18 березня 2025 року справа № 580/11390/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув у письмовому порядку за правилами загального позовного провадження адміністративну справу №580/11390/24 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі відділу №2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), Комісії з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, ухвалив рішення.
І. ПРОЦЕДУРА/ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ
18.11.2024 вх. №53748/24 позивач у позовній заяві просить (редакція від 20.11.2024):
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 , оформленого протоколом від 14.11.2024 №24, та повідомлення від 14.11.2024 №209 у частині відмови у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі п.13 ч. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
- зобов'язати Комісію ІНФОРМАЦІЯ_3 у порядку, межах, спосіб і строки, визначені законом, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.11.2024, прийняти обґрунтоване рішення щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації з урахуванням висновків суду.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 18.11.2024 відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову та позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, 09.12.2024 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), 17.02.2025 суд здійснив перехід від спрощеного до загального провадження, 25.02.2025 закрив підготовче судове засідання та призначив розгляд справи по суті на 11.03.2025, 18.03.2025. Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання звукозаписувальним технічним засобом не здійснюється.
ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
В обґрунтуванні позовних вимог зазначив, що є військовозобов'язаним та перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 та має право на відстрочку на підставі п.13 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». На думку позивача повідомлення про те, що 14.11.2024 №24 Комісія ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та позивач підлягає призову на військову службу на загальних підставах є протиправними, позаяк відповідно до довідки МСЕК серії 12 ААГ №438226 мати позивача ОСОБА_2 є особою з інвалідністю 2 групи, тому ОСОБА_1 має право на відстрочку на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА
Відповідач - Комісія правом на відзив не скористалися, копію адміністративного позову з додатками та копію ухвали про відкриття провадження отримали в підсистему Електронний суд ЄСІТС. Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами справи.
21.02.2025 вх.№8890/25, 25.02.2025 вх.№9655/25, 10.03.2025 вх.№12015/25 ІНФОРМАЦІЯ_5 та/або ІНФОРМАЦІЯ_6 копію протоколу від 14.11.2024 №24 (витяг з рішення стосовно позивача) до суду не направили.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Суд встановив, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ) військовозобов'язаний та перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_8 . Мати позивача ОСОБА_2 є особою з інвалідністю 2 групи, що підтверджується довідкою МСЕК серії 12 ААГ №438226.
ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , зареєстроване Пугачівською сільською радою Жашківського району Черкаської області, актовий запис №4 від 21.03.1995.
Батько позивача - ОСОБА_3 є особою з інвалідністю унаслідок війни 3 групи, що підтверджується довідкою МСЕК серія 12ААГ №432192 від 23.04.2024, призваний ІНФОРМАЦІЯ_9 та продовжує військову службу за власним бажанням, що підтверджується витягом з наказу від 07.07.2022.
14.11.2024 №209 ІНФОРМАЦІЯ_10 в особі відділу №2 повідомив про відмову Комісією у наданні відстрочки на підставі того, що позивач не довів потребу у догляді та утриманні матері. Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не надання відстрочки на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (Закон № 3543) за наявності у матері статусу особи з інвалідністю ІІ групи, позивач звернувся до суду.
Розглянувши подані документи і матеріали, перевіривши аргументи щодо обставин справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв'язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити частково з огляду на таке.
V. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон №2232). Згідно з ч.ч.1, 2 ст.1 Закону №2232 захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - ЗСУ), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону №2232 військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Відповідно до пункту 6 ст.2 Закону №2232 передбачені такі види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період. Відповідно до частини 1 ст.26 звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється: а) у запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров'я придатні до військової служби або під час дії воєнного стану визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців; б) у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби з виключенням з військового обліку.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102) введений в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжений.
Відповідно до частини третьої статті 22 Закону № 3543 під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин. Відповідно до статті 22 Закону № 3543 обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації. Відповідно до статті 23 Закону № 3543 передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації. Згідно із п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543 не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов'язаних відповідно до закону їх утримувати.
Згідно з ч. 10 ст. 1 Закону № 2232 громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації) визначає Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 (далі - Порядок №1487). Згідно з п. 2 Порядку № 1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Відповідно до п. 23 Порядку № 1487 призовники, військовозобов'язані та резервісти в разі зміни адреси їх місця проживання або інших персональних даних зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідним органам, де вони перебувають на військовому обліку, зокрема у випадках, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад», через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-комунікаційні системи. Військовозобов'язані, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, для взяття їх на військовий облік, зняття з військового обліку або внесення змін до їх облікових даних.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов'язані та резервісти) визначає Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 16 березня 2017 року № 1951-VIII (далі - Закон № 1951). Згідно із ч. 1 ст. 7 Закону № 1951 до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать: 1) прізвище; 2) власне ім'я (усі власні імена); 3) по батькові (за наявності); 4) дата народження; 5) місце народження; 6) стать; 7) місце проживання та місце перебування; 8) відомості про батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників та інших представників (прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дата народження); 8-1) відомості про сімейний стан особи та членів її сім'ї (прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), а також дітей); 9) реквізити паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії); 9-1) відомості про громадянство; 10) відомості про документи, що підтверджують смерть особи або визнання особи померлою чи безвісно відсутньою; 11) відомості щодо визнання особи недієздатною (поновлення дієздатності); 12) відомості про зайнятість (код підприємства, місце роботи, посада); 13) реєстраційний номер облікової картки платника податків; 14) відцифрований образ обличчя особи; 15) відомості про дату виїзду за межі України та дату повернення на територію України; 16) відомості про освіту та спеціальність; 17) відомості про стан здоров'я (у тому числі про встановлення, зміну групи інвалідності), що збираються з метою визначення придатності для виконання військового обов'язку; 18) відомості про притягнення до кримінальної відповідальності (повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення); 19) відомості про розгляд судом кримінальної справи, вирок, що набрав законної сили; 20) відомості про наявність (відсутність) судимості; 21) унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності); 22) відцифрований образ обличчя особи (за наявності).
