19 березня 2025 року Справа № 480/1300/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шаповала М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/1300/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області № 213150008082 від 13.02.2025 про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати до страхового стажу позивача періоди роботи в колгоспі згідно трудової книжки від 02.02.1988 НОМЕР_1 з 16.11.1987 по 05.07.1993; період роботи згідно трудової книжки від 07.04.1988 НОМЕР_2 , з 07.04.1988 по 26.03.1993; період роботи згідно трудової книжки від 24.12.1985 НОМЕР_3 з 19.08.1987 по 03.11.1987;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком від 05.02.2025, з врахуванням висновків суду викладених у мотивувальній частині рішення суду.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 05.02.2025 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком, проте, рішенням ГУ ПФУ в Сумській області від 13.12.2025 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу, підтвердженого в установленому законодавством порядку. До стажу не зараховано період роботи в колгоспі згідно трудової книжки від 02.02.1988 НОМЕР_1 з 16.11.1987 по 05.07.1993 (тобто майже шість років) через відсутність інформації встановлений мінімум, вироблені вихододні та перейменування підприємства; період роботи згідно трудової книжки від 07.04.1988 НОМЕР_2 , з 07.04.1988 по 26.03.1993 (тобто майже п'ять років) через наявність виправлень на титульній сторінці дати народження, що суперечить Інструкції "Про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях" від 20.06.1974 № 162; період роботи згідно трудової книжки від 24.12.1985 року НОМЕР_3 з 19.08.1987 по 03.11.1987 (тобто майже 3 місяці), через відсутність номеру наказу та його дати при звільненні з роботи.
Вважаючи таке рішення протиправним позивач звернувся до суду.
Ухвалою суду від 19.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Вказаною ухвалою залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області до участі у справі у якості співвідповідача.
Відповідачі відзивів на позов не надали, про причини неподання відзиву суд не повідомили, тому суд визнає можливим вирішити справу за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, в лютому 2025 року ОСОБА_1 скориставшись сервісом на порталі електронних послуг Пенсійного Фонду України, в особистому кабінеті отримав підтвердження, що його загальний страховий стаж складає 37 роки 1 місяць і 17 днів.
Згідно записів копії трудової книжки серії від 02.02.1988 НОМЕР_1 вбачається, що позивач працював в КСП ім. Куйбишева з 16.11.1987 по 03.05.2002. Звільнений з роботи в КСП ім. Куйбишева у зв'язку за згодою сторін за п.1ст.36 КЗпП України.
Також згідно трудової книжки від 02.02.1988 НОМЕР_1 з 16.11.1987 по 05.07.1993, сторінка № 18 містить інформацію щодо виконаного позивачем та прийнятого КСП ім. Куйбишева річного мінімуму вироблених вихододнів починаючи з 1988 року по 2002 рік.
Трудова книжка позивача містить також відомості про встановлений мінімум людиноднів (у більшості років), кількість відпрацьованих людиноднів та заробітну плату.
Крім того, згідно копії згідно трудової книжки від 07.04.1988 НОМЕР_2 позивач у період з 07.04.1988 по 26.03.1993 працював на посаді слюсаря 4 розряда, машиністом дощувальних машин.
Згідно копії трудової книжки від 24.12.1985 НОМЕР_3 позивач у період з 19.08.1987 по 03.11.1987 працював електромонтером лінійних споруд у Новотроїцькій РУС.
05.02.2025, засобами сервісу на порталі електронних послуг Пенсійного Фонду України позивач звернувся до Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
13.02.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Сумській області винесено рішення № 213150008082 про відмову у призначенні пенсії позивачу за віком. Відповідно до наявних документів страховий стаж позивача становить 30 років 8 місяців та 20 днів, що менше граничного стажу передбаченого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". До страхового стажу позивача не було враховано:
- період роботи в колгоспі згідно трудової книжки від 02.02.1988 НОМЕР_1 з 16.11.1987 по 05.07.1993 через відсутність інформації встановлений мінімум, вироблені вихододні та перейменування підприємства;
- період роботи згідно трудової книжки від 07.04.1988 НОМЕР_2 , з 07.04.1988 по 26.03.1993 через наявність виправлень на титульній сторінці дати народження, що суперечить Інструкції "Про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях" від 20.06.1974 № 162;
- період роботи згідно трудової книжки від 24.12.1985 НОМЕР_3 з 19.08.1987 по 03.11.1987, через відсутність номеру наказу та його дати при звільненні з роботи.
Вирішуючи адміністративний спір по суті, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі по тексту - Закон № 1058-ІV).
