Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
19 березня 2025 р. № 953/11676/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції, -
До Київського районного суду м. Харкова звернувся ОСОБА_1 із позовною заявою, в якій позивач просить суд:
- визнати дії Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції щодо огляду на стан сп'яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції ОСОБА_1 , проведеного з порушенням встановленого законом порядку протиправними;
- визнати дії Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції щодо обшуку ОСОБА_1 , проведеного з порушенням встановленого законом порядку протиправними.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 28.11.2023 прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , фактична адреса: АДРЕСА_2 ), подану його представником адвокатом Таволжанським Миколою Володимировичем (адреса: 61070, м. Харків, вул. Чкалова, буд. 13) до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції (адреса: 61033, м. Харків, вул. Шевченка, буд. 315-А) про визнання дій протиправними.
Розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 01.02.2024 клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Таволжанського Миколи Володимировича про залучення співвідповідача задоволено. Залучено співвідповідача Департамент патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3) до адміністративної справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , фактична адреса: АДРЕСА_2 ), подану його представником адвокатом Таволжанським Миколою Володимировичем (адреса: 61070, м. Харків, вул. Чкалова, буд. 13) до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції (адреса: 61033, м. Харків, вул. Шевченка, буд. 315-А) про визнання дій протиправними.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 28.08.2024 адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , фактична адреса: АДРЕСА_2 ), подану його представником адвокатом Таволжанським Миколою Володимировичем (адреса: 61070, м. Харків, вул. Чкалова, буд. 13) до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції (адреса: 61033, м. Харків, вул. Шевченка, буд. 315-А), Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3) про визнання дій протиправними - передано на розгляд за підсудністю до Харківського окружного адміністративного суду.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи №953/11676/23 між суддями, вказана справа передана на розгляд судді Панова М.М.
Ухвалою суду від 24.09.2024 адміністративну справу №953/11676/23 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції прийнято до розгляду.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що дії працівників поліції, які полягають у незаконному проведенні огляду відносно позивача на стан наркотичного сп'яніння, незаконного проведення обшуку особи та обшуку автомобіля та вилучення посвідчення водія, є протиправними та такими, що вчинені з порушенням норм чинного законодавства.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачам, що підтверджується довідками про доставку електронного листа до Електронного кабінету, які містяться в матеріалах справи.
Представником Департаменту патрульної поліції надано до суду відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що діяв в межах повноважень та згідно норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, виходячи з наступного.
З позовної заяви вбачається, що 01.10.2023 близько 23 години 00 хвилин за адресою: вулиця Гвардійців-Широнинців поблизу будинку № 106 в місті Харкові було виявлено транспортний засіб Citroen CElysee, реєстраційний номер НОМЕР_1 , (далі - транспортний засіб), який працівниками патрульної поліції було зупинено з метою опитування та профілактики недопущення порушень комендантської години.
Транспортний засіб було зупинено на підставі пункту п'ятого частини першої статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон).
Інспектор, підійшовши до транспортного засобу, виявив водія, представився, після чого почав здійснювати опитування, з повідомленням про проведення відеофіксації на портативний відеореєстратор.
Враховуючи, що спілкування з водієм відбувалось фактично вже на початку дії комендантської години, на підставі пункту третього частини першої статті 32 Закону, водієві було висунуто вимогу про пред'явлення документів, що підтверджують його особу та відповідні права, тобто, посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію на транспортний засіб.
Водій надав відповідні документи в результаті чого було ідентифіковано особу водія - ним виявися позивач, ОСОБА_1 .
Паралельно, в ході спілкування з позивачем, інспектором були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, зокрема, дуже розширені зіниці очей, які не реагували на світло (виявлено шляхом використання ліхтаря).
Позивачу було задано питання: «Як давно він вживав наркотичні речовини?», на що він відповів, що вживав («курив») близько одного тижня тому.
Інспектор, беручи до уваги вищевказану позивачем інформацію, на підставі пункту другого частини четвертої та частини другої статті 34 Закону, вирішив провести поверхневу перевірку відносно позивача та транспортного засобу.
В ході того, як позивач діставав з сумки речі та надавав їх для здійснення візуального огляду, інспектором було виявлено другу ознаку наркотичного сп'яніння - виражене тремтіння пальців рук.
Разом з тим у позивача спостерігалась сповільненість реакцій на зовнішні подразники.
Інспектор, проаналізувавши весь об'єм інформації, яку він зібрав в ході спілкування та візуального огляду позивача, дійшов до висновку про виявлення у нього ознак наркотичного сп'яніння.
