Справа № 560/17537/24
іменем України
13 березня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І.
за участю:секретаря судового засідання Сапач О.С. позивача ОСОБА_1 представника позивача Кисіль Ю.О. представника відповідача Лавренюка А.О.
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Позивач звернулась в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просить:
- визнати протиправиними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.12.2023р. за 2020 рік №0687240-2412-2225-UА68040470000053519, яким нараховано суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуваного фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, в загальній сумі 104636,59 грн.; за 2021 рік №0687693-2412-2225-11А68040470000053519, яким нараховано суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуваного фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, в загальній сумі 145012,50 грн.; за 2022р. №0688094-2412-2218-13 UА68040470000053519, яким нараховано суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуваного фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, в загальній сумі 314193,75 грн. та податкові повідомлення-рішення від 12.04.2024р. за 2023 рік №0086986-2412-2225- UА68040470000053519, яким нараховано суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуваного фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, в загальній сумі 323861,25 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач не є власником гідротехнічної споруди "Дубовський край", оскільки остання передана до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю "Дубовський край". Гідротехнічні споруди, які належать ТОВ "Дубовський край" на праві власності, не підпадають під поняття житлової чи нежитлової нерухомості та, відповідно, не є об'єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Тому спірні податкові повідомлення-рішення прийняті за відсутності правових підстав.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 січня 2025 року суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 23.01.2025 р. о 10:00 год. в приміщенні Хмельницького окружного адміністративного суду за адресою м. Хмельницький, вул. Козацька, 42.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що позивач є власником гідротехнічної споруди (розмір частки 1/2) за адресою Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Раскової, б/н, загальною площею 19335 кв. м., що підтверджується даними з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (окремо варто звернути увагу, що згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вищезазначений об'єкт належить позивачу на праві власності, твердження щодо перебування об 'єкта у власності ТзОВ "Дубовський край" не підтверджується). Відповідно до статті 1 Закону України "Про аквакультуру" від 18.09.2012 №5293-VІ, гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми (гідротехнічні споруди) - об'єкти нерухомого майна (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні недовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірноосушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод. Згідно із пунктом 1.9.18 Методики обстеження і паспортизації гідротехнічних споруд систем гідравлічного вилучення та складування промислових відходів та хвостів, затвердженого наказом Державного комітету у справах містобудування і архітектури від 19.12.1995 № 252, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21,12.1995 за №466/1002. гідротехнічні споруди - це споруди для використання водних ресурсів, а також для боротьби з шкідливим впливом вод: греблі й дамби різного призначення та їхні конструктивні елементи; водоскиди, водоспуски, споруди водовідведення: тонелі, канали, зруби, лотки, регуляційні споруди, накопичувані промислових відходів, ставки, відкриті водозабори, гідромеханічне та механічне обладнання, призначене для нормального функціонування споруд. З урахуванням наведених законодавчих норм, гідротехнічна споруда за адресою Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Раскової, б/н, загальною площею 19 335 кв.м є об'єктом нерухомого майна. При цьому, вказаний об'єкт, не міститься в переліку об'єктів нежитлової нерухомості, які не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, згідно підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України (про який позивач зазначає в позовні заяві). Тому, враховуючи зазначене, контролюючий орган, визначаючи гідротехнічну споруду, як об'єкт оподаткування податком на нерухоме майно діяв правомірно, відповідно до визначених норм законодавства.
Позивач подала до суду відповідь на відзив, в якій зазначає, що гідротехнічна споруда, яка складається з відводного каналу, шахтного напірного басейну №1, шахтного напірного басейну №2, плотини ОДІ, плотини ОД2, які розташовані в мікрорайоні "Дубово" в м.Хмельницькому взагалі не має ознак будівель в значенні п.п.14.1.15 п.14.1 ст.14 ПК України та класифікуються у розділі 2 "Інженерні споруди" Державного класифікатора ДК 018-2000 та у Національному класифікаторі України НК 018:2023 та відповідно до перехідної таблиці Державного класифікатора ДК 018-2000 до Національного класифікатора будівель і споруд НК 018:2023 вищенаведена гідротехнічна споруда відноситься до класифікаційної одиниці - Дамби, код 2153, а тому на зазначені споруди не поширюється визначення об'єкта оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
До суду надійшло клопотання, в якому позивач просить приєднати до матеріалів справи докази, зокрема, копію висновку судового експерта № 08/25 від 18.02.2025 року.
Протокольною ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.03.2025 року закінчено розгляд справи у підготовчому провадженні та призначено розгляд справи по суті на 13.03.2025 року о 11:30 год. в приміщенні Хмельницького окружного адміністративного суду за адресою м. Хмельницький, вул. Козацька, 42.
Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили суд адміністративний позов задоволити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд в задоволенні адміністративного позову відмовити, посилаючись на обставини викладені у відзиві на позовну заяву.
