Справа № 580/12312/23 Суддя першої інстанції: Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ
18 березня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Штульман І.В.,
суддів Заїки М.М., Черпака Ю.К.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області на прийняте у порядку спрощеного позовного провадження рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправними та скасування висновків і зобов'язання вчинити дії, -
У грудні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся в Черкаський окружний адміністративний суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області (далі - відповідач, ГУ НП в Черкаській області), про:
- визнання протиправними та скасування висновків від 04 вересня 2023 року та від 26 жовтня 2023 року про призначення одноразової грошової допомоги, підписаних начальником ГУ НП в Черкаській області полковником поліції Вячеславом Гуріним;
- зобов'язання ГУ НП в Черкаській області призначити, нарахувати та виплатити йому одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок травми, отриманої під час виконання службових обов'язків, відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року №4 (далі - Порядок №4), у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 01 січня 2023 року, з урахуванням раніше виплаченої суми 290000 грн.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 26 липня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено частково:
- визнано протиправними та скасовані висновки Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 04 вересня 2023 року та від 26 жовтня 2023 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги;
- зобов'язано Головне управління Національної поліції в Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15 серпня 2023 року з доданими документами про призначення і виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з установленням ІІ групи інвалідності, пов'язаною з виконанням службових обов'язків, і відповідно до статтей 97-100 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію» прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у спірному випадку мало місце не встановлення ОСОБА_1 інвалідності, а зміна її причин з підстав встановленої у судовому порядку протиправності попередньої причини інвалідності, що не може свідчити про порушення шестимісячного терміну між датою звільнення і датою встановлення інвалідності. Поряд з цим, суд зауважив, що покладення на відповідача обов'язку з призначення, нарахування та виплати позивачу одноразової грошової допомоги є втручанням у дискреційні повноваження ГУ НП в Черкаській області, а тому належним способом захисту прав ОСОБА_1 є зобов'язання відповідача повторно розглянути подану позивачем заяву із доданими до неї документами з урахуванням висновків суду у цій справі.
Не погоджуючись з рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 26 липня 2024 року, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 у повному обсязі.
Свою позицію відповідач обґрунтовує тим, що всупереч висновків суду за усталеною практикою Верховного Суду перевищення шестимісячного строку між датою звільнення і датою встановлення інвалідності внаслідок повторного огляду має своїм наслідком втрату особою права на отримання одноразової грошової допомоги безвідносно до причин пропуску такого строку.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, а також витребувано матеріали справи з суду першої інстанції, які надійшли 23 жовтня 2024 року.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
В обґрунтування своїх доводів позивач зазначає, що судом правильно встановлено, що у спірному випадку мала місце зміна причини інвалідності внаслідок протиправного зазначення іншої, а не встановлення нової причини інвалідності внаслідок повторного огляду. ОСОБА_1 звертає увагу апеляційного суду на нерелевантність практики Верховного Суду, на яку посилається апелянт. Крім того, наголошує, що будь-яких підстав для відмови у призначенні та виплаті йому одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 101 Закону України «Про Національну поліцію», у спірних висновках не наведено.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2024 року справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження.
За змістом частини першої статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
За приписами частини другої статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п'ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.
Згідно з частиною четвертою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі.
Пунктом 1 статті 6, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду з метою забезпечення повного та всебічного розгляду справи, а також прийняття законного та обґрунтованого рішення з дотриманням процесуальних прав усіх учасників судового процесу, дійшла висновку про наявність підстав для продовження строку розгляду апеляційної скарги на розумний строк - до 18 березня 2025 року.
Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог не є предметом апеляційного оскарження, то колегія суддів вважає за необхідне здійснювати перевірку його законності та обґрунтованості у межах доводів та вимог апеляційної скарги ГУ НП в Черкаській області.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає, що апеляційна скарга ГУ НП в Черкаській області підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України та у період з 07 листопада 2015 року по 04 листопада 2016 року - в органах Національної поліції України.
Із змісту свідоцтва про хворобу №363 від 02 листопада 2016 року вбачається, що позивач ОСОБА_1 визнаний непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, а його захворювання - «ТАК, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ».
