П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
18 березня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/29177/24
Перша інстанція: суддя Харченко Ю.В.,
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Шляхтицького О.І.,
суддів: Семенюка Г.В., Федусика А.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.12.2024 у справі № 420/29177/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВАФРОСТ» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-
Короткий зміст позовних вимог.
У вересні 2024 року представник ТОВ «АКВАФРОСТ» звернувся до суду з адміністративним позовом у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/100451/2 від 05.09.2024.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що вказане рішення відповідача є протиправним, оскільки надані декларантом до митного оформлення документи та додаткові пояснення на підтвердження заявленої митної вартості товару є достатніми для підтвердження заявленої ТОВ «АКВАФРОСТ» митної вартості декларованого товару за основним методом. При цьому, відповідач в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів, окрім цитування положень Митного кодексу України, не надав оцінки доводам позивача, а також документам, що були додатково надані ТОВ «АКВАФРОСТ» на вимогу митного органу. Також, у рішенні про коригування заявленої митної вартості відсутні пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів. З огляду на вищевикладене, вважає, що прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними та таким, що підлягає скасуванню.
Представник відповідача надав до суду першої інстанції відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позову. В обґрунтування відзиву зазначено, що відповідно до зовнішньоекономічного контракту (договору) не надано точної інформації щодо складових митної вартості товару. Відповідач вказує, що посадові особи Львівської митниці перевірили всі документи, що подавались разом із митною декларацією, а також додатково надані документи і на підставі цього встановили невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Позивачем не подано документального підтвердження трьох складових митної вартості, передбачених пунктами 5, 6 та 7 частини 10 ст. 58 МК України. Рішення про коригування митної вартості товарів у графі 33 містять причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), також чітко обґрунтовано необхідність перевірки спірних правовідносин та зазначено документи надання яких може усунути сумнів у їх достовірності, а також містить джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості. Обов'язок доведення ціни товару лежить на декларанті, і саме декларант має довести, що ним правильно здійснено розрахунки митної вартості, в т.ч. обрано метод визначення митної вартості товарів. Натомість митний орган має довести обґрунтованість сумнівів.
Представник позивача надав відповідь на відзив, в якій заперечує проти доводів та висновків, викладених відповідачем у відзиві, вважає їх необґрунтованими та такими, що жодним чином не спростовують доводи позовної заяви. При цьому, надані відповідачем докази лише підтверджують правомірність та обґрунтованість позовних вимог.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 23.12.2024 у справі № 420/29177/24 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВАФРОСТ» до Львівської митниці (відокремлений підрозділ Держмитслужби України) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнив.
Визнав протиправним та скасував рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/100451/2 від 05.09.2024.
Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (відокремлений підрозділ Держмитслужби України) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВАФРОСТ» судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з даним рішенням суду представник Львівської митниці подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:
- суд першої інстанції не врахував, що оскільки в документах, які надані позивачем до Львівської митниці, містились розбіжності та були відсутні всі відомості що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VІ, то зазначені обставини, у відповідності до п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митного органу у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
Представник позивача надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти її задоволення. Вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що не підтверджені належними та допустимими доказами та не спростовують висновків суду першої інстанції.
Обставини справи.
Судом першої інстанції встановлено, що між компанією «Compania Sudamericana De Alimentos Sociedad limitada», (Шапела, Іспанія) - (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Аквафрост» - (Покупець) надалі за текстом Позивач, укладений прямий зовнішньоекономічний договір (контракт) № 25/08/22-101 від 25.08.2022, в якому визначені загальні умови поставки товарів.
Згідно п. 4.1. контракту - ціна на поставлений товар, узгоджується сторонами, зазначається в інвойсі на кожну поставку товару.
На виконання умов вищевказаного контракту видано інвойс № CSA24/418 від 30.05.2024, в якому сторонами погоджено вартість поставленого товару.
Загальна вартість товару визначена вказаним інвойсом та складає 106 238,25 дол. США за 26997 кг товару.
До декларування була заявлена частина партії товару вагою 20067,0 кг згідно інвойсу № CSA24/418 від 30.05.2024, а тому до вказаного інвойсу був виданий додаток - додаток до інвойсу № CSA24/418 від 30.05.2024 на суму 79 358,250 дол. США за 20067,0 кг товару. Заявлена до декларування партія товару поставлялась автомобільним транспортом - суходолом за маршрутом м. Клайпеда (Литва) - м. Київ (Україна).
