19 березня 2025 року справа №360/548/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Геращенка І.В., Сіваченка І.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01 липня 2024 р. у справі № 360/548/24 (головуючий І інстанції І.В. Тихонов ) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії ,-
23.05.2025 ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - відповідач, ГУПФУ), в якому просив:
-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо визначення розміру щомісячної страхової виплати позивачу в зв'язку з втратою ним професійної працездатності, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на день настання права на страхову виплату;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити розрахунок щомісячної страхової виплати позивачу в зв'язку з втратою ним професійної працездатності виходячи з середньої заробітної плати позивача за період з 01.06.2009 по 31.05.2010 згідно даних, що містяться в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, здійснивши відповідний перерахунок страхової виплати з 24.11.2023 з виплатою заборгованості з врахуванням фактично сплачених сум.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 01 липня 2024 року у задоволені позову відмовлено.
Позивач, не погодившись з судовим рішенням суду першої інстанції, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, та прийняти нове яким задовольнити позов.
В обґрунтування зазначив, що постановою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Луганській області від 21.10.2022 підтверджується, що згідно з висновками повторної МСЕК позивачу було встановлено стійку втрату працездатності 40% та ІІІ групу інвалідності. Страховий випадок (профзахворювання) стався 01.04.2013.
У квітні 2024 року він звернувся за професійною правничою допомогою щодо перевірки правильності нарахування йому страхової виплати в зв'язку з втратою професійної працездатності.
Було виявлено, що відповідач при призначенні виплати допустив протиправні дії, що призвели до значного зменшення страхової виплати позивачу. Так відповідач мав здійснити розрахунок середньомісячної заробітної плати для визначення суми виплати, виходячи з заробітків за період з 01.06.2009 по 31.05.2010, що визнається сторонами та не оскаржується.
Даними Реєстру застрахованих осіб підтверджено, що за розрахунковий період з 01.06.2009 по 31.05.2010 позивачу була нарахована заробітна плата, з якої сплачено страхові внески у загальній сумі 32362,04 грн. Отже відповідач для розрахунку розміру страхової виплати мав визначити середній заробіток з загальної суми 32362,04 грн за період з 01.06.2009 по 31.05.2010 здійснивши відповідне коригування.
Скаржник наголошує, що відповідач зазначені дії не вчинив і здійснив розрахунок розміру страхової виплати виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на день настання права на страхову виплату.
Відповідач зазначив, що отримати необхідні відомості від роботодавця не має можливості, бо останній перебуває на тимчасово окупованій території.
Суд встановивши, що розмір страхової виплати позивачу відповідачем здійснено з порушення діючих правових норм дійшов хибного висновку, що обов'язок відповідача здійснити перерахунок страхової виплати згідно діючого законодавства наступає виключно після подання заяви про такий перерахунок.
Скаржник зазначає, що нормативно- правовими актами не покладено обов'язок пенсійного органу діяти законно виключно за зверненням особи, не надано право відповідачу здійснювати розрахунок соціальної виплати у неправильному розмірі за відсутністю звернення особи.
Судом залишено поза увагою, що відповідач мав діяти у законний спосіб безпосередньо при розгляді заяви про призначення/ продовження соціальної виплати, а обов'язок правомірного розрахувати розмір соціальної страхової виплати у відповідача існує незалежно від того, звертався з заявою про перерахунок виплати заявник після того, як виявив протиправні дії відповідача, чи не звертався.
Крім того, судом залишено без уваги, що відомості з Реєстру застрахованих осіб були в розпорядженні відповідача безпосередньо при первинному розрахунку розміру страхової виплати, однак відповідач їх не врахував. Позивач не мав та не має нових додаткових документів про заробітки, які можуть бути підставою для перегляду розміру виплат та підставою для звернення з новою заявою про перерахунок.