Відповідно до ч.1 ст.26 Закону № 1058-ІV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, при призначенні пенсії в період з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 років.
Згідно з ч.4 ст. 26 Закону № 1058-ІV у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, необхідного страхового стажу на дату досягнення віку, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, пенсію за віком може бути призначено після набуття особою страхового стажу, визначеного частинами першою - третьою цієї статті на дату досягнення відповідного віку.
Наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.
Частинами 1, 3 ст.44 Закону № 1058-ІV передбачено, що звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі по тексту - Порядок № 22-1).
Відповідно до п. 1.9 Порядку № 22-1 у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу). Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви, або дата реєстрації заяви на вебпорталі.
Згідно з п. 3.3. Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, надає допомогу особам щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії.
Порядок підтвердження стажу роботи визначений ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", згідно з якою основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 56 Закону України № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту - Порядок № 637).
Згідно з п.1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до абзацу першого п. 3 Порядку № 637, за відсутністю трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
З аналізу наведених положень, суд доходить висновку, що надання особою до Пенсійного органу уточнюючих довідок на підтвердження наявного трудового стажу при призначенні пенсії за віком потрібно лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка або відповідні записи в ній.
Відповідно до п. 20 Порядку, підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Таким чином, підтвердження стажу роботи уточнюючими довідками потрібно лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка або відповідні записи в ній.
У випадку ж позивача необхідні записи в трудових книжках наявні.
Необхідно зауважити, що в період оформлення трудових книжок позивача діяв порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, який визначався Інструкцією, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР з праці та соціальних питань від 20.06.1974 № 162 (далі по тексту - Інструкція № 162).
Пунктом 2.2 Інструкції № 162 передбачалося, що заповнення трудової книжки вперше проводиться адміністрацією підприємства в присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийому на роботу.
За приписами пункту 2.3 Інструкції № 162 визначено, що всі записи в трудову книжку про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також нагородженнях та заохоченнях вносяться адміністрацією після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а при звільненні - у день звільнення та повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи проводяться охайно, перовою чи кульковою ручкою, чорнилом чорного, синього чи фіолетового кольору.
Пунктом 2.5 Інструкції № 162 передбачено, зокрема, у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення на іншу постійну роботу, про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується адміністрацією того підприємства, де було внесено відповідний запис.
Відповідно до пункту 2.8 Інструкції № 162 виправлені відомості про роботу, про переведення на іншу постійну роботу, про нагородження та заохочення та інші мають повністю відповідати оригіналу наказу або розпорядження. У разі втрати наказу чи розпорядження або невідповідності їх фактично виконуваній роботі виправлення відомостей про роботу здійснюється на підставі інших документів, що підтверджують виконання робіт, не зазначених у трудовій книжці.
Крім того, згідно з пунктом 4 Постанови Кабінету міністрів України "Про трудові книжки працівників" від 27.04.1993 № 301 передбачено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання та видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.
Отже, виключення тих чи інших періодів роботи з трудового стажу працівника, що дає йому право на призначення пенсії за віком, з підстав неточності записів у трудовій книжці, нечіткості відбитку печатки підприємства, є необґрунтованим.
Таким чином, не зарахування до страхового стажу позивача спірних періодів роботи є протиправним.
Враховуючи вказані обставини, суд доходить висновку про наявність протиправної бездіяльності відповідача щодо незарахування до страхового стажу позивача періодів роботи: в колгоспі згідно трудової книжки від 02.02.1988 НОМЕР_1 з 16.11.1987 по 05.07.1993, згідно трудової книжки від 07.04.1988 НОМЕР_2 з 07.04.1988 по 26.03.1993, період роботи згідно трудової книжки від 24.12.1985 НОМЕР_3 з 19.08.1987 по 03.11.1987.
Закріплений у частині першій статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини другої статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Суд зазначає, що відповідач належним чином не виконав обов'язок щодо доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 КАС України.
На користь позивача підлягають стягненню за рахунок відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області № 213150008082 від 13.02.2025 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи в колгоспі згідно трудової книжки від 02.02.1988 НОМЕР_1 з 16 листопада 1987 року по 05 липня 1993 року; період роботи згідно трудової книжки від 07.04.1988 НОМЕР_2 з 07 квітня 1988 року по 26 березня 1993 року; період роботи згідно трудової книжки від 24.12.1985 НОМЕР_3 з 19 серпня 1987 року по 03 листопада 1987 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 05.02.2025 відповідно до діючого законодавства та з врахуванням висновків суду.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 1211,20 гривень.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М. Шаповал