про залишення позовної заяви без руху
18 березня 2025 рокум. ПолтаваСправа № 440/3313/25
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Слободянюк Н.І., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанов та визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
До Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про:
- скасувати постанов старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Коваленко Олени Сергіївни № 62357822 від 12 вересня 2022 року та № 62357822 від 31 березня 2023 року у ВП № 62357822 про накладення арешту на кошти боржника, що надходять на рахунок, відкритий на ім'я ОСОБА_1 у АТ КБ "ПриватБанк" № НОМЕР_1 , IBAN НОМЕР_2 ;
- визнання неправомірною бездіяльності начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Федько Євгена Олександровича щодо відмови у знятті арешту з коштів, які є заробітною платою ОСОБА_1 та містяться на рахунку, відкритому на її ім'я у АТ КБ "ПриватБанк" № НОМЕР_1 , IBAN НОМЕР_2 ;
- зобов'язання старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Коваленко Олену Сергіївну зняти арешт з грошових коштів, які є заробітною платою та надходять на картковий рахунок, відкритий на ім'я ОСОБА_1 у АТ КБ "ПриватБанк" № НОМЕР_1 , IBAN НОМЕР_2 , який накладено згідно з постановами державного виконавця від 31 березня 2023 року та від 12вересня 2022 року в межах виконавчого провадження № 62357822.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
В ході з'ясування вищенаведених питань суддею встановлено наступне.
За визначенням, наведеним у статті 4 КАС України, позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, або адміністратор за випуском облігацій, який подає позов до адміністративного суду на захист прав, свобод та інтересів власників облігацій відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
Згідно зі статтею 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами), а здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Частиною другою статті 160 КАС України передбачено, що позовна заява подається у письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
За змістом пункту 1 частини першої статті 13 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" документами, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, є: а) паспорт громадянина України; б) паспорт громадянина України для виїзду за кордон; в) дипломатичний паспорт України; г) службовий паспорт України; ґ) посвідчення особи моряка; д) посвідчення члена екіпажу; е) посвідчення особи на повернення в Україну.
Отже, позивачем може бути особа, яка реально існує, в тому числі на момент звернення до суду, та має адміністративну процесуальну правосуб'єктність. При цьому одним із документів, що посвідчує особу, є паспорт громадянина України.
Згідно з частиною четвертою статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
За визначенням, наведеним в частині першій статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до пункту першого частини другої вказаної статті ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами.
Надання копії паспорту та довідки про присвоєння позивачу ідентифікаційного номера (у разі наявності) є необхідним також з метою перевірки відомостей, що зазначені позивачем в позовній заяві, та подальшого зазначення достовірних відомостей щодо особи-позивача в резолютивній частині рішення суду згідно вимог пункту 4 частини п'ятої статті 246 КАС України, в якій зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та по батькові (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України.
З тексту позовної заяви вбачається, що позивачем є ОСОБА_1 /адреса: АДРЕСА_1 /, проте документів, що посвідчують особу позивача та підтверджують її адміністративну процесуальну правосуб'єктність, а також відомості, які зазначені в позовній заяві стосовно особи-позивача, до позовної заяви не додано.
Частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною другою статті 132 цього Кодексу розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Частиною першою статті 4 вказаного Закону визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з частиною другою цієї статті за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, сплачується судовий збір за ставкою у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Абзацом 2 частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028,00 грн.
Зі змісту позовних вимог слідує, що позивачем фактично заявлено три вимоги немайнового характеру:
1) про скасування постанови старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Коваленко Олени Сергіївни №62357822 від 12 вересня 2022 року у ВП № 62357822 про накладення арешту на кошти боржника, що надходять на рахунок, відкритий на ім'я ОСОБА_1 у АТ КБ "ПриватБанк" № НОМЕР_1 , IBAN НОМЕР_2 ;
2) про скасування постанови старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Коваленко Олени Сергіївни №62357822 від 31 березня 2023 року у ВП № 62357822 про накладення арешту на кошти боржника, що надходять на рахунок, відкритий на ім'я ОСОБА_1 у АТ КБ "ПриватБанк" № НОМЕР_1 , IBAN НОМЕР_2 та зобов'язання старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Коваленко Олену Сергіївну зняти арешт з грошових коштів, які є заробітною платою та надходять на картковий рахунок, відкритий на ім'я ОСОБА_1 у АТ КБ "ПриватБанк" № НОМЕР_1 , IBAN НОМЕР_2 , який накладено згідно з постановами державного виконавця від 31 березня 2023 року та від 12 вересня 2022 року в межах виконавчого провадження № 62357822;
3) про визнання неправомірною бездіяльності начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Федько Євгена Олександровича щодо відмови у знятті арешту з коштів, які є заробітною платою ОСОБА_1 та містяться на рахунку, відкритому на її ім'я у АТ КБ "ПриватБанк" № НОМЕР_1 , IBAN НОМЕР_2 ;
Отже, сума судового збору за подання вказаного позову складає 3633,60 грн /0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб х 3/.
До позовної заяви позивачем додано квитанцію №0.0.4245721004.1 від 13 березня 2025 року про сплату судового збору в сумі 1211,20 грн.
Таким чином, позивачем недоплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн (3633,60 грн - 1211,20 грн).
Частиною четвертою статті 161 КАС України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
При цьому згідно з частиною другою статті 94 вказаного Кодексу письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Частинами четвертою та п'ятою тієї ж статті встановлено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Згідно з матеріалами позовної заяви позивачем до адміністративного позову на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, додано ксерокопії документів, які не засвідчені позивачем (її представником) своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення у разі знаходження у неї оригіналів таких письмових доказів.
Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені статтею 287 згаданого Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Позивач оскаржує постанови старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Коваленко Олени Сергіївни про арешт коштів боржника у ВП № 62357822, які винесені 12 вересня 2022 року та 31 березня 2023 року, а постанова про визначення поточного рахунку для здійснення видаткових операцій винесена 07 червня 2023 року та цього ж дня направлена на адресу позивача.
Позивач звернулася до суду з цим позовом - 13 березня 2025 року. При цьому доказів на підтвердження дотримання строку звернення до суду з цим позовом суду не надано.
Відповідно до частини шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Заяву про поновлення строку звернення до суду з позовом з доказами поважності причин пропуску такого строку до позову не додано.
Тож позовну заяву подано без додержання вимог статті 160, частини третьої, четвертої та шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною першою статті 169 вказаного Кодексу суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Також відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Беручи до уваги наведене, наявні правові підстави для залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248, 256, 287 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанов та визнання неправомірною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків - упродовж десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду:
- належним чином засвідчених копій довідки про присвоєння позивачу ідентифікаційного номера (за наявності) та паспорта позивача, а у разі необхідності інших належним чином засвідчених копій документів щодо зареєстрованого (актуального) у встановленому законом порядку місця проживання (перебування, знаходження) позивача;
- документа про сплату судового збору в сумі 2422,40 грн (за реквізитами: отримувач : ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава/22030101; код ЄДРПОУ: 37959255; банк: Казначейство України (ЕАП); рахунок: UA078999980313191206084016719; призначення платежу: Судовий збір, за позовом____ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Полтавський окружний адміністративний суд); або доказів на підтвердження підстави звільнення позивача від сплати судового збору;
- належним чином засвідчених копій документів, доданих до позовної заяви на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги , та належним чином засвідчених копій цих документів відповідно до кількості учасників справи;
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску.
Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Н.І. Слободянюк