Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
17 березня 2025 року № 520/3634/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Заічко О.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Харківського апеляційного суду (майдан Героїв Небесної Сотні, буд. 36,м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл.,61001, код ЄДРПОУ42261368) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Харківського апеляційного суду щодо зазначення у довідці про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, суддівської винагороди ОСОБА_1 , розмір якої обчислений виходячи з посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначеній базового розміру посадового окладу судді, у розмірі 2102 грн 00 коп;
- зобов'язати Харківський апеляційний суд видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2024, розмір якої розрахований виходячи з посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного на підставі частини другої 130 Конституції України, частин третьої, четвертої статті 135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3 028 грн., встановленого статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік»;
В обґрунтування позову зазначено, що дії відповідача щодо відмови у видачі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024 в сумі 3028,00 грн., на думку позивача, є протиправними.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі.
Відповідач правом на надання відзиву не скористався.
Суд, повно виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
ОСОБА_1 , Указом Президента України від 13 серпня 2002 року №712/2002 призначена на посаду судді Дергачівського районного суду Харківської області. Указом Президента України від 25 липня 2006 року № 640/2006 на посаду судді апеляційного суду Харківської області у межах п'ятирічного строку. Постановою Верховної ради України від 22 травня 2008 року № 296-VI обрана суддею цього суду безстроково. Указом Президента України від 28 вересня 2018 року № 297/2018 переведена на роботу на посаді судді Харківського апеляційного суду.
Рішенням XV чергового з'їзду суддів України від 6 березня 2018 року обрана членом Вищої ради правосуддя строком на чотири роки та відряджена до Вищої ради правосуддя для роботи на постійній основі па час виконання повноважень члена Вищої ради правосуддя відповідно до вимог Закону України Закону України “Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VІІІ (далі - Закон № 1402-VІІІ). Закону України “Про Вищу раду правосуддя» від 21.12.2016 № 1798-VІІІ (далі - Закон № 1798-VIII). 19 березня 2018 року зарахована до штату Вищої ради правосуддя на посаду члена Вищої ради правосуддя.
Відповідно рішення Вищої ради правосуддя від 09.09.2021 року № 1963/01/15-21 ОСОБА_1 звільнено з посади судді Харківського апеляційного суду у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Наказом Харківського апеляційного суду від 09.09.2021 №05-04/204-ос відрахована зі штату Харківського апеляційного суду.
З 10.09.2021 позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та рішенням ПФУ призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці на підставі довідки, виданої Харківським апеляційним судом в якій суддівська винагорода для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці була зазначена виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2102 грн.
04.07.2024 та 18.11.2024 року ОСОБА_1 , зверталася до Харківського апеляційною суду із заявою, яка була направлена на електронну адресу та в якій просила видати довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із зазначенням базового розміру посадового окладу судді, який працює на відповідній посаді, яку займала до звільнення у відставку з посади судді Харківського апеляційного суду, виходячи з розміру прожиткового мінімуму на одну особу з розрахунку на місяць для працездатних осіб, який визначений абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01 січня 2024 року у розмірі 3028 грн., однак відповідь на електронну пошту мені не надходила та довідка з зазначенням розміру прожиткового мінімуму на одну особу з розрахунку на місяць для працездатних осіб, який визначений абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01 січня 2024 року у розмірі 3028 грн. надана не була.
Таким чином дії відповідача позивачка вважає неправомірними та свої права порушеними, у зв'язку з чим звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини третьої, четвертої статті 142 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Пунктом 1 розділу IV Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року №3-1 (далі - Порядок №3-1), передбачено, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться відповідно до частини четвертої статті 142 Закону України “Про судоустрій і статус суддів», частини другої статті 27 Закону України “Про Конституційний Суд України» органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання.
Частиною першою статті 4 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом.
Згідно з частиною другою статті 4 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів».
Відповідно до частини першої статті 135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Пунктом 2 частини третьої статті 135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що базовий розмір посадового окладу судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду становить 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:
дітей віком до 6 років - 2563 гривні;
дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень;
працездатних осіб - 3028 гривень;
працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні;
працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, - 2102 гривні;
працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, - 1600 гривень;
осіб, які втратили працездатність, - 2361 гривня.
Суд зазначає, що однією з гарантій належного здійснення правосуддя є створення необхідних умов для діяльності суддів, їх правового, соціального захисту та побутового забезпечення.
Визначені Конституцією України та спеціальним законодавчим актом (Законом України “Про судоустрій і статус суддів») гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їхнього статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.
Конституційний принцип незалежності суддів означає також конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя. Окреслену правову позицію стосовно гарантій незалежності суддів було висловлено у низці рішень Конституційного Суду України, зокрема у рішеннях від 20 березня 2002 року №5-рп/2002, від 01 грудня 2004 року №19-рп/2004, від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005, від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, від 03 червня 2013 року №3-рп/2013, а також від 04 грудня 2018 року №11-р/2018.
