19 березня 2025 р. Справа № 520/32171/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2025, головуючий суддя І інстанції: Бадюков Ю.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 27.01.25 по справі № 520/32171/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області ,
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області про відмову у перерахунку пенсії №204950021988 від 08.11.2024 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 відповідно довідки, виданої Східним апеляційним господарським судом №248 від 21.10.2024 року в розмірі 70 відсотків, виходячи з розміру суддівської винагороди 340650,00 грн з 27.04.2024 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату перерахованого довічного грошового утримання судді у відставці з 27.04.2024 року з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що має статус судді у відставці Східного апеляційного господарського суду, яка звільнена згідно рішення Вищої ради правосуддя №1223/0/15-24 від 23.04.2024 року "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Східного апеляційного господарського суду у зв'язку з поданням заяви про відставку". Станом на 01.11.2024 року ОСОБА_1 отримувала щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці із розрахунку 70% від суддівської винагороди судді, визначеної у довідці Східного апеляційного господарського суду №08-36/004007 від 29.04.2024 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, яке складає 236475,00 грн., виходячи із загального стажу роботи судді, що має право на відставку, 30 років 20 днів (стажу роботи на посаді судді 25 років 20 днів, та стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) 5 років), в розмірі 165532,60 грн. Зазначене нарахування та виплата здійснюється Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі №520/14224/24. 02 листопада 2024 року позивач через веб-портал ПФУ звернулась із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці, надавши при цьому довідку №248 від 21.10.2024 року, яку видав Східний апеляційний господарський суд. Заява позивача розглянута за наведеним принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду в Одеській області. За результатами розгляду поданої заяви прийнято рішення про відмову у перерахунку пенсії №204950021988 від 08.11.2024 року, яке на думку позивача є необґрунтованим.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області про відмову у перерахунку пенсії №204950021988 від 08.11.2024 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 відповідно довідки, виданої Східним апеляційним господарським судом №248 від 21.10.2024 року в розмірі 70 відсотків, виходячи з розміру суддівської винагороди 340 650,00 грн з 27.04.2024 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату ОСОБА_1 перерахованого довічного грошового утримання судді у відставці з 27.04.2024 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати в загальному розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385).
Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем, Головним управлінням Пенсійного фонду в Одеській області подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскільки з 01.01.2024 року у суддів, які працюють на відповідних посадах, базовий розмір прожиткового мінімуму, з якого визначаються посадові оклади суддівської винагороди не змінювався і залишився на рівні 2102 грн, то підстав для перерахунку пенсії згідно ст.142 Закону №1402 немає.
Таким чином, Головне управління діє на підставі та у межах, передбачених діючим законодавством України і підстави для визнання протиправним та скасування рішення №204950021988 від 08.11.2024 відсутні, оскільки розмір складових суддівської винагороди не змінювався та на даний час відповідне повідомлення про наявність підстав для перерахунку від органів суду до органу Пенсійного фонду України не надходило.
Посилався на позицію Третього апеляційного адміністративного суду викладену у постанові від 14 лютого 2024 року по справі № 340/8515/23 та П'ятого апеляційного адміністративного суду в постанові від 02.04.2024 по справі №420/30320/23.
Крім того, відповідачем, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що 02.11.2024 позивач через веб-портал ПФУ звернулась із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці, надавши при цьому довідку №248 від 21.10.2024, яку видав Східний апеляційний господарський суд. На підставі повного, всебічного та об'єктивного розгляду заяви №248 від 21.10.2024 та доданих до неї документів Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області відмовлено позивачу в проведенні перерахунку, про що винесено рішення № 204950021988 від 08.11.2024 у зв'язку з відсутністю підстав для проведення перерахунку. Вказав, що оскільки з 01.01.2020 у суддів, які працюють на відповідних посадах, базовий розмір, з якого визначаються посадові оклади, не змінювався і залишився на рівні 2102 грн, підстав для перерахунку пенсії згідно ст. 142 Закону № 1402-VIІІ у Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області немає. Відтак підстав для перерахунку та виплати ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно довідки від 21.10.2024 № 248, виданої Східним апеляційним господарським судом немає.
Позивач надав відзив на апеляційні скарги відповідачів, в якому просив скарги залишити без задоволення, а рішення без змін.
Колегія суддів зазначає, що з огляду на ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційні скарги відповідачів не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_1 , є суддею у відставці Східного апеляційного господарського суду, згідно рішення Вищої ради правосуддя №1223/0/15-24 від 23.04.2024 року "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Східного апеляційного господарського суду у зв'язку з поданням заяви про відставку". Відрахована зі штату суду наказом №12/к від 25.04.2024 року.
З 26 квітня 2024 року перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.
Розрахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці здійснено на підставі довідки Східного апеляційного господарського суду про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 29.04.2024 року № 08-36/004007.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року по справі №520/21039/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до Східного апеляційного господарського суду, третя особа Державна судова адміністрація про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено, зокрема, зобов'язано Східний апеляційний господарський суд видати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці станом на 26 квітня 2024 року, виходячи з посадового окладу у розмірі 189250 грн. 00 коп. з врахуванням доплат за вислугу років у сумі 151400 грн 00 коп. (разом 340650 грн. 00 коп.), виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2024 року у сумі 3028 грн. 00 коп.
На виконання вказаного рішення Східний апеляційний господарський суд видав довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 21.10.2024 року № 248.
У примітках довідки вказано, що розмір посадового окладу встановлено на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 №520/21039/24, яке набуло законної сили 16.10.2024р., на підставі частини 2, 3 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII, виходячі з базового розміру посадового окладу місцевого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2024 року - 3028 грн.
02 листопада 2024 року позивач через веб-портал ПФУ звернулась із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці, надавши при цьому довідку №248 від 21.10.2024 року, яку видав Східний апеляційний господарський суд.
Заяву розглянуто за принципом екстериторіальності та рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 204950021988 від 08.11.2024 року позивачу відмовлено в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки про суддівську винагороду, у зв'язку із відсутністю правових підстав.
Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням та протиправними діями відповідачів, позивач звернулась до суду.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з підстав їх обгрунтованості.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд є Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII.
Відповідно до частини 3 статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Згідно частин 4, 5 статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Статтею 130 Конституції України передбачено, що Держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя.
Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Аналогічні положення закріплені частиною 1 статті 135 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII, згідно якої суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
У частинах 2, 3 статті 135 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII передбачається, що суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Базовий розмір посадового окладу судді становить, зокрема, судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Таким чином, Конституцією України та Законом України "Про судоустрій і статус суддів" закріплюються правові положення щодо способу визначення розміру суддівської винагороди, а саме встановлення розміру винагороди законом про судоустрій.
Разом із цим розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, на пряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 46 Конституції України визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження тощо наведено у Законі України "Про прожитковий мінімум" від 15.07.1999 №966-XIV.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України від 15.07.1999 №966-XIV, прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Також, у цій статті Закону передбачається, що прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.
У змісті наведеної норми Закону України від 15.07.1999 №966-XIV закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення відносно яких визначається прожитковий мінімум.
Статтею 4 Закону України від 15.07.1999 №966-XIV передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Відповідно, Законом №966-XIV не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як "прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді". При цьому, судді Законом №966-XIV не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.
Натомість статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", разом із встановленням на 01 січня 2024 року прожиткових мінімумів, у тому числі, для працездатних осіб в розмірі 3028 гривень, був введений новий вид прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді», розмір якого становить 2102 гривні.
Слід зазначити, що зміни до Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у спірному періоді, а також в Закон України від 15.07.1999 №966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму, не вносилися.
Тому, для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 01 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди відсутні законні підстави.
Отже, Законом України "Про судоустрій і статус суддів" закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року. Указана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій.
Вищевказані висновки суду щодо обчислення суддівської винагороди (обрання розрахункової величини прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року) сформовані у постановах Верховного Суду від 02.06.2023 у справі №400/4904/21, від 13.07.2023 у справі № 280/1233/22, від 24.07.2023 у справі №280/9563/21, від 25.07.2023 у справі №120/2006/22-а, від 26.07.2023 у справі №240/2978/22, від 12.09.2024 у справі №580/2522/24.
З огляду на вищевикладене, право позивача на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, з розміру суддівської винагороди судді, виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 гривень, визначеного станом на 1 січня 2024 року, встановлено в довідці Східного апеляційного господарського суду від 21.10.2024 року № 248.
Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №204950021988 від 08.11.2024 року про відмову позивачу у перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці є протиправним та підлягає скасуванню.
Між тим, процедура прийняття, оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим Постановою Правління ПФУ 25.11.2005 № 22-1.
Відповідно до абз. 13 п. 4.2 вказаного Порядку після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Відповідно до п. 4.3 Порядку № 22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Відповідно до п. 4.10 Порядку № 22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.
З матеріалів справи встановлено, що розгляд заяви та винесення рішення за заявою позивача здійснювалось ГУ ПФУ в Одеській області, яке визначено за принципом екстериторіальності відповідно до п. 4.2 Порядку № 22-1.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення вимог позивача про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 відповідно довідки, виданої Східним апеляційним господарським судом №248 від 21.10.2024 року в розмірі 70 відсотків, виходячи з розміру суддівської винагороди 340650,00 грн з 27.04.2024 року та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату ОСОБА_1 перерахованого довічного грошового утримання судді у відставці з 27.04.2024 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Посилання, апелянта, Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області на позицію Третього апеляційного адміністративного суду викладену у постанові від 14 лютого 2024 року по справі № 340/8515/23 та П'ятого апеляційного адміністративного суду в постанові від 02.04.2024 по справі №420/30320/23, є безпідставними, оскільки в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).
Колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 по справі № 520/32171/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя А.О. Бегунц
Судді В.Б. Русанова О.В. Присяжнюк