19 березня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/1241/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бевзи В.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
І. РУХ СПРАВИ
Стислий зміст позовних вимог.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, а саме просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у проведенні з 27.06.2024 перерахунку основного розміру пенсії та надбавок до неї ОСОБА_1 ,
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 27.06.2021 з урахуванням мінімального розміру пенсії за віком та відповідних індексацій та надбавок з урахуванням виплачених раніше сум,
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області суму перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 27.06.2021 в розмірі 40394,62 (сорок тисяч триста дев'яносто чотири) гривні 62 коп. з урахуванням мінімального розміру пенсії за віком та відповідних індексацій та надбавок з урахуванням виплачених раніше сум.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху.
13.02.2025 на виконання вимог ухвали суду від 03.02.2025 про залишення позову без руху до суду надано докази.
Відповідно до поданої заяви позивач просить суд викласти позовні вимоги в наступній редакції, а саме:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у проведенні з 27.06.2021 перерахунку основного розміру пенсії та надбавок до неї ОСОБА_1 ,
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 27.06.2021 з урахуванням мінімального розміру пенсії за віком та відповідних індексацій та надбавок з урахуванням виплачених раніше сум,
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області суму перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 27.06.2021 в розмірі 40394,62 (сорок тисяч триста дев'яносто чотири) гривні 62 коп. з урахуванням мінімального розміру пенсії за віком та відповідних індексацій та надбавок з урахуванням виплачених раніше сум.
В обґрунтування позову зазначено, що на запит до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо перерахунку пенсії позивача з урахуванням всіх належних йому виплат було отримано відповідь від Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області за №13901-11925/Г-02/8-1600/24 від 25.07.2024, в якій зазначено про відсутність підстав для перерахунку пенсії позивачу. Також повідомлено, що з 01.03.2024 мінімальний розмір пенсії учасникам бойових дій складає 4958,00 грн. Позивач з вказаним рішенням не погоджується та вважає, що розмір пенсії позивача є нижчим за мінімальний.
Стислий зміст заперечень відповідача.
У наданому до суду відзиві на позовну заяву представник відповідача заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні у повному обсязі.
Заяви, клопотання учасників справи.
Сторонами не заявлялись заяви, клопотання у справі.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 03.02.2025 позов залишений без руху.
Ухвалою суду від 18.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 440/1241/25, призначений розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.
Позивач перебуває на обліку Управління та отримує пенсію за віком, призначеної згідно пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 27.06.2021, має статус ветерана війни-учасника бойових дій.
25.06.2024 позивач звернувся на Урядову «гарячу лінію» з проханням перерахувати пенсію виходячи з мінімального розміру пенсії станом на 26.06.2021 по 16.06.2024.
Дане звернення спрямовано на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області за належністю.
За результатом розгляду звернення позивача Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області листом від 25.07.2024 №13901-11925/Г-02/81600/24 повідомлено, що сума зазначених виплат залежить від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розміри прожиткового мінімуму затверджені Законом України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік в таких розмірах: з 01.12.2020 - 1769 грн., з 01.07.2021 - 1854 грн., з 01.12.2021 - 1934 грн, з 01.07.2022 - 2027 грн., з 01.12.2022 - 2093 грн., з 01.01.2024 (для обчислення підвищень до пенсії застосовується з 01.03.2024) - 2361 грн.
Зазначено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та отримує пенсію за віком згідно пункту 4 частини 1 статті 115 Закону як учасник бойових дій.
Для обчислення пенсії до уваги взято страховий стаж, врахований в повному обсязі, тривалістю 31 рік 10 місяців 8 днів (коефіцієнт стажу - 0,31833). Заробітну плату використано за даними системи персоніфікованого обліку (відповідно до сплачених внесків) з 01.07.2000 по 31.05.2021 (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати - 0,51143).
Розмір пенсії з 27.06.2021 становить 2918,85 грн. (1769 грн. х 165%) та розраховується з таких складових: 1484,57 грн. - розмір пенсії за віком (середня заробітна плата в Україні, з Якої сплачені страхові внески за 2018-2020 роки 9118,81 х 0,51143 х 0,31833); 40,00 грн. - цільова допомога учасникам бойових дій; 1394,28 грн. - державна адресна допомога учаснику бойових дій, оскільки розмір пенсії не досягає 165% прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність (відповідно до постанови КМУ №656).
На підставі заяви від 29.06.2021 позивачу проведено перерахунок пенсії з 29.06.2021 та встановлено підвищення військовослужбовцям, які виконували інтернаціональний обов'язок. Розмір пенсії з 29.06.2021 становить 2918,85 грн. (1769 грн. х 165%) та розраховується з таких складових: 1484,57 грн. - розмір пенсії за віком (середня заробітна плата в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2018-2020 роки 9118,81 х 0,51143 х 0,31833); 442,25 грн. - підвищення військовослужбовцям, які виконували інтернаціональний обов'язок (1769 грн. х 25%); 40,00 грн. - цільова допомога учасникам бойових дій; 952,03 грн. - державна адресна допомога учаснику бойових дій, оскільки розмір пенсії не досягає 165% прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність (відповідно до постанови КМУ №656).
Після збільшення прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та набуття чинності постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» розмір пенсії з 01.07.2021 збільшився до 3893,40 грн. (1854 грн. х 210%), у тому числі: 1484,57 грн. - розмір пенсії за віком; 463,50 грн. - підвищення військовослужбовцям, які виконували інтернаціональний обов'язок (1854 грн. х 25%); 40,00 грн. - цільова допомога учасникам бойових дій; 1905,33 грн. - державна адресна допомога учаснику бойових дій, оскільки розмір пенсії не досягає 210% прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність (відповідно до постанови КМУ №713).
