Справа № 521/5847/24
19 березня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Потоцької Н.В.
за участю секретаря Загрійчук О.В.
сторін:
представника позивача Тетяни ТЕПЛЯКОВОЇ
представника відповідача не з'явився
представника третьої особи не з'явився
розглянувши в порядку ст. 287 КАС України (у судовому засіданні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа: Одеська митниця як відокремлений підрозділ Державної митної служби України про визнання протиправною та скасування постанови,
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа: Одеська митниця як відокремлений підрозділ Державної митної служби України, в якому позивач просить:
визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №74172241 від 16.02.2024 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до ст. 536 Митного кодексу України не підлягає виконанню постанова митного органу про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.
Відповідно до ст. 303 КУпАП не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Таким чином, законодавець чітко встановив строк для подання рішення суду до виконання до органу державної виконавчої служби.
Постанова Малиновського районного суду м. Одеси від 29.06.2021 по справі №521/245/21 - набрала чинності 19.10.2021.
Строк звернення вказаної постанови до виконання був встановлений до -19.01.2022.
16 лютого 2024 року головним державним виконавцем Приморського ВДВС у м. Одесі ПМУ Міністерства юстиції (м. Одеса) Демченко Олегом Валентиновичем було відкрито виконавче провадження №74172241 на підставі заяви Одеської митниці про примусове виконання рішення щодо стягнення із ОСОБА_1 штрафу у розмірі 1172194,88 грн.
До заяви про відкриття виконавчого провадження стягувачем було додано в якості додатків Постанову Малиновського районного суду м. Одеси №521/245/21 із відміткою про набрання законної сили - саме 19.10.2021.
У свої заяві Одеська митниця посилається на те, шо вказана постанова набрала законної сили - 28.08.2023 та у зв'язку із внесенням змін до ЗУ «Про виконавче провадження» (від 26.03.2022) строки встановлені у вказаному законі у тому числі і щодо пред'явлення виконавчих документів до виконання перериваються.
У постанові державного виконавця про відкриття виконавчого провадження також зазначено дату набрання рішення законної сили - 28.08.2023.
Вказане твердження стягувача про набрання законної сили Постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 29.06.2021 по справі №521/245/21 - 28.08.2023 є протиправним та не обгрунтованим.
Одеська митниця, як на підставу набрання чинності постановою саме 28.08.2023, поклало факт звернення ОСОБА_1 до Малиновського районного суду м. Одеси в межах справи №521/245/21 із:
1) Заявою про перегляд постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 29.06.2021 року у справі №521/245/21 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МКУ за нововиявленими обставинами.
2) Заявою про перегляд постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 29.06.2021 року у справі №521/245/21 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МКУ за виключними обставинами.
Водночас, вказані заяви, відповідно до постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 01.08.2023, були повернуті заявнику без розгляду.
Постановою Одеського апеляційного суду №521/245/21 від 28.08.2023 також апеляційні скарга на постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 01.08.2023 року були не прийняті до розгляду та повернуті ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 299 КУпАП при оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення, за винятком постанов про застосування заходу стягнення у вигляді попередження, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Таким чином, постанова Малиновського районного суду м. Одеси від 29.06.2021 року була переглянута лише один раз, а саме Одеським апеляційним судом 19.10.2021 та набрала законної сили в дату винесення постанови - 19.10.2021.
Постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 29.06.2021 року в частині конфіскації товару не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення, тобто до 19.01.2022.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувану органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо: пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Приморським відділом державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було порушено п. 2 ч. 4 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження» та ст. 61 Конституції України.
Процесуальні дії
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2025 року задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 , скасовано ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 03.07.2024 року про закриття провадження у справі та направлено до суду 1-ї інстанції для продовження розгляду.
12.02.2025 року вказана справа №521/5847/24 надійшла до Одеського окружного адміністративного суду.
Ухвалою суду від 13.02.2025 відкрито провадження у справі, з урахуванням особливостей визначених приписами ст. 287 КАС України для вказаної категорії справ. Витребувано від Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчих проваджень ВП №68074943 та ВП №74172241. Судове засідання призначено на 26.02.2025.
