про зупинення провадження у справі
18 березня 2025 р. № 400/12294/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження питання про зупинення провадження у адміністративній справі
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
01.01.2025 суд відкрив провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , що містив позовні вимоги:
«Визнати протиправними дії Військової Частина НОМЕР_1 які полягають у незастосуванні п.1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб при обчисленні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 04.02,2020 року по 13.11.2023 року, розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в редакції чинній з 29.01.2020 року шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 14.11.2019 №294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01.01.2020, Законом України від 15.12.2020 № 1082-ІХ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» на 01.01.2021, Законом України від 02.12.2021 року №1928- IX «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01.01.2022, та станом на 2023 рік. на відповідні тарифні коефіцієнти та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 грошового забезпечення починаючи з 04.02.2020 року по 13.11.2023 року включно, розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням з урахуванням п.1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти, а саме встановленого Законом України від 14.11.2019 №294-1X «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01.01.2020, Законом України від 15.12.2020 № 1082-ЇХ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» на 01.01.2021, Законом України від 02.12.2021 року №1928- IX «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01.01.2022, та станом на 2023 рік, на відповідні тарифні коефіцієнти та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 що до обчислення та виплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 04.02.2020 року по 13.11.2023 року належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні, у розмірі щомісячного грошового забезпечення, обчисленого із розмірів його посадового окладу та розміру окладу за військовим званням з 04.02.2020 року но 13.11.2023 роки, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти, а саме встановленого Законом України від 14.11.2019 №294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01.01.2020, Законом України від 15.12.2020 № 1082- ІХ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» на 01.01.2021, Законом України від 02.12.2021 року №1928- IX «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01.01.2022, та станом на 2023 рік, на відповідні тарифні коефіцієнти та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити обчислення та виплатити ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 04.02.2020 року по 13.11.2023 року належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально- побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні, у розмірі щомісячного грошового забезпечення, обчисленого із розмірів його посадового окладу та розміру окладу за військовим званням з 04.02.2020 року по 13.11.2023 роки, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти, а саме встановленого Законом України від 14.11.2019 №294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01.01.2020, Законом України від 15.12.2020 № 1082- ІХ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» на 01.01.2021, Законом України від 02.12.2021 року №1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01.01.2022, та станом на 2023 рік, на відповідні тарифні коефіцієнти та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум».
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі, з огляду на таке.
Судом встановлено, що 13.02.2025 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постановив ухвалу про передачу справи № 460/21394/23 на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду з метою відступу від висновків Верховного Суду щодо застосування статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 29.01.2025 у справі № 500/6880/23, від 28.08.2024 у справі № 580/9690/23, від 23.01.2025 у справі № 400/4829/24, від 20.11.2023 у справі № 160/5468/23.
Вказана ухвала мотивована тим, що під час касаційного перегляду установлено наявність неоднакової практики Верховного Суду з цього питання, зокрема:
1) у постановах від 29.01.2025 у справі № 500/6880/23 та від 28.08.2024 у справі № 580/9690/23 Верховний Суд до правовідносин щодо перерахунку індексації грошового забезпечення військовослужбовця за 2016-2018 роки застосував статтю 233 КЗпП України у редакції, що набула чинності з 19 липня 2022 року, оскільки саме вона була чинною на момент звернення позивачів до суду із позовом (жовтень 2023 року);
2) у постановах від 23.01.2025 у справі № 400/4829/24 (предмет спору - перерахунок грошового забезпечення військовослужбовця та його складових за період з 01 березня 2022 року по 19 травня 2023 року; дата звернення до суду з позовом 22 травня 2024 року) та від 20.11.2023 у справі № 160/5468/23 (предмет спору - нарахування та виплата індексації грошового забезпечення військовослужбовця за період з 01 січня 2016 року по грудень 2018 року; дата звернення до суду з позовом 21 березня 2023 року) Верховний Суд констатував, що у випадках звільнення військовослужбовця з військової служби та у разі невиплати йому частини грошового забезпечення, на отримання якого він мав право під час проходження служби, перебіг строку звернення починається саме з дати його звільнення з цієї служби;
3) у постанові від 05.12.2024 у справі № 560/866/24 (предмет спору - нарахування та виплата індексації заробітної плати за період з 2013 по 2017 роки; дата звернення до суду з позовом 18 січня 2024 року) Верховний Суд дійшов висновку про те, що нові зміни в законодавстві, які обмежують строк звернення до суду з трудовими спорами до трьох місяців, не поширюються на події, які мали місце до 19 липня 2022 року. Зокрема, для стягнення заробітної плати, яка належала працівнику до цієї дати, залишається можливість звернення без обмежень у часі, згідно з попередньою редакцією закону. Тобто, в зазначеній постанові Верховний Суд застосовує статтю 233 КЗпП України у редакції, яка була чинною у період, за який позивач просить нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення.
Отже, правовідносини у цій справі та у справі № 460/21394/23 є подібними, а передача останньої на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду здійснена з метою формування єдиної правозастосовної практики.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України, суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
З огляду на викладене суд вважає, що з метою правильного застосування при вирішенні спору положень законодавства в частині питання дотримання/пропуску строку звернення до суду, провадження у цій справі на підставі пункту 5 частини другої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України необхідно зупинити до набрання законної сили судовим рішенням Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у справі № 460/21394/23, перегляд судового рішення у якій здійснюється для забезпечення єдності практики вирішення спорів у подібних правовідносинах (щодо застосування приписів статті 233 КЗпП України).
На підставі викладеного та керуючись статтями 236, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Зупинити провадження у справі № 400/12294/24 до набрання законної сили рішенням Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у справі № 460/21394/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Птичкіна