В подальшому підвищення військовослужбовцям, які виконували інтернаціональний обов'язок та державна адресна допомога учаснику бойових дій переглядалися у зв'язку з підвищенням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» визначено не тільки механізм індексації пенсій, а й внесено зміни до деяких постанов.
Зокрема, з 01.03.2024 збільшено мінімальні розміри пенсій учасникам бойових дій до 4958,00 грн. Ця сума є фіксованою, тобто, не залежить від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином, розмір пенсії з 01.03.2024 становить 4958,00 грн. (у тому числі підвищення військовослужбовцям, які виконували інтернаціональний обов'язок та державна адресна допомога учаснику бойових дій (доплата до 4958,00 грн.).
Зазначено, що порядок нарахування та виплати пенсії відповідає вимогам чинного законодавства.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 14.11.2024 № 19787-18622/Г-02/8-1600/24 повідомлено, що звернення позивача, яке зареєстровано в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області 07.11.2024 за №18622/Г-1600-24 з приводу обчислення розміру пенсії, розглянуто. На даний час пенсійне забезпечення громадян реалізується за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон). Діючий на сьогодні механізм нарахування пенсій за вищевказаним Законом передбачає, що розмір пенсії кожного пенсіонера визначається індивідуально в залежності від набутого ним страхового стажу та отримуваного заробітку, з якого сплачувалися страхові внески. Крім того, учасникам бойових дій (особам з інвалідністю внаслідок загального захворювання) розмір пенсії збільшується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 №1381 “Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення», встановлюється державна адресна допомога у порядку і розмірах, визначених постановами Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 №656 “Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій» та від 14.07.2021 №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб». Сума зазначених виплат залежить від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розміри прожиткового мінімуму затверджені Законом України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік в таких розмірах: з 01.12.2020 - 1769 грн., з 01.07.2021 - 1854 грн, з 01.12.2021 - 1934 грн, з 01.07.2022 - 2027 грн, з 01.12.2022 - 2093 грн, з 01.01.2024 (для обчислення підвищень до пенсії застосовується з 01.03.2024) - 2361 грн. Зазначено, що позивач отримуєте пенсію за віком згідно пункту 4 частини 1 статті 115 Закону як учасник бойових дій.
Окрім того, зазначено, що для обчислення пенсії до уваги взято страховий стаж, врахований в повному обсязі, тривалістю 31 рік 10 місяців 8 днів (коефіцієнт стажу - 0,31833). Заробітну плату враховано за даними системи персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 31.05.2021 (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати - 0,51143). Розмір пенсії з 27.06 2021 становив 2918,85грн. (1769 грн. х 165%) та розраховується з таких складових:
- 1484,57 грн. -розмір пенсії за віком (9118,81 х 0,51143 х 0,31833);
- 40,00 грн. - цільова допомога учасникам бойових дій;
- 1394,28 грн. - державна адресна допомога учаснику бойових дій, оскільки розмір пенсії не досягає 165% прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність (відповідно до постанови КМУ №656).
На підставі заяви від 29.06.2021 позивачу проведено перерахунок пенсії з 29.06.2021 та встановлено підвищення військовослужбовцям, які виконували інтернаціональний обов'язок. Розмір пенсії з 29.06.2021 становить 2918,85 грн. (1769 грн. х 165%) та розраховується з таких складових: 1484,57 грн. - розмір пенсії за віком (9118,81 х 0,51143 х 0,31833), 442,25 грн. - підвищення військовослужбовцям, які виконували інтернаціональний обов'язок (1769 грн. х 25%); 40,00 грн. - цільова допомога учасникам бойових дій; 952,03 грн. - державна адресна допомога учасникам бойових дій.
Після збільшення прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та набуття чинності постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» розмір пенсії з 01.07.2021 збільшився до 3893,40 грн. (1854 грн. х 210%), у тому числі: 1484,57 грн. - розмір пенсії за віком; 463,50 грн. - підвищення військовослужбовцям, які виконували інтернаціональний обов'язок (1854 грн. х 25%); 40,00 грн. - цільова допомога учасникам бойових дій; 1905,33 грн. - державна адресна допомога учасникам бойових дій.
В подальшому підвищення військовослужбовцям, які виконували інтернаціональний обов'язок та державна адресна допомога учаснику бойових дій переглядалися у зв'язку з підвищенням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
З 01.05.2023 здійснено перерахунок позивачу пенсії, згідно поданої заяви від 20.04.2023, з урахуванням заробітної плати з урахуванням 60 місяців до 01.07.2000.
Пенсію обчислено з урахуванням заробітної плати за періоди роботи з 01.01.1990 по 31.12.1994 та за даними персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 31.05.2021, коефіцієнт заробітної плати склав 0,65010.
Розмір пенсії позивача не збільшився та склав 4395,30 грн. (2093 х 210%).
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» визначено не тільки механізм індексації пенсій, а й внесено зміни до деяких постанов.
Зокрема, з 01.03.2024 збільшено мінімальні розміри пенсій учасникам бойових дій до 4958,00 грн.
