13 березня 2025 року справа № 580/9582/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді: Янківської В.П.,
за участю секретаря судового засідання: Цаплі І.Ю.,
представника позивача - Чакалова Роміса (за ордером),
представника відповідача - Білоуса Владислава (самопредставництво),
розглянувши по суті у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження в залі суду в змішаній (паперовій та електронній) формі адміністративну справу адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
встановив:
27 вересня 2024 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Черкаській області, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.05.2024 №7295/23-00-24-01.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що в акті контролюючим органом не вказано який пункт ст. 3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (надалі -Закон), було порушено і в якій редакції Закону, оскільки до даної статті вносилися зміни. Також в Акті не зафіксовано склад розрахункової операції, їх кількість, місце проведення розрахунків, наявність або відсутність реєстраторів розрахункових операцій в місці проведення розрахунків тощо. Крім того, відповідно до розрахунку розміру штрафних санкцій, такі санкції застосовані за не проведения розрахункові операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи. Періодом вчинення правопорушення з 03.01.2019 по 08.09.2019. Застосовано штраф у розмірі 100% від суми продажу за 1 порушення та 150% від суми продажу за такі порушення. Поряд з цим, контролюючим органом не прийнято до уваги те, що в період правопорушення, за твердженням ГУ ДПС у Черкаській області, діяли штрафні санкції в меншому розмірі.
На підставі наведеного позивач вважає, що оскаржене податкове повідомлення-рішення є незаконним та підлягає скасуванню.
Ухвалою від 02.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.
Відповідач у відзиві на адміністративний позов проти його задоволення заперечив, мотивуючи свою позицію тим, що Головне управління ДПС у Черкаській області діяло в межах та у спосіб, які визначені чинним законодавством, винесене оскаржуване рішення є правомірним, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позову повністю.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає таке.
На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, статей 75, 77,79, 82, підпункту 69.35 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (далі - ПК України), статті 13 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-УІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», наказу Головного управління ДПС у Черкаській області від 09.11.2023 № 1976-п та плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2023 рік, проведена документальна планова виїзна перевірка діяльності платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), податкова адреса: АДРЕСА_1 , з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2019 по 31.12.2022, єдиного соціального внеску за період діяльності з 01.01.2019 по З1.12.2022.
За результатами документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 складено акт від 05.04.2024 № 3849/23-00-24-04-01/ НОМЕР_1 , який направлено на податкову адресу. ФОП ОСОБА_1 .
Перевіркою встановлено, зокрема, не проведения розрахункових операцій з продажу продуктів харчування через реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО) та/або ПРРО з фіскальним режимом роботи за період діяльності з 03.01.2019 по 08.09.2019 на загальну суму 23645124,24 грн., в тому числі 03.01.2019 року на суму 773 061,02 грн., чим порушено вимоги пунктів 1, 2 статті 3 Закону України від 06.078.1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг" (далі - Закон № 265).
На акт перевірки позивачем подано заперечення (вх. № 19082/6 від 06.05.2024).
За результатами розгляду заперечення висновки акту перевірки від 05.04.2024 № 3849/23-00-24-04-01/ НОМЕР_1 залишено без змін.
На підставі акта перевірки ГУ ДПС у Черкаській області прийнято ППР від 22.05.2024 № 7295/23-00-24-04-01, згідно з яким до ФОП ОСОБА_1 застосовані штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 35 081 155,85 грн., у тому числі 773 061,02 грн. (773 061,02 грн х 100 %) за не проведення розрахункових операцій через РРО, за порушення, вчинене вперше, 34 308 094,83 грн. (22 872 063,22 грн. х 150 %) не проведения розрахункових операцій через РРО, за кожне наступне вчинене порушення.
Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.
Вирішуючи спір по суті суд зазначає таке.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з статтею 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначаються статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі Закон № 265/95), дія якого поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
У статті 2 Закону №265/95 наведено визначення реєстратора розрахункових операцій, розрахункової операції та розрахункового документу.
Реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для подальшого переказу. До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.
Розрахункова операція - приймсання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покумпцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових докуменів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.
За змістом статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:
- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (пункт 1);
- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти) (пункт 2);
- проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями (пункт 11).
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідальність за порушення вимог цього закону встановлена статтею 17 Закону № 265/95-ВР, пунктом першим якої передбачено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
1) у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання:
100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;
150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
З акту перевірки судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2019 по 31.12.2022 здійснював розрахункові операції зі споживачами через опломбовані у встановленому порядку реєстратори розрахункових операцій.
Згідно бази даних ІС «Податковий блок», наданих до перевірки книги обліку розрахункових операцій РРО та банківських виписок встановлено, що за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 платник податків ФОП ОСОБА_1 отримував грошові кошти від юридичних осіб, від кінцевого споживача за товар через еквайринг та в готівковій сумі на загальну суму 40112333,86 грн.
Підставою застосування контролюючим органом до ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій слугувало не проведення розрахункових операцій з продажу продуктів харчування через реєстратори розрахункових операцій та/або ПРРО з фіскальним режимом роботи за період діяльності з 03.01.2019 по 08.09.2019 на загальну суму 23645124,24 грн, в тому числі 03.01.2019 на суму 773 061,02 грн, чим порушено вимоги пунктів 1, 2 статті 3 Закону України від 06.078.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг».
Дані обставини підтвердила у судовому засіданні допитана свідок ОСОБА_2 , якою і сформований розділ акту перевірки щодо даного порушення.
Суд звертає увагу, що позивачем ні під час перевірки, ні до поданих на акт перевірки заперечень, ні до суду жодних доказів на спростування вищевказаних порушень надано не було.
Щодо посилань позивача на неправомірне застосування штрафних санкцій у розмірі 100% від суми продажу за перше порушення та 150% від суми продажу за наступне порушення.
Пунктом 11 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України встановлено, що штрафні санкції (штрафи) застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною 1 статті 94 КАС України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до частини 1 статті 73 КАС України належними є докази, що містять інформацію щодо предмета доказування.
Частиною 2 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з частиною 4 статті 73 КАС України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 Кодексу адміністративного судочинства України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, не встановивши під час розгляду справи факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача та встановивши, що дії відповідача є такими, що відповідають вимогам частини 2 статті 2 КАС України, приймаючи оскаржуване ППР відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому суд не вбачає правових підстав для задоволення заявленого адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки в задоволенні адміністративного позову відмовлено, суд не вирішує питання про понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 12, 14, 72, 76, 90, 241-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
вирішив:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Валентина ЯНКІВСЬКА