20.02.2025 за вхід.№ЕС/16174/25 надійшли пояснення третьої особи, в яких наголошено на тому, що 16.02.2024 державним виконавцем Приморського ВДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №74172241 щодо стягнення вартості конфіскованих товарів.
Постановою державного виконавця Приморського ВДВС у м. Одесі ПМУ МЮ (м. Одеса) від 16.02.2024 при примусовому виконанні постанов Малиновського районного суду м. Одеса від 21.06.2021 №521/245/21 та Одеського Апеляційного суду від 28.08.2023 №33/813/1619/21 в справі про порушення митних правил №1068/50000/20 від 23.10.2020 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави вартості товарів в сумі 1172194,88 грн. в межах виконавчого провадження №74172241 накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 .
Позивач звернувся до суду про визнання протиправними та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 16.02.2024 року ВП №74172241, в той же час, доказів щодо припинення зобов'язань або добровільного виконання обов'язку боржником вимог виконавчого документу поза межами виконавчого провадження, або припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання до суду або виконавчої служби до відповідача не надходило.
Таким чином вимоги виконавчого документу не було виконано добровільно.
Позивач вирішив звернутися з позовом до виконавчої служби для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, як наслідок зняти всі винесені при примусовому виконанні обмеження спираючись на формалізм, для того щоб в подальшому виконати у примусовому порядку виконавчий документ не було можливо, а сам боржник уникнув відповідальності по виконанню рішення суду.
Обставини вказані у апеляційній скарзі, окрім затягнення процесу виконання рішення суду та ухилення від приписаних зобов'язань рішенням суду не містять. Насамперед, це лише спроба уникнути відповідальності та намагання ігнорування положення процесуального законодавства.
Судове засідання 26.02.2025 відкладено на 03.03.2025 через неподання витребуваних доказів.
27.02.2025 року за вхід.№ЕС/18370/25 надійшов відзив на позов, в якому, зокрема, наголошено на необґрунтованості вимог позивача. У відповідності до вимог ст. 291 КУпАП визначено, що постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови. Цей строк складає 10 днів з дня винесення постанови.
Згідно зі ст. 120 КАС України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Оскільки постанову №521/245/21, видану 29.06.2021 Малиновським районним судом м.Одеси, про стягнення з ОСОБА_1 , на користь Одеської митниці стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів, а саме 1172194 (один мільйон сто сімдесят дві тисячі сто дев'яносто чотири) гривень 88 коп., з конфіскацією товарів за протоколом №1068/50000/20,оскаржено в апеляційному порядку, рішення апеляційної інстанції винесено 28.08.2023 року.
Виконавчий документ має відмітку про пред'явлення до виконання 09.01.2024 року. Тому на час отримання державним виконавцем від стягувача виконавчого документу з заявою про відкриття виконавчого провадження у державного виконавця були відсутні підстави, передбачені діючим законодавством, для повернення виконавчого документа стягувачу без виконання.
При цьому, слід зауважити, що положення Закону України «Про виконавче провадження» не регулюють питання набрання законної сили виконавчими документами, а відтак на державного виконавця не покладено обов'язку визначення дати набрання постановою законної сили, прийнятої за результатами розгляду справи про адміністративні правопорушення. Оскільки виконавче провадження відкривається державним виконавцем за заявою стягувача або органу, що видав виконавчий документ, обов'язок визначення дати набрання постановою законної сили покладається на заявника, що подає виконавчий документ до примусового виконання.
Судове засідання 03.03.2025 відкладено на 12.03.2025.
Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 29.06.2021 по справі №521/245/21 було визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 100 відсотків вартості товарів, а саме 1172194,88 грн. (один мільйон сто сімдесят дві тисячі сто дев'яносто чотири гривні 88 копійок) з конфіскацією товарів за протоколом №1068/50000/20.
Постановою Одеського апеляційного суду від 19.10.2021 по справі №521/245/21 апеляційну скаргу було залишено без задоволення, а постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 29.06.2021 залишено без змін.
Постанова Малиновського районного суду м. Одеси від 29.06.2021 по справі №521/245/21 - набрала чинності 19.10.2021.