Позивач наполягає на тому, що первинно у відповідача не було підстав не враховувати відомості Реєстру застрахованих осіб, а позивач не був зобов'язаний звертатися з новою окремою заявою про перерахунок соціальної страхової виплати.
Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Луганській області, у подальшому Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області, з 24.04.2013, має зареєстрований страховий випадок профзахворювання, що отримане 01.04.2013.
З 01.01.2023 позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області, як потерпілий внаслідок професійного захворювання та отримує щомісячні страхові виплати.
Згідно із записами в трудовій книжці від 21.02.2013 НОМЕР_1 позивач в період з 01 лютого 2006 року по 09 червня 2010 року працював гірником очисного забою з повним робочим днем під землею на ВП “шахта Золоте» Державного підприємства “Первомайськвугілля».
Відповідно до інформації, переданої Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Луганській області (далі - ФСС) з Єдиної інформаційно-аналітичної системи Фонду потерпілий ОСОБА_1 перебував на обліку в Первомайському відділенні ФСС. Згідно з висновком МСЕК потерпілому було встановлено стійку втрату професійної працездатності з 24.04.2013 до 01.05.2015 (має зареєстрований страховий випадок профзахворювання, про що 01.04.2013 складено Акт № 1 Форма П-4).
Згідно з повторним висновком МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у надані медичної та соціальної допомоги від 30.09.2022 серії 12ААА № 111408 ОСОБА_1 встановлено стійку втрату професійної працездатності 40% та IІI групу інвалідності, з повторним оглядом 15.09.2024.
Постановою ФСС № 44020/654900/1/1 від 21.10.2022 призначено ОСОБА_1 щомісячні страхові виплати з 28.09.2022 по 30.09.2024 включно у розмірі 1040,00 грн.
Розрахунок суми щомісячної страхової виплати був проведений виходячи з такого: дата встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності - 28 вересня 2022 року; відсоток втрати працездатності - 40%; середньомісячна заробітна плата для розрахунку страхових виплат - 2600,00 грн; дата визначення середньомісячної зарплати - 28 вересня 2022 року; максимальний розмір щомісячної страхової виплати, що не перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на момент настання права на страхову виплату - 26000,00 грн; розрахунок щомісячної страхової виплати - розрахунок від “Середньої», Середньомісячна заробітна плата =х2600,00=2600,00, Нова щом.сума = 2600,00х40.00/100=1040,00.
Розрахунковим періодом для обчислення середньої заробітної плати потерпілому є період з 01.06.2009 по 31.05.2010, що не заперечується сторонами.
Отже, з 28.09.2022 ОСОБА_1 щомісяця отримував страхові виплати у розмірі 1040,00 грн, які обраховано із середньомісячної заробітної плати (дохід) в розмірі 2600,00 грн.
Дослідженням індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України (довідка форми ОК-5) встановлено, що Реєстр містить інформацію про заробітну плату позивача, кількість днів трудових відносин та позначку про сплату страхових внесків за весь період роботи в Відокремленому підрозділі “шахта Золоте» Державного підприємства “Первомайськвугілля» (ідентифікаційний код 26402753), в тому числі за період, що передував страховому випадку, а саме: червень 2009р. - 1066,68 грн, 30 днів; липень 2009р. - 3889,92 грн, 31 день; серпень 2009р. - 3420,45 грн, 31 день; вересень 2009р. - 1597,05 грн, 30 днів; жовтень 2009р. - 3805,99 грн, 31 день; листопад 2009р. - 2929,66 грн, 30 днів; грудень 2009р. - 2535,91 грн, 31 день; січень 2010р. - 2407,54 грн, 31 день; лютий 2010р. - 2841,66 грн, 28 днів; березень 2010р. - 3110,14 грн, 31 день; квітень 2010р. - 2893,17 грн, 30 днів; травень 2010р. - 1863,87 грн, 31 день.