30 вересня 2016 року набрали чинності зміни, унесені до Конституції України, згідно із Законом України від 02 червня 2016 року №1401-VIII “Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)».
Законом України “Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», серед іншого, статтю 130 Конституції України викладено в новій редакції, текст якої зазначено вище, і вперше закріплено спосіб визначення розміру суддівської винагороди, а саме, що “розмір винагороди встановлюється законом про судоустрій».
З цією конституційною нормою співвідносяться норми частини першої статті 135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів», які дають чітке розуміння, що єдиним нормативно-правовим актом, яким повинен і може визначатися розмір суддівської винагороди, є закон про судоустрій.
Розмір суддівської винагороди визначено у статті 135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів», який з огляду як на свою назву, так і сферу правового регулювання (означену в преамбулі), є законом про судоустрій в значенні частини другої статті 130 Конституції України.
Пунктом 2 частини третьої статті 135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» визначено, що базовий розмір посадового окладу судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду становить 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Отже, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, на пряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян урегульовано Законом України “Про прожитковий мінімум».
Відповідно до статті 1 Закону України “Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність. До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.
Частиною 4 Закону України “Про прожитковий мінімум» встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Слід зауважити, що Законом України “Про прожитковий мінімум» не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як “прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді».
Тобто, цим Законом судді не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.
Водночас статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік», разом із встановленням станом на 01 січня 2021 року прожиткових мінімумів, у тому числі, для працездатних осіб в розмірі 2270,00грн, був введений такий новий вид прожиткового мінімуму, як “прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді», розмір якого становить 2102,00 грн.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді становить 2102,00 грн.
Зміни до Закону України “Про судоустрій і статус суддів» у частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди, а також до Закону України “Про прожитковий мінімум» щодо визначення прожиткового мінімуму не вносилися, тож законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 01 січня календарного року для цілей визначення суддівської винагороди, немає.
Закон України “Про Державний бюджет України на 2024 рік» фактично змінив складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена частиною другою статті 130 Конституції України і частиною третьою статті 135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів».
Закон України “Про Державний бюджет України на 2024 рік» не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.
На такі аспекти законодавчого регулювання звернув увагу Конституційний Суд України у Рішеннях від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).
Отже, Законом України “Про судоустрій і статус суддів» закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Оскільки указана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України “Про судоустрій і статус суддів».
Аналогічна правова позиція щодо застосування статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік», статті 135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» викладена у постановах Верховного Суду від 10 листопада 2021 року у справі №400/2031/21, від 30 листопада 2021 року у справі №360/503/21, 22 червня 2023 року у справі №400/4904/21, від 12 липня 2023 року у справі №140/5481/22 та від 24 липня 2023 року у справі №280/9563/21.
Законом України “Про судоустрій і статус суддів» закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Оскільки указана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України “Про судоустрій і статус суддів».
Таким чином, заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди - прожиткового мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2024 року (3028грн), на іншу розрахункову величину, яка Законом України “Про судоустрій і статус суддів» не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102,00грн), на підставі абзацу 5 статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік» було неправомірним.
У постанові від 13.09.2023 по справі №240/44080/21 Верховний Суд сформулював такі правові висновки у спірних правовідносинах:
- Законом України “Про судоустрій і статус суддів» закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
- суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України “Про судоустрій і статус суддів»;
- зміна Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік» складової для визначення базового розміру посадового окладу судді, є порушенням гарантії незалежності суддів.
Практика Верховного Суду щодо застосування вказаних норм права у подібних правовідносинах є сталою та послідовною, а висновки, наведені у вищевказаної справі, є релевантними до обставин цієї справи.
Отже, ОСОБА_1 має право на отримання довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в якій нарахування суддівської винагороди має бути здійснено виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого на 01 січня 2024 року складає 3028 грн.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат здійснити у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Харківського апеляційного суду (майдан Героїв Небесної Сотні, буд. 36,м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл.,61001, код ЄДРПОУ42261368) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Харківського апеляційного суду щодо зазначення у довідці про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, суддівської винагороди ОСОБА_1 , розмір якої обчислений виходячи з посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначеній базового розміру посадового окладу судді, у розмірі 2102 грн 00 коп;
Зобов'язати Харківський апеляційний суд (майдан Героїв Небесної Сотні, буд. 36,м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл.,61001, код ЄДРПОУ42261368) видати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2024, розмір якої розрахований виходячи з посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного на підставі частини другої 130 Конституції України, частин третьої, четвертої статті 135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3 028 грн., встановленого статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік»;
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Харківського апеляційного суду (майдан Героїв Небесної Сотні, буд. 36,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61001, код ЄДРПОУ42261368) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Заічко О.В.