Уповноваженою особою декларанта (Позивача) - ТОВ «Айлок» до управління контролю та адміністрування митних плат Львівської митниці UA209000 була подана, для митного оформлення, електронна митна декларація № 24UA209230082016U5 на товар:
1. «Риба морожена: морожене філе мерлузи (хека) аргентинської (Мerluccius Hubbsi), без шкіри, вагою по 60-120 г., вага нетто 5061 кг. Харчові приправи та добавки відсутні. Дата виробництва (заморожування) 09/04/2024 - 10/04/2024. Термін зберігання 24 місяці при температурі - 18 С, повинно бути приготованим перед вживанням.»;
2. «Риба морожена: морожене філе мерлузи (хека) аргентинської (Мerluccius Hubbsi), без шкіри, вагою по 120-200 г., вага нетто 6006 кг. Харчові приправи та добавки відсутні. Дата виробництва (заморожування) 09/04/2024 - 10/04/2024. Термін зберігання 24 місяці при температурі - 18 С, повинно бути приготованим перед вживанням.»;
3. «Риба морожена: морожене філе мерлузи (хека) аргентинської (Мerluccius Hubbsi), без шкіри, вагою по 200+ г., вага нетто: 9000 кг. Харчові приправи та добавки відсутні. Дата виробництва (заморожування) 09/04/2024 - 10/04/2024. Термін зберігання 24 місяці при температурі - 18 С, повинно бути приготованим перед вживанням.».
Керуючись положеннями ст. 57 Митного кодексу України, Позивачем було заявлено декларування товару за першим (основним) методом - за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (вартістю операції).
На підтвердження заявленої митної вартості товару, разом з митною декларацією №24UA209230082016U5 декларантом було подано наступні документи, передбачені ч.2 ст. 53 Митного Кодексу України (далі за текстом - МКУ), та додаткові документи, передбачені ч.3 ст. 53, ст. 335 МКУ, а саме: Зовнішньоекономічний договір (контракт) № 25/08/22-101 від 25.08.2022; Рахунок-фактура (invoice) № CSA24/418 від 30.05.2024; Додаток від 02.09.2024 до інвойсу № CSA24/418 від 30.05.2024; Автотранспортна накладна (CMR) б/н від 02.09.2024; Договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та/або міжнародному сполученнях № 25/06/2024 від 25.06.2024; Довідка про транспортні витрати № 81 від 03.09.2024; Рахунок на оплату наданих транспортних послуг № 486 від 03.09.2024; Сертифікат якості (quality certificate) б/н від 10.04.2024; Сертифікат про походження товару (Certificate of Origin) № 2623 від 10.06.2024; Декларація виробника (declaration of producers) № б/н до інвойсу CSA24/418; Міжнародний ветеринарний сертифікат (Veterinarijos certifikatаs) № LT0357237/1497 від 02.09.2024; Договір про надання послуг митного брокера б/н від 30.10.2021; Копію митної декларації країни відправлення (експортна декларація) №24LTLU900013В5D3A7 від 02.09.2024; Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державним органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 11857095.
Однак, відповідач витребував весь перелік документів, який може бути витребуваний згідно ч. 3 ст. 53 Митного кодексу.
На вимогу митного органу декларантом додатково було надано наступні документи: Проформа-інвойс (proforma invoice) № expo 3837 від 29.04.2024; Банківський платіжний документ - платіжна інструкція № 638601 від 22.05.2024, № 418889 від 12.07.2024; Заявка на перевезення № 141 від 30.08.2024.
Однак, незважаючи на надання всіх перелічених основних та додаткових документів, в оформленні зазначеної електронної митної декларації Відповідачем було відмовлено, в зв'язку із незгодою Відповідача із заявленою до оформлення Позивачем вартістю товару.
05.09.2024 Львівською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/100451/2 за митною декларацією № 24UA209230082016U5 (складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2024/002856).
Коригування було здійснено за другорядним методом 2 ґ, а саме:
1.Товар № 1 - 4,1 дол. США/кг товару (з посиланням на джерело інформації - митну декларацію від 03.04.2024 року № UA209230/2024/029888), ніж заявлено декларантом 3,85 дол. США/кг.
