19 березня 2025 року справа №360/15/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., Сіваченка І.В., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року про повернення позовної заяви (головуючий суддя І інстанції - Кисіль С.В.), складену в повному обсязі 20 січня 2025 року у м. Дніпро, у справі № 360/15/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Луганського окружного адміністративного суду засобами поштового зв'язку надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якій представник позивача просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01 грудня 2022 року № 340 в частині, відповідно до якого знято з усіх видів забезпечення у зв'язку з самовільним залишенням частини ОСОБА_1 , номер обслуги 1 кулеметного відділення кулеметного взводу 1 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону Військової частини НОМЕР_1 , та згідно якого ОСОБА_1 знято з грошового забезпечення з 01 грудня 2022 року та знято з продовольчого забезпечення з 02 грудня 2022 року;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 стосовно невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням участі позивача у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 30 листопада 2022 року по 04 грудня 2022 року та з 14 грудня 2022 року по 15 грудня 2022 року відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» з урахуванням фактично виплачених сум;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» додаткову винагороду у розмірі 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням участі позивача у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 30 листопада 2022 року по 04 грудня 2022 року та з 14 грудня 2022 року по 15 грудня 2022 року з урахуванням фактично сплачених сум.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 08 січня 2025 року позовну заяву залишено без руху і запропоновано позивачу (представнику позивача) протягом десяти календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду.
На виконання вимог вищевказаної ухвали суду від позивача надійшла заява про виконання ухвали суду, до якої додано заяву про поновлення строку звернення до суду
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року позовну заяву повернуто позивачу у зв'язку з пропущенням строку звернення до суду.
Не погодившись із вищевказаною ухвалою, позивач (через свого представника) подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги, зазначає, що до спірних відносин має бути застосовані висновки Верховного Суду у справах № 260/3564/22 та № 240/5105/23 та поновити строк звернення до суду.
Представники сторін в судове засідання не викликались, про розгляд справи повідомлялись судом належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частин 1,3 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок, та строк, що визначається місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку.
Таким чином, перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Початок строку - це день, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення.
Приписами ч. ч 1, 2, 3 ст. 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із її заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення таких строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, а після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Відповідно до правових висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладених у постановах від 27 квітня 2023 року у справі № 300/4201/22 та від 25 квітня 2023 року у справі № 380/15245/22, положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці. Положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 № 2352-ІХ) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 № 2352-ІХ, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
При цьому до вимог щодо заробітної плати, які виникли до 19 липня 2022 року, відповідно до правового висновку, наведеного у пунктах 29, 33 постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 квітня 2023 року у справі № 300/4201/22, а також у пунктах 21-22 постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі № 460/17052/21, має бути застосована частина друга статті 233 КЗпП у редакції, чинній до 19 липня 2022 року.
Починаючи з 19 липня 2022 року, - дня набрання чинності Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX, яким частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено у новій редакції, законодавчо був визначений тримісячний строк звернення до суду.
Водночас, відповідно до пункту першого глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (з наступними змінами) карантин з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19) було встановлено з 19 грудня 2020 р. до 30 червня 2023 р.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
В позовній заяві представником позивача заявлені вимоги щодо нарахування та виплатити позивачу збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 за період з 30 листопада 2022 року по 04 грудня 2022 року та з 14 грудня 2022 року по 15 грудня 2022 року.
Отже, строк звернення до суду з даними позовними вимогами обмежений трьома місяцями з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Верховний Суд у постанові від 21 грудня 2023 року у справі № 200/193/23 сформував висновок, що застосуванню для визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168, у спірний період підлягають накази Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 № 392-/0/81-22-АГ і від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ.
З наведених вище положень слідує, що додаткова винагорода, передбачена пунктом 1 Постанови № 168 на період дії воєнного стану, є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення військовослужбовців, виплата якої здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній).
В силу приписів пункту 1 глави ХІХ «Прикінцеві положення» Кодексу законів про працю України строк на звернення до суду з позовами щодо нарахування та виплати (стягнення) належної заробітної плати, в тому числі й у відносинах публічної служби, був продовжений до завершення карантину, тобто до 30 червня 2023 року.
Суд зазначає, що основною позовною вимогою у цій справі є вимога про визнання протиправним та скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01 грудня 2022 року № 340 в частині, відповідно до якого знято з усіх видів забезпечення в зв'язку з самовільним залишенням частини ОСОБА_1 та згідно з яким його знято з грошового забезпечення з 01 грудня 2022 року та знято з продовольчого забезпечення з 02 грудня 2022 року.
Ця позовна вимога пов'язана з проходженням позивачем публічної (військової) служби, а отже, строк звернення до суду з позовом щодо захисту порушеного права в спірних правовідносинах установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України та складає один місяць.
Вивченням змісту позовної заяви судом встановлено, що про існування оскаржуваного наказу представник позивача, а отже, й позивач дізналися 03 вересня 2024 року, отримавши відзив на позовну заяву у справі № 360/670/24 та копію оскаржуваного наказу.
Отже, строк для оскарження такого наказу у позивача розпочався 04 вересня 2024 року та закінчився 04 жовтня 2024 року.
До суду з цим позовом позивач через свого представника звернувся лише 26 грудня 2024 року (первинно у справі № 360/1558/24 - 30 листопада 2024 року), що підтверджується відбитком календарного штемпеля на поштових конвертах, в яких надійшли позовні заяви, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду в частині основної позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01 грудня 2022 року № 340 в частині.
Разом з цим, суд зазначає, що позовна вимога про зобов'язання нарахувати та виплатити відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» додаткову винагороду у розмірі 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням участі позивача у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 30 листопада 2022 року по 04 грудня 2022 року та з 14 грудня 2022 року по 15 грудня 2022 року з урахуванням фактично сплачених сум у цьому випадку є похідною від першої вимоги про скасування наказу, строк звернення до суду з якою складає один місяць.
Звернення до суду з позовом у справі № 360/670/24 не змінює дати, з якої почався перебіг строку звернення з позовними вимогами щодо визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказу
Відтак, скаржником не вказано на обставини непереборного і об'єктивного характеру, існування яких значною мірою утруднило або ж унеможливило реалізацію права на судовий захист у межах встановленого для цього строку звернення до суду, тому вказані позивачем обставини є неповажними, а висновок суду першої інстанції щодо повернення позовної заяви в частині позовних вимог є обґрунтованим.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, оскільки суд першої дійшов вірного висновку про необхідність повернення позовної заяви у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Керуючись ст. ст. 311, 316, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року у справі № 360/15/25 - залишити без задоволення.
Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року у справі № 360/15/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку, встановленому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 19 березня 2025 року.
Судді А.В. Гайдар
Е.Г. Казначеєв
І.В. Сіваченко