19 березня 2025 р. № 400/5187/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005,
до відповідачаОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
простягнення податкового боргу у сумі 39767,27 грн,
Головне управління ДПС у Миколаївській області (далі - позивач, ГУ ДПС) звернулось до суду з адміністративним про стягнення з ОСОБА_1 (далі також - відповідач) податкового боргу в сумі 39767,27 грн.
Ухвалою від 05.06.2024 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін у судове засідання.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що за відповідачем рахується заборгованість з орнедної плати з фізичних осіб, що залишається непогашеною.
Відповідач надав відзив, в якому у задоволенні позовних вимог просив відмовити. Заперечуючи проти позову відповідач зазначив, що 30.05.2019 року між Вознесенською місцевою радою та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 (який є співвласником позивача будівель, розташованих на орендованій земельній ділянці) укладено договір оренди земельної ділянки без її фактичного розподілу поміж нами в натурі. Таким чином ми є одним нероздільним суб'єктом оренди земельної ділянки. Договір зареєстровано в цей же день за № 29/19.
Розмір річної орендної плати, визначено у розмірі 66122,28 грн. Відповідно до п.8 договору, орендна плата вноситься орендарем у розмірі 5510,19 грн щомісячно, починаючи з моменту державної реєстрації права оренди землі.
Прзивачем та співорендарем, за умовами договору, орендна плата сплачується щомісячно одним платежем у розмірі 5510,19 грн, починаючи з червня 2019 року. Заборгованості по сплаті орендної плати не мають.
Позивач зазначає, що не є а ні власником земельної ділянки чи паю, а ні постійним землекористувачем.
Таким чином, він не є платником земельного податку і плату за землю сплачую не на підставі отриманого податкового повідомлення-рішення, а на підставі договору оренди земельної ділянки, у розмірах та строки, погоджені сторонами.
Позивач надав відповідб на відзив, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
У відповіді на відзив ГУ ДПС зазначило, що в договорі оренди земельної ділянки прописано, що розмір орендної плати щорічно визначається враховуючи індексацію нормативно грошової оцінки землі. Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 було сформовано податкове повiдомлення-рiшення від 05.06.2023 року № 4662588-2412-1406 на суму 41822,34 грн за 2023 рік; ОСОБА_2 сформовано податкове повiдомлення-рiшення від 05.06.2023 року № 4662584-2412-1406 на суму 41822,34 грн за 2023 рік
Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
З'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
Згідно пп. 16.1.3, 16.1.4 ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на відповідача, як на податків, покладено обов'язки подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Податковий борг зі сплати орендної плати з фізичних осіб відповідача за даними ГУ ДПС складається з нарахованої суми податкового зобов'язання за 2023 рік у розмірі 41822,34 грн, відповідно до податкового повідомлення-рішення від 05.06.2023 року № 4662588-2412-1406.
З урахуванням самостійно сплачених відповідачем 2055,07 грн, заборгованість становить 39796,27грн, що підтверджується розрахунком податкової заборгованості та матеріалами справи.
Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:
Згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений Податковим кодексом України строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Податковим кодексом України є податковим боргом.
Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає уподатковій(митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку (п. 286.5 ст. 286 ПК України).
У відповідності до п. 287.5 ст. 287 ПК України, податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п. 288.1 ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати заземельну ділянкує договір оренди такої земельної ділянки.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подаватиконтролюючому органуза місцезнаходженням земельної ділянкипереліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
Згідно п. 288.4 ст. 288 ПК України, розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами).
У відповідності до положень ст. 289 ПК України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:
Кi = І:100,
де І - індекс споживчих цін за попередній рік.
У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.
30.05.2019 року між Територіальною громадою міста Вознесенська (орендодавець) та орендарями - ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) і ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) укладено договір оренди землі, зареєстрований у Вознесенькій міській раді за № 29/19.
Згідно п. 1 договору оренди орендодавець на підставі рішення Вознесенської міської ради від 22.03.2019 року № 52 надає, а орендарі приймають в строкове платне користування земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.
Пунктом 3 договору оренди землі передбачено, що згідно витягу № 418/170-19, виданого Відділом у Вознесенському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївської області від 09.04.2019 року, нормативна грошова оцінка земельної ділянки на час укладання цього договору становить: 1322445,57 грн.
Кадастровий номер: 4810200000:06:039:0051.
Розмір грошової оцінки не є сталим і змінюється в зв'язку з проведенням її щорічної індексації та на підставі інших вимог діючого законодавства.
У відповідності до п. 6 та 8 договору оренди землі, розмір орендної плати:
Відповідно до п. 3 договору нормативна грошова оцінка на момент укладення цього договору становить: 1322445,57 грн.
Річна орендна плата за земельну ділянку площею 0,2600 га починаючи з 22.03.2019 року встановлюється в розмірі 5% від її нормативної грошової оцінки, згідно рішення № 21 V сесії Вознесенської міської ради від 04.02.2011 року, на момент укладення договору становить: 1322445,57 грн х 5% = 66122,28 грн.
Орендна плата вноситься щомісячно, починаючи з моменту державної реєстрації права оренди землі, сплачується рівними частками за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Разом з цим, згідно п. 7 договору оренди землі, обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки здійснюється з урахуванням індексації.
Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладення або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.
Позивачем у відповіді на відзив надано розрахунок податкового боргу відповідача, відповідно до якого:
Річна орендна плата по договору становить - 133 445,57(грошова оцінка) х 5% = 66122,28 грн.
Отже, з 2019 року кожен з орендарів земельної ділянки повинен сплачувати по 33061,14 грн (1/2 від 66 122,28 грн).
Згідно ст. 289 ПК України в договорі оренди земельної ділянки прописано, що розмір орендної плати щорічно визначається враховуючи індексацію нормативно грошової оцінки землі:
2022 рік: 1322445,57 х 1,1 (коефіцієнт індексації за 2021 рік) = 1454690,13 грн;
2023 рік: 1454690,13 х 1,5 (коефіцієнт індексації за 2022 рік) = 1672893,65 грн.
Таким чином, розмір річної орендної плати в 2023 році складає - 83644,68 грн, а кожен із орендарів повинен сплачувати по 41822,34 грн.
Дана сума була зазначена у податковому повідомленні-рішенні від 05.06.2023 року № 4662588-2412-1406. Та, з урахуванням сплати позивачем 2055,07 грн, сума боргу становить 39767,27.
Суд звертає увагу, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки для земель і земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь) за 2022 рік становить 1,15, а не 1,5, як помилково вказує у розрахунку ГУ ДПС.
Разом з цим, суд враховує, що загальна сума індексованої вартості земельної ділянку, що орендована позивачем, вказана вірно. Отже, зазначення коефіцієнта 1,5 у розрахунку ГУ ДПС суд розглядає як описку.
Крім того, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку (п. 56.1 ст. 56 ПК України).
Так, згідно п. 56.2 ст. 56 ПК України, у разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.
Також згідно п. 56.18 ст. 56 ПК України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.
Відповідачем доказів оскарження податкових повідомлень-рішень не надано. Отже, заборгованість є узгодженою.
Згідно п.п. 20.1.34 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
У відповідності до положень ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Станом на день розгляду справи відповідачем суму заборгованості не погашено.
Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 90, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов Головного управління ДПС у Миколаївській області (ввул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005, код ЄДРПОУ 44104027) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) - задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь місцевого бюджету Вознесенської ОТГ податковий борг з орендної плати з фізичних осіб у сумі 39767,27 грн (тридцять дев'ять тисяч сімсот шістдесят сім гривень 27 копійок).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 19.03.2025 року.
Суддя О.В. Малих