Тому, керуючись пунктом дванадцятим другого розділу Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», що затверджена спільним наказом МВС та МОЗ від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція № 1452/735) та статтею 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), позивачу було висунуто вимогу про проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння з направленням його до найближчого закладу охорони здоров'я.
Однак, всупереч вимогам пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 (далі - ПДР України), позивач відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в найближчому закладі охорони здоров'я. Після відмови позивача пройти огляд, інспектором було уточнено, чи впевнений позивач у прийнятому рішенні про відмову, а також, чи усвідомлює позивач, що відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння є порушенням пункту 2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП, але позивач повідомив, що усвідомлює наслідки своїх дій, тому свідомо відмовляється від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Інспектор, проаналізувавши пояснення позивача, встановив, що в його діях (бездіяльності) наявний склад адміністративного правопорушення, що передбачений статтею 130 КУпАП. Позивачу відразу було роз'яснено його права, що передбачені статтями 63 Конституції України та 268 КУпАП.
Після чого було складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною першою статтею 130 КУпАП, з яким позивача було ознайомлено та вручено копію, про що в протоколі позивач проставив відповідний підпис.
Вважаючи, що працівниками патрульної поліції було вчинено протиправні дії щодо огляду на стан сп'яніння, щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та щодо проведення на його думку з порушенням встановленого законом порядку обшуку, позивач звернувся до суду з даним позовом.
З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини четвертої статті 8 Віденської конвенції «Про дорожній рух» від 08.11.1968 (ратифікована із застереженням і заявами Указом Президії ВР УРСР № 2614-VIII від 25.04.1974), водій повинен контролювати свій транспортний засіб так, щоб бути завжди спроможним належним чином ним управляти. Він повинен бути знайомий з правилами дорожнього руху, приписами у сфері безпеки дорожнього руху, а також з такими чинниками, що можуть впливати на його поведінку, як втома, вживання лікарських препаратів і управління транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння та під впливом наркотиків.
Статтею 260 КУпАП, визначено перелік заходів забезпечення адміністративного провадження. Одним з таких заходів є відсторонення осіб від керування транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, що передбачений статтею 266 КУпАП.
Стаття 23 Закону визначає перелік основних повноважень поліції. Зокрема, до цього переліку входить: здійснювати превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляти причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану.
Відповідно до пункту 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених Законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
За пунктами 1, 3 та 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до статті 52 Закону України «Про дорожній рух», контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).
Відповідно до частини другої статті 24 Закону України «Про Національну поліцію», у разі виникнення загрози державному суверенітет України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
Згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106. Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та триває на теперішній час.
Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і. свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб, визначені нормами Закону України № 389-VIII від 12.05.2015 «Про правовий режим воєнного стану» (далі - Закон України «Про правовий режим воєнного стану»).
Згідно з пунктами 5 та 7 частини першої статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів. Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану, зокрема, запровадження у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комендантської години (заборону перебування у певний період доби на вулицях та в інших Громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень), а також встановлювати спеціальний режим світломаскування; перевіряти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1456 від 29.12.2021 затверджено Порядок перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану.
Крім того, Порядок встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 № 1455 (далі - Порядок №1455) визначає процедуру встановлення заходів особливого режиму в'їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або її окремих місцевостях, де введено воєнний стан (далі - особливий режим), що здійснюються військовим командуванням разом з військовими адміністраціями (у разі їх утворення) самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 1455 під терміном особливий режим мається на увазі комплекс заходів, які здійснюються в Україні або її окремих місцевостях, де введено воєнний стан з метою недопущення несанкціонованого переміщення громадян України, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів.
Спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858, затверджено Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Інструкція № 1452/735).
Пунктами 2, 3 розділу І Інструкції № 1452/735 передбачено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до пункту четвертого розділу I Інструкції № 1452/735, визначено наступні ознаки наркотичного сп'яніння:
- наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота);
- звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;
- сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови;
- почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Пунктом дванадцятим розділу ІІ Інструкції № 1452/735 визначено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Пунктом шостим розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, що затверджена наказом МВС від 07.11.2015 № 1395 (далі - Інструкція № 1395) визначено, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Також, відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (далі - Порядок № 1103), пунктом восьмим визначено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує транспортним засобом, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання транспортних засобів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди.
Щодо зазначення представника позивача у позовній заяві про згоду позивача пройти огляд на стан сп'яніння, слід зазначати наступне.
Представник позивача по тексту позовної заяви стверджує, що позивач тричі виявив згоду щодо проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я. Однак, переглянувши фрагменти відеозапису з портативного відеореєстратора, на які посилається представник позивача, можна прийти до обґрунтованого висновку, що жодного разу стверджувальної відповіді на проходження огляду на стан сп'яніння позивач так і не надав.