VІ. ОЦІНКА СУДУ
Згідно із ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Суд зв'язаний предметом і обсягом заявлених вимог (постанова Верховного Суду від 19.02.2019 у справі № 824/399/17-а). Обираючи спосіб захисту, позивач не формулює вимоги відповідно до частини 1 статті 5 КАС України, позаяк просить визнати протиправними дії, що фактично не вчинені відповідачем, чим власне допущено протиправну бездіяльність, тому законодавець розмежував наслідки у п.3 і п.4 цієї частини норми права. Верховний Суд у справі №640/16224/19 зауважує, що як протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Комісія з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_2 як суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, після отримання від позивача заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та документів на підтвердження цього права, приймає мотивоване рішення за наслідком розгляду заяви з оцінених підстав, позаяк відстрочка передбачає письмове оформлення.
Позивач формує позовні вимоги до Комісії, співвідповідачем визначає ІНФОРМАЦІЯ_11 в особі відділу №2, проте суд встановив, що в матеріалах справи наявне повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_2 (другого відділу) про те, що Комісія ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки позивачу. Суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин, тому у частині позовних вимог до неналежного відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі відділу №2 належить відмовити за необгрунтованістю (назву військових комісаріатів змінили на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), позаяк повідомленням від 14.11.2024 №209 не відбулося протиправного втручання у права позивача.
Згідно із свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 підтверджується, що ОСОБА_2 є матір'ю ОСОБА_1 . Довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №438226 підтверджується, що ОСОБА_2 є особою з інвалідністю ІІ групи (причина захворювання загальне захворювання).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Верховний Суд 11 вересня 2023 року у справі №420/14943/21 (адміністративне провадження №К/990/8225/23) сформулював правовий висновок про те, що критеріями обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень є: 1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення; 2) пов'язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять легітимну основу такого рішення; 3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих заявником документів, інших доказів), врахування яких є обов'язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення суб?єкта владних повноважень; 4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи; 5) відсутність немотивованих висновків та висновків, що не ґрунтуються на нормах права.
Суд бере до уваги, що позивач просить визнати протиправним рішення Комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 , оформленого протоколом від 14.11.2024 №24, проте не демонструє активної позиції у наданні відповідних документів до Комісії від органу місцевого самоврядування, витягів з Реєстру пільговиків, доказів на підтвердження факту здійснення постійного догляду за особою, яка за станом здоров'я потребує соціальної послуги з догляду за наявного обов'язку у позивача щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 5 червня 2024 року у справі №283/1199/23, провадження № 61-12851св23, суд, закриваючи провадження у справі, зазначив таке. Законодавством визначено позасудовий порядок встановлення факту здійснення постійного догляду за особою, яка за станом здоров'я потребує соціальної послуги з догляду, у зв'язку з чим такий факт не може встановлюватися в судовому порядку в окремому провадженні в порядку цивільного судочинства. Якщо факт, що має юридичне значення, належить встановленню в позасудовому порядку, особа має використати такий порядок. Відмова відповідного органу в установленні такого факту може бути оскаржена заінтересованою особою до адміністративного суду. Порядок вирішення питання можливості оформлення постійного догляду за особами, що потребують постійного стороннього догляду, визначено Законом «Про соціальні послуги», Порядком підготовки та перепідготовки фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності, затвердженим постановою Кабміну від 1 червня 2020 року №430, Порядком подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі, затвердженим постановою Кабміну від 6 жовтня 2021 року №1040, Порядком подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого постановою Кабміну від 23 вересня 2020 року №859, Порядком організації надання соціальних послуг, затвердженого постановою Кабміну від 1 червня 2020 року № 587. У постанові Верховного Суду від 5 квітня 2021 року у справі №523/14707/19 зазначено, що згідно з пунктом 3 Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/20002 обов'язкове досудове врегулювання спорів, яке виключає можливість прийняття позовної заяви до розгляду і здійснення за нею правосуддя, порушує право особи на судовий захист. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 15 січня 2025 року вирішив передати питання щодо встановлення судом факту постійного догляду, у тому числі, з метою отримання відстрочки від призову на військову службу, на розгляд Об'єднаної палати КЦС Верховного Суду (справа №214/3475/24) через необхідність сформувати сталу судову практику та для відступлення від правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: від 11 грудня 2024 року у справі № 153/247/24, провадження № 61-6573св24, від 18 грудня 2024 року у справі № 352/1658/23, провадження № 61-14285св23 з таких підстав.
