Справа № 620/45/25
19 березня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Епель О.В., Файдюка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Чернігівського районного управління поліції Головного управління національної поліції у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування звернення, визнання протиправним та безпідставним рішення, визнання протиправними дій та скасування записів,
В провадженні Шостого апеляційного адміністративного суду перебуває справа №620/45/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Чернігівського районного управління поліції Головного управління національної поліції у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування звернення, визнання протиправним та безпідставним рішення, визнання протиправними дій та скасування записів.
Водночас, 17 березня 2025 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла заява позивача про забезпечення позову в якій останній просить заборонити ІНФОРМАЦІЯ_2 , Чернігівському районному управлінню поліції Головного управління Національної поліції у Чернігівській області здійснювати його адміністративне затримання до моменту вирішення справи по суті; заборонити ІНФОРМАЦІЯ_2 направляти позивача на повторне військово-лікарське комісування (ВЛК) до моменту вирішення справи по суті в апеляційному провадженні.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заяви та матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частини 1 статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
За приписами частини 2 статті 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
При цьому, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.
Також, при розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з врахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.
Отже, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій, рішень суб'єкта владних повноважень, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.
Судом встановлено, що позивач просить суд визнати протиправним та скасувати звернення ІНФОРМАЦІЯ_1 , направлене ЧРУП ГУНП у Чернігівській області за номером Е484530 від 02.12.2024 року, щодо порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ; визнати протиправним та безпідставним рішення ЧРУП ГУНП у Чернігівській області про відкриття Єдиного обліку (ЄО №74900 від 03.12.2024 року) щодо порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ; визнати протиправними дії ЧРУП ГУНП у Чернігівській області щодо внесення відомостей про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 до електронних реєстрів (баз даних); скасувати записи, виконані ЧРУП ГУНП у Чернігівській області, у всіх базах та реєстрах, які використовуються поліцією під час перевірки документів, в яких зазначено, що ОСОБА_1 порушує правила військового обліку (ЄО №74900 від 03.12.2024 року).
Суд звертає увагу, що питання правомірності дій відповідачів щодо здійснення адміністративного затримання позивача не є предметом розгляду даної справи.
Водночас, суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, що ймовірно можуть бути порушені у майбутньому, а можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.
Також слід зазначити, що такі обставини та підстави для застосування заходів забезпечення позову, про які просить заявник, без з'ясування фактичних обставин справи означатиме надання судом передчасних правових оцінок по суті у подальшому пред'явленні позову і ототожнюватиметься з його фактичним задоволенням.
Крім того, очевидні ознаки протиправності рішення, дій бездіяльності та порушення ними прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом. Тобто, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з цих підстав повинен бути переконаний у тому, що рішення, дії, бездіяльність відповідача явно суперечать вимогам закону за критеріями, визначеними частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства, порушують права, свободи або інтереси позивачів і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень. У іншому випадку, висновки суду про наявність очевидних ознак протиправності дій відповідача та порушення ним прав, свобод чи інтересів позивача до розгляду справи по суті, свідчать про наперед сформовану судом правову позицію по справі.
Разом з тим, оцінку вказаним доказам буде надано під час розгляду справи по суті, а тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
До того ж ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року було відмовлено у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову аналогічного змісту та апеляційна скарга ОСОБА_1 щодо перегляду цього рішення вже перебуває на розгляді Шостого апеляційного адміністративного суду.
Колегія суддів зазначає, що ймовірне настання певних негативних наслідків для заявника, ще не є беззаперечним свідченням необхідності вжиття судом заходів забезпечення позову, адже чинне законодавство передбачає захист порушеного права, в тому числі шляхом оскарження відповідних рішень та дій суб'єкта владних повноважень, чи відшкодування шкоди, заподіяної вчиненими протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, що свідчить про наявність механізмів для відновлення прав позивача, якщо таке буде підтверджено за результатами вирішення спору по суті.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 311, 321, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 від 17.03.2025 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 328-331 КАС України.
Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев
cуддя О.В.Епель
суддя В.В.Файдюк