Справа № 754/17527/24
18 березня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Парінова А.Б., суддів - Беспалова О.О., Грибан І.О., розглянувши матеріали апеляційної скарги та клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Деснянського районного суду м.Києва від 21 лютого 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання протиправною та скасування постанови, -
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 21 лютого 2025 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Апелянтом подано клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Розглянувши заявлене клопотання, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Водночас, згідно частини 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збора, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збора у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору встановлений статтею 5 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI у чинній редакції (далі - Закон). Скаржник до цього переліку не відноситься.
Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збора, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регламентовано статтею 8 Закону.
Частиною 1 цієї правової норми передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збора на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення, зокрема, якщо предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Положеннями частини 2 статті 8 Закону закріплено, що суд може зменшити розмір судового збора або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Сплата судового збору за подання апеляційної скарги є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
У розумінні статей 73, 74 КАС України важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими доказами.
До клопотання про відстрочення сплати судового збору апелянтом не додано доказів, які б вказували на майновий стан та свідчили про неможливість сплати судового збору.
Для відстрочення сплати судового збору повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року по справі "Креуз проти Польщі", вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність достатніх та необхідних правових підстав для відстрочення апелянту сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у цій справі.
Керуючись ст.ст. 133, 169, 296, 298, 287 КАС України, колегія суддів,
У задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді: О.О. Беспалов
І.О. Грибан