П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
19 березня 2025 р.м. ОдесаСправа № 487/11154/24
Перша інстанція: суддя Скоринчук К.М.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Джабурії О.В.,
- Кравченка К.В.,
при секретарі судового засідання Коблова А.О.,
за участі представника апелянта Міляєвої Ю.Б.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) на рішення Заводського районного суду м.Миколаєва від 23 січня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
19 грудня 2024 року до Заводського районного суду м.Миколаєва надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якому вона просила визнати протиправною та скасувати постанову державного інспектора охорони навколишнього середовища Південно-Західного округу Барчук Наталії Валентинівни №002196 від 18.10.2024 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 153 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 510 грн.
Відповідно до оскаржуваної постанови 08 жовтня 2024 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) виявлено, що за адресою: м. Миколаїв, вул. Корабелів (між вул. Сінна та вул. Євгена Лапчевського) за вказівкою начальника відділу садово-паркового господарства КП «Миколаївські парки» ОСОБА_1 пошкоджено живоростучі дерева різного породного складу у кількості 13 (тринадцяти) одиниць до ступеня неприпинення росту шляхом спилювання живих гілок
Оскаржуючи вказану постанову, позивачем зазначено про порушення процедури накладення адміністративного стягнення, оскільки протокол складено без участі та не повідомлено про розгляд справи. Крім того адміністративне стягнення накладено на позивача як на фізичну особу, а не на посадову особу, що не відповідає обставинам, які вказані в описовій частині оскаржуваної постанови.
Також позивач заперечує сам факт порушення ЗУ «Про рослинний світ» та ЗУ «Про благоустрій населених пунктів», оскільки всі дерева на яких проводились роботи з видалення пагонів, обрізки сухих та зламаних гілок знаходяться у задовільному стані, окрім двох кленів, які перебувають в аварійному стані, однак вказане не пов'язано з проведеними роботами.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено про порушення позивачем строку звернення з позовною заявою, що є підставою для закриття провадження. Щодо вчиненого порушення, відповідач посилається на п.9.1.11.1 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, відповідно до якого формувальне обрізання рекомендується здійснювати ранньою весною до початку вегетації (кінець лютого-квітень).
Рішенням Заводського районного суду м.Миколаєва від 23 січня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Зокрема, апелянт наполягає закритті провадження у справі у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду. На переконання відповідача позивач була обізнана про складений у її відношенні протокол, однак не вжила достатніх заходів та не цікавилась станом розгляду справи. Крім того протокол направлявся на адресу позивача, що свідчить про її належне сповіщення про дату, час та місце розгляду справи, та, як наслідок, вказує пропуск строку звернення до суду.
Також відповідач акцентує увагу на наявних у матеріалах справи доказах, які беззаперечно свідчать про спилювання гілок дерев у вегетаційний період, що грубо порушує Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлені та з матеріалів справи вбачаються наступні обставини.
08.10.2024 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу Барчук Н.В. складено протокол №002196 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.153 КУпАП. Згідно протоколу 08.10.2024 року о 16.00 год. за адресою: м. Миколаїв, вул. Корабелів (між вул. Сінною та вул. Євгена Лапчевського) за вказівкою начальника відділу садово-паркового господарства КП ММР «Миколаївські парки» Скибицької Тетяни Анатоліївни здійснено пошкодження дерев різного породного складу до ступеня неприпинення росту, що є порушенням ст.ст.5,10 Закону України «Про рослинний світ», ст.ст.16, 22, 28 Закону України «Про благоустрій у населених пунктах України», п. 3 Порядку, затвердженого постановою КМУ №1045.
Як зазначено у протоколі, від підпису ОСОБА_1 відмовилася. Протокол надіслано 11.10.2024 року рекомендованим поштовим повідомленням 0600971852574 на адресу місця проживання. Повернуто за закінченням терміну зберігання 26.10.2024 року.
18 жовтня 2024 року за результатом розгляду протоколу державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу Барчук Н.В. винесено постанову №002196 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ст.153 КУпАП у виді штрафу в розмірі 510 грн.
Справа розглянута без участі ОСОБА_1 . Копію постанови надіслано на адресу місця проживання рекомендованим поштовим повідомленням 0600975658411.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з встановленого факту неналежного сповіщення позивача про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, чим позбавлено останню можливості реалізувати свої права, визначені ст.268 КУпАП.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 242-1 КУпАП встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтею 153 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 153 КУпАП знищення або пошкодження зелених насаджень, окремих дерев, чагарників, газонів, квітників та інших об'єктів озеленення в межах населених пунктів, невжиття заходів для їх охорони, а також самовільне перенесення в інші місця під час забудови окремих ділянок, зайнятих об'єктами озеленення; пошкодження дерев і чагарників за межами населених пунктів, що не віднесені до лісового фонду, або їх незаконна порубка тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб або фізичних осіб - підприємців - від тридцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» встановлено, що у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля;
зелені насадження - деревна, чагарникова, квіткова та трав'яна рослинність природного і штучного походження на визначеній території населеного пункту.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.42 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до відповідальності за порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів притягаються особи, винні у знищенні або пошкодженні зелених насаджень чи інших об'єктів озеленення населених пунктів, крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону.
Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджено наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 105 від 10 квітня 2006 року та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 липня 2006 року за № 880/12754.
Відповідно до п.9.1.11 Правил під час догляду за деревами застосовують три види обрізання: формувальне, санітарне й омолоджувальне.
Пунктом 9.1.11.1. встановлено, що формувальне обрізання дерев проводять у рядових та алейних насадженнях з метою збереження природної або штучної форми рослин (колоноподібної, конусоподібної, кулеподібної тощо), рівномірного розташування скелетних гілок, а також дерев, пересаджених з лісу (з асиметричною витягнутою вгору кроною).