2.Товар № 2 - 4,5 дол. США/кг товару (з посиланням на джерело інформації - митну декларацію від 03.04.2024 року № UA209230/2024/029888), ніж заявлено декларантом 3,9 дол. США/кг.
3.Товар № 3 - 4,9 дол. США/кг товару (з посиланням на джерело інформації - митну декларацію від 03.04.2024 року № UA209230/2024/029888), ніж заявлено декларантом 4,05 дол. США/кг.
В картці відмови причиною відмови зазначено: неможливість завершення м/о у зв'язку з невірно заповненими графами гр.12, 45, 43, 44, 46, 47, в МД відповідно до Рішення про коригування митної вартості від 05.09.2024 № UA209000/2024/100451/2 (порушено умови декларування передбачені п. 1, п. 8 ст. 257 МКУ, ст. 55 МКУ, ПКМУ від 21.05.12 № 450).
Вважаючи рішення відповідача про коригування митної вартості товару позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.
Висновок суду першої інстанції.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем для митного оформлення були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відносини, з приводу яких виник даний спір, регулюються Митним кодексом України.
Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно з частиною 1 статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Як встановлено частиною 2 статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з частинами 1, 2 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина 5 статті 53 Митного кодексу України).
З аналізу наведених норм вбачається, що положення статті 53 Митного кодексу України містять вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною 5 статті 54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
За правилами частини 6 статті 54 Митного Кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування (пункти 2, 5 частини 2 статті 55 Митного Кодексу України).
Зазначені положення зобов'язують митницю у рішенні про коригування митної вартості зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Частинами 2, 3 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
Відповідно до частин 4, 5 статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що між компанією «Compania Sudamericana De Alimentos Sociedad limitada», (Шапела, Іспанія) - (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Аквафрост» - (Покупець) надалі за текстом Позивач, укладений прямий зовнішньоекономічний договір (контракт) № 25/08/22-101 від 25.08.2022, в якому визначені загальні умови поставки товарів.
Згідно п. 4.1. контракту - ціна на поставлений товар, узгоджується сторонами, зазначається в інвойсі на кожну поставку товару.
На виконання умов вищевказаного контракту видано інвойс № CSA24/418 від 30.05.2024, в якому сторонами погоджено вартість поставленого товару.
Загальна вартість товару визначена вказаним інвойсом та складає 106 238,25 дол. США за 26997 кг товару.
До декларування була заявлена частина партії товару вагою 20067,0 кг згідно інвойсу № CSA24/418 від 30.05.2024, а тому до вказаного інвойсу був виданий додаток - додаток до інвойсу № CSA24/418 від 30.05.2024 на суму 79 358,250 дол. США за 20067,0 кг товару. Заявлена до декларування партія товару поставлялась автомобільним транспортом - суходолом за маршрутом м. Клайпеда (Литва) - м. Київ (Україна).
Уповноваженою особою декларанта (Позивача) - ТОВ «Айлок» до управління контролю та адміністрування митних плат Львівської митниці UA209000 була подана, для митного оформлення, електронна митна декларація № 24UA209230082016U5 на товар:
1. «Риба морожена: морожене філе мерлузи (хека) аргентинської (Мerluccius Hubbsi), без шкіри, вагою по 60-120 г., вага нетто 5061 кг. Харчові приправи та добавки відсутні. Дата виробництва (заморожування) 09/04/2024 - 10/04/2024. Термін зберігання 24 місяці при температурі - 18 С, повинно бути приготованим перед вживанням.»;
2. «Риба морожена: морожене філе мерлузи (хека) аргентинської (Мerluccius Hubbsi), без шкіри, вагою по 120-200 г., вага нетто 6006 кг. Харчові приправи та добавки відсутні. Дата виробництва (заморожування) 09/04/2024 - 10/04/2024. Термін зберігання 24 місяці при температурі - 18 С, повинно бути приготованим перед вживанням.»;
3. «Риба морожена: морожене філе мерлузи (хека) аргентинської (Мerluccius Hubbsi), без шкіри, вагою по 200+ г., вага нетто: 9000 кг. Харчові приправи та добавки відсутні. Дата виробництва (заморожування) 09/04/2024 - 10/04/2024. Термін зберігання 24 місяці при температурі - 18 С, повинно бути приготованим перед вживанням.».