Заслухавши пояснення позивача та заперечення представника відповідача, повно та всебічно дослідивши матеріали адміністративної справи у їх повному взаємному зв'язку та сукупності, суд встановив наступне.
Між дочірнім підприємством "КРАЙ ПРОПЕРТІ" (продавець) та ОСОБА_2 і ОСОБА_1 (покупці) 05.07.2011 укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого у власність покупців в рівних частках переходить гідротехнічна споруда, що знаходиться в м. Хмельницькому, мікрорайон "Дубово", загальна вартість якої становить 229760,00 грн.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11.01.2012 у справі №2а/2218/400/12, яка набрала законної сили 24.01.2012, зобов'язано Хмельницьке бюро технічної інвентаризації виконавчого комітету Хмельницької міської ради, зареєструвати за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 право власності на гідротехнічну споруду, що складається з відводного каналу, шахтного напірного басейну №2, шахтного напірного басейну №2, плотини ОД1, плотини ОД2, яка знаходиться у м. Хмельницькому, мікрорайон "Дубово", розташована на земельній ділянці загальною площею 76,600 га, що надана в оренду за договором оренди землі № 041074200203 від 18 жовтня 2010 року та має кадастрові номери: земельна ділянка №1 площею 74,0309 га - 6810100000:28:006:0023, земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 2,5691 га - 6810100000:35:001:0151, та провести її інвентаризацію.
Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 409034706 від 22.01.2025, ОСОБА_1 є власником гідротехнічної споруди (розмір частки 1/2) за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 19335 кв. м.
Головне управління ДПС у Хмельницькій області винесло податкові повідомлення-рішення форми "Ф" по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, від 18.12.2023 року №0687240-2412-2225-UA68040470000053519 на суму 104 636,59 гривень (за 2020 рік); від 18.12.2023 року №0687693-2412-2225-UA68040470000053519 на суму 145 012,50 гривень (за 2021 рік); від 18.12.2023 року №0688094-2412-2225-UA68040470000053519 на суму 314 193,75 гривень (за 2022 рік); від 12.04.2024 року №0086986-2412-2225-UА68040470000053519 на суму 323 861,25 гривень (за 2023 рік).
Відповідно до корінця рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, податкові повідомлення-рішення вручені ОСОБА_1 - 12.11.2024.
Розрахунок податку проводився з врахуванням того, що позивачу належить 1/2 частини об'єкта нерухомого майна загальною площею 19335 кв.м., тобто, 9667,50 кв.м.
Позивач, вважаючи податкові повідомлення-рішення податкові повідомлення-рішення №0687240-2412-2225-UА68040470000053519, №0687693-2412-2225-UА68040470000053519, №0688094-2412-2218-UА68040470000053519 від 18.12.2023 року та №0086986-2412-2225-UА68040470000053519 від 12.04.2024 року протиправними, звернулась з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються положеннями Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту, що відносяться до повноважень митних органів), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом, Митним кодексом України та законами України (пункт 41.5 статті 41 ПК України).
Відповідно до пп. 21.1.4 п. 21.1 ст.21 ПК України, контролюючі органи зобов'язані не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно ст. 8 ПК України, в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад у межах їх повноважень і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК УКраїни).
Приписами підпункту 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України визначено, що базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Згідно з підпунктом 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Відповідно до підпункту 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
У підпункті 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України зазначено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку: а) за наявності у власності платника податку одного об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; б) за наявності у власності платника податку більше одного об'єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; в) за наявності у власності платника податку об'єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпункту "в" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів "б" і "в" цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об'єктів житлової нерухомості.
Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Згідно з підпунктом 266.7.4 пункту 266.7 статті 266 ПК України органи державної реєстрації прав на нерухоме майно зобов'язані у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до підпункту 266.9.1 пункту 266.9 статті 266 ПК України податок сплачується за місцем розташування об'єкта/об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
Положеннями підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 ПК України встановлено, що податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується: а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення; б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
У підпункті 266.10.2 пункту 266.10 статті 266 ПК України зазначено, що у разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення у строки, встановлені підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 цієї статті, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання.
Згідно з пунктом 58.3 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
При цьому, згідно з пунктом 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Як встановив суд, спірні податкові повідомлення рішення надіслані за адресою платника податків (ідентичною адресі, зазначеній в позовній заяві) рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримані позивачем.
Щодо правових підстав для прийняття спірних податкового повідомлень-рішень, суд зазначає таке.
У підпункті 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України наведений перелік об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, які не є об'єктом оподаткування.
