17 березня 2025 р.Справа № 520/11406/22
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Подобайло З.Г.,
Суддів: Ральченка І.М. , Чалого І.С. ,
за участю секретаря судового засідання Кіт Т.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2025, головуючий суддя І інстанції: Бабаєв А.І., повний текст складено 29.01.25 по справі № 520/11406/22
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання протиправною бездіяльність та стягнення коштів
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою в порядку ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій просить суд визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо невиконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2023 у справі №520/11406/22.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2025 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності щодо невиконання рішення суду по справі - відмовлено.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2025 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву, подану в порядку ст.383 КАС України, та визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо невиконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2023 у справі №520/11406/22. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не подавати новий адміністративний позов. Вказує, що рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Вважає, що оскаржувана ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2025 є незаконною та такою, що суперечить положенням ст.129-1 Конституції України та пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, тому підлягає скасуванню.
Відповідач по справі не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, відповідно до вимог ст.304 КАС України.
Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином.
Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2023 у справі №520/11406/22, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.04.2023, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та здійснити виплату ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01 жовтня 2017 року по 09 листопада 2022 року на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31 січня 2020 року у справі №520/14348/19 відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» і Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159.
Зі змісту листа Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 29.04.2024 встановлено, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2023 у справі №520/11406/22 ОСОБА_1 проведено розрахунок та нарахування компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.10.2017 по 31.10.2022 у сумі 529291,68 грн. Виплата компенсації, нарахованої на виконання рішення суду, буде проводитись в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.
18.12.2024 ОСОБА_1 звернувся до начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із запитом, в якому просив надати інформацію, долучивши копії відповідних документів, щодо строків виплати заборгованості компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії у сумі 529291,68 грн та заборгованість з невиплати пенсії за період від 25.08.2022 по 31.12.2023 у сумі 371418,61 грн, а всього 900710,29 грн.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 24.12.2024 ОСОБА_1 повідомлено, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.03.2023 по справі №520/11406/22 нарахована компенсація в розмірі 529291,68 грн за період з 01.10.2017 по 31.10.2022. На виконання ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2022 по справі №520/14348/19, якою роз'яснено рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі №520/14348/19 від 31.01.2020, проведений перерахунок пенсії з 25.08.2022 та нарахована заборгованість в сумі 371418,61 грн за період з 25.08.2022 по 31.12.2023. Відповідно до частин першої та другої статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Нараховані на виконання рішень суду кошти виплачуються в межах затверджених бюджетних призначень. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили. Відтак, виплата коштів, нарахованих на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.03.2023 по справі № 520/11406/22 та ухвали суду від 20.09.2022 по справі №520/14348/19, буде здійснюватися в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.
Як зазначає позивач, відповідачем фактично не виконано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2023 у справі №520/11406/22, чим порушені права позивача, що стало підставою для звернення до суду з даною заявою в порядку статті 383 КАС України.
Відмовляючи у задоволенні заяви позивача в порядку статті 383 КАС України, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем нараховано компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, тому відповідачем вчиняються дії на виконання рішення суду.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви, поданої в порядку ст.383 КАС України, з наступних підстав.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч.4 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з вимогами ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
У такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом. До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.
Згідно з ч.6 ст.383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 4 ст.249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
З системного аналізу вищезазначених норм права вбачається, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований в тому числі і приписами статті 383 Кодексу, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду чи умисне ухилення від вчинення будь-яких дій, спрямованих на його виконання, що порушує законні права та інтереси позивача.
Застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів статей 383, 249 КАС України можливе лише у разі встановлення факту протиправного невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених саме рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.
Як встановлено вище, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2023 у справі №520/11406/22, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.04.2023, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та здійснити виплату ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01 жовтня 2017 року по 09 листопада 2022 року на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31 січня 2020 року у справі №520/14348/19 відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» і Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159.
Зі змісту листа Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 29.04.2024 встановлено, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2023 у справі №520/11406/22 ОСОБА_1 проведено розрахунок та нарахування компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.10.2017 по 31.10.2022 у сумі 529291,68 грн. Виплата компенсації, нарахованої на виконання рішення суду, буде проводитись в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.
Також, зі змісту листа Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 24.12.2024 ОСОБА_1 встановлено, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.03.2023 по справі №520/11406/22 нарахована компенсація в розмірі 529291,68 грн за період з 01.10.2017 по 31.10.2022. На виконання ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2022 по справі №520/14348/19, якою роз'яснено рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі №520/14348/19 від 31.01.2020, проведений перерахунок пенсії з 25.08.2022 та нарахована заборгованість в сумі 371418,61 грн за період з 25.08.2022 по 31.12.2023. Відповідно до частин першої та другої статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Нараховані на виконання рішень суду кошти виплачуються в межах затверджених бюджетних призначень. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили. Відтак, виплата коштів, нарахованих на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.03.2023 по справі № 520/11406/22 та ухвали суду від 20.09.2022 по справі №520/14348/19, буде здійснюватися в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.
Вказані обставини щодо нарахування позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.10.2017 по 09.11.2022 відповідно до Закону №2050-III і Порядку №159 підтверджуються розрахунком суми компенсації втрати частини доходів відповідно до рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2023 у справі №520/11406/22, складеним Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, згідно з яким під час виконання рішення суду у даній справі заявнику нараховано заборгованість з компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії у сумі 529291,68 грн.
Колегія суддів вважає, що вчинені відповідачем дії, спрямовані на фактичне виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2023 у справі №520/11406/22.
Разом з тим, суд звертає увагу, що грошові кошти у вигляді заборгованості з пенсії, які належать позивачу, не є власністю Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, не знаходяться на його рахунках. Фактично, у повному обсязі виконання судового рішення можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України, після отримання їх від головного розпорядника коштів Міністерства соціальної політики України, розпорядником нижчого рівня - Пенсійним фондом України. Виділення коштів із державного бюджету на фінансування відповідної бюджетної програми не залежить від волі окремого територіального органу Пенсійного фонду України.
Аналогічного висновку, а саме про те, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, дійшов Верховний Суд у постановах від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а, від 13.06.2018 у справі №757/29541/14-а, від 07.11.2019 у справі №420/70/19, від 23.04.2020 у справі №560/523/19.
Таким чином, часткове невиконання відповідачем рішення суду у цій справі, а саме невиплата нарахованої заборгованості з компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії у сумі 529291,68 грн, обумовлюється об'єктивними причинами - відсутністю бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат та черговістю їх проведення згідно дати набрання судовими рішеннями законної сили.
При цьому, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про намір Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області ухилитися від виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2023 у справі №520/11406/22.
Проаналізувавши доводи позивача щодо поданої заяви, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та порушення ним прав, свобод, інтересів позивача під час виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2023 у справі №520/11406/22, а тому заява ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
Доводи апеляційної скарги позивача зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді заяви неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно ч. 1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, переглянувши ухвалу суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2025 по справі № 520/11406/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло
Судді(підпис) (підпис) І.М. Ральченко І.С. Чалий
Повний текст постанови складено 19.03.2025 року