Відповідно до наказу начальника ГУ НП в Черкаській області №192о/с від 04 листопада 2016 року ОСОБА_1 звільнений із служби з 04 листопада 2016 року за пунктом 2 (через хворобу) частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».
Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА №533729 від 24 листопада 2016 року позивача вперше визнано особою з інвалідністю II групи з 23 листопада 2016 року, причина інвалідності «Захворювання, ТАК, пов'яз. з проходженням служби в ОВС».
У березні 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності, однак листом від 13 березня 2017 року ГУ НП в Черкаській області було повідомлено ОСОБА_1 про відсутність правових підстав для її призначення.
Постановою Придніпровського районного суду міста Черкаси від 14 вересня 2017 року у справі №711/5032/17, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року, частково задоволено позов ОСОБА_1 до ГУ НП в Черкаській області, визнано протиправною відмову ГУ НП в Черкаській області у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги та зобов'язано ГУ НП в Черкаській області призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, в розмірі 290000 грн.
Постановою Верховного Суду від 18 липня 2019 року касаційну скаргу ГУ НП в Черкаській області задоволено частково - постанову Придніпровського районного суду міста Черкаси від 16 березня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2017 року скасовано й ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково:
- визнано протиправною відмову ГУ НП в Черкаській області у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням II групи інвалідності.
- зобов'язано ГУ НП в Черкаській області розглянути заяву ОСОБА_1 про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням II групи інвалідності, відповідно до вимог Порядку та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року №4 з урахуванням правової позиції, зазначеної судом у цьому рішенні.
Водночас, оскільки рішення суду у справі №711/5032/17 набрало законної сили, то ГУ НП в Черкаській області 21 грудня 2017 року затверджено висновок про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у розмірі 290000 грн, а наказом ГУ НП в Черкаській області від 21 грудня 2017 року приписано виплатити позивачу вказану суму. Виплата ОСОБА_1 коштів в указаній сумі сторонами справи не заперечуються.
Поряд з цим, починаючи з липня 2018 року представник позивача - адвокат Чубин О.М. неодноразово звертався до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, ГУ НП в Черкаській області, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України з адвокатськими запитами, в яких просив провести службове розслідування за фактом отримання ОСОБА_1 у 2007 році тілесних ушкоджень при виконанні ним службових обов'язків.
За результатами службового розслідування нещасного випадку Ліквідаційною комісією Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області складено 29 грудня 2018 року акт форми Н-5* розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 19 вересня 2007 року о 04 год 00 хв, за висновками якого нещасний випадок із старшим лейтенантом ОСОБА_1 19 вересня 2007 року стався у період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, за обставин, які не підпадають під дію пунктів 3.9, 3.10 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 грудня 2002 року №1346.
Крім того, головою Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області 29 грудня 2018 року затверджено акт №16 форми НТ* про нещасний випадок невиробничого характеру, за висновками якого нещасний випадок із старшим лейтенантом міліції ОСОБА_1 19 вересня 2007 року стався за обставин, які не підпадають під дію пунктів 3.9, 3.10 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 грудня 2002 року №1346, тому вважається таким, що стався в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків.
Не погоджуючись із вказаними висновками, позивач оскаржив зазначені акти в судовому порядку.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 22 травня 2019 року у справі №580/783/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2019 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 19 травня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково - рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22 травня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2019 року скасовано, а справу №580/783/19 було направлено на новий судовий розгляд до Черкаського окружного адміністративного суду.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2022 року, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано акти: від 29 грудня 2018 року (форми Н-5) розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 19 вересня 2007 року близько 04 год 00 хв з ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого Придніпровського РВ УМВС України в Черкаській області, що складений відповідною Комісією Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області; №16 (форми НТ) про нещасний випадок невиробничого характеру щодо факту отримання травми ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого Придніпровського РВ УМВС України в Черкаській області, затверджений головою ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області Кожухівським В.О. 29 грудня 2018 року. Зобов'язано Ліквідаційну комісію Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області в установленому законом порядку та спосіб за результатом розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 19 вересня 2007 року близько 04год 00хв на посаді оперуповноваженого Придніпровського РВ УМВС України в Черкаській області, скласти акти за формою Н-5 та Н-1* (відповідно до додатків 1 і 4 до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 грудня 2002 року №1346). У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Указане рішення суду залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2022 року.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2023 року у справі №580/783/19 апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України задоволено частково, ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2022 року скасовано, заяву ОСОБА_1 про заміну боржника у виконавчому листі задоволено частково та замінити боржника у виконавчому листі №580/783/19 від 01 квітня 2022 року - Ліквідаційну комісію Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області на правонаступника - Головне управління Національної поліції в Черкаській області.
