19 березня 2025 рокусправа № 380/12429/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Юг В» до відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Юг В» (далі - ТОВ «Агро-Юг В», позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ 055852 від 22.05.2024.
На обгрунтування позовних вимог зазначив, що начальник Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області прийняв постанову про стягнення адміністративно-господарського штрафу № ПШ 055852 від 22.05.2024 за порушення законодавства про автомобільний транспорт при перевезенні пасажирів та вантажів, а саме - за відсутність на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 39, 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» (у водія відсутні тахокарти за період із 20.03.2024 по 16.04.2024 та бланк підтвердження діяльності). Вважає, що правопорушення не мало місця, оскільки авто оснащене стаціонарним діючим та повіреним тахографом відповідно до вимог законодавства з наявними тахокартами, і інформацію можна було отримати безпосередньо на місці. Водію не було належним чином пояснено підстави правопорушення і, відповідно, він не зрозумів причини зупинки та відповів, що їх не передав попередній водій, адже у період 20.03.2024 - 16.04.2024 згідно бланку діяльності він не здійснював перевезень.
Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що за результатами проведення рейдової перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом 17.04.2024 було перевірено вантажний автомобіль ТОВ «Агро-Юг В», котрий здійснював перевезення соняшника (накладна № 1704/2 від 17.04.2024). За наслідками перевірки встановлено порушення Закону України «Про автомобільний транспорт» (на момент проведення перевірки відсутні документи, визначені ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт»), а саме - відсутні тахокарти за період із 20.03.2024 по 16.04.2024 та бланк підтвердження діяльності. Звертає увагу суду, що до позовної заяви позивач долучив бланк підтвердження діяльності, який не був наданий представникам Укртрансбезпеки при проведенні рейдової перевірки, тому такий не може братися до уваги. Стверджує, що позивач був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та мав реальну можливість бути присутнім при розгляді справи, надати свої пояснення чи зауваження, однак такою можливістю не скористався, тому розгляд справи відбувся без його участі.
Позивач подав відповідь на відзив, де зазначив, що навіть за умови, що водій чогось не розумів, в обов'язки перевіряючого входить поставити водію відповідні запитання і змусити його дати відповіді на них, позитивні чи негативні. Отже, за канонами тактики перевірки все, що необхідно було перевіряючому, він міг уточнити чи витребувати у водія доступними законними засобами у момент перевірки. Ненадання інформації за умов що вона була доступна, не може кваліфікуватися правопорушенням, за яке несе відповідальність юридична особа. Ексцес виконавця-водія транспортного засобу не може зумовлювати відповідальність юридичної особи, особливо за умов бездіяльності перевіряючого. Вважає, що перевірка не забезпечила нормального доступу до існуючої інформації, перевіряючий халатно поставився до виконання службових обов'язків, наслідком чого стало недоотримання інформації, у тому числі за участю водія, що і призвело до мнимого правопорушення.
Відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, де спростував аргументи позивача. Звертає увагу, що відповідно до пункту 4 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 № 422, водій транспортного засобу, серед іншого, зобов'язаний надавати на час перевірки посадовій особі документи, на підставі яких здійснюється перевезення. Отже, обов'язок щодо пред'явлення документів покладено саме на водія транспортного засобу. Поряд із цим з матеріалів відеофіксації чітко видно, що посадова особа, яка проводила рейдову перевірку ставить питання, щодо наявності тахокарт та інших документів. ОСОБА_1 повідомив, що тахокарти не передав попередній водій (що і зазначено в акті), а бланк підтвердження діяльності не надав перевізник.
Суд дослідив аргументи сторін, наведені в заявах по суті спору, долучені до матеріалів справи докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:
ТОВ «Агро-Юг В» зареєстроване як суб'єкт господарювання 08.09.2004, серед видів діяльності зареєстровано « 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур», « 49.41 Вантажний автомобільний транспорт».
ТОВ «Агро-Юг В» є власником транспортного засобу марки DAF XF 95,430 номерний знак НОМЕР_1 2006 року випуску, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_2 та напівпричепа марки BODEX KIS 3WS номерний знак НОМЕР_3 2011 року випуску, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_4 (а.с.36).
17.04.2024 інспектори Укртрансбезпеки на підставі графіку проведення рейдових перевірок та направлення на рейдову перевірку № 000885 від 15.04.2024 проводили рейдову перевірку транспортних засобів автомобільних перевізників.