Розрізняють слабке, помірне і сильне обрізання, ступінь якого залежить від виду дерева, його віку і стану крони.
Формувальне обрізання рекомендується здійснювати ранньою весною, до початку вегетації (кінець лютого-квітень). У районах з м'якою зимою, де температура повітря не опускається нижче мінус 10 град.С, допускається осіннє формування після листопаду.
Згідно з п.9.1.11.2 санітарне обрізання крони виконують, щоб позбутися старих, хворих, сухих і пошкоджених гілок, а також гілок, спрямованих всередину крони або зближених одна з одною. Обрізанню підлягають також пагони, що відходять від центрального стовбура вгору під гострим кутом, щоб уникнути їхнього обламування.
Санітарне обрізання потрібно проводити щороку протягом вегетаційного періоду.
Тобто, Правила визначають рекомендації щодо формувального обрізання дерев та встановлюють вимоги щодо санітарного обрізання дерев. Формувальне обрізання дерев рекомендовано здійснювати ранньою весною, до початку вегетації (кінець лютого-квітень). У районах з м'якою зимою, де температура повітря не опускається нижче мінус 10 град.С, допускається осіннє формування після листопаду. В той час як санітарне обрізання проводиться щороку протягом вегетаційного періоду.
Відповідно до обставин даної справи на позивача накладено стягнення за те, що нею здійснено пошкодження дерев різного породного складу до ступеня неприпинення росту, тобто у вегетаційний період, однак долучені до матеріалів справи докази, які зібрані відповідачем, жодним чином не доводять, що проводилось формувальне обрізання дерев.
В той же час, повивач не заперечує, що працівники садово-паркового господарства КП Миколаївської міської ради «Миколаївські парки» 08.10.2024 року за адресою: м. Миколаїв, вул. Корабелів (між вул. Сінною та вул. Євгена Лапчевського) здійснювали обрізання дерев.
Наявні у матеріалах справи письмові докази свідчать, що проводились роботи з обрізання пагонів зі стовбурів дерев, обрізка сухих та зламаних гілок, тобто виконувалось саме санітарне обрізання дерев.
Оскільки санітарне обрізання дерев проводиться щороку протягом вегетаційного періоду, в діях позивача відсутні порушення Закону України «Про благоустрій населених пунктів», Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, як передумови накладення адміністративного стягнення за ст. 153 КУпАП.
Стосовно порушення порядку накладення адміністративного стягнення, колегія суддів зважає на встановлені судом першої інстанції відомості за наслідком допитаних у судовому засіданні свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які під присягою підтвердили, що позивачу не надавався на підпис протокол про адміністративне правопорушення.
Також суд першої інстанції вірно встановив, що протокол та постанова не отримані позивачем, оскільки відповідач не зазначив контактний номер адресата у згрупованих відправлень, у зв'язку з чим кореспонденція не була вручена.
Дослідивши наявні у матеріалах справи згруповані списки поштових відправлень від 11.10.2024 року та 21.10.2024 року (а.с.51, 54) колегія суддів вбачає, що контактним номером телефону для всіх адресатів вказано 048 705 40 02, який є стаціонарним номером та з огляду на код територіально знаходиться в м.Одесі. Отже працівник служби поштового зв'язку не міг сповістити позивача про наявне поштове відправлення для його завчасного отримання.
За таких обставин відсутні підстави вважати, що неотримання поштової кореспонденції є наслідком бездіяльності позивача та залишати його позов без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Крім того, судова колегія звертає увагу на таке.
Протокол, яким встановлено порушення позивачем вимог ст.153 КУпАП, складено державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу Барчук Н.В.
Ця ж особа безпосередньо приймала участь при вирішенні питання щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст.153 КУпАП шляхом винесення оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Судова колегія приходить до висновку, що такі дії свідчать про порушення відповідачем принципу безсторонності при прийнятті рішення, який закріплений, зокрема, приписами статті 2 КАС України.
Так, орган влади, який не є судом держави, для виконання статті 6 §1 Європейської конвенції з прав людини, може розглядатися як суд у змістовному значенні цього терміну (рішення Європейського суду з прав людини від 22 жовтня 1984 року (серія А, № 84) у справі Срамек проти Австрії, справа Волков проти України від 09.01.2013р. заява № 21722/11).
Європейський суд з прав людини, у рішенні “Волков проти України» від 09.01.2013р. (заява № 21722/11) визначив роль таких осіб, які здійснюють перевірку, направляють документи до органу, уповноваженому приймати рішення, а згодом беруть участь у голосуванні при прийнятті рішення у висуванні звинувачень щодо заявника на підставі результатів проведеної ними відповідної перевірки викликає об'єктивний сумнів щодо їхньої безсторонності при винесенні рішення по суті у справі заявника.
Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що у даному випадку державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу Барчук Н.В., який безпосередньо склав протокол про адміністративне правопорушення відносно позивача, при розгляді справи про правопорушення надавав правову оцінку та перевіряв правильність складення матеріалів справи про правопорушення, які ним же і оформлено, що, на думку колегії суддів є неприпустимим та викликає сумніви в його об'єктивності та неупередженості.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови, однак не дослідив обставини наявності у діях позивача складу адміністративного правопорушення та не надав оцінку питанню порушення відповідачем ст.2 КАС України, тому оскаржуване рішення підлягає зміні на підставі ст.317 КАС України.
Згідно приписів ч.3 ст.272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.
Керуючись ст.ст.286, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 272 КАС України, судова колегія
Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області)- залишити без задоволення.
Рішення Заводського районного суду м.Миколаєва від 23 січня 2025 року змінити, виклавши мотивувальну частину у редакції цієї постанови.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий: Н.В. Вербицька
Суддя: О.В. Джабурія
Суддя: К.В. Кравченко