Керуючись положеннями ст. 57 Митного кодексу України, Позивачем було заявлено декларування товару за першим (основним) методом - за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (вартістю операції).
На підтвердження заявленої митної вартості товару, разом з митною декларацією №24UA209230082016U5 декларантом було подано наступні документи, передбачені ч.2 ст. 53 Митного Кодексу України (далі за текстом - МКУ), та додаткові документи, передбачені ч.3 ст. 53, ст. 335 МКУ, а саме: Зовнішньоекономічний договір (контракт) № 25/08/22-101 від 25.08.2022; Рахунок-фактура (invoice) № CSA24/418 від 30.05.2024; Додаток від 02.09.2024 до інвойсу № CSA24/418 від 30.05.2024; Автотранспортна накладна (CMR) б/н від 02.09.2024; Договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та/або міжнародному сполученнях № 25/06/2024 від 25.06.2024; Довідка про транспортні витрати № 81 від 03.09.2024; Рахунок на оплату наданих транспортних послуг № 486 від 03.09.2024; Сертифікат якості (quality certificate) б/н від 10.04.2024; Сертифікат про походження товару (Certificate of Origin) № 2623 від 10.06.2024; Декларація виробника (declaration of producers) № б/н до інвойсу CSA24/418; Міжнародний ветеринарний сертифікат (Veterinarijos certifikatаs) № LT0357237/1497 від 02.09.2024; Договір про надання послуг митного брокера б/н від 30.10.2021; Копію митної декларації країни відправлення (експортна декларація) №24LTLU900013В5D3A7 від 02.09.2024; Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державним органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 11857095.
Однак, відповідач витребував весь перелік документів, який може бути витребуваний згідно ч. 3 ст. 53 Митного кодексу.
На вимогу митного органу декларантом додатково було надано наступні документи: Проформа-інвойс (proforma invoice) № expo 3837 від 29.04.2024; Банківський платіжний документ - платіжна інструкція № 638601 від 22.05.2024, № 418889 від 12.07.2024; Заявка на перевезення № 141 від 30.08.2024.
Однак, незважаючи на надання всіх перелічених основних та додаткових документів, в оформленні зазначеної електронної митної декларації Відповідачем було відмовлено, в зв'язку із незгодою Відповідача із заявленою до оформлення Позивачем вартістю товару.
05.09.2024 Львівською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/100451/2 за митною декларацією № 24UA209230082016U5 (складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2024/002856).
Так, було встановленні наступні розбіжності по митній декларації:
- згідно з наданими декларантом комерційних документів для підтвердження витрат на транспортування до митного кордону декларантом до розрахунку митної вартості товарів не враховано витрати стосовно розвантажувально - завантажувальних робіт у порту Клайпеда, портові збори, страхування вантажу під час переміщення його морським видом транспорту а також вартість митних формальностей у порту Клайпеда;
- рахунок від 03.09.2024 № 486 містить відомості щодо вартості перевезень до перетину кордону України та після його перетину, які сформовані з порушенням принципів пропорційного розподілу;
- у п. 1.3 зовнішньоекономічної угоди від 25.08.2022 № 25/08/22-101 визначено перелік товаросупровідних документів які Постачальник повинен надати покупцю у тому числі коносамент. Проте такий документ декларантом не надано митному органу, що являється порушення вимог даної угоди;
- у п. 3.1 зовнішньоекономічної угоди від 25.08.2022 № 25/08/22-101 визначено, що за замовленням Покупця на чергову поставку в письмовій формі, Постачальник висилає проформу-інвойс з підтвердженням дати відвантаження. Інформація про наявність проформи №ЕХРО3837 також наведена у рахунку фактурі від 30.05.2024 №CSA24/418. Проте вказаний документ декларантом не надано митному органу, що являється порушення вимог даної угоди;
- відповідно до вимог п. 5.4 зовнішньоекономічної угоди від 25.08.2022 № 25/08/22-101 визначено, що платежі по даному контракту здійснюються за умови попередньої оплати. Інформація про проведення попереднього платежу також наведена у рахунку фактурі від 30.05.2024 №CSA24/418. Проте банківський платіжний документ декларантом про факт оплати товару який імпортується не надано митному органу, що являється порушення вимог ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України а також положень даної угоди;
- відповідно до вимог п. 2 договору про перевезення від 25.06.2024 № 25/06/24 визначено, що Замовник має надати Перевізнику Заявку на перевезення у якій вказуються істотні умови даної послуги. Заявка є невід'ємною частиною даної угоди . Проте даний документ декларантом не надано митному органу, що являється порушення вимог даної угоди.