Як свідчать відомості ІКІС ПФУ з електронної особової справи (№ ЕОС 1259635533, № ОР 1259635533, № рішення 654900 (06353.0)) ОСОБА_1 призначена щомісячна страхова виплата в такому розмірі: з 01 грудня 2022 року по 31 грудня 2022 року 1040,00 грн; з 01 січня 2023 року по 31 січня 2023 року 1040,00 грн; з 01 лютого 2023 року по 28 лютого 2023 року 1040,00 грн; з 01 березня 2023 року по 31 березня 2023 року 1244,88 грн; з 01 квітня 2023 року по 30 квітня 2023 року 1244,88 грн; з 01 травня 2023 року по 31 травня 2023 року 1244,88 грн; з 01 червня 2023 року по 29 лютого 2024 року 1244,88 грн; з 01 березня 2024 року по 30 вересня 2024 року 1343,97 грн.
Відомості ІКІС ПФУ з електронної особової справи, які ГУ ПФУ в Луганській області надало суду, відображають розмір призначеної позивачу щомісячної страхової виплати, проте не містять його розрахунку (складові/показники, які були враховані, алгоритми розрахунку тощо).
25.03.2024 представник позивача адвокат Галкін В.Л. звернувся до ГУ ПФУ в Луганській області з адвокатським запитом від 24.03.2024 № 414 щодо порядку проведеного розрахунку середньої заробітної плати для розрахунку страхової виплати потерпілого.
ГУ ПФУ в Луганській області у відповідь на адвокатський запит листом від 28.03.2024 № 1200-0208-8/7991, серед іншого, повідомило, що відповідно до даних трудової книжки ОСОБА_1 був переведений гірничим очисного забою 5 розряду на підприємстві ВП “Шахта “Золоте» ДП “Первомайськвугілля» з 05.07.2000 та звільнений 09.06.2010. Таким чином, розрахунковим періодом для обчислення середньої заробітної плати потерпілому є період з 01.06.2009 по 31.05.2010. Пунктом 14 Порядку 1266 визначено механізм осучаснення заробітної плати потерпілого на дату виникнення права на страхові виплати - дату встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності. Проте, відомості з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Реєстр застрахованих осіб) по ОСОБА_1 не містять необхідну інформацію для визначення розміру середньомісячного заробітку, який він мав до ушкодження здоров'я, як вимагають норми пункту 3, 14 Порядку 1266, а саме: не зазначено кількість календарних днів зайнятості у розрахунковому періоді без урахування календарних днів не відпрацьованих з поважних причин, та не зазначено заробітну плату, з якої сплачено єдиний соціальний внесок. Пунктом 33 Порядку 1266 зазначено, що у разі коли відомості Реєстру застрахованих осіб не містять усіх необхідних даних для обчислення середньої заробітної плати (винагороди за цивільноправовими договорами), такі дані за відповідні періоди надаються роботодавцем протягом п'яти робочих днів за зверненням органів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або застрахованої особи за формою згідно з додатком. Підприємство-страхувальник, де працював ОСОБА_1 , а саме: ВП “Шахта “Золоте» ДП “Первомайськвугілля» на теперішній час знаходиться в зоні тимчасової окупації, тому отримати такі відомості від нього на даний час не виявляється можливим. Згідно з частиною 1 статті 42 Закону 1105 мінімальний розмір призначеної щомісячної страхової виплати потерпілому у перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездатності не може бути меншим за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб. Тому, щомісячні страхові виплати ОСОБА_1 було призначено управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Луганській області, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом па день настання права на страхову виплату; а саме - з 2600,00 гривень. Таким чином, для проведення перерахунку щомісячних страхових виплат, ОСОБА_1 необхідно надати довідку про заробітну плату, видану страхувальником, відповідно до вимог Порядку 1266. Одночасно повідомляємо, що відповідно до інформації, переданої ФСС ОСОБА_1 перебував на обліку в Первомайському відділенні ФСС та згідно з висновком МСЕК потерпілому було встановлено стійку втрату- професійної працездатності з 24.04.2013 до 01.05.2015. Паперова справа, сформована Первомайським відділенням ФСС до Головного управління не передавалась.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до статті 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.
