Справа № 500/7517/24
19 березня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючої судді Дерех Н.В.
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бережанської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування рішення, -
ОСОБА_1 (надалі, позивач) звернувся до суду з позовом до Бережанської міської ради (надалі, відповідач), в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає в не розгляді заяви ОСОБА_2 про надання соціальних послуг та про згоду отримувати соціальні послуги, і зобов'язати його розглянути та ухвалити рішення за результатами розгляду цих заяв, визнати протиправним і скасувати рішення відповідача від 26 липня 2024 р. про відмову позивачу в призначенні компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, та зобов'язати його ухвалити нове рішення за результатами розгляду даної заяви з урахуванням заяв матері позивача про надання соціальних послуг і про згоду отримувати соціальні послуги та висновків суду.
Позов обґрунтований тим, що, на думку позивача, відповідачем порушено права його матері і його права, а саме: відповідач протиправно залишив без розгляду 2 заяви його матері (про надання соціальних послуг і про згоду отримувати соціальні послуги), а також протиправно відмовив позивачу в призначенні компенсації та, у зв'язку з цим, відмовив у призначенні ОСОБА_1 надавачем соціальних послуг його матері.
Ухвалою суду від 30.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Даною ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Заперечуючи проти позовних вимог, представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову. Зокрема, вважає безпідставним твердження позивача про бездіяльність відповідача, яка полягає в не розгляді заяви ОСОБА_3 про надання соціальних послуг та про згоду отримувати соціальні послуги, оскільки заява ОСОБА_3 знаходиться в матеріалах особової справи №610100201000104. Також, вважає, що рішення про призначення компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі згідно п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 859 від 223 вересня 2020 року, є обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству України, та як з поданих заявником документів встановлено, що ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугою років (виплату на догляд) відповідно до Закону України « Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Бережанської міської ради з заявою за №354 від 09.07.2024 про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі
Як зазначає відповідач, до вказаної заяви було додано заяву про згоду отримувати соціальні послуги ОСОБА_3 , матері позивача, декларація про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням компенсації фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі від 02 липня 2024 року, копія паспорта на РНОКПП ОСОБА_3 , Висновок №355 про наявність порушення функцій організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від 14 червня 2024 року, Довідка про доходи №2096 0905 6800 7018, видана ГУ ПФУ в Тернопільській області (Бережанським ОУ) ОСОБА_3 за період з 01.01.2024 року по 31.03.2024 року, Витяг № 1932 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, виданий ОСОБА_1 про те, що він зареєстрований з матір'ю за адресою АДРЕСА_1 , Довідка № 96 від 19 липня 2024 року про те, що ОСОБА_1 користується земельною ділянкою площею 0,10 га, Довідка про доходи №7859 5088 4783 1886, видана ГУ ПФУ в Тернопільській області (Бережанським ОУ) ОСОБА_1 за період з 01.01.2024 року по 31.03.2024 року, копія паспорта та РНОКПП ОСОБА_1 , реквізити для поповнення картки від 20 травня 2024 року, Довідка про доходи № 7819 6382 0580 1875, видана ГУ ПФУ в Тернопільській області (Бережанським ОУ) ОСОБА_3 за період з 01.04.2024 року по 30.06.2024 року, Довідка про доходи № 2735 1982 5377 4717, видана ГУ ПФУ в Тернопільській області (Бережанським ОУ) ОСОБА_1 за період з 01.04.2024 року по 30.06.2024 року, Довідка Бережанської міської ради № 1342 від 07 червня 2024 року про те, що ОСОБА_1 не працює з 31 жовтня 2014 року, копія пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 від 25 березня 1994 року, виданого ОСОБА_3 .
На підставі наданих позивачем документів була сформована особова справа №610100201000104, а матеріали передані на розгляд комісії.
26.07.2024 Бережанською міською радою прийнято Рішення про призначення компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, покликаючись на п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 859 від 23.09.2020.
Крім цього, листом Бережанської міської ради позивача повідомлено про те, що результатом розгляду його заяви є рішення про призначення компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі від 26.07.2024, згідно якого позивачу відмовлено у призначенні компенсації згідно п.2 Постанови Кабінету Міністрів України №859 від 23.09.2020. Також, зазначено, що ОСОБА_1 не є надавачем соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі, тому внесення його відомостей в Реєстр надавачів та отримувачів соціальних послуг відповідно неможливо.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає в нерозгляді заяви ОСОБА_3 про надання соціальних послуг та про згоду отримувати соціальні послуги, а також протиправним та таким, що підлягає скасуванню рішення відповідача від 26.07.2024 про відмову позивачу в призначенні компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Спірні правовідносини регулюються Законом України від 17.01.2019 року № 2671-VIII «Про соціальні послуги» (далі Закон № 2671-VIII).