Під час рейдової перевірки на 35 км автомобільної дороги М-09 був зупинений транспортний засіб марки DAF, номерний знак НОМЕР_1 , що належить ТОВ «Агро-Юг В». Водій транспортного засобу ОСОБА_2 надав для перевірки посадовим особам Укртрансбезпеки такі документи:
- посвідчення водія серії НОМЕР_5 (а.с.36);
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки DAF, номерний знак НОМЕР_1 , серії НОМЕР_2 (а.с.36);
- свідоцтво про реєстрацію напівпричепа марки BODEX, номерний знак НОМЕР_3 , серії НОМЕР_4 (а.с.36);
- товарно-транспортна накладна № 1704/2 від 17.04.2024 (а.с.37), відповідно до якої ТОВ «Агро-Юг В» надавало ТОВ «Агрофірма «Онікс»» послуги з перевезення вантажу з вантажного терміналу в смт. Війтівці Волочиського району Хмельницької області до с. Хильчиці Золочівського району Львівської області.
17.04.2024 посадові особи відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області склали акт перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 024991 (а.с.4), в якому зафіксували такі обставини та висновки:
- при перевезенні вантажу у водія відсутні тахокарти за період із 20.03.2024 по 16.04.2024 та бланк підтвердження діяльності;
- це свідчить про порушення перевізником вимог абз. 3 ч. 1 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме - перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів визначених ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт».
Повідомлення перевізника про розгляд 22.05.2024 справи № 1362 (акт перевірки №024991, 17.04.2024) зареєстроване у Державній службі України з безпеки на транспорті 23.04.2024 за №35129/31/24-24 скероване ТОВ «Агро-Юг В» на його адресу місця реєстрації (а.с. 38); таке отримане ТОВ «Агро-Юг В» 29.04.2024, що підтверджує позивач у тексті позовної заяви.
22.05.2024 посадова особа контролюючого органу розглянула справу № 1362 без участі представника перевізника та прийняла постанову № ПШ 055852 про застосування адміністративно-господарського штрафу (а.с.39), відповідно до якої з ТОВ «Агро-Юг В» стягується штраф в сумі 17000 грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт при перевезенні пасажирів і вантажів, а саме - відсутність на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 39 і 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт».
Вирішуючи спір, суд застосовує такі норми права:
відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулює Закон України “Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-ІІІ (далі - Закон № 2344-ІІІ).
За визначеннями, наведеними в статті 1 Закону № 2344-ІІІ, у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
- автомобільний транспортний засіб - колісний транспортний засіб (автобус, вантажний та легковий автомобіль, причіп, напівпричіп), який використовується для перевезення пасажирів, вантажів або виконання спеціальних робочих функцій (далі - транспортний засіб);
- автомобіль вантажний - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів;
- автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами;
- вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями;
- внутрішні перевезення - перевезення пасажирів та/чи вантажів територією України без перетину державного кордону України;
- водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка;
- рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об'єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт;
Відповідно до статті 33 Закону № 2344-ІІІ автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб'єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.
Відповідно до статті 34 Закону № 2344-ІІІ автомобільний перевізник повинен: - виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; - утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; - забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; - забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров'я водіїв; - організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; - забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; - забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; - забезпечувати безпеку дорожнього руху; - забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.
Відповідно до статті 18 Закону № 2344-ІІІ з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.
Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов'язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.
Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.
Відповідно до абзацу першого пункту 6.1. Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 № 340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тон повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.
Облік робочого часу водіїв здійснюється на основі табеля обліку використання робочого часу. Перевізник, який використовує водіїв за наймом, щомісяця складає графік змінності водіїв, веде відомість обліку робочого часу та відпочинку водія (додаток 2), у якій щодо кожної робочої зміни зазначаються планові та фактичні дані щодо маршруту, початок та кінець робочої зміни (п. 6.2 Положення № 340).
Графік змінності водіїв, відомість обліку робочого часу та відпочинку водіїв зберігаються у Перевізника. У разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, Перевізник може заповнювати бланк підтвердження діяльності. Водії зберігають бланк підтвердження діяльності протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення. Перевізники зберігають бланк підтвердження діяльності протягом 12 місяців (п. 6.4 Положення № 340).
Органи, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху проводять перевірку встановленого режиму праці та відпочинку водіїв відповідно до законодавства України (п. 7.1 Положення № 340).
Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 385 від 24.06.2010 (далі - Інструкція № 385).
Відповідно до п. 1.4 Інструкції № 385 контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.
Абзац другий пункту 6.1 Положення № 340 закріплює норму, що водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.
Відповідно до п. 3.3 Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, серед іншого, - своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; - використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; - має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.
Внутрішні перевезення вантажів регламентує Розділ IIІ Закону № 2344-ІІІ, котрий містить статтю 48 «Документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення».
