Справа № 753/13943/24 Суддя (судді) першої інстанції: Колесник О.М.
18 березня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Аліменка В.О.,
суддів Вівдиченко Т.Р., Кучми А.Ю.
за участю секретаря Коренко Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м.Києва від 11 грудня 2024 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві про визнання протиправною постанову, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Дарницького управління поліції ГУ НП в м. Києві про скасування постанови про адміністративне правопорушення серія ГАА №226887 від 3.08.2020 року про накладення адміністративного стягнення за ч.1, ст.44 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 дізнався про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.44 КУпАП, через повідомлення уповноважених осіб ДПП ГУНП у м. Києві, а саме разом із наданням відомостей із ІКС «ІПНП України» про дату та номер оскаржуваної постанови, під час перевірки документів позивача в межах проведення безпекових заходів на території м. Києва.
Так, працівники ДПП ГУ НП у м. Києві повідомили ОСОБА_1 про те, що дільничним офіцером поліції Дарницького УП ГУНП у м. Києві винесено постанову серії ГАА №226887 від 03.08.2020, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.44 КУпАП.
Позивач вважає вказану постанову незаконною та такою, що винесена із грубим порушенням законних прав та його інтересів, в тому числі права на захист передбаченого ст.268 КУпАП, а також недотриманням процедури складення постанови про адміністративне правопорушення і наявність повноважень на складення останньої працівником Дарницького управління поліції ГУНП у м. Києві, в зв'язку з чим ОСОБА_1 звернувся до суду з даним адміністративним позовом з метою захисту своїх порушених прав.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 11 грудня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, позивачем подано апеляційну скаргу у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування усіх фактичних обставин у справі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач дізнався про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.44 КУпАП, через повідомлення уповноважених осіб ДПП ГУНП у м. Києві, а саме разом із наданням відомостей із ІКС «ІПНП України» про дату та номер оскаржуваної постанови, під час перевірки документів позивача в межах проведення безпекових заходів на території м. Києва.
Так, працівники ДПП ГУ НП у м. Києві повідомили ОСОБА_1 про те, що дільничним офіцером поліції Дарницького УП ГУНП у м. Києві винесено постанову серії ГАА №226887 від 03.08.2020, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.44 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив із того, що матеріалами справи підтверджено факт порушення ОСОБА_1 вимог ч. 1 ст. 44 КУпАП, тому притягнення його до адміністративної відповідальності за вказаною статтею та накладення на нього стягнення у виді штрафу є обґрунтованим.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Стаття 8 КпАП України передбачає, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративне правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 КУпАП - завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до статті 2 КУпАП - законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
Згідно ч. 1 ст. 9 КпАП України, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 23 ЗУ «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: - здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; - вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; - вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров'ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; - здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події; - здійснює екстрені комунікації за телефонним номером 102; - у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 19 березня 2020 року були внесені відомості про кримінальне провадження № 12020100020001844 за кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 1 ст. 309 КК України, відповідно фабули якого встановлено, що 19 березня 2020 року приблизно о 22.00 годині, за адресою м. Київ, вул. Харківське шосе, 56, працівниками поліції був зупинений гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який при їх появі викинув політеленовий пакет з пазовим замком з порошкоподібною речовиною. (а.с. 95).
Протоколом огляду від 19 березня 2020 року у кримінальному провадженні № 12020100020001844, було вилучено наркотичні речовини у ОСОБА_1 . При цьому, ОСОБА_1 відмовився від підпису, про що міститься відмітка (а.с. 96-97).
Згідно з висновком експерта за № 11-2/2084 від 01 липня 2020 за результатами проведеної судової експертизи матеріалів, речовин і виробів у кримінальному провадженні № 12020100020001844, вилучена у позивача речовинна білого кольору масою 0,270 г. з бежевим відтінком містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін. Маса амфетаміну в речовині становить - 0,127 г. (а.с. 101-105).
Постановою дізнавача відділу дізнання Дарницького УП ГУ НП у м. Києві було винесено постанову про закриття кримінального провадження, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України. (а.с. 110-111).
За фактом здійснення особою адміністративного правопорушення, що виражається незаконному виробництві, придбанні, зберіганні, перевезенні, пересиланні наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах, передбачено адміністративну відповідальність, яка визначена статтею 44 КУпАП.
Відповідно до ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно зі ст. 257 КУпАП протокол надсилається органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, враховуючи те, що було виявлено факт порушення позивачем ч. 1 ст. 44 КУпАП, працівники поліції були зобов'язані скласти протокол про адміністративне правопорушення та надіслати його органу, який уповноважений розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Тобто, на момент вчинення позивачем правопорушення він міг бути притягнутим до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 44 КУпАП, а справа про адміністративне правопорушення, передбачене вказаною статтею, підвідомча суду, який здійснює розгляд на підставі відповідного протоколу, що складається уповноваженими особами органів Національної поліції (п.1 ч.1 ст. 255 КУпАП).
Однак, як встановлено апеляційним судом, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 44 КУпАП, проте протокол про адміністративне правопорушення не складався та за підвідомчістю розгляду вказаної категорії справ до суду не направлявся.
Отже, враховуючи те, що працівники поліції не склали протокол про адміністративне правопорушення, не надіслали вказаний протокол за підвідомчістю до суду (ст. 221 КУпАП), що є порушенням порядку документування адміністративних правопорушень, тому колегія суддів приходить до висновку про те, що подальший розгляд справи про адміністративне правопорушення органом поліції та винесення за результатами такого розгляду постанови серії ГАА № 226887 від 03.08.2020 року не відповідає положенням КУпАП.
Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Тож, беручи до уваги те, що відповідачем допущено порушення порядку документування адміністративних правопорушень, зокрема, не складено протокол про адміністративне правопорушення, не направлено протокол про адміністративне правопорушення за підвідомчістю до суду, тому належним способом відновлення порушеного права позивача, на переконання колегії суддів, є скасування постанови серії ГАА № 226887 від 30.08.2020 року.
Відповідно до вимог ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків, щодо задоволення позовних вимог.
З урахуванням викладеного, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи невірно застосував норми процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, у зв'язку з чим прийняв незаконне та необґрунтоване рішення.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Частиною 1 ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, рішення прийняте з порушенням норм процесуального права, що є підставою для його скасування, та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 11 грудня 2024 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 .- задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову ГАА №226887 від 03.08.2020 року, якою притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач В.О. Аліменко
Судді Т.Р. Вівдиченко
А.Ю. Кучма
Повне судове рішення складено « 18» березня 2025 року.