Ця сума є фіксованою, тобто, не залежить від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Розмір пенсії з 01.03.2024 склав 4958 грн., де: 1887,10 грн. - розмір пенсії за віком (9118,81 х 0,65010 х 0,31833); 135 грн. - надбавка індексації з 01.03.2022, 100 грн. - надбавка індексації з 01.03.2023; 100 грн. - надбавка індексації з 01.03.2024; 590,25 грн. - підвищення військовослужбовцям, які виконували інтернаціональний обов'язок 12361 грн. х 25%); 40,00 грн. - цільова допомога учасникам бойових дій; 2105,65 грн. - державна адресна допомога учасникам бойових дій.
Позивач не погоджуючись із розміром нарахованої та виплаченої пенсії, звернувся до суду із цим позовом.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Встановивши наведені вище фактичні обставини справи та відповідні їм спірні правовідносини, суд вважає, що до спірних правовідносин за наведених фактичних обставин справи підлягають застосуванню такі норми права і висновки Верховного суду про їх застосування.
Приписами статті 1 та частини 1 статті 2 Конституції України встановлено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою, суверенітет якої поширюється на всю її територію. Відповідно до частини 2 статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу; зокрема, закони приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй; норми Конституції України є нормами прямої дії; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (стаття 8, частина 2 статті 19 Конституції України).
Статтею 16 Конституції України передбачено, що забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави.
Приписами статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
За визначенням, що міститься у ст. 1 Закону № 1058-ІV пенсією є щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 1058-IV відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства);
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно із ст. 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ від 05.11.1991 (далі - Закон № 1788-ХІІ, в редакції чинній на момент призначення пенсії позивача) призначаються такі види державних пенсій: трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
За приписами ст. 6 Закону № 1788-ХІІ особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором, за винятком пенсій інвалідам внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при захисті Батьківщини чи при виконанні інших обов'язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи з виконанням інтернаціонального обов'язку.
Згідно із статтею 19 Закону № 1788-ХІІ, пенсії за віком призначаються в розмірі 55 процентів заробітку (стаття 64), але не нижче мінімального розміру пенсії. За кожний повний рік роботи понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія збільшується на 1 процент заробітку, але не менш як на 1 процент мінімального розміру пенсії.
Працівникам, зайнятим на роботах, передбачених пунктом "а" статті 13 і статтею 14 цього Закону, за кожний рік роботи, яка дає право на пенсію на пільгових умовах, пенсія збільшується на 1 процент заробітку.
Мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі мінімального споживчого бюджету. В умовах кризового стану економіки та спаду виробництва мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі не нижче межі малозабезпеченості.
Мінімальний розмір пенсії за віком підвищується у зв'язку із збільшенням величини вартості мінімального споживчого бюджету чи межі малозабезпеченості.
Максимальний розмір пенсії не може перевищувати трьох, а для працівників, зайнятих на роботах, передбачених пунктом "а" статті 13 і статтею 14 цього Закону, - чотирьох мінімальних пенсій за віком.
Розмір пенсії за віком, обчислений відповідно до цієї статті, не може перевищувати 75 процентів заробітку, за винятком мінімальних пенсій, підвищених за роки роботи понад 25 років у чоловіків і 20 - у жінок, а працівникам, зайнятим на роботах, передбачених пунктом "а" статті 13 і статтею 14 цього Закону, - 85 процентів заробітку.
З метою коригування рівнів пенсій, призначених до введення в дію цього Закону, провадиться їх перерахунок виходячи з рівня заробітної плати відповідних категорій працівників за станом на 1 січня 1992 року.
Відповідно до ст. 10 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Частинами 1-4 Статті 28 Закону № 1058-IV встановлені наступні мінімальні розміри пенсій:
1. Мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.
За кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.
Мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
2. З 1 січня 2018 року для осіб, які досягли віку 65 років, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі 40 відсотків мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік, але не менше прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
3. За наявності страхового стажу меншої тривалості, ніж передбачено абзацом першим частини першої цієї статті, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі, пропорційному до наявного страхового стажу, виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Для пенсій, призначених після 1 січня 2018 року, мінімальний розмір пенсії за віком, передбачений абзацом першим цієї частини, виплачується після досягнення особою віку 65 років. До досягнення цього віку таким особам може бути призначена державна соціальна допомога на умовах і в порядку, визначених Законом України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям".
4. Мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частинами першою - третьою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
На виконання ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь - які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв. Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону №1058-IV право на призначення дострокової пенсії за віком мають: військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, особи начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, осіб начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи з числа резервістів, військовозобов'язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім'ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до абзаців четвертого і п'ятого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону, а також абзацу шостого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов'язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.
Положеннями пункту 2 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-ХІІ визначено, що учасники бойових дій на території інших країн - військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів).
Військовослужбовці Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, поліцейські, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які за рішенням відповідних державних органів були направлені для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки або у відрядження в держави, де в цей період велися бойові дії.
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-ХІІ учасникам бойових дій пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються в розмірі 25 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни» особам з інвалідністю внаслідок війни II та III груп у розмірі 50 гривень, учасникам бойових дій у розмірі 40 гривень, незалежно від розміру пенсій та надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги та пенсії за особливі заслуги перед Україною.
Крім того, учасникам бойових дій (особам з інвалідністю внаслідок загального захворювання) розмір пенсії збільшується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 №1381 “Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» (далі - Постанова №1381), встановлюється державна адресна допомога у порядку і розмірах, визначених постановами Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 №656 “Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій» (далі -Постанова №656) та від 14.07.2021 №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (далі - Постанова №713).
