18 березня 2025 р. Справа № 480/816/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Макаренко Я.М. , Жигилія С.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 03.02.2025, головуючий суддя І інстанції: О.В. Соп'яненко, м. Суми, повний текст складено 03.02.25 по справі № 480/816/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Сумській області
про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач, заявник) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Сумській області (далі - ГУ ДПС у Сумській області, відповідач), в якому просив суд:
- визнати протиправними дії та скасувати рішення Головне управління ДПС у Сумській області за № 9492/18-28- 24-09-03 від 17.12.2024 про виключення з реєстру платників єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Сумській області поновити фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 в реєстрі платників єдиного податку з 30 вересня 2024 року.
Разом з позовом, ОСОБА_1 подано до суду заяву про забезпечення адміністративного позову, в якій останній просив суд забезпечити позовну заяву шляхом зупинення дії рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 17.12.2024 №9492/18-28- 24-09-03 з дати його винесення до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.
В обґрунтування вимог заяви зазначив, що у разі не забезпечення позову до розгляду справи по суті відповідач виключить позивача з реєстру платників єдиного податку, що матиме наслідком покладення обов'язку на ОСОБА_1 зареєструватись платником ПДВ, відповідно така реєстрація буде здійснена з суттєвим простроченням, у зв'язку з чим ГУ ДПС в Сумській області нарахує за попередні періоди по всім видам податків недоїмки, штрафи, пеню та для забезпечення стягнення заборгованості може накласти арешт на рахунок позивача, що призведе до дефіциту оборотних коштів, оскільки тарифи для споживачів та витрати на зовнішні канали доступу до мережі інтернет вже визначені з бази податку 5 %.
Тобто, на думку заявника, прийняття рішення про виключення ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку третьої групи за ставкою 5% має наслідком зміни системи оподаткування позивача, а відтак, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача у вигляді зупинення його господарської діяльності внаслідок застосування штрафних санкцій до ухвалення рішення суду у даній справі.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 по справі № 480/816/25 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.
Позивач, не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та порушення судом норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 № 480/816/25 та ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 480/816/25.
Зупинити дію рішення ГУ ДПС у Сумській області за № 9492/18-28-24-09-03 від 17.12.2024 про виключення з реєстру платників єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до набрання законної сили рішенням суду у справі № 480/816/25.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції не враховано специфіку спірних правовідносин, зокрема те, що факт прийняття ГУ ДПС у Сумській області рішення за № 9492/18-28- 24-09-03 від 17.12.2024 про виключення з реєстру платників єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 має негативні наслідки у вигляді обов'язкової реєстрації платником податку на додану вартість згідно з положеннями п. 83.4 ст. 183 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та збільшення податкового навантаження на 20% від всієї суми прибутку.
Стверджував, що зупинення дії рішення за № 9492/18-28- 24-09-03 від 17.12.2024 про виключення з реєстру платників єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , не є вирішенням справи по суті предмету позову, оскільки в межах забезпечення позову суд не досліджує спірних правовідносин, а лише надає оцінку впливу спірного рішення на права та обов'язки скаржника та оцінює розмір негативних наслідків саме для платника податків.
Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до ч. 3 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 03.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 480/816/25 за правилами загального позовного провадження.
Предметом спору у цій справі є перевірка законності рішення ГУ ДПС у Сумській області 17.12.2024 № 9492/18-28-24-09-03 про виключення з реєстру платників єдиного податку.
Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову суд першої інстанції виходив з того, що протиправність оскаржуваного рішення відповідача може бути встановлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності під час розгляду адміністративної справи по суті, а застосування заходів забезпечення позову в цьому випадку фактично вирішує справу по суті предмету позову. Судом зауважено, що саме по собі посилання на негативний вплив рішень суб'єкта владних повноважень та можливе настання негативних наслідків не є беззаперечною підставою для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі, оскільки суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Видами забезпечення позову за приписами частини першої статті 151 КАС України є: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Згідно з частиною другою статті 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Частиною третьою статті 151 КАС України встановлено, що не допускається забезпечення позову шляхом, зокрема, зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення (пункт 5).
За приписами частини шостої статті 151 КАС України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб'єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.
За своєю суттю інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, покликаним забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.
При цьому співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані заявником для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав, будуть значними.
Слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не може вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суд враховує специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких заходів мати незворотні наслідки.
Колегією суддів встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли внаслідок анулювання фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 реєстрації платником єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку на підставі рішення ГУ ДПС у Сумській області за № 9492/18-28- 24-09-03 від 17.12.2024, правомірність винесення якого оскаржене позивачем до суду.