Надаючи оцінку вказаним зауваженням митного органу, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, колегія суддів виходить з такого.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару, Львівська митниця під час митного оформлення товару та визначення митної вартості товарів, підставою для висновку про неможливість визначення митної вартості імпортованого товару за ціною договору стало те, що надані декларантом документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
Так, суд встановив, що в оскаржуваному рішенні відповідач зазначив, що виходячи з умов поставки CFR, декларантом не враховано витрати стосовно розвантажувально-завантажувальних робіт у порту Клайпеда, портові збори, страхування вантажу під час переміщення його морським видом транспорту, а також митних формальностей в порту Клайпеда.
Щодо не врахування позивачем витрат на розвантажувально-завантажувальні роботи у порту Клайпеда, портові збори, страхування вантажу під час переміщення його морським видом транспорту, а також митних формальностей в порту Клайпеда, з урахуванням умов поставки CFR.
Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що імпортована позивачем партія товару прямувала автомобільним шляхом (тобто суходолом та з застосуванням автоперевезення) по маршруту Клайпеда (Литва) - Київ (Україна), що підтверджується CMR № б/н від 02.09.2024.
Водночас, послуги з міжнародного перевезення вантажів автомобілем були надані позивачу перевізником, що підтверджується змістом та описом послуг вказаних в рахунку № 486 від 03.09.2024.
Отже, оскільки перевізником надавались міжнародні транспортні послуги за визначеним маршрутом, то і рахунок містить опис виключно таких послуг.
Разом з тим, апеляційним судом встановлено, що перевізником була надана позивачу довідка № 81 від 03.09.2024, за змістом якої позивачем не понесено інших витрат, крім витрат з перевезення вантажу.
В контексті наведених аргументів, колегія суддів критично оцінює посилання митниці на те, що рахунок на підтвердження вартості перевезення має містити витрати страхування вантажу при переміщенні морським видом транспорту, а також витрати щодо розвантажувальних-навантажувальних робіт у порту, портових зборів та інших митних формальностей, позаяк такі витрати, за виключенням сплати послуг перевізника, позивач окремо не поніс.
Крім того, страхування вантажу, що поставлявся автотранспортом також не здійснювалось, що вбачається зі змісту довідки про транспортні витрати № 81 від 03.09.2024.
При цьому зі змісту терміну CFR групи С (А.6. Розподіл витрат) Інкотермс 2010 - всі витрати в країні експорту покладені на Постачальника товару/ на продавця покладаються обов'язки щодо митного очищення товару для експорту/ витрати експортних митних процедур, а також усі мита, податки та інші збори, що підлягають сплаті при експорті товару та які потребуються для його транзитного перевезення через будь-яку країну.
Разом з тим, як правильно встановлено судом першої інстанції, замовником експедиційних послуг - є постачальник, що підтверджується митною декларацією №24UA209230082313U0 від 05.09.2024 (графа 2 вантажовідправник), так і в CMR б/н від 02.09.2024 (графа 1 відправник /експедитор).
Отже, виходячи зі змісту характеру поставки порт Клайпеди вважається пунктом завантаження заявленої до декларування партії товару.
Як вбачається з матеріалів справи, сторонами контракту визначені наступні умови поставки товару: пункт 5.6. контракту: «Всі митні платежі, збори, податки та інші витрати, пов'язані з підписанням та виконанням контракту, в країні покупця (Позивача) сплачується Покупцем (Позивачем). Аналогічні митні платежі, збори, податки та інші витрати в країні Постачальника і в третіх країнах оплачується Постачальником», що підтверджується змістом п. 5.6 наданого контракту № 25/08/2022-101 від 25.08.2022.
Таким чином, наведені вище аргументи митниці щодо не включення декларантом до складових митної вартості вказаних витрат є неспроможними.
Щодо формування рахунку від 03.09.2024 № 486 з порушенням принципів пропорційного розподілу.
