Постанова від 19.03.2025 по справі 400/9060/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/9060/24

Перша інстанція: суддя Мельник О.М.

Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Джабурії О.В.,

- Кравченка К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор» про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

26 вересня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив:

- визнати протиправною бездіяльність ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор» щодо ненарахування та невиплати позивачу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.22 р. № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» додаткової винагороди за період з 24.02.2022 до 17.10.2022 в розмірі 30 000 грн щомісячно;

- зобов'язати ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор» здійснити донарахування та виплату позивачу додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.22 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» додаткової винагороди за період з 24.02.2022 до 17.10.2022 в розмірі 30 000 грн щомісячно.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що проходить службу в державній установі "Миколаївський слідчий ізолятор". Відповідно до приписів постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.22 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», позивач вважав, що має право на отримання додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн щомісячно, однак у період з лютого по жовтень 2022 року йому не здійснено нарахування та виплату додаткової винагороди в зазначеному розмірі.

Відповідач заперечував проти задоволення позову, зазначаючи, що постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2022 р. № 1146 «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168» внесені зміни, а саме в абзаці першому: слова “а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні),» та “(крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць)» виключені. Відповідач заначив, що відповідно ч.5 ст.23 Закону №2713-ІV на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України "Про Національну поліцію", а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських, але жодна стаття Розділу IX «Соціальний захист поліцейських» не передбачає виплату додаткової винагороди, передбаченої постановою №168, крім самої постанови. Враховуючи викладене, відповідач наголошував на відсутності законних підстав нараховувати ОСОБА_1 додаткової винагороди за період з 24.02.2022 року до 17.10.2022 року в розмірі 30 000 грн. щомісячно.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 січня 2025 року ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Зокрема, апелянт наголошує, що має право на отримання додаткової щомісячної винагороди у розмірі 30 000,00 грн, встановленої постановою №168: - у період з 24.02.2022р. по 07.07.2022р. - у зв'язку з несенням служби в установі, що розташована в межах адміністративно-територіальної одиниці, на території якої надавалася допомога в рамках Програми «єПідтримка» (Миколаївська область); - у період з 08.07.2022р. по 17.10.2022р. - у зв'язку з несенням служби в установі, що знаходиться в межах територіальної громади, яка розташована в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебуває в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлені та з матеріалів справи вбачається, що позивач проходить службу в державній установі “Миколаївський слідчий ізолятор».

У період за лютий-жовтень 2022 р. позивач не отримував додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.22 р. у розмірі 30 000 грн. на місяць, у зв'язку із чим звернувся до відповідача з відповідною заявою.

Листом відповідач відмовив позивачу у виплаті додаткової винагороди посилаючись на те, що постановою від 8 жовтня 2022 р. № 1146 «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168» внесені зміни та виключені особи ДКВС України, як такі, яким нараховується відповідна винагорода.

Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо не обрахунку та не виплати додаткової винагороди, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача не було законних підстав на виплату додаткової винагороди.

Судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 23 Закону України “Про Державну кримінально-виконавчу службу України» від 23.06.2005 № 2713-IV, держава забезпечує соціальний захист персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших законів України. Умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні та інтелектуальні затрати.

Частиною 1 статті 24 Закону №2713-IV передбачено, що фінансування діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел, передбачених законом. Пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом, надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання відповідних бюджетних установ.

Порядок виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України затверджено наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 року № 925/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.03.2018 року за № 377/31829 (далі - Порядок № 925/5).

Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку № 925/5 грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Абзацом 1 пункту 4 розділу І Порядку № 925/5 (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що грошове забезпечення виплачується особам рядового і начальницького складу, які: займають штатні посади в Департаменті з питань виконання кримінальних покарань, міжрегіональних управліннях з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, органах пробації, установах виконання покарань, слідчих ізоляторах, воєнізованих формуваннях, навчальних закладах та закладах охорони здоров'я, на підприємствах установ виконання покарань, інших підприємствах, в установах і організаціях, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року “Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб. Подальшими Указами Президента України продовжено дію воєнного стану в Україні.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 року № 64 “Про введення воєнного стану в Україні» та №69 “Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 року прийнята постанова №168, пунктом 1 якої (в первинній редакції) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000, 00 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Пунктом 5 зазначеної Постанови № 168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування та застосовується з 24.02.2022 року.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 350 від 22.03.2022 року внесено зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», доповнено абзац перший після слів “та поліцейським» словами “,а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми “єПідтримка».

Згідно з п.2 постанови Кабінету Міністрів України № 350 від 22.03.2022 року вказана постанова набрала чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022 року.