На підставі заяви Одеської митниці про примусове виконання рішення суду щодо стягнення із ОСОБА_1 штрафу, на підставі постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 29.06.2021 по справі №521/245/21, було відкрито виконавче провадження №68074943 від 11.01.2022 по стягненню із боржника штрафу, тобто в межах строку, передбаченого ст. 536 Митного кодексу України.
Заяви від Одеської митниці щодо відкриття виконавчого провадження по виконанню рішення щодо конфіскації товару - на адресу Першого Приморського ВДВ у м. Одесі не надходило.
20 грудня 2023 року ОСОБА_1 було сплачено штраф у розмірі 1289683,36 грн. у повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією №TR.130694 від 20.12.2023.
21 грудня 2023 року головним державним виконавцем Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі ПМУ Мінюсту (м. Одеса) Офіцеровою Л.Л. було закрито виконавче провадження №68074943 від 21.12.2023, оскільки штраф, виконавчий збір та витрати стягнуті у повному обсязі.
Також судом встановлено наступне.
15.02.2024 за вхід.№4065 Одеською митницею подано Заяву про примусове виконання рішення суду в якій зазначено: «Постановами Малиновського районного суду м. Одеси від 21.06.2021 №521/245/21 та Одеського апеляційного суду від 28.08.2023 №33/813/1619/21 в справі про порушення митних правил №1068/50000/20 від 23.10.2020, визнано винною гр. ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у виді конфіскації товару - харчові добавки, загальною вартістю 1172194,88 грн…
Постанова набрала законної сили 28.08.2023, таким чином останній день пред'явлення постанови становить 28.11.2023.
На підставі змін внесених до Закону України «Про виконавче провадження» законом №2129-ІХ від 15.03.2022 (набрав чинності 26.03.2022) строки, визначені цим законом, у тому числі і щодо пред'явлення виконавчих документів до виконання перериваються….».
16 лютого 2024 року головним державним виконавцем Приморського ВДВС у м. Одесі ПМУ Міністерства юстиції (м. Одеса) Демченко Олегом Валентиновичем було відкрито виконавче провадження №74172241 на підставі заяви Одеської митниці про примусове виконання рішення щодо стягнення із ОСОБА_1 штрафу у розмірі 1172194,88 грн.
27 лютого 2024 року головним державним виконавцем Приморського ВДВС у м. Одесі ПМУ Міністерства юстиції (м. Одеса) Демченко Олегом Валентиновичем було винесено постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних.
Вказаною постановою було внесено зміни:
Замість «Штраф 1172794,88 грн», зазначено «Накласти стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів, а саме 1172794,88 грн з конфіскацією товарів за протоколом №1068/50000/20».
Також суд зазначає, що постановою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 01.08.2023 (номер провадження 3-в/521/108/23) заяву адвоката Теплякової Тетяни Євгенівни в інтересах ОСОБА_1 про перегляд постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 29.06.2021 року у справі №521/245/21 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МКУ за виключними обставинами - повернуто заявнику.
Постановою Одеського апеляційного суду від 28.08.2023 року м. Одеса (номер провадження: 33/813/1619/23) апеляційну скаргу на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 01.08.2023 року, якою повернуто адвокату Тепляковій Т.Є. заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 29.06.2021 року у справі про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України відносно ОСОБА_1 - повернуто особі, яка її подала.
Постановою Малиновського районного суду м. Одеси (номер провадження 3-в/521/146/24) від 01 квітня 2024 року в задоволені заяви Теплякової Т.Є., яка діє в інтересах ОСОБА_1 про визнання постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 29.06.2021 року такою, що не підлягає виконанню, у справі про порушення митних правил за протоколом №1068/50000/20 від 29.06.2021 року відмовлено.
Права і свободи людини, гарантії щодо них визначають зміст та спрямованість діяльності держави. Ст. 55 Конституції України проголошує: «Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб».
Безперечно, забезпечити надійний захист прав і свобод людини та громадянина може тільки судова система, яка діє виключно на засадах законності, рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності судового процесу, змагальності сторін, додержання презумпції невинуватості тощо, в умовах незалежності і недоторканності суддів. Тому серед правових засобів захисту суб'єктивних прав і свобод людини та громадянина одним із найефективніших є судовий захист.
Судовий контроль не суперечить державному контролю, ці види контролю доповнюють один одного та забезпечують збалансовану систему стримувань і противаг.