Ні воєнний, ні надзвичайний стан в Україні в цілому, як і на окремих територіях Донецької та Луганської областей, не запроваджено.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року N 1105-XIV (далі - Закон N 1105-XIV).
Відповідно до частини 7 статті 36 Закону № 1105-XIV, у редакції на час призначення виплат, страхові виплати складаються із: 1)страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата); 2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого); 3) страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності; 4)страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.
За частиною 2 статті 21 Закону, страховий стаж обчислюється за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, у тому числі за даними про трудову діяльність працівників, внесеними відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", а за періоди, за які не внесені дані до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, - у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
Частиною 1, 9, 10, 11 статті 42 Закону № 1105-XIV, у редакції на час призначення виплат, визначено, що сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров'я.
Максимальний розмір щомісячної страхової виплати не повинен перевищувати 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Середньомісячний заробіток для обчислення суми страхових виплат потерпілому у зв'язку із втраченим ним заробітком (або відповідної його частини) визначається згідно з порядком обчислення середньої заробітної плати для виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Під час обчислення середньомісячного заробітку враховуються всі види виплат, на які нараховувалися страхові внески.
У разі повторного ушкодження здоров'я середньомісячний заробіток, за бажанням потерпілого, обчислюється за відповідні періоди, що передували першому або повторному ушкодженню здоров'я. Сума страхової виплати в цьому разі визначається згідно із ступенем (у відсотках) втрати професійної працездатності, що встановлюється МСЕК за сукупністю випадків ушкодження здоров'я.
Стаття 37 Закону у редакції на час призначення виплат, визначає обставини перерахування розміру страхових виплат.
Так, перерахування сум щомісячних страхових виплат і витрат на медичну та соціальну допомогу провадиться в разі: 1) зміни ступеня втрати професійної працездатності; 2) зміни складу сім'ї померлого.
Щомісячні страхові виплати підлягають перерахуванню на коефіцієнт, що враховує показники зростання споживчих цін та середньої заробітної плати (доходу) в Україні.
Коефіцієнт перерахунку відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначеного відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
За наявності фінансових можливостей бюджету Фонду розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для здійснення перерахунку, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та дата такого збільшення визначаються у межах бюджету Фонду за рішенням Кабінету Міністрів України.
Визначена раніше сума щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає.
Статтею 31 Закону № 1105-XIV у редакції яка діє на час звернення представника позивача до відповідача, визначено, що перерахування сум щомісячних страхових виплат проводиться у разі: 1) зміни ступеня втрати професійної працездатності; 2) зміни складу сім'ї померлого.
Відповідно до пункту 1.3 розділу І Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 № 11 (далі Порядок № 11, положення наведені в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) управління (відділення) Фонду розглядають справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або осіб, які мають право на страхові виплати, за наявності усіх необхідних документів, визначених Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон) та цим Порядком і приймають відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження останнього документа.
Рішення про страхові виплати приймається начальником управління Фонду або за його письмовим дорученням начальником підпорядкованого відділення Фонду та оформляється постановою (у тому числі в разі призначення страхової виплати за рішенням суду), у якій зазначаються дані про потерпілого та осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат та їх строки або обґрунтування відмови у виплатах (абзац 1 пункту 1.4 розділу І Порядку № 11).
Згідно із пунктом 1.6 розділу І Порядку № 11 середньомісячний заробіток для обчислення розміру страхових виплат потерпілому та особам, які мають на це право, визначається згідно з пунктами 9, 10, 11, 12, 13, 14 статті 42 Закону та Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266 (із змінами, далі - постанова Кабінету Міністрів України № 1266).
