18 березня 2025 року Справа № 580/8539/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув матеріали адміністративної справи №580/8539/24 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ), Військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), Військової частини НОМЕР_5 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ), Військової частини НОМЕР_7 ( АДРЕСА_5 , код ЄДРПОУ НОМЕР_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_6 , код ЄДРПОУ не зазначає), ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_7 , код НОМЕР_9 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, постановив ухвалу.
27.08.2024 вх.40882/24 представник позивача - адвокат Байда Олександр Миколайович (ордер серії СА №1095299) у позовній заяві просить (редакція вимог від 24.02.2025 вх.№9304/25):
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення за період з 24.02.2022 до 16.06.2022 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року для визначення розмірів складових грошового забезпечення;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення за період з 24.02.2022 до 16.06.2022;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18) за період з 24.02.2022 до 16.06.2022 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року на відповідний тарифний коефіцієнт;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_3 щодо нарахування виплати ОСОБА_1 щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення за період з 17.06.2022 по 05.10.2022 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, для визначення розмірів складових грошового забезпечення;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_3 щодо нарахування виплати ОСОБА_1 щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення за період з 17.06.2022 по 05.10.2022;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_3 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18) за період з 17.06.2022 До 05.10.2022 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року на відповідний тарифний коефіцієнт;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_5 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення за період з 06.10.2022 до 16.06.2023 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, для визначення розмірів складових грошового забезпечення;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_5 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення за період з 06.10.2022 до 16.06.2023;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_5 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18) за період 3 06.10.2022 до 16.06.2023 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року на відповідний тарифний коефіцієнт;
-визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_7 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення за період з 26.06.2023 до 07.10.2023 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, для визначення розмірів складових грошового забезпечення;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_7 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення за період з 26.06.2023 до 07.10.2023;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_7 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18) за період з 26.06.2023 до 07.10.2023 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року на відповідний тарифний коефіцієнт;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення за період з 09.10.2023 до 06.06.2024 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, для визначення розмірів складових грошового забезпечення;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення за період з 09.10.2023 до 06.06.2024;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18) за період з 09.10.2023 до 06.06.2024 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року на відповідний тарифний коефіцієнт.
Ухвалою суду від 17.02.2025 позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків шляхом надання: обгрунтування змісту і характеру порушеного права кожним відповідачем; обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду з доказами на підтвердження причин такого пропуску щодо вимог немайнового характеру до різних відповідачів; обгрунтування обраного способу захисту з доводами про застосування показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року до періодів з 09.10.2023 до 06.06.2024, 26.06.2023 до 07.10.2023; яким нормативно-правовим актом передбачене здійснення перерахунку грошового забезпечення колишнім роботодавцем стосовно доходу звільненого працівника.
10.03.2025 вх.№12017/25 представник позивача надав до суду клопотання, згідно наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №158 від 06.06.2024 ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_3 06.06.2024. Право звернення до суду у позивача виникло внаслідок не здійснення з ним повного розрахунку під час звільнення виникло 06.06.2024, тому представник позивача вважає, що звернувся до суду із врахуванням строків, проте не обгрунтовує подвійність вимог до військових частин і не повідомляє про перебіг строку щодо вимог зобов'язального характеру з 24.02.2022, 06.10.2022, 09.10.2023 без урахування наслідків щодо вимог про протиправні дії згідно з п.3 ч.1 ст.5 КАС України. Повідомлення яким нормативно-правовим актом передбачене здійснення перерахунку грошового забезпечення колишнім роботодавцем стосовно доходу звільненого працівника, обгрунтованого клопотання про поновлення строків звернення до суду до різних відповідачів не надає, заяв-звернень та відповідей відповідачів матеріали справи не містять.
Вирішуючи питання про те, якою нормою закону варто керуватися, Верховний Суд, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, наголосив, що положення статті 233 Кодексу законів про працю України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.04.2023 у справі № 260/3564/22, від 25.04.2023 у справі № 380/15245/22, від 07.09.2023 у справі № 280/1340/23.
Суд врахував, що до 18.07.2022 положення статті 233 КЗпП України не обмежували строком звернення право особи на звернення із заявою про вирішення трудового спору.
Згідно з частинами 1, 2 статті 233 КЗпП України (в редакції, яка набрала чинності з 19.07.2022) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116). Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду у постановах від 19 січня 2023 року у справі № 460/17052/21, від 28 серпня 2024 року у справі № 580/9690/23 та від 27 грудня 2024 року у справі № 420/15311/23, від 29 січня 2025 року у справі № 500/6880/23.
Позивач звернувся в суд з цим позовом 27.08.2024, то враховуючи позицію Верховного Суду, позивач пропустив встановлений строк звернення до суду без поважних причин.
Позивач не обґрунтовує об'єднання в одному адміністративного позові вимог до різних відповідачів, не обґрунтовує дублюючих вимог у контексті обрання способу захисту, не мотивує чому за період з 09.10.2023 до 06.06.2024, 26.06.2023 до 07.10.2023 необхідно застосувати показник прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року.
Верховний Суд у справі №826/16958/17 ЄДРСР 77537724 зазначив: якщо від наявності доказу залежить визначення предмета спору та підтримання позивачем відповідних вимог, позивач не може перекладати на суд власний обов'язок визначитися з предметом спору.
Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб'єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.
Верховний Суд у справі №440/7433/21 зазначив, що у частині другій статті 45 КАС України наведений перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, який, однак, не є вичерпним, оскільки суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер.
Відповідно до частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до положень ч. 1, ч. 2, ч. 4, ч. 5 ст. 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (ч.2 ст.121 КАС України).
Згідно з частиною 5 статті 161 КАС України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання.
До 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Подібна позиція сформульована у постановах Верховного Суду від 28.08.2024 у справі №580/9690/23, від 10.10.2024 у справі №200/5937/23.
Керуючись статтями 2, 44, 45, 121, 160, 161, 169, 241-243, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Продовжити строк для усунення недоліків за адміністративним позовом ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви додатково три дні з дати отримання копії ухвали.
Позивачем вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом: обгрунтування змісту і характеру порушеного права кожним відповідачем; обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду з доказами на підтвердження причин такого пропуску щодо вимог немайнового характеру до різних відповідачів; обгрунтування обраного способу захисту з доводами про застосування показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року; яким нормативно-правовим актом передбачене здійснення перерахунку грошового забезпечення колишнім роботодавцем стосовно доходу звільненого працівника, заяв-звернень та відповідей відповідачів.
У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
СуддяЛариса ТРОФІМОВА