19 березня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/8841/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/8841/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
24.07.2024 ОСОБА_1 та його представник, адвокат Борзовець Олександр Володимирович, звернулися з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (надалі - ГУПФ в Дніпропетровській області), в якому просять суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №163750025869 від 08.11.2023 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 , зобов'язавши ГУПФ в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 02.11.2023.
В якості підстави для звернення до суду заявники вказують на протиправну, як на їх думку, поведінку відповідача, що полягає у безпідставному неприйнятті до уваги дубліката трудової книжки позивача під час вирішення питання про призначення пенсії, що призвело до протиправного незарахування періодів трудової діяльності позивача до страхового стажу.
Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 29.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
У відзиві представник ГУПФ в Дніпропетровській області просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на обставини відсутності необхідного страхового стажу позивача через незарахування спірних періодів роботи згідно із записами дублікату трудової книжки серії НОМЕР_1 від 22.12.1997, які за таких обставин слід підтверджувати уточнюючими довідками з підприємств на підставі первинних документів (а.с. 26-27).
У відповіді на відзив представник позивача навів доводи аналогічні тим, що наведені у позовній заяві (а.с. 61-62).
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець сел. Кунгуртук Каа-Хемського району Республіки Тува, як свідчать відомості паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого 11.03.1997 Київським РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області, 02.11.2023 у віці 62 років звернувся до Полтавського ОУПФ із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (а.с. 36), додавши до заяви, окрім документів, що посвідчують особу, військовий квиток серії НОМЕР_3 (а.с. 33-34), атестат № НОМЕР_4 про закінчення ПТУ №9 м. Полтави (а.с. 35) та дублікат трудової книжки серії НОМЕР_1 , яка заповнена 22.12.1997 (а.с. 52-59).
За висновком пенсійного органу, пенсійний вік, визначений статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", становить 60 років. Вік заявника 62 роки 11 місяців 4 дні. Необхідний страховий стаж визначений статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" становить 27 років. У разі відсутності страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 20 до 30 років; після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 15 до 22 років. Страховий стаж особи становить 8 років 5 місяців 10 днів. За результатами розгляду документів, доданих до заяви до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно із записами дублікату трудової книжки серії НОМЕР_1 від 22.12.1997. Періоди роботи до 22.12.1991 необхідно підтвердити уточнюючими довідками з підприємств на підставі первинних документів. Звернуто увагу на відсутність в ЕПС сканованої копії сторінок 2 - 3 трудової книжки.
З цих мотивів рішенням ГУПФ в Дніпропетровській області (за екстериторіальністю) від 08.11.2023 №163750025869 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу (а.с. 32).
Позивач, вважаючи це рішення таким, що порушує його конституційне право на пенсію за віком, звернувся через представника до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних міркувань.
Відповідно до п. 6 ст. 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
З 01.01.2004 таким законом є, насамперед, Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон №1058-IV), який був прийнятий на зміну положенням Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до ст. 8 Закону №1058-IV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
За приписами ч. 1 ст. 9 Закону №1058-IV, відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Приписами статті 24 Закону №1058-IV, крім іншого, визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності), допомогу по частковому безробіттю, допомогу по частковому безробіттю на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та матеріальну допомогу в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Статтею 26 Закону №1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.
У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 20 до 30 років.
У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 15 до 22 років.
Вимогами частини першої статті 40 Закону України № 1058-1V встановлено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Зміст зазначених норм права свідчить, що роботодавець має право видати довідку про розмір заробітної плати відповідно до даних, що містяться у відповідних первинних документах за відповідний період. При цьому, єдиною і обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01.07.2000 є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.
Схожих висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд України у постановах від 17.03.2015 у справі №21-11а15, від 15.12.2015 у справі №2-а/576/29/14 та Верховний Суд у постановах від 13.02.2018 у справі №358/1179/17, від 17.04.2018 у справі №376/2559/17, від 25.09.2018 у справі №539/1386/17, від 10.07.2019 у справі №539/2726/16-а та від 05.03.2020 у справі №539/3234/16-а, від 23.01.2020 у справі №711/6882/17, від 21.05.2020 у справі №711/10373/17, від 22.09.2020 у справі №361/7431/15-а, від 14.09.2020 у справі №404/5731/16-а, від 09.11.2020 у справі №202/9474/15-а та від 23.05.2022 у справі №377/734/16-а.