Відповідно до пункту 17 статті 1 Закону № 2671-VIII соціальні послуги - дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб/сімей, які в них перебувають. Особі/сім'ї можуть надаватися одна або одночасно декілька соціальних послуг. Порядок організації надання соціальних послуг затверджується Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частинами шостою, сьомою статті 13 Закону № 2671-VIII фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім'ї, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права і обов'язки та є: 1) особами з інвалідністю I групи; 2) дітьми з інвалідністю; 3) громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями; 4) невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися; 5) дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежні), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги. Перелік зазначених тяжких захворювань, розладів, травм, станів дітей, яким не встановлено інвалідність, затверджує Кабінет Міністрів України.
Фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, виплачується компенсація за догляд.
Відповідно до статті 21 Закону № 2671-VIII рішення про надання чи відмову у наданні соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів приймає структурний підрозділ з питань соціального захисту населення уповноважених органів системи надання соціальних послуг, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 11 цього Закону. Рішення про надання чи відмову у наданні соціальних послуг надавачами соціальних послуг недержавного сектору приймає відповідний надавач.
У разі введення надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях для невідкладного надання соціальних послуг структурний підрозділ з питань соціального захисту населення уповноважених органів системи надання соціальних послуг, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 11 цього Закону, може надати право надавачам соціальних послуг державної/комунальної власності приймати рішення про надання соціальних послуг екстрено (кризово) (консультування, надання притулку, догляд, підтримане проживання, короткотермінове проживання, натуральна допомога, транспортні послуги тощо) особам/сім'ям, які опинилися у складних життєвих обставинах через шкоду, завдану пожежею, стихійним лихом, катастрофою, бойовими діями, терористичним актом, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією.
Рішення про надання чи відмову у наданні соціальних послуг приймається протягом 10 робочих днів з дня одержання заяви, звернення, повідомлення про надання соціальних послуг за результатами оцінювання потреб особи/сім'ї у соціальних послугах.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року №859 затверджено Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, який встановлює механізм призначення і виплати компенсації за догляд (далі - компенсація), що призначається фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на непрофесійній основі, без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг (далі - фізична особа, яка надає соціальні послуги) особам із числа членів своєї сім'ї, які спільно з нею проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (далі, Порядок №859).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 859 компенсація не призначається:
1) фізичним особам, які надають соціальні послуги особам, зазначеним у пункті 1 цього Порядку, якщо такі особи отримують: соціальні послуги з догляду вдома, паліативного, стаціонарного догляду; виплати на догляд відповідно до Законів України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю (крім осіб з інвалідністю з дитинства I групи);
2) фізичним особам, які надають соціальні послуги та отримують допомогу на догляд відповідно до Закону України Про психіатричну допомогу;
3) фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на професійній основі.
Згідно з пунктом 6 Порядку № 859 для отримання компенсації фізичною особою, яка надає соціальні послуги, подаються до уповноваженого органу заява про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та документи/відомості у паперовій або електронній формі, зазначені в пункті 7 цього Порядку.
Згідно з пунктом 14 Порядку № 859 компенсація призначається з місяця звернення за нею, якщо протягом місяця з дня звернення подано всі необхідні документи.
Рішення про призначення компенсації або про відмову в її наданні приймається уповноваженим органом протягом 10 днів з дати подання документів, зазначених у пункті 7 цього Порядку, і наступного дня після його прийняття надсилається фізичній особі, яка надає соціальні послуги.
Для підтвердження факту спільного проживання з особою, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, та догляду за нею складається акт про проведення обстеження сім'ї фахівцями уповноваженого органу. Форма акта про проведення обстеження сім'ї затверджується Мінсоцполітики.
Якщо фізична особа надає соціальні послуги за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, але має інше зареєстроване місце проживання, обстеження сім'ї для встановлення факту догляду є обов'язковим.