За наслідками повторного службового розслідування на виконання рішення суду у справі №580/783/19 відповідач склав 10 квітня 2023 року акт за формою Н-5* розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 19 вересня 2007 року близько 04 год 00 хв, за висновками якого нещасний випадок стався з ОСОБА_1 19 вересня 2007 року близько 04 год 00 хв на посаді оперуповноваженого Придніпровського РВ УМВС України в Черкаській області під час відрядження до міста Умань при виконанні службових обов'язків.
Крім того, начальником ГУ НП в Черкаській області 10 квітня 2023 року затверджено акт №3 форми Н-1* про нещасний випадок (у тому числі поранення), за яким нещасний випадок стався з ОСОБА_1 19 вересня 2007 року близько 04 год 00 хв на посаді оперуповноваженого Придніпровського РВ УМВС України в Черкаській області під час відрядження до міста Умань при виконанні службових обов'язків.
25 квітня 2023 року медична (військово-лікарська) комісія Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області» прийняла постанову №6 згідно медичної документації на час фактичного звільнення із служби в органах внутрішніх справ станом на 02 листопада 2016 року, якою постанова по причинному зв'язку захворювань в свідоцтві про хворобу № 363 від 02 листопада 2016 року ОСОБА_1 відмінена, причинний зв'язок визначений наступним чином: «Травма, ТАК, пов'язана з виконанням службових обов'язків».
У зв'язку із зміною причинного зв'язку при отримані травми позивачу за наслідками повторного огляду, довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №057444 від 06 липня 2023 року встановлено наступну причину інвалідності: «Травма, Так, пов'язана з виконанням службових обов'язків».
15 серпня 2023 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до ГУ НП в Черкаській області про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків.
За наслідками розгляду цієї заяви відповідач склав висновок від 22 серпня 2023 року, затверджений начальником ГУ НП в Черкаській області 04 вересня 2023 року, про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 3 частини першої статті 97 Закону України «Про Національну поліцію».
Листом №29/К-105 від 04 вересня 2023 року відповідач повідомив позивача про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку з перевищенням терміну між датою звільнення та датою встановлення інвалідності, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 97 Закону України «Про Національну поліцію», а саме: шести місяців від дати звільнення зі служби в поліції (дата звільнення - 04 листопада 2016 року, а інвалідність встановлена 22 червня 2023 року).
Крім того, 25 вересня 2023 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив повторно розглянути заяву від 15 серпня 2023 року про виплату одноразової грошової допомоги з урахуванням раніше виплаченої суми.
За наслідками розгляду цієї заяви відповідач склав висновок від 24 жовтня 2023 року, затверджений т.в.о. начальника ГУ НП в Черкаській області 26 жовтня 2023 року, про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв'язку з перевищенням терміну між датою звільнення та датою встановлення інвалідності, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 97 Закону України «Про Національну поліцію», а саме: шести місяців від дати звільнення зі служби в поліції (дата звільнення - 04 листопада 2016 року, а інвалідність встановлена 22 червня 2023 року).
Враховуючи встановлені вище обставини, виходячи з системного аналізу приписів статтей 97, 99 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон; тут і надалі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), а також ряду положень Порядку №4 (тут і надалі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), суд першої інстанції з урахуванням правових позицій Верховного Суду дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, оскільки повторне звернення до відповідача із заявою про виплату одноразової грошової допомоги зумовлене скасуванням у судовому порядку причин інвалідності, встановленої вперше.
З таким висновком суду першої інстанції не можна не погодитися з огляду на таке.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію».