Відповідно до статті 48 Закону 6 Закону № 2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт визначає стаття 60 Закону № 2344-ІІІ. Частиною першою цієї статті передбачено застосування до автомобільних перевізників за порушення законодавства про автомобільний транспорт адміністративно-господарських штрафів в т.ч. за такий склад правопорушення: - перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абзац третій частини першої статті 60).
Розглядати справи про накладення адміністративно-господарських штрафів за порушення, зазначені у цій статті, мають право посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті. Постанова про застосування адміністративно-господарських штрафів є виконавчим документом (частина п'ята статті 60 № 2344-ІІІ).
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 (далі - Положення №103) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури (далі - Міністр) і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Відповідно до пункту 5 Положення №103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань:
- здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті (пп.2);
- здійснює контроль за додержанням перевізниками вимог режиму праці та відпочинку, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (пп.19).
Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 8 Положення №103). Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2021 № 1579-р “Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті» утворено територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком, в т.ч. Відділ державного нагляду (контролю) у Львівській області.
Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України (ч. 14, 17 статті 6 Закону № 2344-ІІІ).
Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) та порядок здійснення габаритно-вагового контролю визначаються Кабінетом Міністрів України (ч.21 статті 6 Закону № 2344-ІІІ).
Відповідно до статті 6 Закону № 2344-ІІІ Кабінет Міністрів України 08.11.2006 прийняв постанову № 1567, якою затвердив Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок № 1567).
Цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.
Державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи. Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Пунктом 15 Порядку № 1567 визначено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється:
- наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;
- додержання водієм режиму праці та відпочинку.
Оформлення результатів перевірки та застосування адміністративно-господарських штрафів визначено в пунктах 20-30 Порядку № 1567.
Так, виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму (пункт 20).
У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3(пункт 21).
У разі відмови уповноваженої особи суб'єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб'єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис (пункт 22).
Справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення (пункт 25).
Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням (пункт 26).
У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5. Копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням (пункт 27, 29).
Відповідно до п. 32 Порядку № 1567 скарга на постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів може бути подана до Укртрансбезпеки. Крім того, постанова про застосування адміністративно-господарських штрафів може бути оскаржена до суду відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України).
При прийнятті рішення суд керується такими мотивами:
Закон № 2344-ІІІ визначає автомобільного перевізника як фізичну або юридичну особу, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами. ТОВ «Агро-Юг В» є суб'єктом господарювання, що має у власності вантажний автомобіль з метою використання у господарській діяльності для перевезення вантажів, що підтверджується наданими до перевірки документами та відповідає зареєстрованим в ЄДР видам економічної діяльності цього підприємства.
Отже, в розумінні Закону № 2344-ІІІ ТОВ «Агро-Юг В» є автомобільним перевізником, тому:
- зобов'язаний відповідно до статті ст.ст 18, 34 виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; - забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; - забезпечувати безпеку дорожнього руху; - організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; - здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; - забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці;
- зобов'язаний здійснювати контроль за роботою водіїв транспортних засобів, що включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю, в т.ч. Положення № 340 та Інструкції № 385;
- для здійснення вантажних перевезень зобов'язаний забезпечувати водія документами, на підставі яких виконуються вантажні перевезення, згідно переліку, передбаченого ст. 48 цього закону;
- діяльність цього суб'єкта господарювання щодо організації та здійснення вантажних перевезень підлягає державному контролю, який здійснюють посадові особи Укртрансбезпеки відповідно до Порядку № 1567;
- у випадку виявлення внаслідок здійснення заходів державного контролю фактів порушення законодавства про автомобільний транспорт може бути притягнутий до відповідальності на підставі статті 60 Закону № 2344-ІІІ.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11.02.2020 року по справі № 820/4624/17 сформував такі висновки щодо тлумачення та застосування положень ст.ст. 48, 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»:
(1) аналіз її положень дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством;
(2) положеннями статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено необхідність наявності як у перевізника так, і у водія інших документів, передбачених законодавством, а наявність протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, або індивідуальної контрольної книжки водія - в разі не обладнання транспортного засобу тахографом, передбачено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 385 від 24.06.2010, та Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 340 від 07.06.2010.
Абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що за відсутності документів, зокрема, в даному випадку протоколу перевірки та адаптації пристрою тахографа, без оформлення індивідуальної контрольної книги водія, на підставі яких виконуються вантажні перевезення до фізичних або юридичних осіб, які здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.
За приписами абзаців 2, 3, 4 пункту 6.4 Розділу VI Положення №340 у разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, Перевізник може заповнювати бланк підтвердження діяльності (додаток 4). Водії зберігають бланк підтвердження діяльності протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення. Перевізники зберігають бланк підтвердження діяльності протягом 12 місяців.