Приписами пункту 1 Постанови №656, із змінами внесеними Постановою №1381, (в редакції, що діяла на дату призначення пенсії - 27.06.2021) установлено, що:
- у разі коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, установлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає в осіб з інвалідністю внаслідок війни І групи - 650 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, II групи - 525 відсотків, III групи - 360 відсотків, в учасників бойових дій та постраждалих учасників Революції Гідності - 165 відсотків, таким особам з інвалідністю внаслідок війни, учасникам бойових дій та постраждалим учасникам Революції Гідності виплачується щомісячна державна адресна допомога до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначених розмірів.
Згодом, до пункту 1 Постанови №656 було внесено зміни Постановою №713 (застосовуються з 01.07.2021) та установлено, що:
- у разі коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, установлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає в осіб з інвалідністю внаслідок війни І групи - 650 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, II групи - 525 відсотків, III групи - 360 відсотків, в учасників бойових дій та постраждалих учасників Революції Гідності - 210 відсотків, таким особам з інвалідністю внаслідок війни, учасникам бойових дій та постраждалим учасникам Революції Гідності виплачується щомісячна державна адресна допомога до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначених розмірів.
Пунктом 2 Постанови №713 (застосовується з 01.07.2021) установлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, сум індексації, щомісячної доплати, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, інших доплат до пенсій, встановлених законодавством (крім пенсій за особливі заслуги перед Україною), в осіб, які отримують пенсію, призначену відповідно до Закону, не досягає 3854 гривень, таким особам встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсій.
Сума зазначених виплат залежить від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розміри прожиткового мінімуму затверджені Законом України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік в таких розмірах: з 01.12.2020 - 1769 грн., з 01.07.2021 - 1854 грн., з 01.12.2021 - 1934 гри., з 01.07.2022 - 2027 грн., з 01.12.2022 - 2093 грн., з 01.01.2024 (для обчислення підвищень до пенсії застосовується з 01.03.2024) - 2361 грн.
Запровадивши удосконалений механізм щорічної індексації пенсій, зокрема особам, пенсія яким призначена за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування держава взяла на себе зобов'язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим, та підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів.
Кабінет Міністрів України постановою від 22 лютого 2021 року № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» (далі - Постанова № 127) установив, що у 2021 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» проводиться з 1 березня із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11.
Пунктом 2 Постанови № 127 передбачено, що якщо пенсії, призначені відповідно до Закону за зверненнями, які надійшли по 31 грудня 2020 року включно, не підвищувалися відповідно до пункту 1 цієї постанови, а також не підвищувалися із січня по липень 2021 року включно у зв'язку зі збільшенням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність/мінімальної заробітної плати, визначених законом, з урахуванням абзаців першого, третього частини першої та частини другої статті 28, абзацу другого пункту 4-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону, пункту 4 розділу II «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», а також з урахуванням щомісячної державної адресної допомоги до пенсії, що виплачується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян», з 1 липня 2021 року до таких пенсій установлюється щомісячна доплата в розмірі 100 гривень у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до законодавства.
Кабінет Міністрів України постановою від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (далі - Постанова № 118) з 01 березня 2022 року установив, що перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14 (пункт 1).
Пунктом 4 Постанови № 118 установлено з 1 березня 2022 року до пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2021 року включно, які не підвищуються з 1 березня 2022 року згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», щомісячну доплату до пенсії в розмірі 135 гривень, яка виплачується додатково до встановленої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 року № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» щомісячної доплати до пенсії, в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Зазначені щомісячні доплати враховуються під час наступних перерахунків пенсії у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 2023 рік зупинена дія Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». У свою чергу пунктом 8 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено, що у 2023 році, зокрема, частина друга статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застосовуються у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України.
З метою реалізації пункту 8 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» Кабінет Міністрів України 24 лютого 2023 року прийняв постанову № 168 (далі - Постанова № 168), пунктом 1 якої установлено, що з 01 березня 2023 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197.
Пунктом 6 Постанови № 168 установлено з 1 березня 2023 року до пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2022 року включно, які не підвищуються з 1 березня 2023 року згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» щомісячну доплату до пенсії в розмірі 100 гривень, яка виплачується додатково до щомісячних доплат до пенсії, встановлених пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 року № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» та пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Зазначені щомісячні доплати враховуються під час наступних перерахунків пенсії у зв'язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (далі - Постанова № 185) з 01 березня 2024 року було установлено, що перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 (пункт 1).
Підпунктом 6 пункту 2 Постанови № 185 установлено з 1 березня 2024 року до пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2023 року включно, які не підвищуються з 1 березня 2024 року згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», встановлюється щомісячна доплата до пенсії в розмірі 100 гривень, яка виплачується додатково до щомісячних доплат до пенсії, встановлених пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 року № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Зазначені щомісячні доплати враховуються під час наступних перерахунків пенсії у зв'язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Отже, індексація пенсій у подальшому відповідно до постанов Кабінету Міністрів України «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» від 22 лютого 2021 року № 127, «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16 лютого 2022 року № 118, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року № 168, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23 лютого 2024 року № 185 проводиться згідно з Порядком № 124 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії станом на 1 жовтня 2017 року на відповідні коефіцієнти.
Положення Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», не узгоджені з приписами частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:
показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону);
показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року (за приписами Порядку).
Відповідно до статті 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється, серед іншого, за принципами: законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу).
ІV. ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо оцінки судом підстав, обставин позову та їх взаємозв'язку із змістом позовних вимог.