Згідно зі статтею 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній визначені постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 (надалі - Порядок №637).
Так, відповідно до п. 1 Порядку №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз наведених норм свідчить на користь висновку про те, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку № 637.
Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У цій справі спір стосується обставин правомірності рішення пенсійного органу про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону №1058-IV, відповідно до якого не зараховано до трудового (страхового) стажу періоди роботи згідно із записами дублікату трудової книжки серії НОМЕР_1 від 22.12.1997.
Надаючи оцінку таким мотивам відмови, суд виходить з такого.
У позові представник позивача зазначив, що дублікат трудової книжки оформлявся ВАТ "Полтавський домобудівельний комбінат" у зв'язку з втратою позивачем оригіналу трудової книжки.
Суд зазначає, що Порядок ведення трудових книжок регулюється Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників №58 від 29.07.1993, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України (надалі - Інструкція №58).
Розділом 5 Інструкції №58 визначено порядок оформлення дублікатів трудових книжок працівникам.
Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 Інструкції №58, особа, яка загубила трудову книжку (вкладиш до неї), зобов'язана негайно заявити про це власнику або уповноваженому ним органу за місцем останньої роботи. Не пізніше 15 днів після заяви, а у разі ускладнення в інші строки власник або уповноважений ним орган видає працівнику іншу трудову книжку або вкладиш до неї (нових зразків) з написом "Дублікат" в правому верхньому кутку першої сторінки. Дублікат трудової книжки або вкладиш до неї заповнюється за загальними правилами. У розділи "Відомості про роботу", "Відомості про нагородження" і "Відомості про заохочення" при заповненні дубліката вносяться записи про роботу, а також про нагородження і заохочення за місцем останньої роботи на підставі раніше виданих наказів (розпоряджень).
З наданої відповідачем до відзиву копії дубліката трудової книжки серії НОМЕР_1 , оформленого 22.12.1997, суд з'ясував, що цей дублікат засвідчений підписом уповноваженої особи, відповідальної за видачу трудових книжок ВАТ "Полтавський домобудівельний комбінат" ОСОБА_2 .
При цьому наявна у пенсійному органі копія дубліката трудової книжки не містить 2-3 сторінок. Про відсутність таких сторінок в ЕПС зазначив відповідач в оскарженому рішенні від 08.11.2023 №163750025869.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Порядок №22-1).
Відповідно до пункту 4.2 Порядку №22-1, при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб: ідентифікує заявника (його представника); сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис.
Тож обов'язок зі сканування документів під час прийняття документів лежить на працівнику структурного підрозділу Пенсійного фонду.
Позивач зі свого боку до матеріалів позову додав повну копію дубліката трудової книжки, в якій містяться копії сторінок 2 - 3, зі змісту яких суд встановив, що позивач:
- 29.08.1983 прийнятий учнем оператора пульта управління обладнання на БСЦ (запис №1);
- 29.10.1983 присвоєний другий розряд оператора пульта управління обладнання (запис №2);
- 31.01.1984 присвоєний третій розряд оператора пульта управління обладнання (запис №3);
- 14.03.1988 у зв'язку з переходом на нові умови оплати праці встановлена професія моториста бетонозмішувальних установок третього розряду (запис №4);
- 17.03.1989 Полтавський домобудівельний комбінат у зв'язку з реорганізацією перейменований в Полтавське проектно-будівельне об'єднання "Полтаважитлобуд" (запис №5);
- 01.11.1990 у зв'язку з реорганізацією ПСО "Полтаважитлобуд" перейменовано в Полтавський домобудівельний комбінат (запис №6);
- 15.06.1993 присвоєний четвертий розряд моториста бетонозмішувальних установок (запис №7);
- 11.04.1994 звільнений з роботи за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням (запис №8).
Таким чином, згідно з вищевказаними записами дубліката трудової книжки трудовий стаж ОСОБА_1 не переривався та становить 10 років 6 місяців 13 днів.
При цьому, записи дубліката трудової книжки містять номери та дати наказів про прийняття на посаду та звільнення, сторінки 2 - 3 (наявні у позивача) та сторінки 3 - 4 містять відбиток печатки ВАТ "Полтавський домобудівельний комбінат".