Розділом ІІІ Порядку № 11 врегульовано призначення потерпілому одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати. Одноразова допомога та щомісячна страхова виплата потерпілому призначається при встановленні МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.
Підпунктом 3.4.1 пункту 3.4 розділу ІІІ Порядку № 11 визначено, що щомісячна страхова виплата встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячної заробітної плати потерпілого перед настанням страхового випадку.
При цьому максимальний розмір щомісячної страхової виплати не повинен перевищувати 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на дату настання права на страхову виплату.
Мінімальний розмір призначеної щомісячної страхової виплати потерпілому у перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездатності не може бути меншим за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб, на дату настання права на страхову виплату.
За пунктом 3.5 розділу ІІІ Порядку № 11, перерахування розміру щомісячної страхової виплати у разі зміни ступеня втрати професійної працездатності.
Згідно із підпунктом 3.5.1 пункту 3.5 розділу ІІІ Порядку № 11 перерахування розміру щомісячної страхової виплати у разі зміни ступеня втрати професійної працездатності проводиться виходячи з відкоригованої заробітної плати, визначеної за останнім її коригуванням при проведенні перерахування відповідно до частини другої статті 37 Закону.
Максимальний розмір щомісячної страхової виплати після проведеного перерахування не повинен перевищувати 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на дату настання права на проведення перерахунку.
Перерахований розмір щомісячної страхової виплати встановлюється з дня зміни відсотка втрати професійної працездатності.
Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. № 1266 (далі - Порядок № 1266).
Згідно пункту 3 якого, у редакції на час призначення виплат, середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або страхові внески на відповідні види загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - єдиний внесок та/або страхові внески), на кількість календарних днів зайнятості (відповідно до видів страхування - період перебування у трудових відносинах, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими договорами, проходження служби, провадження підприємницької або іншої діяльності, пов'язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, - тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати (далі - поважні причини).
Пунктом 11 Порядку, у редакції на час призначення виплат, встановлено, що розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата, є 12 календарних місяців за місцем роботи, де стався страховий випадок, починаючи з місяця, що передує місяцю настання страхового випадку.
Якщо застрахована особа перебувала у трудових відносинах менше ніж 12 календарних місяців за місцем роботи, де стався страховий випадок, середня заробітна плата обчислюється за фактично відпрацьовані календарні місяці (з першого до першого числа).
У разі коли застрахована особа перебувала у трудових відносинах менше ніж календарний місяць за місцем роботи, де стався страховий випадок, середня заробітна плата обчислюється за фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку.
За приписами п. 12 Порядку №1266, у редакції на час призначення виплат, якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа з поважних причин не мала заробітку або страховий випадок настав у перший день роботи, середня заробітна плата визначається виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) або її частини, встановленої на день настання права на страхову виплату. У разі коли тарифна ставка (посадовий оклад) не встановлена та відповідні дані відсутні, розрахунок проводиться виходячи з розміру мінімальної заробітної плати (або її частини), встановленого законом на день настання права на страхову виплату.
Пунктом 13 Порядку № 1266, у редакції на час призначення виплат, передбачено, що середня заробітна плата обчислюється за тією професією (посадою, розрядом, роботою) на підприємстві (в цеху, на дільниці, ділянці), за якою застрахована особа працювала до моменту ушкодження здоров'я і за якою медико-соціальною експертною комісією їй встановлено стійку втрату професійної працездатності.
Відповідно до пункту 15 Порядку № 1266, у редакції на час призначення виплат, у разі відсутності на момент призначення страхових виплат відомостей про середньомісячну заробітну плату найманих працівників, зайнятих в економіці України, за попередній рік береться фактична середньомісячна заробітна плата таких працівників за місяці попереднього року з подальшим перерахунком її після надходження даних про середньомісячну заробітну плату зазначених працівників за календарний рік, що передує року, з якого призначається страхова виплата.