Позивачем не зазначені конкретні підстави та обставини позову із їх логічним та правовим взаємозв'язком із предметом позову, позовними вимогами, оскільки позовні вимоги сформульваоні позивачем, як:
зобов'язати здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням мінімального розміру пенсії за віком та відповідних індексацій та надбавок,
стягнути суму перерахунку пенсії в розмірі 40394,62 з урахуванням мінімального розміру пенсії за віком та відповідних індексацій та надбавок,
з урахуванням виплачених раніше сум.
За таких обставин суд не позбавлений самостійно кваліфікувати підстави та предмет позову з урахуванням матеріалів, обставин та юридичних фактів у даній справі щодо захисту соціальних прав громадян, оскільки в таких справах пенсіонери можуть мати нерівний процесуальний статус щодо повної можливості реалізувати свої права, порівняно із суб'єктом владних повноважень.
Адміністративний суд має право самостійно визначити обсяг порушеного права позивача у справі до суб'єкта владних повноважень та застосувати ефективний спосіб захисту для його відновлення.
Суд констатує, що у даній категорії справ та щодо позовних вимог, суд має право застосувати пункт 10 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України: у разі задоволення позову, суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
За змістом статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У пункті 83 постанови від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") неправильна юридична кваліфікація позивачем і відповідачами спірних правовідносин не звільняє суд від обов'язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм.
З огляду на зміст позову та вимог суд кваліфікує позовні вимоги та підстави позову щодо чотирьох окремих категорій спірних правовідносин, відносно заявлені вимоги позивачем.
Суд відмовляє у наступній частині позовних вимог.
Щодо призначення мінімального розміру пенсії позивачу.
Позивачу призначена пенсію за віком на пільгових умовах з 27.06.2021 у зв'язку із тим, що позивач має правовий статус ветерана війни-учасника бойових дій.
Станом на дату призначення пенсії вік позивача становив 55 років, а станом на дату винесення рішення судом 58 повних років (позивач ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Для обчислення пенсії до уваги взято страховий стаж, врахований в повному обсязі, тривалістю 31 рік 10 місяців 8 днів.
Відповідно до положень статті 28 Закону № 1058-IV та статті 19 Закону № 1788-ХІІ, з 1 січня 2018 року для осіб, які досягли віку 65 років, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі 40 відсотків мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік, але не менше прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
У той же час, відповідно до матеріалів справи позивачу призначена пенсія за віком на пільгових умовах по досягненню позивачем віку 55 років, згідно із пунктом 4 частини 1 статті 115 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 27.06.2021, оскільки позивач має статус ветерана війни-учасника бойових дій.
Таким чином, підстави позову та вимоги в цій частині є необгрунтованими.
Щодо виплати надбавок, підвищень та перерахунку пенсії позивачу, як особі із статусом ветерана війни-учасника бойових дій.
Суд зазначає, що відповідно до матеріалів справи позивачу призначена та виплачується цільова допомога, як учаснику бойових дій (щомісячно 40 грн. на підставі Закону України від 16 березня 2004 року №1603-ІV «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни»), підвищення 25% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (відповідно до частини 4 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII), державну адресну допомогу учаснику бойових дій, оскільки розмір пенсії позивача не досягав рівня 165% (з 27.06.2021), 210% (з 01.07.2021) від прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність.
Нарахування та виплата відповідачем зазначених вище складових пенсії позивача за спірний період підтверджується матеріалами справи та відповідає в частині правовим висновка постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.04.2020 у справі № 300/1695/19 (Пз/9901/19/19) (провадження № 11-43заі20) у зразковій справі щодо розміру підвищення пенсії учасникам бойових дій щодо випалти цільової допомоги, як учаснику бойових дій (щомісячно 40 грн. на підставі Закону України від 16 березня 2004 року №1603-ІV «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни») та виплати підвищення 25% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (відповідно до частини 4 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII).
З урахуванням викладеного, матеріалів справи та доводів заяв по суті спору сторін, судом не встановлено порушення прав позивача в цій частині органом Пенсійного фонду України.
Щодо позовної вимоги про стягнення суми недоплати пенсії позивачу 40394,62 грн.
З урахуванням викладеного розрахунок суми 40394,62 грн. недоплати пенсії позивачу з 27.06.2021 не підтверджується обставинами позову в частині порушених прав та не відповідає матеріалам справи, оскільки позовні вимоги задоволені судом частково.
Суд задовольняє позовні вимоги позивача у такій частині.
Щодо індексації пенсії позивачу.
При призначенні пенсії позивачу застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) за 3 попередні роки (2018-2020 роки) в розмірі 9118,81 грн.
Для обчислення пенсії до уваги взято страховий стаж, врахований в повному обсязі, тривалістю 31 рік 10 місяців 8 днів (коефіцієнт стажу - 0,31833). Заробітну плату використано за даними системи персоніфікованого обліку (відповідно до сплачених внесків) з 01.07.2000 по 31.05.2021 (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати - 0,51143).
Загальний розмір пенсії з 27.06.2021 становить 2918,85 грн. (1769 грн. х 165%) та розраховується з таких складових: - 1484,57 грн. - основний розмір пенсії за віком (середня заробітна плата в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2018-2020 роки 9118,81 грн х 0,51143 х 0,31833); - 40,00 грн. - цільова допомога учасникам бойових дій; - 1394,28 грн. - державна адресна допомога учаснику бойових дій, оскільки розмір пенсії не досягає 165% прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність (відповідно до постанови КМУ №656).
На підставі заяви позивача від 29.06.2021, останньому проведено перерахунок пенсії з 29.06.2021 та встановлено підвищення військовослужбовцям, які виконували інтернаціональний обов'язок.
