Справа № 320/48700/24
19 березня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Єгорової Н.М., суддів Сорочка Є.О., Чаку Є.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Рівненської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпостач" до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування рішення,
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 січня 2025 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року апеляційну скаргу Рівненської митниці залишено без руху, оскільки до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору. Судом надано строк для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання копії зазначеної ухвали, яка доставлена до електронного кабінету апелянта 24 лютого 2025 року о 23:20 год.
03 березня 2025 року через систему "Електронний суд" Рівненською митницею подано до суду заяву про продовження строку для усунення недоліків, яка обґрунтована неможливістю забезпечення своєчасної сплати судового збору у встановлений судом строк.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2025 року заяву Рівненської митниці про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 січня 2025 року задоволено, продовжено апелянту строк для усунення визначених в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року недоліків на п'ять днів з моменту отримання копії даної ухвали.
14 березня 2025 року апелянтом вдруге подано клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги з аналогічних підстав, а саме - у зв'язку з відсутністю достатнього фінансування та коштів для сплати судового збору, а також з огляду на введення воєнного стану та території України.
Перевіривши клопотання апелянта, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Статтею 119 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.
За змістом ч. 2 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Стаття 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З метою виконання процесуального обов'язку сплати судового збору особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
Це стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).
У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 року № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.
Також, пунктом 25 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 року передбачено, що безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.
На час здійснення безспірного списання коштів проводяться платежі боржника, зокрема, із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору.
Відповідно до ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Отже, органи державної влади, в тому числі Рівненська митниця, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Колегія суддів також звертає увагу, що важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами.
Однак належних і відповідних доказів, які б підтверджували фінансову неспроможність Рівненської митниці сплатити судовий збір та не передбачення можливості використання коштів на фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи державної влади, в тому числі, на сплату судового збору, а також доказів об'єктивної неможливості сплати судового збору у наданий судом строк, до вказаного клопотання не додано.
Колегія суддів звертає увагу, що в доданої апелянтом до клопотання копії службової записки від 14 березня 2025 року № 859/8/10-36-05-07 лише вбачається про те, що кошти для сплати судового збору в сумі 7387,05 грн. відсутні, що у свою чергу, не може вважатися достатнім доказом для продовження процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги поза строками встановленими процесуальним законодавством.
Також апелянтом не надано доказів регулярного та послідовного вчинення активних дій з метою виконання процесуального обов'язку зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги саме у даній адміністративній справі, та які б свідчили, що відповідач дійсно бажає реалізувати своє право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у даній справі у найкоротші строки.
В частині тверджень про неспроможність сплати судового збору у зв'язку з введенням воєнного стану в Україні, слід зазначити, що сам лише факт запровадження на території України воєнного стану з 24 лютого 2022 року не може бути підставою для безумовного та систематичного продовження процесуального строку, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору у всіх абсолютно випадках.
Необхідно зазначити, що відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору, а також невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не є наслідками введення воєнного стану.
Відтак, вказані апелянтом підстави для продовження процесуального строку для усунення недоліків апеляційної скарги та сплати судового збору не приймаються судом, оскільки обставини, на які посилається відповідач, пов'язані з внутрішньою організацією роботи органу державної влади, тобто мають суб'єктивний характер і не свідчать про об'єктивну неможливість вчинити відповідну процесуальну дію в межах встановлених законом строків, а також в період дії правового режиму воєнного стану.
Таким чином, неможливість сплати судового збору за подання апеляційної скарги не є наслідком введення воєнного стану в Україні та не є перешкодою, яка унеможливлює таку сплату, а обставини пов'язані з тривалою внутрішньою процедурою виділення та погодження коштів на сплату судового збору, а також обставини щодо неналежного фінансування суб'єкта владних повноважень з Державного бюджету України, відсутність достатньої кількості коштів, які призначені для цієї мети, блокування рахунків та здійснення безспірного стягнення коштів з рахунків боржника не можуть вважатися достатніми для продовження процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги поза строками встановленими процесуальним законодавством, оскільки це є лише недоліками в організації внутрішньої діяльності та представництва інтересів суб'єкта владних повноважень, в судах.
Аналогічний висновок викладений в ухвалі Верховного Суду від 20 травня 2022 року у справі № 160/10376/21.
Клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги колегія суддів розцінює як зловживання Рівненською митницею своїми процесуальними правами та навмисне затягування строку, наданого для усунення недоліків апеляційної скарги, оскільки останнім не надано доказів наявності поважних причин неможливості виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року про залишення апеляційної скарги без руху щодо сплати судового збору.
За таких обставин підстави для задоволення клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги відсутні.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України строк усунення недоліків не може перевищувати 10 днів.
Колегія суддів звертає увагу, що Рівненській митниці було надано достатній строк для сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 січня 2025 року.
Однак, апелянтом недоліки апеляційної скарги, які зазначені в ухвалі судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року про залишення апеляційної скарги без руху в наданий строк та в розумний строк не усунуто.
Відповідно до ч. 5 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне повернути апелянту апеляційну скаргу та додані до неї матеріали.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 248, 298, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні клопотання Рівненської митниці про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги - відмовити.
Апеляційну скаргу Рівненської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпостач" до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування рішення - повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач Н.М. Єгорова
Судді Є.О. Сорочко
Є.В. Чаку