Дискреція не є довільною, вона завжди здійснюється відповідно до закону (права), оскільки, за положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішуючи питання про те, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, виходить з положень нормативних актів в редакціях, що діяли на момент виникнення цих правовідносин та зазначає зміст норм права відповідно до них.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2020 №1404-VІІІ, в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних відносин (далі - Закон №1404-VІІІ).
Згідно з частиною 1 статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до підпункту 6, 7 частини 1статті 3 Закону №1404-VIII примусовому виконанню підлягають рішення на підставі, в тому числі таких виконавчих документів, як постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом, рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.
Відповідно до частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо, зокрема, 2) пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.
Згідно з частин 1 та 2 статті 12 Закону №1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Частиною 6статті 12 Закону №1404-VIII встановлено, що стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до частин 1, 3статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно частини 1 та 5 статті 26 Закону №1404-VIIIвстановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
З матеріалів справи вбачається, що 15.02.2024 за вхід.№4065 Одеською митницею подано Заяву про примусове виконання рішення суду в якій зазначено: «Постановами Малиновського районного суду м. Одеси від 21.06.2021 №521/245/21 та Одеського апеляційного суду від 28.08.2023 №33/813/1619/21 в справі про порушення митних правил №1068/50000/20 від 23.10.2020, визнано винною гр. ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у виді конфіскації товару - харчові добавки, загальною вартістю 1172194,88 грн…
Постанова набрала законної сили 28.08.2023, таким чином останній день пред'явлення постанови становить 28.11.2023…».
16 лютого 2024 року головним державним виконавцем Приморського ВДВС у м. Одесі ПМУ Міністерства юстиції (м. Одеса) Демченко Олегом Валентиновичем було відкрито виконавче провадження №74172241 на підставі заяви Одеської митниці про примусове виконання рішення щодо стягнення із ОСОБА_1 штрафу у розмірі 1172194,88 грн.
У постанові зазначено:
назва документу: постанова №521/245/21 виданий 29.06.2021
документ видав: Малиновський районний суд
документ вступив в законну силу (набрав чинності): 28.08.2023.
При цьому, статтею 294 КУпАП (Набрання постановою судді у справі про адміністративне правопорушення законної сили та перегляд постанови) встановлено, що постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Як встановлено судом, Постановою Одеського апеляційного суду від 19.10.2021 по справі №521/245/21 апеляційну скаргу було залишено без задоволення, а постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 29.06.2021 залишено без змін.
Постанова Малиновського районного суду м. Одеси від 29.06.2021 по справі №521/245/21 - набрала чинності 19.10.2021.
Властивість судового рішення як акта правосуддя залежить від набрання ним законної сили. Після набрання рішенням суду законної сили воно починає діяти в повну міру, проявляються всі його правові властивості: загальнообов'язковість, незмінність, неспростовність, виключність, преюдиціальність та реалізованість.
Зокрема, незмінність судового рішення виникає до набрання ним законної сили і полягає в тому, що після його проголошення суд, який ухвалив рішення, не має права сам його скасувати або змінити.
Відтак, саме з 19.10.2021 Постанова Малиновського районного суду м. Одеси є незмінною.
Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, відповідач, відкриваючи виконавче провадження, зазначив дату набрання законної сили - 28.08.2023.
При цьому, відповідачем проігноровано, що Постановою Одеського апеляційного суду від 28.08.2023 року м. Одеса (номер провадження: 33/813/1619/23) апеляційну скаргу на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 01.08.2023 року, якою повернуто адвокату Тепляковій Т.Є. заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 29.06.2021 року у справі про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України відносно ОСОБА_1 - повернуто особі, яка її подала.
Поряд з цим, у мотивувальній частині вказаної постанови імперативно зазначено наступне: «… Главою 24-1 КУпАП також передбачено перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Іншого порядку перегляду судових рішень по справах про адміністративне правопорушення, у тому числі за нововиявленими обставинами, чинним законодавством не передбачено.
Повноваженнями переглядати судові рішення, які набрали законної сили, у цій категорії справ апеляційний суд не наділений…».