Розмір пенсії з 29.06.2021 становить 2918,85 грн. (1769 грн. х 165%) та розраховується з таких складових:
- 1484,57 грн. - розмір пенсії за віком (середня заробітна плата в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2018-2020 роки 9118,81 х 0,51143 х 0,31833);
- 442,25 грн. - підвищення військовослужбовцям, які виконували інтернаціональний обов'язок (1769 грн. х 25%);
- 40,00 грн. - цільова допомога учасникам бойових дій;
- 952,03 грн. - державна адресна допомога учаснику бойових дій, оскільки розмір пенсії не досягає 165% прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність (відповідно до постанови КМУ №656).
Після збільшення прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та набуття чинності Постановою №713 загальний розмір пенсії позивача з 01.07.2021 збільшився до 3893,40 грн. (1854 грн. х 210%), у тому числі: - 1484,57 грн. - основний розмір пенсії за віком;
- 463,50 грн. - підвищення військовослужбовцям, які виконували інтернаціональний обов'язок (1854 грн. х 25%);
- 40,00 грн. - цільова допомога учасникам бойових дій;
- 1905,33 грн. - державна адресна допомога учаснику бойових дій, оскільки розмір пенсії не досягає 210% прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність (відповідно до постанови КМУ №713).
Оскільки на час первинного розрахунку середньомісячного заробітку для обчислення пенсії не були визначені показники середньої заробітної плати (доходу) в Україні за квітень, травень 2021 року, з 01.10.2021 ОСОБА_1 проведено допризначення пенсії.
Загальний розмір пенсії з 01.10.2021 становить:
- 3893 грн 40 коп, (1854 грн х 210%) у тому числі:
- 1484 грн 23 коп - основний розмір пенсії за віком (9118,81 грн х 0,51131 (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати) х 0,31833 (коефіцієнт стажу));
- 40 грн - цільова допомога учасникам бойових дій;
- 463 грн 50 коп - підвищення військовослужбовцям, які виконували інтернаціональний обов'язок (1854 грн х 25%);
- 1905 грн 67 коп - державна адресна допомога учаснику бойових дій, оскільки розмір пенсії не досягає 210% прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність (відповідно до постанови КМУ №656).
В подальшому підвищення пенсії позивача та державна адресна допомога, як учаснику бойових дій переглядалися у зв'язку з підвищенням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Розмір пенсії позивача до виплати з урахуванням проведеного перерахунку пенсії на виконання Постанови №118 з 01.03.2022 становить 4061,40 грн (1934 грн х 210%), де:
- 1484 грн 23 коп - основний розмір пенсії за віком (9118,81 грн х 0,51131 (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати) х 0,31833 (коефіцієнт стажу));
- надбавка 135 грн на індексації;
- 40 грн - цільова допомога учасникам бойових дій;
- 483 грн 50 коп - підвищення військовослужбовцям, які виконували інтернаціональний обов'язок (1934 грн х 25%);
-1918 грн 67 коп - державна адресна допомога учаснику бойових дій, оскільки розмір пенсії не досягає 210% прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність (відповідно до постанови КМУ №656).
В результаті перерахунку пенсії позивача відповідно до частини 2 статті 42 Закону №1058-ІV та перерахунків у зв'язку із зміною прожиткового мінімуму згідно із Законом України «Про Державний бюджет України» розмір пенсії ОСОБА_1 склав: - з 01.03.2022 - 4061,40 грн; - з 01.07.2022 - 4256,70 грн; - з 01.12 2022 - 14395,30 грн.
Розмір пенсії позивача до виплати з урахуванням проведеного перерахунку пенсії на виконання Постанови №168 з 01.03.2023 становить 4395,30 грн (2093 грн х 210%), де:
- 1484 грн 23 коп - основний розмір пенсії за віком (9118,81 грн х 0,51131 (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати) х 0,31833 (коефіцієнт стажу));
- надбавка 135 грн на індексації 01.03.2022;
- надбавка 100 грн на індексації 01.03.2023;
- 40 грн - цільова допомога учасникам бойових дій;
- 523,25 грн - підвищення військовослужбовцям, які виконували інтернаціональний обов'язок (2093 грн х 25%);
- 2112,82 грн - державна адресна допомога учаснику бойових дій, оскільки розмір пенсії не досягає 210% прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність (відповідно до постанови КМУ №656).
З 01.05.2023 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з більшого заробітку згідно його заяви від 20.04.2023.
Розмір пенсії позивача до виплати з урахуванням проведеного перерахунку пенсії 4395,30 грн (2093 грн х 210%), де:
- 1887 грн 10 коп - основний розмір пенсії за віком (9118,81 грн х 0,65010 (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати) х 0,31833 (коефіцієнт стажу));
- надбавка 135 грн на індексації 01.03.2022;
- надбавка 100 грн на індексації 01.03.2023;
- 40 грн - цільова допомога учасникам бойових дій;
- 523,25 грн - підвищення військовослужбовцям, які виконували інтернаціональний обов'язок (2093 грн х 25%);
- 1709,95 грн - державна адресна допомога учаснику бойових дій, оскільки розмір пенсії не досягає 210% прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність (відповідно до постанови КМУ №656).
