нарядів.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що матеріалами службового розслідування підтверджується наявність в діях начальника ВП № 1 Черкаського РУП ГУ НП у Черкаській області, майора поліції ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку, що виразився у недотриманні вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 2 частини третьої статті 1, пунктів 7, 8 частини першої статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, частини першої статті 15, абзаців 2, 5, 6 частини першої статті 19 Закону України «Про звернення громадян», підпункту 4 пункту 18 Положення про ВП № 1 Черкаського РУП ГУ НП у Черкаській області, затвердженого наказом ГУ НП від 13 жовтня 2021 року № 2840, пункту 1 розділу IV, пункту 1 розділу VIII Порядку № 930), пункту 25 розділу VII Інструкції № 440, зокрема у неналежному контролі за веденням Єдиного обліку, що призвело до списання до справи матеріалів за фактами вчинення кримінальних правопорушень, нездійсненням належного контролю за діяльністю чергової частини ВП № 1 Черкаського РУП ГУ НП у Черкаській області.
Отже, суд вважає обґрунтованими доводи відповідача з приводу того, що ОСОБА_1 неналежно поставився до виконання своїх обов'язків, зокрема, не забезпечив контроль за діяльністю підлеглих, неналежно організував роботу направлену на зміцнення дисципліни та законності у підпорядкованому підрозділі та сам допустив порушення нормативно-правових актів, що виразилось у необ'єктивній оцінці виконання службових обов'язків підлеглим особовим складом, не об'єктивному розгляді заяв та непередачі начальнику слідчого підрозділу матеріалів у яких наявні відомості, які вказують на вчинення кримінальних правопорушень, та затвердженні довідок про списання таких заяв відповідно до Закону України «Про звернення громадян».
Відповідно до пункту третього частини першої, частин четвертої, восьмої, одинадцятої статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» переміщення поліцейського здійснюється на посаду, нижчу ніж та, на якій перебував поліцейський, зокрема, як виконання накладеного дисциплінарного стягнення - звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Поліцейський, переміщений з вищої посади на посаду, нижчу ніж та, яку він займав, у подальшому просувається по службі з дотриманням вимог, визначених цим Законом, а звільнений з посади в дисциплінарному порядку, - після зняття дисциплінарного стягнення. Переведення поліцейського може здійснюватися за його ініціативою, ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших органів (закладів, установ) поліції, які порушили питання про переміщення. Не допускається переміщення поліцейських на вищі посади протягом шести місяців з дня притягнення до адміністративної чи дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до частини восьмої статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Враховуючи обставини справи, факти встановлені службовим розслідуванням, систематичність деяких порушень вимог законодавства, які допустив позивач, колегія суддів приходить до висновку, що до позивача обґрунтовано застосовано вид дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з керівної посади та переміщення на іншу (нижчу) посаду в органах поліції.
При цьому, колегія суддів зазначає, що відсутність непогашених дисциплінарних стягнень не може вказувати на неможливість застосування до позивача такого виду стягнення як звільнення з посади начальника управління поліції, адже вид дисциплінарного стягнення, перш за все повинен відповідати тяжкості проступку.
Відтак, на думку суду, в даному випадку відповідачем правомірно обрано вид дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення позивача з керівної посади та переміщення на нижчу посаджу для подальшої служби в органах поліції. В свою чергу, наявність у позивача нагород та подяк за сумлінне виконання службових обов'язків в минулому, не може свідчити про неможливість притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуваний наказ є правомірними, а тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Оскільки позовні вимоги про поновлення позивача на посаді та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимог про скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення із посади, а відтак підстави для їх задоволення також відсутні.
Зазначене узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 24 січня 2020 року справа № 807/231/17, від 28 листопада 2019 року справа № 120/860/19а, від 04 грудня 2019 у справа № 824/355/17-а.
Тож, позовні вимоги не підлягають задоволенню, а доводи апеляційної скарги відповідача приймаються в якості належних, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю і ухвалити нове судове рішення або змінити судове рішення.
За змістом частини першої статті 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції рішення прийнято з порушення норм матеріального права, у зв'язку з чим, наявні підстави для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 242-244, 250, 271, 272, 286, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області - задовольнити.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2024 року - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя М.М. Заїка
Судді О.М. Ганечко
В.В. Кузьменко
Повний текст постанови складено та підписано 19 березня 2025 року.