У спірному рішенні відповідача від 08.11.2023 №163750025869 та у відповіді ГУПФ в Полтавській області на звернення в інтересах позивача ОСОБА_3 щодо призначення пенсії ОСОБА_1 повідомлено про необхідність надання документів про стаж, що визначені Порядком №637 для врахування до стажу періодів роботи, внесених до дати заповнення дублікату трудової книжки.
Разом з тим, відповідно до частини першої статті 44 Закону №1058-IV, призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань суд встановив, що за кодом ЄДРПОУ 01270581 (ВАТ "Полтавський домобудівельний комбінат") станом на 19.03.2025 значиться ПрАТ "Полтавський домобудівельний комбінат". Відомості про припинення юридичної особи відсутні (а.с. 75-78).
Разом з цим повноваженням щодо проведення перевірки відомостей, відображених у дублікаті трудової книжки, за наявності у пенсійного органу сумнівів у достовірності поданих відомостей про особу, яка підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, відповідач не скористався.
У зв'язку з цим суд наголошує на тому, що на особу не може перекладатися тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у первинних документах про її трудову діяльність, що таким чином не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.
Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що рішення ГУПФ в Дніпропетровській області №163750025869 від 08.11.2023 є необґрунтованим, оскільки прийняте без належної оцінки обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв'язку з чим таке рішення суд визнає протиправним та скасовує його.
Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати ГУПФ в Дніпропетровській області здійснити повторний розгляд заяви ОСОБА_1 від 02.11.2023 про призначення йому пенсії за віком з урахуванням висновку суду про необхідність зарахування до трудового (страхового) стажу згідно із записами дубліката трудової книжки серії НОМЕР_1 , заповненої 22.12.1997, періодів роботи ОСОБА_1 з 29.08.1983 по 16.03.1989 на Полтавському будівельному комбінаті, з 17.03.1989 по 31.10.1990 у Полтавському проектно-будівельному об'єднанні "Полтаважитлобуд", з 01.11.1990 по 11.04.1994 на Полтавському домобудівельному комбінаті.
Відтак позов слід задовольнити у повному обсязі у спосіб, встановлений судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Приймаючи до уваги те, що при поданні позову позивач сплатив судовий збір у розмірі 1211,20 грн, сума судових витрат, яка підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань ГУПФ в Дніпропетровській області, складає 100% сплаченого судового збору.
У позовній заяві позивач заявив клопотання про стягнення з відповідача ще й витрат на правничу допомогу.
Згідно зі ст. 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Суд зауважує, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Представник позивача на підтвердження факту понесення позивачем витрат на правничу допомогу адвоката Борзовця О.В. до відповіді на відзив надав копії таких документів: договір №02 про надання правової допомоги від 15.07.2024 (а.с. 63-65), розрахунок надання правової допомоги за договором №02 від 15.07.2024 (а.с. 66), акт прийому-передачі виконаних робіт за договором про надання правової допомоги №02 від 15.07.2024 (а.с. 67), квитанцію №01 від 22.08.2024 на суму 5000,00 грн (а.с. 70).
Дослідивши надані позивачем документи, суд враховує, що справа не характеризується наявністю виключної правової проблеми, не стосується встановлення значного обсягу фактичних обставин справи, що потребувало б подання великої кількості письмових доказів та вжиття дій щодо їх збирання.
Оцінивши обставини цієї справи та надані позивачем докази у їх сукупності, суд, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності і пропорційності судових витрат, дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу в цій справі до 500,00 грн.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 у справі №440/8841/24 - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 08.11.2023 №163750025869.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити повторний розгляд заяви ОСОБА_1 від 02.11.2023 про призначення йому пенсії за віком з урахуванням висновку суду про необхідність зарахування до трудового (страхового) стажу згідно із записами дубліката трудової книжки серії НОМЕР_1 , заповненої 22.12.1997, періодів роботи з 29.08.1983 по 16.03.1989 на Полтавському будівельному комбінаті, з 17.03.1989 по 31.10.1990 у Полтавському проектно-будівельному об'єднанні "Полтаважитлобуд", з 01.11.1990 по 11.04.1994 на Полтавському домобудівельному комбінаті.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судові витрати, що пов'язані зі сплатою судового збору, у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп та обґрунтовану частину витрат на професійну правничу допомогу в сумі 500 (п'ятсот) грн 00 коп.
Позивач: ОСОБА_1 (РНКПП НОМЕР_5 ; АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427; вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду впродовж тридцяти днів з моменту його підписання.
Суддя Є.Б. Супрун