19 березня 2025 р. № 400/12346/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Біоносенка В.В., розглянув у порядку письмового провадження без виклику сторін та проведення судового засідання адміністративну справу,
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаВійськової частина НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 з вимогами визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не розгляду рапорту ОСОБА_1 про звільнення з військової служби відповідно до п.п. «г» п.2 ч.4 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та зобов'язати військову частину НОМЕР_1 розглянути рапорт ОСОБА_1 , в результаті якого звільнити з військової служби відповідно до п.п. «г» п.2 ч.4 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Свої позовні вимоги, ОСОБА_1 обґрунтував тим, що 08.11.2024 був призваний для проходження військової служби та направлений для її проходження у військовій частини НОМЕР_1 . 18.12.2024 позивач подав рапорт командуванню військової частини про звільнення його зі служби у зв'язку з необхідністю здійснення догляду за його батьком ОСОБА_2 , який відповідно до висновку ЛКК №164 має порушення функцій організму) через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися. Окрім позивача доглядати батька, немає кому, оскільки, мати позивача сама є особою похилого віку та потребує догляду, а інших дітей у батьків немає. Відповіді на зазначений рапорт відповідач не надав.
Відповідач позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити. Свою позицію аргументував тим, що у відповідача відсутні підстави для звільнення з військової служби, оскільки для звільнення з військової служби за п.2 ч.4 ст.26 та п.3 ч.12 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у зв'язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини, які є особою з інвалідністю. Як вбачається зі змісту позовної заяви, батько позивача на має статусу особи з інвалідністю. Крім того, відповідно до п.5 Додатку 19 до Інструкції про організації виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, до рапорту про звільнення у разі необхідністю здійснювати постійний догляд, обов'язкове додається один із документів, що підтверджує інвалідність дружини (чоловіка) батьків особи
чи її дружини (чоловіка) та документи, що підтверджують відсутність інших працездатних осіб, зобов'язаних відповідно до закону їх утримувати; акт обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформація про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Оскільки, у позивача відсутні зазначені документи, в нього відсутні підстави для звільнення з військової служби.
Суд розглянув справу 19.03.2025 в порядку передбаченому ч.5 ст.262 КАС України, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.
08.11.2024 ОСОБА_1 , 1985 р.н., був призваний для проходження військової служби за мобілізацією та направлений для проходження служби до військової частини НОМЕР_1 .
18.12.2024 ОСОБА_1 склав та підписав рапорт про звільнення його з військової служби у зв'язку з інвалідністю. Зазначений рапорт вмотивований тим, що його батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до висновку ЛКК №164 про наявність порушення функцій організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, постійного денного догляді. Відповідно вимог п.п.12. п.3 ч.12 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», п. 233 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України.
До рапорту ОСОБА_1 додав: копію свідоцтва про народження; копію паспорта та РНКОКПП ОСОБА_2 ; копія пенсійного посвідчення ОСОБА_2 ; копія довідки №457 від 12.12.2024; копія висновку ЛКК №164; копія виписки із медичного карти стаціонарного пацієнта №12555; копія довідки для МСЕК; копія паспорту РНОКПП ОСОБА_3 ; копія пенсійного посвідчення ОСОБА_3 .
Вирішуючи зазначену справу, суд звертає увагу, що з наданих позивачем до справи матеріалів неможливо встановити, що ним взагалі подавався зазначений рапорт. До позовної заяви додано лише копію самого рапорту, без будь-яких не будь відміток відповідача про отримання ним цього рапорту. Також, в позовної заяві не повідомляється, що відповідач відмовився приймати рапорт чи ставити позначки на його копії про його прийняття. З іншого боку, відповідач у відзиві не заперечив надходження цього рапорту, а позиції військової частини побудована на відсутності на їх думку, у позивача підстав для звільнення з військової служби. За таких обставин, оскільки позивач стверджує, що подавав зазначений рапорт від 18.12.2024, а відповідач у відзиві не заперечує цей факт, суд, враховуючи вимоги ст.77 КАС України, вважає факт подання позивачем рапорту доведеним.
При цьому, ані позивач, ані відповідач нічого не повідомляють про результати розгляду цього рапорту. Натомість однієї з вимог позивача є визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду цього рапорту.
Відповідно до п.9 Порядку організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України, який затверджений наказом Міністерства оборони України № 531 від 06.08.2024, розгляд паперового рапорту військовослужбовця всіма його прямими командирами (начальниками) здійснюється: 1) невідкладно, але не пізніше ніж за 48 годин із часу подання військовослужбовцем рапорту - щодо питань, які стосуються військової дисципліни, обов'язків особового складу під час виконання бойових наказів (розпоряджень), збереження життя та здоров'я особового складу, відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин; 2) у строк не більше 14 днів із дня подання військовослужбовцем рапорту - щодо питань, які не відносяться до питань, визначених підпунктом 1 цього пункту.
Таким чином, оскільки у рапорті позивача не ставиться питання про щодо дотримання військової дисципліни, обов'язків особового складу під час виконання бойових наказів (розпоряджень), збереження життя та здоров'я особового складу, відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин, строк його складає 14 днів.
Рапорт датований 18.12.2024 (дата фактичного подання не встановлено судом), а зазначений позов поданий представником позивача 27.12.2024, тобто через 9 днів після складання рапорту. За таких обставин, суд приходить до висновку, що на час звернення до суду, у відповідача не сплили передбачені Порядком 14 днів на розгляд рапорту, а за таких обставин вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо його не розгляду є передчасними та не підлягають задоволенню.
Щодо суті рапорту та вимог позивача про прийняття рішення про його звільнення з військової служби.
Відповідно до п.3 ч.12 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах під час дії воєнного стану: необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.
Відповідно до п.п.26 п.5 додатку 19 Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, до рапорту для звільнення у разі необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я повинно бути додано, окрім іншого, один із документів, що підтверджує відсутність в особи інших членів сім'ї першого ступеня споріднення (батьків, її чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків): один із документів, що підтверджує інвалідність особи першого чи другого ступеня споріднення, її потребу у постійному догляді та акт обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформація про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки;
один із документів, що підтверджує інвалідність особи, яка потребує догляду: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або копія посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або копія пенсійного посвідчення чи копія посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
З переліку документів доданих до рапорту позивача від 18.12.2024 вбачається, що ним не додано документів про інвалідність батька.
Суд звертає увагу, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні з 24.02.2022 введено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжувався. Відповідно до вимог ст.26 Закону, підставою звільнення військовослужбовця з військової служби під час дії воєнного стану, у зв'язку з необхідністю догляду за батьками, які потребують такого догляду, є наявність у батьків саме інвалідності. Висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я чи рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, про потребу особи у постійного догляду, може бути підставою для звільнення військовослужбовця у мирний час чи під час особливого періоду (крім періоду дії воєнного стану).
За таких обставин, суд вимушений погодитися з аргументами відповідача про відсутність підстав для звільнення позивача з військової служби.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмовити в задоволенні позову повністю.
Судові витрати покласти на позивача.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) відмовити повністю.
2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В. В. Біоносенко
Рішення складено в повному обсязі 19.03.2025