Загальний розмір пенсії позивача до виплати з урахуванням проведеного перерахунку пенсії на виконання Постанови №185 та з врахуванням, встановленого Законом України «Про державний бюджет» прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб в розмірі 2361 грн з 01.03.2024, становить 4958,00 грн, де:
- 1887 грн 10 коп - основний розмір пенсії за віком (9118,81 грн х 0,65010 (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати) х 0,31833 (коефіцієнт стажу));
- надбавка 135 грн на індексації 01.03.2022;
- надбавка 100 грн на індексації 01.03.2023;
- надбавка 100 грн на індексації 01.03.2024;
- 40 грн - цільова допомога учасникам бойових дій;
- 590,25 грн - підвищення військовослужбовцям, які виконували інтернаціональний обов'язок (2361 грн х 25%);
- 2105,65 грн - державна адресна допомога учаснику бойових дій, оскільки розмір пенсії не досягає 4958,00 грн (постанова КМУ №656).
На переконання відповідача, індексація пенсії згідно статті 42 Закону № 1058-ІV відбувається не шляхом безпосереднього збільшення її розміру на певний коефіцієнт, а шляхом збільшення показника середньої заробітної плати.
У відзиві на позов відповідачем зазначені наступні доводи: "Таким чином, при перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV і Порядку № 124 використовуються такі показники середньої заробітної плати: з 1 березня 2022 року 6186,32 грн. (3764,40 грн X 1,17 X 1,11 X 1,11 X 1,14 = 6186,32 грн.); з 1 березня 2023 року 7405,03 грн. (3764,40 грн X 1,17 X 1,11 X 1,11 X 1,14 X 1,197 = 7405,03 грн.); з 1 березня 2024 року 7994,47 грн. (3764,40 грн X 1,17 X 1,11 X 1,11 X 1,14 X 1,197 X 1,0796 = 7994,47 грн.)"
Надаючи оцінку доводам відповідача суд зазначає наступне.
Суд зазначає, що правовідносинам (предмету та підставам, що виникають у подібних (релевантних) обставинах) Верховний Суд неодноразово вже надавав свою оцінку у постановах від 28 січня 2025 року у справі №120/1483/24, від 28 січня 2025 року у справі №400/4663/24, від 27 січня 2025 року у справі № 620/7211/24, від 27 січня 2025 року у справі №200/422/24, від 13.01.2025 у справі №160/28752/23, в яких постановив правові висновки позовних вимог відносно зобов'язання до органів Пенсійного фонду України нарахувати та виплатити суми індексації пенсії за різні періоди 2020-2024 років, а також констатував про наявність загального строку звернення до суду щодо подібних вимог.
Суд констатує, що предмет даної справи є типовим, правові позиції у даних справах встановлені Верховним Судом неодноразово, суд не вбачає підстав для їх незастосування, і з метою процесуальної економії дана справа вирішується з урахуванням наведених вище правових висновків Верховного Суду.
Спірними питаннями у цій справі є наявність підстав для:
перерахунку пенсій у зв'язку з щорічною індексацією пенсії, яка призначена позивачу у 2021 році?
який саме показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, потрібно збільшувати при проведенні перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: показник станом на 01 жовтня 2017 року, послідовно збільшений на відповідні коефіцієнти у 2019-2023 роках, чи той показник, який використовувався при обчислені розміру пенсії при її призначені?
На аналогічні питання Верховним Судом у постанові від 27 січня 2025 року у справі №620/7211/24 надані відповіді.
Системний аналіз норм законодавства з урахуванням принципи законодавчого визначення умов і порядку його здійснення, полягає у забезпеченні чітких, рівних та прозорих правил для всіх суб'єктів, що беруть участь у цій системі.
Умови, права та обов'язки щодо пенсійного страхування встановлюються виключно законами України. Це забезпечує правову визначеність і недопущення свавільного регулювання. При цьому цей принцип також передбачає рівність прав і гарантій, адже законодавство повинно гарантувати однакові умови участі в системі для всіх осіб, незалежно від їхнього соціального чи економічного статусу. Крім того, зазначений принцип загальнообов'язкового державного пенсійного страхування полягає у прозорості умов нарахування пенсій, обчислення страхового стажу, розміру внесків і виплат, що дає змогу громадянам чітко розуміти свої права та обов'язки. Цей принцип правового регулювання також втілює принцип соціальної справедливості, адже законодавчо врегульовані умови покликані забезпечити справедливий розподіл пенсійних коштів між усіма учасниками системи, враховуючи сплачені внески та тривалість страхового стажу.
Принцип диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу) спрямований на забезпечення соціальної справедливості та мотивації до участі в системі страхування. Оскільки розмір пенсії прямо залежить від тривалості страхового стажу - чим довший стаж, тим вищий розмір пенсії. Це стимулює громадян працювати довше та сплачувати страхові внески протягом більшого періоду. Крім того, пенсійні виплати обчислюються з урахуванням заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески. Більший розмір заробітної плати означає більший внесок до Пенсійного фонду, що впливає на кінцевий розмір пенсії.
Указаний принцип стимулює громадян працювати офіційно, отримуючи легальну заробітну плату, з якої сплачуються страхові внески, адже це безпосередньо впливає на майбутні пенсійні виплати. Таким чином, принцип диференціації розмірів пенсії залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати спрямований на створення прозорої, справедливої та економічно обґрунтованої пенсійної системи. Він забезпечує зв'язок між внесками, зробленими до Пенсійного фонду України, і рівнем соціального забезпечення у пенсійному віці.
Таким чином, законодавче визначення умов і порядку загальнообов'язкового державного пенсійного страхування забезпечує передбачуваність, стабільність і довіру до пенсійної системи. Це є ключовою складовою соціального захисту населення.
Отже, абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення.