Із спірного рішення про відмову позивачу слідує, що відповідач, відповідач, відмовляючи позивачу у призначенні компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, покликаючись на п.2 Постанови КМУ №859 від 23.09.2020.
Лише у відзиві відповідач вказує на те, що підставою для відмови слугувало отримання ОСОБА_1 пенсії за вислугою років (виплату на догляд) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Так, під час перевірки правомірності оскаржуваного рішення, суд враховує, чи прийняте воно з використанням повноважень та спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискредитації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь яким несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Не наведення мотивів прийнятого державним органом спірного рішення не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.
Оскільки відповідач у спірному рішенні зазначив загальну, неконкретизовану та неоднозначну причину відмови у призначенні допомоги, він прийняв невмотивоване рішення, оскільки його зміст не дає чіткого розуміння обставин, за яких було прийняте негативне для позивача рішення. Прийняття негативного для позивача рішення без зазначення конкретних мотивів дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування повідомлення, яким відмовлено позивачу в наданні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.
Подібний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 01.02.2023 року у справі №2240/2900/18.
Таким чином, враховуючи наведене вище, суд доходить висновку про необхідність визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 26.07.2024 про відмову позивачу в призначенні компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.
При цьому, належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.07.2024 за №354 про згоду надавати соціальні послуги., прийнявши відповідне рішення.
Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає в нерозгляді заяв ОСОБА_2 про надання соціальних послуг та про згоду отримувати соціальні послуги, і зобов'язати відповідача розглянути та ухвалити рішення за результатами розгляду цих заяв, суд зазначає наступне.
На думку суду, оскільки відповідачем не конкретизовано та неоднозначно вказано причину відмови у рішенні Бережанської міської ради тернопільського району Тернопільської області від 26.07.2024, суд позбавлений встановити, чи прийняте спірне рішення з урахуванням заяв матері позивача про надання соціальних послуг і про згоду отримувати соціальні послуги, що, на думку суду, свідчить про протиправну бездіяльність.
Відтак, з метою належного та ефективного захисту порушеного права позивача слід визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у неврахуванні заяв ОСОБА_3 про надання соціальних послуг від 02.07.2024 та про згоду отримувати соціальні послуги від 02.07.2024, визнати протиправним та скасувати Рішення Бережанської міської ради від 26.07.2024 про відмову ОСОБА_1 в призначенні компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, а також зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі від 09.072024 №354 та прийняти відповідне рішення, з врахуванням заяв ОСОБА_3 про надання соціальних послуг від 02.07.2024 та про згоду отримувати соціальні послуги від 02.07.2024.
Поряд з цим, суд вважає, що позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача ухвалити рішення за результатами розгляду заяв ОСОБА_2 про надання соціальних послуг та про згоду отримувати соціальні послуги, не підлягають до задоволення, так як у спірних правовідносинах заявником є саме позивач - ОСОБА_1 , а його мати ОСОБА_3 є пов'язаною особою.
На думку суду, у контексті Порядку №859, рішення про призначення/ відмову у призначенні компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, призначається саме за результатами розгляду заяви заявника, а не пов'язаної особи.
Суд також враховує позицію ЄСПЛ, сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також, п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, визначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
То ж, залишаючи без оцінки окремі аргументи учасників справи, суд виходить з того, що такі обставини лише опосередковано стосуються суті і природи спору, а їх оцінка не має вирішального значення для його правильного вирішення.
У відповідності до ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Сплачений судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача в порядку ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Бережанської міської ради, яка полягає в неврахуванні заяв ОСОБА_3 про надання соціальних послуг від 02.07.2024 та про згоду отримувати соціальні послуги від 02.07.2024.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Бережанської міської ради від 26.07.2024 про відмову ОСОБА_1 в призначенні компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.
Зобов'язати Бережанську міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі від 09.07.2024 №354 та прийняти відповідне рішення, з врахуванням заяв ОСОБА_3 про надання соціальних послуг від 02.07.2024 та про згоду отримувати соціальні послуги від 02.07.2024.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Бережанської міської ради на користь ОСОБА_1 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено та підписано 19 березня 2025 року.
Реквізити учасників справи: позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_2 ); відповідач - Бережанська міська рада (місцезнаходження: вул. Банкова, 3, м. Бережани, Тернопільська обл., Тернопільський р-н,47501 код ЄДРПОУ:04058491).
Головуюча суддя Дерех Н.В.