Статтею 60 Закону №2344-III передбачена відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Відповідно до абзацу 3 частини першої статті 60 Закону №2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Непред'явлення або відсутність під час проведення перевірки визначених Законом №2344-ІІІ документів, на підставі яких виконуються вантажні перевезення до фізичних або юридичних осіб, які здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами, свідчить про порушення автомобільним перевізником законодавства про автомобільний транспорт, що, відповідно, має наслідком застосування адміністративно-господарських штрафів, визначених статтею 60 Закону №2344-ІІІ.
Оскарженою постановою № ПШ 055852 від 22.05.2024 на ТОВ «Агро-Юг В» як перевізника накладено штраф в розмірі 17000 грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт при перевезенні пасажирів і вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 39 і 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме: у водія відсутні тахокарти за період із 20.03.2024 по 16.04.2024 та бланк підтвердження діяльності.
Оскільки тахокарти, інформація про режим праці та відпочинку водія за поточний день та попередні 28 днів або бланк підтвердження діяльності є «іншими документами» в контексті статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», то водій ТОВ «Агро-Юг В», здійснюючи 17.04.2024 вантажне перевезення, був зобов'язаній надати такі документи інспекторам Укртрансбезпеки безпосередньо під час проведення рейдової перевірки, - проте не надав.
Так само перевізник не з'явився на розгляд справи та не надав ні тахокарт, ні бланка підтвердження діяльності водія під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце такого розгляду, що не заперечується сторонами.
Суд відхиляє як голослівні доводи позивача про те, що на момент перевірки у водія були наявні тахокарти, проте він не зрозумів причини зупинки та під час перевірки такі не надав, адже позивач мав можливість надати всі необхідні документи, зокрема тахокарти/бланк підтвердження діяльності водія та пояснення відповідного змісту на засіданні комісії відповідача під час розгляду його справи 22.05.2024 року, але такою можливістю не скористався.
Позивач також стверджує, що за період із 20.03.2024 по 16.04.2024 водій ОСОБА_2 взагалі не здійснював перевезень та долучив до позову бланк підтвердження діяльності водія. Оцінюючи таке твердження суд враховує, що у разі, якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, то перевізник перед виїздом (рейсом) заповнює бланки підтвердження діяльності, які водій зобов'язаний зберігати протягом 28 днів з дня закінчення робочої зміни, а перевізники зберігають бланки підтвердження протягом 12 місяців. Суд визнає доречними аргументи відповідача, що долучений до позовної заяви бланк підтвердження діяльності про те, що водій ОСОБА_2 у період із 13.01.2022 по 14.04.2024 перевезення не здійснював, не впливає на оцінку законності прийнятої постанови про накладення штрафу, оскільки цей документ не був наданий відповідачу ані під час проведення рейдової перевірки, ані під час розгляду справи, хоча такий обов'язок прямо випливає з положень Закону № 2344-ІІІ, Положення № 340 та Інструкції № 385.
Отже, водій ТОВ «Агро-Юг В» 17.04.2024 не надав до перевірки перерахованих вище документів, а сам перевізник на розгляд його справи посадовою особою Укртрансбезпеки не з'явився та не спростував висновків акта перевірки № 024991 від 17.04.2024 (не надав доказів ведення обліку робочого часу та часу відпочинку водія у передбачений законодавством спосіб), тому відповідач правильно кваліфікував цю ситуацію як порушення автомобільним перевізником законодавства про автомобільний транспорт при перевезенні вантажів, що полягає у відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 Закону № 2344-ІІІ. За таких обставин постанова № ПШ 055852 від 22.05.2024 про накладення на ТОВ «Агро-Юг В» штрафу в сумі 17000 грн. на підставі абзацу 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ є правомірною.
Підсумовуючи наведені мотиви суд дійшов висновку, що доводи позивача не підтверджують порушення контролюючим органом його прав під час проведення рейдової перевірки, а оскаржуваний акт індивідуальної дії є таким, що відповідає критеріям правомірного рішення суб'єкта владних повноважень, що визначені частиною другою статті 2 КАС України. Тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити з мотивів їх безпідставності.
Враховуючи висновок суду по суті позову та керуючись встановленими ст. 139 КАС України правилами розподілу судових витрат суд покладає понесені позивачем судові витрати на нього. Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, що підлягають розподілу між сторонами.
Керуючись ст.ст. 19-22, 25-26, 90, 139, 229, 241-246, 250, 251, 255, 295 КАС України, суд -
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Понесені позивачем судові витрати покласти на нього.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
СуддяМоскаль Ростислав Миколайович