Справа № 620/13671/24 Головуючий у 1 інстанції: Бородавкіна С.В.
Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
18 березня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.
Суддів Аліменка В.О.
Ключковича В.Ю.
За участю секретаря Заміхановської Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач - ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, в якому просила:
- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції України в Чернігівській області щодо незарахування вислуги років за час проходження служби ОСОБА_1 в Державному департаменті України з питань виконання покарань з 01.07.1999 по 26.09.2002 до стажу служби в поліції для встановлення надбавки за вислугу років, а також для нарахування додаткової оплачуваної відпустки станом на дату прийняття на службу в поліцію (07.11.2015);
- зобов'язати Головне управління Національної поліції України в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 вислугу років за час проходження нею служби в органах Державного департаменту України з питань виконання покарань з 01.07.1999 по 26.09.2002 до стажу служби в поліції для встановлення надбавки за вислугу років, а також для нарахування додаткової оплачуваної відпустки станом на дату прийняття на службу в поліцію (07.11.2015).
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 січня 2025 року провадження у справі закрито.
Не погодившись із ухвалою суду, позивач - ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
До Шостого апеляційного адміністративного суду від представника ОСОБА_1 - Маслак Марії Станіславівни надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду засобами відеоконференцзв'язку системи «Електронний суд».
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2025 року клопотання представника ОСОБА_1 - Маслак Марії Станіславівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - задоволено.
11 березня 2025 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача - Головного управління Національної поліції в Чернігівській області надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.
17 березня 2023 року до суду апеляційної інстанції від позивача - ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення у справі.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Так, закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не згодна із таким способом виконання рішення суду по справі №620/365/24, оскільки, вважає, що вказаний стаж має бути їй зарахований з дати прийняття на службу в поліцію (07.11.2015).
Суд першої інстанції вказав, що за своєю суттю даний спір виник у зв'язку з неналежним виконанням, на думку позивача, відповідачем рішення Чернігівського окружного адміністративного суду по справі №620/365/24.
При цьому, на переконання суду першої інстанції, хоча ОСОБА_1 у цій справі обрала спосіб захисту шляхом подання позову про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, проте, спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх помилковими, з огляду на наступне.
Частиною 1 статті 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Частинами другою та четвертою статті 372 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом.
Згідно положень частин 1-2 статті 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 1 статті 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Ці норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення.
Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в справі.
Матеріали справи свідчать, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2024 року у справі №620/365/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2024 року, позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Чернігівській області щодо не зарахування вислуги років за час проходження служби ОСОБА_1 в Державному департаменті України з питань виконання покарань з 01.07.1999 по 26.09.2002 до стажу служби в поліції для встановлення надбавки за вислугу років, а також для нарахування додаткової оплачуваної відпустки. Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 вислугу років за час проходження нею служби в органах Державного департаменту України з питань виконання покарань з 01.07.1999 по 26.09.2002 до стажу служби в поліції для встановлення надбавки за вислугу років, а також для нарахування додаткової оплачуваної відпустки.
На виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2024 року у справі №620/365/24, Головне управління Національної поліції в Чернігівській області зарахувало ОСОБА_1 спірну вислугу років до стажу служби в поліції з 22.05.2024 (дати набрання законної сили рішенням суду).
Водночас, підставою для звернення до суду з позовною заявою у даній справі №620/13671/24 стали дії Головного управління Національної поліції в Чернігівській області щодо незарахування спірної вислуги років до стажу служби в поліції станом на дату прийняття позивача на службу в поліцію (07.11.2015).
Колегія суддів зазначає, що в межах розгляду справи № 620/365/24 судом не вирішувалось питання щодо того, станом на яку дату підлягає зарахування ОСОБА_1 спірна вислуга років до стажу служби в поліції.
Крім того, вищевказане підтверджується тим, що після постановлення судом першої інстанції у даній справі оскаржуваної ухвали від 08.01.2025, представник ОСОБА_1 звернулась до Чернігівського окружного адміністративного суду в межах справи №620/365/24 із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Однак, ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 січня 2025 року у справі № 620/365/24 в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення відмовлено.
Підставою відмови у встановленні судового контролю судом зазначено, що предметом судового розгляду у справі № 620/365/24 було лише право позивача на зарахування вислуги років за час проходження нею служби в органах Державного департаменту України з питань виконання покарань з 01.07.1999 по 26.09.2002 до стажу служби в поліції.
Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції у даній справі №620/13671/24 дійшов помилкового висновку про необхідність звернення ОСОБА_1 із заявою в порядку судового контролю, оскільки, як встановлено вище, питання щодо того, станом на яку дату підлягає зарахування ОСОБА_1 спірна вислуга років до стажу служби в поліції, у межах справи № 620/365/24 судом не вирішувалось.
Положенням ч. 5 ст. 5 КАС України, яка гарантує право на судовий захист, передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 №3477-ІV встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У справі Bellet v. France, Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
Не можуть бути встановлені обмеження щодо реалізації права на судовий захист у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено; ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями (справа Мушта проти України).
У рішенні по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов помилкового висновку про необхідність закриття провадження в адміністративній справі, а тому, зазначена ухвала суду підлягає скасуванню, а справу слід передати на розгляд суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 195, 243, 250, 312, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 січня 2025 року скасувати, а справу передати на розгляд до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.
Судді Аліменко В.О.
Ключкович В.Ю.
Повне судове рішення складено 19.03.2025 р.