Згідно з п. 16 Порядку № 1266, у редакції на час призначення виплат, якщо у місяці, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати, застрахована особа працювала неповний календарний місяць з поважних причин, середня заробітна плата працівників, зайнятих в економіці України, застосовується пропорційно фактичній кількості відпрацьованих календарних днів у такому місяці.
Відповідно до п. 31, 33 Порядку № 1266 у редакції на час призначення виплат, середня заробітна плата (дохід) для призначення допомоги по безробіттю, для страхових виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (крім допомоги по тимчасовій непрацездатності), та для призначення страхових виплат для добровільно застрахованих осіб обчислюється робочими органами фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування з використанням даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У разі коли відомості про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування не містять усіх необхідних даних для обчислення середньої заробітної плати (винагороди за цивільно-правовими договорами), такі дані за відповідні періоди надаються роботодавцем протягом п'яти робочих днів за зверненням органів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або застрахованої особи за формою згідно з додатком.
Аналіз вказаних норм свідчить, що розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата для розрахунку виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, є 12 календарних місяців за місцем роботи, де стався страховий випадок, починаючи з місяця, що передує місяцю настання страхового випадку, при цьому, середня заробітна плата обчислюється за тією професією (посадою, розрядом, роботою) на підприємстві (в цеху, на дільниці, ділянці), за якою застрахована особа працювала до моменту ушкодження здоров'я і за якою медико-соціальною експертною комісією їй встановлено стійку втрату професійної працездатності. Якщо у місяці, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати, застрахована особа працювала неповний календарний місяць з поважних причин, середня заробітна плата працівників, зайнятих в економіці України, застосовується пропорційно фактичній кількості відпрацьованих календарних днів у такому місяці.
Колегія суддів зазначає, що з системного аналізу законодавства та порядку вбачається, що потерпілий від нещасного випадку на виробництві, в разі встановлення стійкої втрати працездатності яку підтверджено довідкою МСЕК, має право звернутися до робочого органу виконавчої дирекції Фонду за призначенням страхових виплат.
При цьому, потерпілий при первинному зверненні, серед іншого, у разі відсутності інформації в Державному реєстрі застрахованих осіб має надати робочому органу виконавчої дирекції Фонду довідку про заробітну плату (дохід) отримуваний перед нещасним випадком або перед звільненням з роботи з метою обчислення середньої заробітної плати, виходячи з якої та ступеня втрати професійної працездатності встановлюється сума щомісячної страхової виплати. Зазначені документи формуються в справу про страхові виплати та зберігаються в управлінні (відділенні) Фонду.
Крім того, особливістю продовження (відновлення) страхових виплат для внутрішньо переміщених осіб є можливість використання робочим органом виконавчої дирекції Фонду відомостей з інформаційно-аналітичної системи Фонду про розмір щомісячних страхових виплат для продовження страхових виплат.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивачу за місцем проживання було призначено страхові виплати на період стійкої втрати професійної працездатності виходячи з ступеня втрати професійної працездатності.
При цьому, позивачу призначено щомісячну страхову виплату, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на дату виникнення права на страхові виплати.
З 01 січня 2023 року здійснення страхових виплат та надання соціальних послуг відповідно до Закону № 1105-XIV забезпечено Пенсійним фондом України та його органами.
Матеріали справи свідчать, що позивач незгоден з діями Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Луганській області щодо розрахунку сум страхових виплат при їх призначенні виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та подальшу їх виплату відповідачем, як правонаступником.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, за правилом, закріпленим у Законі № 1105-XIV, Порядку № 11, Порядку № 27 та Порядку № 1266, щомісячна страхова виплата встановлюється відповідно до ступеня втрати працездатності та середньомісячної заробітної плати, яку потерпілий мав до ушкодження здоров'я та яка обчислюється з використанням даних з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Тільки у разі відсутності в Реєстрі застрахованих осіб таких відомостей та неможливості їх отримання від роботодавця щомісячна страхова виплата потерпілому призначається відповідно до вимог Закону № 1105-XIV , виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У Реєстрі наявні відомості про суму отриманого позивачем заробітку (доходу) за час роботи на ВП “Шахта “Золоте» ДП “Первомайськвугілля» (код страхувальника 26402753) з червня 2003 року по червень 2010 року включно, кількість днів трудових або цивільно-правових відносин та про сплату страхових внесків.