Зазначене апеляційним судом неоднозначно свідчить про те, що постанова Малиновського районного суду від 29.06.2021 набрала законної сили 19.10.2021 і не може бути переглянута.
Разом з цим, твердження відповідача, оголошені в судовому засіданні, щодо дати набрання законної сили - 20.10.2023, яка зазначена на копії постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 29.06.2021, суд вважає помилковими, оскільки дата - 20.10.2023 це дата засвідчення секретарем суду копії постанови від 29.06.2023.
Відповідно до ст. 303 КУпАП не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Таким чином, доводи позивача, що відповідачем протиправно прийнято до виконання Постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 29.06.2021 у справі №521/245/21, так як пропущено строк для його пред'явлення до виконання є обґрунтованими.
Крім того, суд також враховує, що Законом України «Про внесення зміни до розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» від 15 березня 2022 року №2129-ІХ, який набрав чинності 26 березня 2022 року, Розділ ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» було доповнено пунктом 10-2, яким, зокрема, визначено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Так, 24.02.2022Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діяв на час пред'явлення виконавчого документу до виконання.
Разом з цим, норми цього Закону не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки Постанова Малиновського районного суду м. Одеси від 29.06.2021 по справі №521/245/21 - набрала чинності 19.10.2021. Строк звернення вказаної постанови до виконання був встановлений до - 19.01.2022, тобто до набрання чинності Законом №2129-ІХ, 26.03.2022.
Як зазначено вище, у відповідності до статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішуючи питання про те, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, виходить з положень нормативних актів в редакціях, що діяли на момент виникнення цих правовідносин та зазначає зміст норм права відповідно до них.
Закон №2129-ІХ станом на 19.01.2022 не діяв, а тому він не може бути застосований у даній справі.
З огляду на частину 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» (виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо: 2) пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання) у відповідача були наявні підстави для повернення стягувачу виконавчого документу без прийняття до виконання, що свідчить про протиправність постанови про відкриття виконавчого провадження та наявність правових підстав для її скасування.
Водночас, суд критично ставиться до доводів третьої особи про те, що позивач вирішив звернутися з позовом до виконавчої служби для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, як наслідок зняти всі винесені при примусовому виконанні обмеження спираючись на формалізм, для того щоб в подальшому виконати у примусовому порядку виконавчий документ не було можливо, а сам боржник уникнув відповідальності по виконанню рішення суду.
На переконання суду порушення відповідачем частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» через відкриття виконавчого провадження через більш ніж 2 (два) роки після спливу строку на пред'явлення виконавчого документу до виконання не є формальним порушенням.
При цьому, суд зазначає, що Одеською митницею у строк до 19.01.2022 заява про примусове виконання постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 29.06.2021 в частині конфіскації товарів за протоколом №1068/50000/20 до виконавчої служби не подавалась.
Подана 06.01.2022 (вхід.№280/24-33) заява про примусове виконання рішення суду містила вимогу про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення штрафу у розмірі 1172194,88 грн.
Залишаючи без оцінки окремі аргументи учасників справи, суд виходить з того, що такі обставини лише опосередковано стосуються суті і природи спору, а їх оцінка не має вирішального значення для його правильного вирішення.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
При розв'язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 року у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 року у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 року у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 року у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 року у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 року у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 року у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Так, з урахуванням вказаної норми КАС України на користь позивача належить стягнути 1211,20 грн. судових витрат, сплачених згідно квитанції №90EE-А3Р3-СВ77-35К4 від 11.04.2024 року.
Керуючись ст.ст.2-9, 139, 242, 246, 250, 251, 255, 287 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа: Одеська митниця як відокремлений підрозділ Державної митної служби України про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №74172241 від 16.02.2024 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати за сплату судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять гривень) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (адреса: 65023, Одеська область, м. Одеса, вул. Пастера, буд. 58, ЄДРПОУ 41404999).
Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Приморський відділ державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (адреса: 65023, Одеська обл., м. Одеса, вул. Пастера, буд. 58, ЄДРПОУ 41404999)
Одеська митниця як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (адреса: 65078, м. Одеса, вулиця Лип Івана та Юрія, буд. 21 А, ЄДРПОУ 44005631)
Головуючий суддя Нінель ПОТОЦЬКА