Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
18 березня 2025 року № 520/3541/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Заічко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного Управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (вул. Кобилянської Ольги, буд. 1, м. Чернівці, Чернівецька область, 58022, код. ЄДРПОУ 40329345) про визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області ( код ЄДРПОУ6 40329345) щодо не зарахування періоду трудової діяльності ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) з 05.09.1991 та періоду проходження військової служби з 03.07.1986 по 06.05.1998 до страхового стажу та відмови в призначенні ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) пенсії по інвалідності відповідно до статті 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (код ЄДРПОУ: 40329345) зарахувати період трудової діяльності ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) з 05.09.991 та період проходження військової служби з 03.07.1986 по 06.05.1998 до страхового стажу та призначити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) пенсію по інвалідності відповідно до статті 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про протиправність відмови відповідача у призначенні пенсії по інвалідності.
По справі було відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому ст. 263 КАС України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу, та останнім надано відзив на позов з проханням відмови у задоволенні позову з тих підстав, що на час звернення позивач не мала достатнього страхового стажу для призначення пенсії по інвалідності
Відповідно ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи, зокрема щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.229 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.
Позивачу з 24.09.2024 року була встановлена ІІІ група інвалідності у зв'язку з загальним захворюванням, що встановлено з довідки МСЕК серії 12ААГ № 954862.
Позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії по інвалідності.
Рішенням №204950024353 від 02.12.2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду в Чернівецькій області було відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії по інвалідності, оскільки за нормами ст. 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія по інвалідності III групи призначається за наявності у особи страхового стажу, передбаченого статтею 32 Закону - від 56 років до 59 років включно - 14 років.
За матеріалами пенсійної справи гр. ОСОБА_1 набув 9 років 9 місяців 0 днів страхового стажу.
До страхового стажу не зараховано період роботи з 05.09.1991, оскільки відсутній запис про звільнення з роботи, відсутня інформація про сплату страхових внесків в реєстрі застрахованих осіб, а також період проходження військової служби з 03.07.1986 по 06.05.1988 згідно довідки від 09.06.1999 №4/332, оскільки підстава видачі військового квитка, який не є первинним документом.
В зв'язку з вищезазначеним підстави для призначення пенсії по інвалідності відсутні.
Позивач, не погодившись з зазначеним рішенням, звернувся до суду за його оскарженням та зобов'язанням відповідача призначити йому пенсію по інвалідності, тобто, станом на час настання інвалідності.
Відповідно до ст.9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", надалі - (Закон № 1058-IV ), відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з п.1.ч. 1 ст. 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Приписами ст. 30 Закону № 1058-IV визначено, що пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону. Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.
Залежно від ступеня втрати працездатності визначено три групи інвалідності. Причина, група, час настання інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико- соціальної експертизи згідно із законодавством. Органи Пенсійного фонду та застрахована особа мають право в установленому законом порядку оскаржити рішення органів медико-соціальної експертизи ( ст.31 Закону № 1058-IV).
Згідно за нормами ст. 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія по інвалідності III групи призначається за наявності у особи страхового стажу, передбаченого статтею 32 Закону - від 56 років до 59 років включно - 14 років.
Тобто, вказаною нормою визначено право осіб з інвалідністю на пенсію інвалідності за наявності відповідного віку та страхового стажу, виходячи з часу настання інвалідності або дня звернення за пенсією.
У свою чергу, згідно п.2 ч.1 ст.45 Закону № 1058-IV, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: 2) пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності.
Буквальний аналіз даної норми свідчить, що пенсія по інвалідності при наявності у особи відповідного права призначається саме з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності.
У спірних правовідносинах мало місце декілька звернень позивача з питання призначення пенсії по інвалідності, у свою чергу, спірним у даній справі є саме результат останнього звернення позивача, яке було вирішено не на його користь рішенням № 204950024353 від 02.12.2024 року.
Також, у спірному рішенні відповідачем зазначено, що період роботи згідно запису №1-2 трудової книжки НОМЕР_2 з 05.09.1991 до загального стажу не зараховано, оскільки відсутній запис про звільнення з роботи та відсутня інформація про сплату страхових внесків в реєстрі застрахованих осіб.