Згідно з статтею 5 ПК України поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 цього Кодексу. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Відповідно до пункту 14.1 статті 14 ПК України у цьому Кодексі поняття вживаються в такому значенні:
- 14.1.129 об'єкти житлової нерухомості - будівлі, зареєстровані згідно із законодавством як об'єкти житлової нерухомості, дачні та садові будинки;
- 14.1.129-1 об'єкти нежитлової нерухомості - будівлі, їх складові частини, що не є об'єктами житлової нерухомості. До об'єктів нежитлової нерухомості відносяться:
а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;
б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;
в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;
г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;
ґ) будівлі промислові та склади;
д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);
е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;
є) інші будівлі;
- 14.1.15 будівлі - земельні поліпшення, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення майна, тварин, рослин, збереження інших матеріальних цінностей, провадження економічної діяльності;
- 14.1.238 споруди - земельні поліпшення, що не належать до будівель і призначені для виконання спеціальних технічних функцій.
З матеріалів справи суд встановив, що ОСОБА_1 є власником гідротехнічної споруди (розмір частки 1/2) за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 19335 кв. м., що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно з яким право власності на цей об'єкт зареєстровано за позивачем з 10.06.2015.
Відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заперечуються доводи позивача про те, що зазначена гідротехнічна споруда належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю "Дубовський край". При цьому, постанова Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11.01.2012 у справі №2а/2218/400/12 підтверджує реєстрацію гідротехнісної споруди, зокрема, за ОСОБА_1 , а не за товариством з обмеженою відповідальністю "Дубовський край".
Жодних доказів реєстрації вказаної споруди за товариством з обмеженою відповідальністю "Дубовський край" не надано.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про аквакультуру" гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми (гідротехнічні споруди) - об'єкти нерухомого майна (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірноосушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод.
Згідно з пунктом 1.9.18 Методики обстеження і паспортизації гідротехнічних споруд систем гідравлічного вилучення та складування промислових відходів та хвостів, затвердженого наказом Державного комітету у справах містобудування і архітектури від 19.12.1995 №252, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.12.1995 за №466/1002, гідротехнічні споруди - це споруди для використання водних ресурсів, а також для боротьби з шкідливим впливом вод: греблі й дамби різного призначення та їхні конструктивні елементи; водоскиди, водоспуски, споруди водовідведення: тонелі, канали, труби, лотки; регуляційні споруди, накопичувачі промислових відходів, ставки, відкриті водозабори, гідромеханічне та механічне обладнання, призначене для нормального функціонування споруд.
З урахуванням наведених законодавчих норм гідротехнічна споруда за адресою Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Раскової, б/н, загальною площею 193335 кв. м. є об'єктом нерухомого майна, оскільки нерозривно пов'язана з землею та її переміщення в інше місце може призвести до надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру. Крім того, переміщення зазначеного об'єкта є неможливим без його знецінення та зміни призначення.
Разом з тим, зазначений об'єкт не міститься в переліку об'єктів нежитлової нерухомості, які не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, визначені в підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України.
Суд не бере до уваги висновок експерта, поданий позивачем до суду, оскільки висновок базується виключно на тих матеріалах, що були надані лише позивачем. Це викликає сумніви щодо об'єктивності та повноти дослідження, що в свою чергу ставить відповідача в нерівне становище. Суд враховує, що висновки експерта повинні бути обґрунтованими, а їхня достовірність перевіряється шляхом повного розгляду всіх обставин справи, включно з даними, наданими обома сторонами. Висновок експерта, складений на основі документів, наданих лише однією стороною, не може вважатися об'єктивним. Суд може відмовити у врахуванні таких доказів, якщо вони не враховують всіх можливих аспектів і сторін конфлікту.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що висновок експерта за результатами проведеного експертного будівельно-технічного дослідження № 08/25 від 18.02.2025 року побудований по суті на припущеннях, що виключає можливість його застосування як належного та допустимого доказу у цій справі.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що контролюючий орган, визначаючи гідротехнічну споруду, як об'єкт оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, діяв правомірно, відповідно до визначених норм законодавства. Як наслідок, податкові повідомлення-рішення форми "Ф" по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості №0687240-2412-2225-UА68040470000053519, №0687693-2412-2225-UА68040470000053519, №0688094-2412-2218-UА68040470000053519 від 18.12.2023 року та №0086986-2412-2225-UА68040470000053519 від 12.04.2024 року прийняті в межах норм чинного законодавства та скасуванню не підлягають.
Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У рішенні від 20.10.2011 року у справі "Рисовський проти України" (п.70, п.71) Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який, зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. Суд зазначив, що на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Згідно частин 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено позовні вимоги, а суб'єкт владних повноважень, який заперечує проти позову, у свою чергу довів, що діяв у межах закону при прийнятті оскаржуваних рішень, що підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, отже приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідач діяв в межах наданих йому повноважень, а тому такі рішення є правомірними та не підлягають скасуванню, у зв'язку із чим адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Зважаючи на те, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 19 березня 2025 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29001 , код ЄДРПОУ - 44070171)
Головуючий суддя П.І. Салюк