Згідно частини першої статті 97 Закону одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі, зокрема:
- визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті (пункт 3);
- визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті (пункт 4).
Таким чином, зазначене положення Закону застосовується виключно за обов'язкової одночасної наявності, щонайменше, трьох умов (причина інвалідності, час настання інвалідності та причина звільнення):
1) причиною інвалідності є захворювання, поранення (контузія, травма або каліцтво), пов'язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції;
2) інвалідність повинна бути встановлена до моменту звільнення або не пізніше, ніж протягом шести місяців після звільнення особи з поліції;
3) причина звільнення такої особи з поліції повинна бути зумовлена захворюванням або пораненням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції.
Аналогічна позиція у подібних правовідносинах викладена Верховним Судом у постановах від 19 вересня 2018 року у справі №373/1188/16-а, від 20 вересня 2018 року у справі №296/9456/16-а, від 01 листопада 2018 року у справі №822/3788/17, від 23 листопада 2018 року у справах №822/962/18, №822/1872/18, від 22 січня 2019 року у справі №2340/2663/18, від 15 квітня 2019 року у справі №823/1798/18, від 05 лютого 2020 року у справі №810/836/18, від 23 квітня 2020 року у справі №822/999/18.
У свою чергу, посилання апелянта ГУ НП в Черкаській області на неврахування судом першої інстанції цих та інших аналогічних правових позиції Верховного Суду є помилковим, оскільки останні не є релевантними до спірних правовідносин з огляду на таке.
Із змісту положень статті 99 Закону вбачається, що розміри одноразової грошової допомоги поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які за цим Законом мають право на її отримання, визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату:
- визначення поліцейському внаслідок причин, зазначених у пункті 3, інвалідності II групи - 300 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату (підпункт «б» пункту 3 частини першої);
- визначення поліцейському внаслідок причин, зазначених у пункті 4, інвалідності II групи - 90 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату (підпункт «б» пункту 4 частини першої).
Відповідно до частини другої статті 97 Закону порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року №4 затверджено Порядок №4, підпунктом 2 пункту 1 розділу ІІ якого передбачено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги (далі - ОГД) у разі встановлення поліцейському інвалідності - дата з якої встановлено інвалідність, що зазначена в довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, у разі відсутності дати з якої встановлено інвалідність - дата видачі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії.
Як правильно встановив суд першої інстанції, позивач звільнений із служби в поліції 04 листопада 2016 року на підставі пункту 2 частини першої статті 77 Закону через хворобу, 23 листопада 2016 року йому встановлено ІІ групу інвалідності, а 22 червня 2023 року змінено причину інвалідності.
При цьому, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду звертає увагу, що фактичні обставини, за яких позивач ОСОБА_1 отримав інвалідність ІІ групи не змінилися. Указане стало наслідком отримання позивачем травми при виконанні службових обов'язків під час перебування у відрядженні у місті Умань 19 вересня 2007 року приблизно о 04 год 00 хв.
Однак, причина інвалідності у 2016 році визначена як «захворювання» спочатку через непроведення службового розслідування нещасного випадку взагалі, а згодом внаслідок неналежного оформлення нещасного випадку, що стався у 2007 році, що підтверджено рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року у справі №580/783/19, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2022 року.
На виконання судового рішення відповідачем проведено розслідування та оформлено акт про нещасний випадок, на підставі чого 22 червня 2023 року змінено причину інвалідності на «Травма, Так, пов'язана з виконанням службових обов'язків». Змінена причина інвалідності надає ОСОБА_1 право на отримання одноразової грошової допомоги в іншому (більшому) розмірі.
До такого висновку за подібних обставин дійшов Верховний Суд у постановах від 20 червня 2024 року у справі №340/2259/23, від 14 листопада 2024 року у справі №580/5485/22.