Апеляційний суд відхиляє наведені аргументи скаржника, позаяк вказані висновки апелянта є необґрунтованими, оскільки ґрунтуються виключно на припущеннях, у зв'язку з чим не можуть бути обставинами, з якими положення частини 6 статті 54 Митного кодексу України пов'язують можливість відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю.
Разом з тим, колегія суддів враховує, що положеннями п. 3, 4 ст. 3 Цивільного кодексу України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода договору та свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.
Крім того, принцип свободи договору зафіксовано у ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Чинним законодавством не встановлені обмеження щодо мінімальної чи максимальної вартості міжнародних вантажних перевезень. Незгода митниці із ціновим розрахунком транспортних витрат не може бути підставою для подальшого коригування митної вартості товару.
Щодо доводів відповідача про не надання до митного оформлення коносаменту, суд зазначає, що матеріалами справи встановлено, що поставка партії товару, що була заявлена до декларування, здійснювалась автомобільним транспортом - суходолом, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною CMR від 02.09.2024 № б/н.
Відповідно до вимог п.1.3 контракту від 25.08.2022 № 25/08/22-101 визначено, що Продавець надає Покупцю товаросупровідні документи, у тому числі CMR (товаросупровідний документ).
Виходячи з характеристики та способу поставки партії товару, що був заявлений до декларування - має мати місце наявність саме CMR, який і був наданий Позивачем.
За наведеного, зазначені аргументи митного органу твердження Відповідача щодо відсутності коносаменту, як підстави для коригування митної вартості є безпідставними.
Щодо доводів митниці про те, що позивачем не надано проформу-інвойс та банківського платіжного документу.
Як встановлено апеляційним судом з матеріалів справи, позивач під час декларування товару, на вимогу відповідача додатково надав документ проформу-інвойс № expo 3837 від 29.04.2024 та банківський платіжний документ - платіжна інструкція № 638601 від 22.05.2024 та № 418889 від 12.07.2024, які містять посилання на контракт та інвойс щодо даної партії товару, а також відомості щодо постачальника та покупця.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що документи, подані позивачем до митного органу з метою підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів, відповідають переліку документів, встановлених ч. 2 ст. 53 МК України та не містять розбіжностей.
Як вбачається з матеріалів справи, декларант надав всі необхідні документи, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару, надані документи підтверджують числове значення митної вартості товару та не містять розбіжностей.
За таких обставин, у силу положень частини 2 статті 53 Митного кодексу України, у митного органу не було законних підстав для витребування додаткових документів, зокрема і перелічених вище.
Водночас, неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 19.12.2019 у справі № 810/5295/15, від 06.02.2020 у справі № 540/2219/18.
Апеляційний суд відхиляє доводи відповідача про наявність сумніву у заявленій позивачем митній вартості імпортованого товару з підстав, наведених у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, оскільки надані позивачем до митного органу в документи, підтверджують ціну імпортованого товару та жодних розбіжностей не містять.
Також, підставою для коригування відповідачем митної вартості товарів слугувала інформація з цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби щодо митного оформлення ідентичних товарів з вищим рівнем митної вартості.
Однак, колегія суддів зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів, що позивач сплатив за товар іншу суму ніж та, яка заявлена у якості митної вартості товару.
Окрім того, відповідно до частини 2 статті 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/100451/2 від 05.09.2024 відповідачем використано для коригування митної вартості товару митні декларації № UA209230/2024/029888 від 03.04.2024, № 2092030/2024/029888 від 03.04.2024.
Проте, спірне рішення містить лише посилання на такі митні декларації, однак не містить пояснень про те, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості.
Також відповідачем не зазначено порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем положень частини 2 статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 12.03.2020 у справі № 804/6243/14.
Враховуючи викладене, позивачем для митного оформлення були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості.
Водночас, відповідачем не підтверджено належними доводами та відповідними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар. Правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, а наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.
За наведених обставин, на думку колегії суддів, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваного рішення митниці про коригування митної вартості та картки відмови.
Доводи апеляційної скарги.
Доводи апеляційної скарги, яким надано оцінку в мотивувальній частині постанови, встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Апеляційний суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін.
Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх рішення (рішення Європейського суду з прав людини у справі Руїз Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30).
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з частиною 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 308, 309, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, -
Апеляційну скаргу Львівської митниці - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.12.2024 у справі № 420/29177/24 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький
Судді А.Г. Федусик Г.В. Семенюк