Спірним рішенням № 204950024353 від 02.12.2024 року було відмовлено позивачу в призначенні пенсії, оскільки він на день звернення за пенсією не мав достатнього страхового стажу.
Так, позивачу на час звернення виповнилось повних 57 років.
Частиною 1 ст. 32 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією: для осіб з інвалідністю II та III груп: від 56 років до досягнення особою 59 років включно - 14 років.
Відтак, як на час виникнення у позивача інвалідності, так і на час звернення до відповідача, позивач не відповідав умовам, визначеним статтею 32 Закону № 1058-IV для призначення пенсії по інвалідності.
У спірних правовідносинах позивач залишає поза увагою, що статтею 32 Закону № 1058-IV визначено сукупність ознак, які дають особі право на пенсію по інвалідності.
Такими ознаками є: наявність встановлення особі інвалідності, вік та страховий стаж з одночасним поступовим підвищенням останнього в залежності від віку.
Згідно з п.1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств,сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення носяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993".
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення (2.4 Інструкції). У графі 3 розділу "Відомості про роботу" як заголовок пишеться повне найменування підприємства. Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу.
У графі 3 пишеться: "Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво" із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у "Класифікаторі професій" (2.4 Інструкції). Записи про причини звільнення у трудовій книжці повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповідну статтю, пункт закону (2.26 Інструкції).
Запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з додержанням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення; у графі 4 зазначається на підставі чого внесено запис, наказ (розпорядження), його дата і номер(2.27 Інструкції).
Суд дослідивши завірену належним чином копію трудової книжки НОМЕР_2 з 05.09.1991 та, зокрема, запис №1-2 з 05.09.1991 встановив недоліки у внесенні вказаного запису, оскільки відсутній запис про звільнення з роботи та відсутня інформація про сплату страхових внесків в реєстрі застрахованих осіб.
При цьому, невиконання підприємством обов'язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України не може позбавити позивача соціальної захищеності та страхового стажу за час роботи на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
Страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов'язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина (страхувальником), сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах: від 02.08.2022 в справі № 560/4616/20, від 26.03.2020 в справі № 299/3616/16-а, від 31.10.2019 у справі № 683/1814/16-а, від 27.02.2019 в справі № 638/5795/17.
Тому, Головним Управлінням ПФУ в Чернівецькій області було протиправно не зараховані період трудової діяльності з 05.09.1991 до страхового стажу з підстав, наведених в оскаржуваному рішенні.
Так само Головним Управлінням ПФУ в Чернівецькій області було протиправно не зараховані період проходження військової служби з 03.07.1986 по 06.05.1988, що підтверджується не тільки записами в трудовій книжці Позивача, а й Довідкою № 4/332 від 09.06.1999 та Архівною довідкою № 3585/02 від 22.11.2024.
Таким чином, Головне Управління ПФУ в Чернівецькій області безпідставно та необґрунтовано дійшло висновку про відсутність у Позивача необхідного страхового стажу, та відповідно, протиправно відмовив у призначенні Позивачу пенсії по інвалідності.
За приписами ч. 1,2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 263, 255, 295, 297 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (вул. Кобилянської Ольги, буд. 1, м. Чернівці, Чернівецька область, 58022, код. ЄДРПОУ 40329345) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області ( код ЄДРПОУ6 40329345) щодо не зарахування періоду трудової діяльності ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) з 05.09.1991 та періоду проходження військової служби з 03.07.1986 по 06.05.1998 до страхового стажу та відмови в призначенні ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) пенсії по інвалідності відповідно до статті 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (код ЄДРПОУ: 40329345) зарахувати період трудової діяльності ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) з 05.09.991 та період проходження військової служби з 03.07.1986 по 06.05.1998 до страхового стажу та призначити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) пенсію по інвалідності відповідно до статті 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (вул. Кобилянської Ольги, буд. 1, м. Чернівці, Чернівецька область, 58022, код. ЄДРПОУ 40329345) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Заічко О.В.