Відповідно до ч.5 ст.16 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Комісія з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_2 відмовила у задоволенні заяви позивача у зв'язку з відсутністю підтверджуючих документів, що покладають обов'язок піклування про матір саме на позивача без урахування усіх фактичних обставин, без з'ясування складу сімї та без сприяння позивачеві у реалізації обов'язку піклуватися про батьків та без дотримання пропорційності у приватних і публічних інтересах.
VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, у межах позовних вимог.
Із питанням забезпечення ефективності судового захисту прав та інтересів особи в адміністративному судочинстві безпосередньо пов'язане питання щодо меж розгляду судами позовних вимог.
Верховний Суд у постанові від 20.04.2022 у справі № 280/7420/20 у п.38 зазначив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Право бути почутим є ключовим принципом «належного врядування» в демократичній державі.
Враховуючи, що повідомленням від 14.11.2024 №209 ІНФОРМАЦІЯ_2 право позивача на інформацію не порушене, проте рішення Комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 , оформлене протоколом від 14.11.2024 №24, містить абстракті причини відмови:«не доведено потребу у догляді та потребу в утриманні» (без зазначення ПІБ якої саме особи, без окреслення переліку документів/доказів на підтвердження, без роз'яснення з метою можливості подальшого моделювання поведінки позивачем та/або іншими членами сім'ї чи родини), суд доходить висновку про протиправність немотивованого і незрозумілого рішення Комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 , оформленого протоколом від 14.11.2024 №24, що належить скасувати як передчасне.
Мотиви здійснення органами публічної влади власних повноважень мають відповідати мотивам, з якими ці повноваження були надані законом. Органам публічної влади заборонено використовувати свої повноваження з неналежних мотивів або з неналежною ціллю, навіть якщо результат буде подібний до досягнутого в рамках законних дій. Принцип «належного врядування» не має перешкоджати органам влади виправляти ненавмисні помилки, навіть ті, яких вони припустились внаслідок недбалості (АДМІНІСТРУВАННЯ І ВИ: Посібник - принципи адміністративного права у відносинах між особами та органами публічної влади / https://rm.coe.int/handbook-administration-and-you/1680a06311).
Відповідно до ст.12 Закону України від 02 жовтня 1996 р. № 393/96-ВР «Про звернення громадян» дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним, цивільним процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, Кодексом адміністративного судочинства України, законами України «Про судоустрій і статус суддів», «Про доступ до судових рішень», «Про запобігання корупції», «Про виконавче провадження», «Про адміністративну процедуру». Якщо вирішення питань, порушених у заявах (клопотаннях) і скаргах громадян, належить до предмета регулювання Закону України «Про адміністративну процедуру», вони розглядаються у порядку, встановленому зазначеним Законом України.
Відповідно до ч.2 ст.1 Конвенції Ради Європи про доступ до офіційних документів під поняттям «офіційні документи» розуміється будь-яка інформація, записана у будь-якій формі, складена або отримана, та яка перебуває у розпорядженні державних органів. Конвенція Ради Європи про доступ до офіційних документів передбачає, що державний орган сприяє заявнику, наскільки це практично можливо, ідентифікувати запитуваний офіційний документ (ч.1 ст.5).
Немотивовано і формально відмовляючи ОСОБА_1 у відстрочці від призову на військову службу по мобілізації Комісія не надала оцінки усім фактам щодо служби батька, наявності у матері позивача ІІ групи інвалідності, не сприяла заявнику у визначенні переліку документів для підтвердження наявності/відсутності інших працездатних осіб, які зобов'язані відповідно до закону утримувати (доглядати, піклуватись) ОСОБА_2 , тому суд, обираючи ефективний спосіб захисту порушеного права позивача знати і бути почутим, доходить висновку відповідно до ч.3, ч.4 ст.245 КАС України про зобов'язання Комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.11.2024 та прийняти мотивоване рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні та з огляду на висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах, зокрема щодо встановлення судом факту постійного догляду, у тому числі, з метою отримання відстрочки від призову на військову службу.
VІІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що позивач сплатив 1211, 20 грн (квитанція від 15.11.2024 №2209-2817-1342-7241), позовні вимоги задоволено частково, наявні підстави для стягнення витрат зі сплати судового збору у сумі 605,60 грн.
Керуючись статтями 2, 5-16, 73-78, 90, 139, 242-246, 250, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), оформлене протоколом від 14.11.2024 №24.
Зобов'язати Комісію з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 12.11.2024 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 КАС України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв'язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 №1845/О/15-21.
Копію рішення направити сторонам справи:
позивач: ОСОБА_1 [ АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ];
відповідач: Комісія з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 [ АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ].
Рішення суду складене 18.03.2025.
Суддя Лариса ТРОФІМОВА