Як правильно підкреслив суд першої інстанції, інвалідність позивачу встановлено у шестимісячний строк після звільнення ОСОБА_1 із служби через хворобу. Однак її причина змінена через сім років внаслідок протиправних дій ГУ НП в Черкаській області, що виявилися спочатку у незабезпеченні оформлення нещасного випадку взагалі, а згодом у неналежному оформленні нещасного випадку. При цьому, як свідчать матеріали справи, протягом цих семи років позивач вчиняв активні дії, спрямовані на захист своїх прав шляхом, зокрема, спонукання відповідача скласти акт нещасного випадку, а в подальшому привести акту про нещасний випадок та медичні документи у відповідність до обставин, які зумовили отримання ним травми.
Перелік документів, який подає поліцейський для виплати ОГД у разі визначення інвалідності, визначено у пункті 5 розділу ІІІ Порядку №4, серед яких, зокрема, копія довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; копія постанови відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; копії акта (актів) розслідування нещасного випадку, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, за формами, визначеними МВС, зокрема про те, що цей випадок не пов'язаний з учиненням поліцейським кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
Відповідно до абзацу другого пункту 7 розділу ІІІ Порядку №4 підрозділи, служби, інші фахівці, зазначені у пункті 1 розділу ІІІ, що беруть участь у формуванні пакета документів для призначення та виплати ОГД, у разі необхідності, для перевірки даних або достовірності інформації, наданих особою, мають право, в установленому порядку звертатися за місцем отримання відповідних документів.
За правилами розділу IV Порядку №4 у місячний строк з дня реєстрації документів, зазначених у пунктах 4, 5 розділу ІІІ, фінансові підрозділи готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, за встановленою формою (додаток 2).
У разі надсилання запитів до органів поліції, інших підприємств, установ, організацій, заявника, строк підготовки висновку про призначення ОГД, може бути продовжено, до отримання відповідної інформації, для його належного оформлення, але не більш як на два місяці з дня відправлення запиту.
Висновок про призначення ОГД складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівниками фінансового та кадрового підрозділів органу поліції, навчального закладу, в якому поліцейський проходить (проходив) службу.
Висновок про призначення ОГД затверджує/відмовляє у територіальних органах поліції, міжрегіональних територіальних органах Національної поліції, закладах та установах, що належить до сфери управління Національної поліції України - керівник відповідного органу, закладу, установи або особа, на яку покладено виконання таких функцій.
Рішення про призначення виплати ОГД приймається керівником органу поліції або навчального закладу у якому проходив (проходить) службу поліцейський, у п'ятнадцятиденний строк з дня затвердження висновку, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням заявника із зазначенням підстав такої відмови.
При цьому, відповідно до статті 101 Закону призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність, часткова втрата працездатності без визначення інвалідності поліцейського є наслідком: а) учинення ним діяння, яке є кримінальним або адміністративним правопорушенням; б) учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння; в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, який доведений судом); г) подання особою свідомо неправдивої інформації про призначення і виплату одноразової грошової допомоги.
Колегією суддів Шостого апеляційного адміністративного суду враховується, що в оскаржуваних висновках ГУ НП в Черкаській області не було наведено підстав для відмови у призначенні та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 101 Закону. У свою чергу, викладені у ньому мотиви відсутності у ОСОБА_1 правових підстав для призначення та виплати одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 3 частини першої статті 97 Закону визнані протиправними, а документального підтвердження перевірки поданих позивачем документів на відповідність інших вимог Закону і Порядку №4 матеріали справи не містять.
За таких обставин, враховуючи належність до виключних (дискреційних) повноважень ГУ НП в Черкаській області з вирішення питання про призначення та виплату колишньому поліцейському одноразової грошової допомоги, зважаючи на частину другу статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необхідності зобов'язання ГУ НП в Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15 серпня 2023 року з доданими документами про призначення і виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з установленням ІІ групи інвалідності, пов'язаною з виконанням службових обов'язків, і відповідно до статтей 97-100 Закону прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
Такий спосіб захисту порушених прав позивача ОСОБА_1 узгоджується й з позицією Верховного Суду, висловленою у вже згаданій постанові від 20 червня 2024 року у справі №340/2259/23.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області - залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 липня 2024 року у справі №580/12312/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач І.В. Штульман
Судді М.М. Заїка
Ю.К. Черпак