Справа № 420/1885/25
18 березня 2025 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
Головуючої судді Бойко О.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової академії (м. Одеса) про визнання протиправними дії, зобов'язання здійснити перерахунок грошового забезпечення з 01.09.2021 по 30.06.2024,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової академії (м. Одеса) про визнання протиправними дії, зобов'язання здійснити перерахунок грошового забезпечення з 01.09.2021 по 30.06.2024.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
10.02.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник, в тому числі, наголошував на пропуск позивачем строку звернення до суду із даним адміністративним позовом.
Розглянувши матеріали справи у письмовому провадженні, суд встановив наступне.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Аналіз зазначених норм дає підстави зробити висновок, що шестимісячний строк звернення до суду в адміністративному судочинстві є загальним і застосовується, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Водночас, у зазначених положеннях КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати (грошового забезпечення) у разі порушення законодавства про оплату праці.
Умови проходження більшості видів публічної служби, зокрема й у питаннях щодо оплати праці, регулюються як спеціальним законодавством, так і загальними нормами трудового законодавства, тобто нормами законодавства про працю.
Так, до 19 липня 2022 року частиною першою статті 233 КЗпП України, яка регулює строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів, було встановлено норму про те, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Разом із цим, частиною другою цієї статті до 19 липня 2022 року було встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
При цьому, Законом України від 01 липня 2022 року № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності з 19 липня 2022 року, статтю 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Отже, починаючи з 19 липня 2022 року обмежено строк звернення до суду з позовами про вирішення трудових спорів щодо виплати заробітної плати (грошового забезпечення) під час проходження публічної служби та щодо виплати всіх сум, що належать працівникові при звільненні. З 19 липня 2022 року у спорах щодо виплати заробітної плати (грошового забезпечення) під час проходження публічної служби такий строк становить три місяці з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права, а у спорах щодо виплати всіх сум, що належать працівникові при звільненні, такий строк становить три місяці з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Разом з цим, пунктом 1 глави ХІХ «Прикінцеві положення» КЗпП України встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2», в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2022 року № 1423 «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. № 338 і постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236», установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 30 червня 2023 р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 р. № 392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 р. № 641 Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029).
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Таким чином, тримісячний строк звернення до суду почав перебіг під час дії карантину (до 30 червня 2023 року), то після закінчення карантину з наступного дня (01 липня 2023 року) потрібно обчислювати строк звернення до суду та його тривалість буде складати: кількість днів до закінчення карантину + визначений законом процесуальний строк. Тобто на період дії карантину обчислення процесуальних строків зупиняється.
Так, суд встановив, що відповідно до витягу з наказу начальника Військової академії (по стройовій частині) від 30.06.2024 № 198 позивача з 30 червня 2024 року виключено зі списків особового складу академії та знято з усіх видів забезпечення та відповідно із вказаної дати у позивача розпочався тримісячний строк звернення до суду із даним адміністративним позовом.
При цьому, звернувшись до суду із вказаним адміністративним позовом лише 21.01.2025, позивач пропустив визначений законодавством строк для звернення до суду.
В поданій позовній заяві щодо строку звернення до суду позивач зазначив, що під час виключення зі списків особового складу йому не було надано інформацію про суми, нараховані та виплачені йому при переведенні до іншої військової установи. Крім того, позивач звернув увагу, що продовжує нести військову службу, а тому, зважаючи на наявність об'єктивних факторів, просить поновити строк звернення до суду із даним адміністративним позовом.
Розглянувши вказані доводи, суд зазначає, що відповідно до абзацу 3 пункту 242 Указу Президента України «Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» від 10 грудня 2008 року № 1153/2008, особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини. В свою чергу, як вже встановлено, відповідно до витягу з наказу начальника Військової академії №198 (по стройовій частині) від 30.06.2024 позивача виключено зі списків особового складу частин та всіх видів забезпечення. Наданим документом позивач був письмово повідомлений про суми, нараховані та виплачені йому при виключенні його зі списків особового складу, із зазначенням окремо кожного виду виплати. Крім того, як зазначає відповідач, при звільненні позивачу були видані грошовий атестат та довідка про грошове забезпечення. Позивачем не заперечувався факт отримання вказаних документів при звільненні.
Таким чином, з моменту отримання документів з питань грошового забезпечення, які містять положення про виплату грошового забезпечення та інші виплати, позивач є таким, що одержав письмове повідомленим про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Суд також наголошує, що позивач після звільнення з військової служби, у випадку відсутності у нього повної інформації щодо нарахованого йому грошового забезпечення та всіх його складових, повинен був без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання наказу про звільнення звернутись до відповідача із заявою про надання відповідної інформації.
При цьому, звернення позивача майже через пів року до відповідача, на думку суду, свідчить про пасивність його поведінки щодо здійснення захисту своїх прав.
Щодо посилань позивача на подальше проходження ним військової служби, то суд встановив, що відповідно до довідки від 20.01.2025 № 5997 позивач дійсно проходить службу в Одеському квартирно-експлуатаційному управлінні.
При цьому, відповідно до довідки про проходження позивачем військової служби суд встановив, що позивач з 07.2024 по т.ч. займає посаду начальника відділу матеріально-технічного забезпечення - заступника начальника управління Одеського квартирно-експлуатаційного управління Командування Сил Логістики Збройних Сил України. Таким чином, суд звертає увагу, що займана позивачем посада є штатною, а позивач не наводить жодних обставин, що унеможливлювали позивачу звернутись до суду у визначений законом строк (наприклад участь військовослужбовця у довготривалих операціях, навчаннях або відрядженнях).
Таким чином, позивач не навів переконливих доводів щодо вчинення ним усіх необхідних і можливих дій, які вказують на бажання реалізувати його процесуальні права з метою їх захисту.
Відповідно до ч.13 ст.171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Враховуючи наведене, суд залишає позовну заяву без руху та вказує на необхідність позивачу надати до суду: клопотання про поновлення строку звернення з відповідними доказами поважності причин його пропуску.
Керуючись ст.ст.123, 160, 161, 171 КАС України, суд -
Адміністративний позов залишити без руху.
Повідомити позивачу про необхідність протягом п'яти днів з дня отримання повного тексту даної ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути, визначенні даним судовим рішенням недоліки, та роз'яснити, що у разі не усунення у визначений судом термін недоліків, позов буде залишений без розгляду відповідно до приписів ч.15 ст.171 КАС України.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя О.Я. Бойко