Отже, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Луганській області та відповідач протиправно призначено та виплачується позивачу щомісячної страхової виплати, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, без врахування відомостей з Реєстру застрахованих осіб про отриману позивачем заробітну плату (дохід) на ВП “Шахта “Золоте» ДП “Первомайськвугілля».
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що сума щомісячних страхових виплат позивача підлягає перерахунку та виплаті на підставі відомостей про заробітну плату позивача, отриману ним за період роботи на ВП “Шахта “Золоте» ДП “Первомайськвугілля», зазначених в Індивідуальних відомостях про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5).
Проте, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції помилково дійшов до висновку щодо відмови в задоволені позовних вимог з підстав неподання позивачем до відповідача заяви про перерахунок страхових виплат у зв'язку з неправильним обчисленням їх розміру з доданими до неї документами.
Так, як зазначалось, зі змісту позову, скарги та матеріалів справи позивач не погоджується саме з діями Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Луганській області при призначенні страхових виплат та подальшу їх виплату відповідачем, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Колегія суддів зазначає, що спірним питанням у справі є саме дії відповідача щодо розрахунку страхових виплат при їх призначенні та подальшої виплати.
Колегія суддів зауважує, що у даному випадку у позивача не виникли нові обставини (документи) які впливають на обрахунок та розмір страхових виплат, які не були відомі або наявні при призначенні. Так, у даному випадку, відсутні законодавчі передбачені підстави для перерахунку страхових виплат. Положення законодавства не встановлено такої підстави для звернення особи за перерахунком страхових виплат, як помилковий розрахунок уповноваженого органу під час призначення таких виплат.
Колегія судді зазначає, що суд першої інстанції не звернув увагу, що позивачем у позові визначено дату з якої необхідно здійснити відповідний перерахунок страхової виплати, як 24.11.2023, з огляду на шестимісячний строк звернення до суду з позовом, що не змінює підстав такого звернення, а саме незгода з порядком розрахунку стразових виплат при їх призначенні.
Враховуючи викладене, відповідач, в спірних правовідносинах зобов'язаний був обчислити позивачеві страхові виплати з урахуванням наявних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а не виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що призвело до встановлення страхових виплат у значно меншому розмірі.
Відтак позовні вимоги є обґрунтованими та відповідно, підлягають задоволенню.
Отже, висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог, не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, тому його постанова підлягає скасуванню.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на вищевикладене та перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає такі суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову, з вищевикладених мотивів, а апеляційна скарга підлягає задоволенню
Враховуючи, що позовні вимоги задоволені згідно статті 139 КАС України, а тому сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню, що стягується за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01 липня 2024 р. у справі № 360/548/24 - скасувати.
Прийняти нове судове рішення.
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо визначення розміру щомісячної страхової виплати ОСОБА_1 в зв'язку з втратою ним професійної працездатності, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на день настання права на страхову виплату.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити розрахунок щомісячної страхової виплати ОСОБА_1 в зв'язку з втратою ним професійної працездатності виходячи з середньої заробітної плати позивача за період з 01.06.2009 по 31.05.2010 згідно даних, що містяться в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, здійснивши відповідний перерахунок страхової виплати з 24.11.2023 з виплатою заборгованості з врахуванням фактично сплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області понесених витрат по сплаті судового збору у розмірі 1453,44 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 19 березня 2025 року.
Суддя-доповідач: Е.Г. Казначеєв
Судді: І.В. Геращенко
І.В. Сіваченко