19 березня 2025 року м. Чернігів Справа № 620/2780/25
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючої судді Бородавкіної С.В.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін клопотання про призначення експертизи у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військово-лікарської експертної комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військово-лікарської експертної комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 та просить визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 17.02.2025 №39/13 щодо встановлення йому рівня придатності, якою встановлено, що позивач ''придатний до військової служби''.
Ухвалою суду від 19.03.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
До позовної заяви позивач, у тому числі, додав клопотання про призначення у справі судово-медичної експертизи, мотивоване тим, що висновок експерта може довести факт невідповідності висновків відповідача стану його здоров'я.
На вирішення експертизи просить поставити питання: чи відповідає стан здоров'я ОСОБА_1 висновку Військово-лікарської експертної комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ступеня придатності до військової служби, викладеному у постанові від 17.02.2025 №39/13?
При вирішенні клопотання позивача про призначення судово-медичної експертизи, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з статтею 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Положеннями частин 1 та 2 статті 101 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» встановлено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Необхідність призначення експертизи під час судового розгляду визначена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів і обставин, які виходять за межі юридичних професійних знань судді і потребують спеціальних досліджень.
Відповідно до частини 1 статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.
Згідно з статтею 103 Кодексу адміністративного судочинства України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій (яким) доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Отже, судова експертиза в адміністративній справі може бути нічим іншим як дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини в адміністративній справі, що перебуває у провадженні суду.
З викладеного вбачається, що суд може призначити судову експертизу у випадку об'єктивної неможливості встановлення обставин, що мають значення для справи, без проведення відповідного експертного дослідження, яке здійснює особа, яка володіє спеціальними знаннями, необхідними для з'ясування відповідних обставин.
Обов'язковою передумовою призначення в адміністративному процесі судової експертизи є необхідність з'ясування судом тих обставин, які потребують спеціальних знань, та в силу їх специфічного характеру не можуть бути з'ясовані судом на основі положень чинного законодавства, що може вплинути на правильне вирішення адміністративного спору по суті.
Тобто, призначення експертизи є диспозитивним правом суду виключно коли для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання.
При цьому, з метою призначення судом судової експертизи, особа, яка приймає участь у розгляді справи, має звернутися із клопотанням, в якому слід чітко обґрунтувати дійсну необхідність в її проведенні, тобто неможливість доведення чи спростування обставин справи в інший спосіб без призначення експертизи.
Згідно підпунктом 1.1. розділу 1 Інструкції про проведення судово-медичної експертизи, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17 січня 1995 року №6, судово-медична експертиза проводиться з метою дослідження на підставі спеціальних знань матеріальних об'єктів, що містять інформацію про обставини справи, яка перебуває в провадженні органів дізнання, слідчого, прокурора чи суду.
Відповідно до підпункту 1.4. вказаної Інструкції до компетенції судово-медичної експертизи належить:
1.4.1. Експертиза трупів у випадках насильницької смерті.
1.4.2. Експертиза трупів при підозрі застосування насилля або з інших обставин, що обумовлюють необхідність такої експертизи.
1.4.3. Експертиза потерпілих, обвинувачених та інших осіб.
1.4.4. Експертиза речових доказів.
1.4.5. Експертиза за матеріалами кримінальних та цивільних справ.
У даному випадку позивачем запропоновано поставити на розгляд експерта питання наявного у нього захворювання та його вплив на придатність до військової служби.
Разом з тим, суд зазначає, що перевірка правильності прийнятого відповідачем рішення не потребує спеціальних знаннях у сфері іншій, ніж право, тому суд не вбачає неможливості встановлення фактичних обставин справи без проведення судово-медичної експертизи.
У зв'язку з вищевикладеним, суд не вбачає обґрунтованих підстав для призначення судово-медичної експертизи у справі, а тому клопотання позивача задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 102, 167, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні клопотання позивача про призначення судово-медичної експертизи в справі №620/2780/25 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя С.В. Бородавкіна