Як вбачається з матеріалів справи, фактичною підставою для анулювання ФОП ОСОБА_1 свідоцтва платника єдиного податку третьої групи за ставкою 5% зазначено здійснення позивачем видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання відповідно до абзацу 3 пункту 299.10 статті 299 ПК України. А саме, отримання доходу від здійснення діяльності за КВЕД 61.10 "Діяльність у сфері проводового електрозв'язку". В свою чергу, юридичною підставою вказано абзац 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291.5 ПК України.
Отже, правові засади, на підставі яких здійснене відповідне анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи, визначаються положеннями ПК України.
Колегією суддів встановлено, що ФОП ОСОБА_1 є платником єдиного податку 3 групи за ставкою 5%.
Основним видом економічної діяльності ФОП ОСОБА_1 є діяльність у сфері проводового електрозв'язку (КВЕД 61.10).
Відповідно до пункту 299.11 статті 299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
За змістом пункту 3 пункту 299.10 статті 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу, зокрема, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми (абзац 5 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України).
Отже, анулювання реєстрації платником єдиного податку третьої групи відбувається за чітко визначених та передбачених ПК України підстав й може бути реалізоване шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 25.10.2023 у справі № 160/11784/23 для забезпечення позову суд повинен на підставі доказів та з огляду на обставини справи, поведінку учасників переконатися, що загроза ускладнення виконання рішення суду чи ефективного захисту такого права дійсно існує. Загроза повинна бути прямо пов'язана з об'єктом спору, а позивачем мають бути обґрунтовані підстави, за якими він вважає, що внаслідок невжиття заходів забезпечення позову настануть обставини, встановлені в пункті 1 частини другої статті 150 КАС України.
Колегією суддів встановлено, що станом на 30.09.2024 ФОП ОСОБА_1 виключений з Реєстру платників єдиного податку, що має наслідком зміну системи оподаткування (на платника ПДВ), що імовірно зумовить застосування штрафних санкцій та може об'єктивно призвести до зупинення його діяльності, розірвання договірних відносин і матиме наслідком ускладнення або неможливість відновлення господарської діяльності, у зв'язку з чим для відновлення прав та інтересів позивача необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Колегія судів наголошує, що метою вжиття заходів забезпечення позову у цій справі позивачем зазначено уникнення можливого порушення в майбутньому своїх прав та охоронюваних законом інтересів, а також можливість реального виконання рішення суду, що з огляду на анулювання ФОП ОСОБА_1 реєстрації платником єдиного податку третьої групи за ставкою 5 відсотків знайшло своє підтвердження у суді апеляційної інстанції, оскільки позивачу змінено систему оподаткування.
Враховуючи специфіку діяльності ОСОБА_1 , зокрема, надання послуг доступу до мережі інтернет, як побутовим споживачам, так і, зокрема, Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України, що підтверджується наявним в матеріалах справи договором надання послуг № 23-ВЗ від 27.01.2024, колегія суддів вважає, що накладення на позивача непередбачуваних додаткових витрат матиме наслідком обмеження сталості послуг доступу до мережі Інтернет для споживачів, що є неприпустимим в умовах воєнного стану та може поставити під загрозу життя споживачів.
Отже, невжиття заходів забезпечення позову в цьому випадку з наведених підстав може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення прав і інтересів позивача, для захисту яких він звернувся до суду, а також призвести до негативних наслідків для отримувачів його послуг.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що обраний заявником спосіб забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії рішення Головного управління ДПС в Сумській області за № 9492/18-28-24-09-03 від 17.12.2024 про виключення з реєстру платників єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до набрання законної сили рішенням суду у справі № 480/816/25 відповідає його предмету та, вжиття таких заходів спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог.
В спірних правовідносинах вжиття заходів забезпечення позову є тимчасовим заходом, спрямованим на забезпечення виконання судового рішення.
Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 14.01.2025 по справі № 280/9045/24 (правовідносини в якій є подібними правовідносинам в цій справі) та який в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України підлягає врахуванню судом апеляційної інстанції.
Із врахуванням вищевикладених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доводам позивача та помилково відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 315 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідком розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала Сумського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 у справі № 480/816/25 підлягає скасуванню з прийняттям постанови про задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 150-154, ч.4 ст. 229, ч.4 ст. 241, ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 по справі № 480/816/25 - скасувати.
Прийняти постанову, якою задовольнити заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі 480/816/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними дій та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Зупинити дію рішення Головного управління ДПС в Сумській області за № 9492/18-28-24-09-03 від 17.12.2024 про виключення з реєстру платників єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , до набрання законної сили рішенням суду у справі № 480/816/25.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді Я.М. Макаренко С.П. Жигилій