В іншому випадку, відповідно до частини третьої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Повноваження суду не застосовувати нормативно-правовий акт у разі висновку про його суперечність Конституції України чи закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту кореспондує з принципом верховенства права.
При цьому дотримання принципу верховенства права можливе лише за умови застосування судами під час розгляду та вирішення справ законодавчого акта, який відповідає критерію «якості закону».
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі нормативно-правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі № 913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі № 160/1088/19).
У випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі Щокін проти України зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу якості закону, передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Водночас положеннями статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов'язує з ними принцип захисту «законних очікувань» (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід'ємними елементами правової держави та принципу верховенства права.
У справі «Кечко проти України» (заява № 63134/00) ЄСПЛ наголосив, що в межах свободи дій держави перебуває право визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідних для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23). Тобто коли соціальна чи інша подібна виплата закріплена законом, вона має виплачуватися на основі чітких і об'єктивних критеріїв, і якщо людина очевидно підходить під ці критерії - це породжує у такої людини виправдане очікування в розумінні статті 1 Першого протоколу.
Суд зазначає, що однакове застосування закону для осіб із тотожним правовим статусом у подібних відносинах забезпечує загальнообов'язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права.
Єдина практика застосування законів поліпшує суспільне сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя у свідомості будь-якої особи, яка звертається до суду України.
Додатково суд вважає за необхідне зазначити, що загальноприйнятним є принцип тлумачення закону на користь особи, що є однією з основних засад правової системи, яка вказує, що суди повинні намагатися тлумачити закони та його норми в такий спосіб, щоб максимально захищати права та інтереси фізичної особи.
Цей принцип також часто відомий як «in dubio pro persona» або «in dubio pro homine» (латинською мовою), що означає «у вагомих сумнівах - на користь людини».
Важливо також відзначити, що принцип тлумачення закону на користь особи не означає безумовне ігнорування закону, але вказує на те, що в сумнівних ситуаціях суди повинні намагатися вибрати інтерпретацію, яка максимально захищає права та інтереси саме фізичної особи.
Такий висновок здійснений Верховним Судом у постанові від 10 січня 2024 року справа №240/4894/23 (п. 47-49 постанови Суду).
Також суд звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду послідовно застосовує у спорах, пов'язаних із захистом соціальних прав осіб, принцип найбільшого сприяння особи у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який є найбільш сприятливим для особи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а, від 3 листопада 2021 року у справі № 360/3611/20.
Європейський суд з прав людини у пунктах 52, 56 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Однак суд зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у практиці Європейського суду з прав людини. На думку Європейського суду з прав людини, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватного захисту від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 листопада 2018 року у справі №812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13 лютого 2019 року, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі №822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових "прогалин" щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Таким чином, при проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2020 - 2023 роках згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Застосуванню також підлягають відповідні постанови Кабінету Міністрів України «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» від 22 лютого 2021 року № 127, «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16 лютого 2022 року № 118, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року № 168, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23 лютого 2024 року № 185.
Порядок № 124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами застосування при проведенні індексації пенсій, починаючи з 2020 року, відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» положень пункту 5 Порядку № 124 є протиправним.
Враховуючи зазначене, абзац 1 в сукупності з абзацом 2 пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися лише у відповідності з частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії.
Застосовуючи наведені вище норми права, з урахуванням указаних висновків Верховного Суду, суд висновує, що відповідач, здійснюючи перерахунок пенсії позивачу на підставі частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», встановивши щомісячну доплату до пенсії в розмірі 135,00 грн у 2022 році, 100,00 грн у 2023 році та 100,00 грн у 2024 році, замість застосування коефіцієнта збільшення 1,11, 1,14, 1,197 та 1,0796 відповідно до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача, діяло не відповідно до вимог чинного законодавства.
Отже, суд приходить до висновку, що непроведення відповідачем перерахунку пенсії позивачу з 01.03.2022 вчинені не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд висновує, що позовні вимоги належить задовольнити шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у проведенні індексації пенсії позивача із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок (індексацію) пенсії позивачу відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 9118,81 грн. на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» з 01.03.2022 з урахуванням раніше виплачених сум пенсії.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
У силу статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Ця мета узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003).
Верховний Суд у постанові від 23.12.2021 у справі №480/4737/19 зауважив, що ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має відповідати таким вимогам: забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду; узгоджуватися повною мірою з обов'язком суб'єкта владних повноважень діяти виключно у межах, порядку та способу, передбаченого законом.
Зі змісту пункту 49 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі "Єфименко проти України" можливо дійти висновку про те, що не розглядається у якості ефективного засіб захисту, який: "є залежним від розсуду відповідних органів влади і не є безпосередньо доступним для того, кого він стосується".
Відтак позовні вимоги у цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Водночас розрахунок інших складових пенсії позивача проведено відповідачем відповідно до вимог чинного пенсійного законодавства, з урахуванням цього позов підлягає задоволенню частково.
Суд зазначає, що на всі доводи сторін надана відповідь судом у даному рішенні суду.
V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Позивач звільнений від сплати судового збору. Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, буд. 34, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14 з 01.03.2022, у розмірі 1,197 з 01.03.2023 та у розмірі 1,0796 з 01.03.2022;
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок (індексацію) та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2022 відповідно до частини другої статті 42 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі в розмірі 9118,81 гривень на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 з 01.03.2022 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», у розмірі 1,197 з 01.03.2023 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», із врахуванням раніше виплачених сум.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду;
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя В.І. Бевза