Також, суд зазначає, що після роз'яснення позивачу наслідків відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, на тому ж відеозаписі, на який посилається представник позивача, починаючи з 21 хв. 10 сек. (тайм-код на відео) інспектором було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння з конкретним посиланням на заклад охорони здоров'я та його місця розташування. Однак, позивач відповів на дане питання незгодою та фактично відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я.
Варто зазначити, що після відмови у позивача ще декілька разів перепитали чи впевнений він в своєму рішенні і чи усвідомлює він наслідки у вигляді складання протоколу про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП. Але позивач відповів, що в повній мірі усвідомлює наслідки своїх дій (бездіяльності).
Представник позивача по тексту позовної заяви вказує на те, що поліцейські, спілкуючись з позивачем, роз'яснюючи йому наслідки відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, залякували його невідворотністю адміністративної відповідальності, вмовляли не проходити такий огляд та провокували позивача, впливали на позивача шляхом надання «консультацій».
Однак, беручи до уваги, всі дії, які ніби то вчиняли поліцейські у відношенні позивача, то варто зазначити, що жодних фактичних даних, жодного правового підґрунтя на підтвердження таких суджень представник позивача не надав.
Таким чином, без проведення судово-психологічної експертизи емоційних станів, яка вирішує питання : «У якому емоційному стані перебувала підекспертна особа?», «Чи перебувала підекспертна особа в стані вираженого емоційного збудження або вираженого емоційного напруження?», неможливо сприймати аргументи позивача про «залякування та вмовляння», як такі, що можуть бути підставою для задоволення позову.
Натомість, дані вислови представника позивача варто сприймати лише як оціночні судження.
Відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про інформацію», оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Верховний суд у своїй постанові від 01.02.2018 по справі № 757/33799/15-ц, вказав, що судження - це те ж саме, що й думка, висловлення. Воно являє собою розумовий акт, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, пов'язаними із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування.
Представник позивача по тексту позовної заяви, з посиланням на Інструкції № 1452/735 та № 1395 та Порядок № 1103, вказує, що огляд на стан сп'яніння проводиться в присутності двох свідків.
А саме, представник позивача вказує, що пунктом 8 Порядку № 1103 та пунктом 4 розділу Х Інструкції № 1395 визначена обов'язкова присутність двох свідків/понятих під час огляду на стан сп'яніння.
Однак, представник позивача наводить дані нормативно-правові акти в редакції, що втратила свою чинність.
Чинною редакцією Порядку № 1103 та Інструкції № 1395 визначено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Резюмуючи вищевикладене, якщо поліцейський здійснює огляд на стан сп'яніння із застосуванням технічних засобів відеозапису, то наявність понятих/свідків не є обов'язковою умовою для проведення такого огляду.
Представник позивача, по тексту позовної заяви, вказує, що ознаки наркотичного сп'яніння, які були виявлені інспектором та вказані в протоколі про адміністративне правопорушення, не підтверджуються наявними відеоматеріалами.
Відповідно до пункту другого розділу І Інструкції 1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) е підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Беручи до уваги вищевказану словоформу «у поліцейського є підстави вважати», можна обґрунтовано стверджувати, що виявлення ознак алкогольного чи наркотичного сп'яніння - є особистим сприйняттям кожного окремого поліцейського, який уповноважений на виявлення таких ознак та подальше проведення відповідних дій щодо огляду на стан сп'яніння.
Таким чином, можна зробити висновок, що неможливо ставити під сумнів наявність ознак сп'яніння, які виявив поліцейський, адже, якщо поліцейський має підстави вважати, що особа перебуває у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану, то такі ознаки не потребують додаткового доказування в суді.
Також, варто зазначити, що ознаки сп'яніння - це динамічні та ситуативні особливості кожної окремої особи, які неможливо підтвердити чи спростувати шляхом перегляду відеозапису.
Таким чином, суд зазначає, що відповідач довів правомірність своїх дій в межах спірних правовідносин. В свою чергу, позивачем не було надано жодних доказів на підтвердження протиправних дій Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції при огляді на стан сп'яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також на підтвердження порушення встановленого законом порядку обшуку відносно позивача.
Отже, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції (вул. Шевченка, буд. 315-А, м. Харків, 61033, ЄДРПОУ 40108646), Департаменту патрульної поліції (вул. Федора Ернста, буд. 3, м. Київ, 03048, ЄДРПОУ 40108646) про визнання дій протиправними - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М.Панов