В подальшому, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 754 від 01.07.2022 року внесено зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» в абзаці першому слова “які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми “є-Підтримка» замінено словами “які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)»;

після слова “щомісячно» доповнено словами “(крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць)».

Відповідно до Переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми “єПідтримка», затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 року № 204-р, Програма “єПідтримка» поширюється на Миколаївську область.

Згідно з Переліком територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10.12.2022 року, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 року №75, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.04.2022 року за №453/37789 (у всіх редакціях) (втратив чинність 27.12.2022 року) Миколаївська міська територіальна громада відносилась до громад, що розташовані в районні проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

Відповідно до підпункту 2.6 пункту 2 розділу І Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року №309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 року за №1668/39004, Миколаївська міська територіальна громада з 26.02.2022 року по 11.11.2022 року відносилась до громад, на території яких велися активні бойові дії.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 року № 1146 “Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168» внесено зміни до абзацу першого Постанови № 168, а саме:

слова “, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні),» та “(крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць)» виключено;

доповнено абзац реченням такого змісту: “Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.».

Постанова Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 року № 1146 набрала чинності з 18.10.2022 року.

Тобто, наслідком прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 року № 1146 є припинення права осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби на отримання додаткової винагороди у розмірі 30 000, 00 грн саме з 18.10.2022, та запровадження виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000, 00 грн для осіб рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові по справі №400/1895/23 від 25.07.2024 року, від 24 жовтня 2024 року у справі № 200/5154/22, від 29 жовтня 2024 року № 160/4039/23.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині виплати позивачу за період з 24.02.2022 по 17.10.2022 року додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн щомісячно.

Доводи відповідача щодо відсутності у осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби права на нарахування додаткової винагороди, суперечать сталій правовій позиції Верховного Суду.

Спірним у даній справі також є питання щодо нарахування такої винагороди. Відповідач наполягав на тому, що в разі нарахування винагороди, то таку необхідно нараховувати за фактичний час несення служби, розрахований у годинах, з урахуванням роз'яснення, викладеного у листі Міністерства юстиції України №38144/16.3.2/32-22 від 20.05.2022р.

Колегія суддів наголошує, що проведення відповідачем виплати позивачу додаткової винагороди, встановленої постановою №168, пропорційно за фактичний час несення служби, розрахований у годинах, в розрахунковому (у годинах) місячному періоді проходження служби (24 години на добу) не узгоджується, ані з постановою №168 у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, а ні з положеннями Порядку №925/5.

Посилання апелянта на лист Міністерства юстиції України №38144/16.3.2/32-22 від 20.05.2022 року колегія суддів відхиляє, оскільки лист не є нормою права та не може бути покладений в основу вирішення правовідносин між позивачем та відповідачем. Роз'яснення, надані у зазначеному листі, мають рекомендаційний характер.

При нарахуванні зазначеної виплати додаткової винагороди відповідач зобов'язаний застосовувати нормативно-правові акти, зокрема пункт 8 Порядку № 925/5, тобто пропорційно до кількості відпрацьованих позивачем календарних днів у місяці, а не годин відповідно до листа Міністерства юстиції України.

Суд першої інстанції на викладене уваги не звернув, не застосував актуальні правові позиції Верховного Суду, у зв'язку із чим дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до п.1, п.4 ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 01 жовтня 2024 року, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, судова колегія

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 січня 2025 року - скасувати та прийняти постанову про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Визнати протиправними дії Державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор» щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди за період з 24.02.2022 до 17.10.2022, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», відповідно до пункту 8 Порядку виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 № 925/5.

Зобов'язати Державну установу «Миколаївський слідчий ізолятор» здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі 30 000,00 гривень пропорційно в розрахунку на місяць за період з 24.02.2022 до 17.10.2022, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», відповідно до пункту 8 Порядку виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 № 925/5, з урахуванням раніше виплачених сум.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя: К.В.Кравченко

Попередній документ
125965025
Наступний документ
125965027
Інформація про рішення:
№ рішення: 125965026
№ справи: 400/9060/24
Дата рішення: 19.03.2025
Дата публікації: 21.03.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (01.08.2025)
Дата надходження: 26.09.2024
Предмет позову: визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
Учасники справи:
головуючий суддя:
ВЕРБИЦЬКА Н В
суддя-доповідач:
ВЕРБИЦЬКА Н В
МЕЛЬНИК О М
відповідач (боржник):
Державна установа "Миколаївський слідчий ізолятор"
за участю:
помічник судді Ложнікова Ю.С.
позивач (заявник):
Андрос Ярослав Михайлович
представник позивача:
адвокат Підборська Тетяна Романівна
секретар судового засідання:
Коблов А.О.
суддя-учасник колегії:
ДЖАБУРІЯ О В
КРАВЧЕНКО К В