18 березня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/297/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою заступника керівника Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Міністерства культури та стратегічних комунікацій України до Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної державної адміністрації про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
Заступник керівника Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Міністерства культури та стратегічних комунікацій України звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної державної адміністрації щодо невжиття заходів з організації проведення робіт із внесення відомостей про межі і режими використання території пам'ятки археології місцевого значення «Курган №7», охоронний номер №1382 до Державного земельного кадастру;
- зобов'язати Департамент культури та туризму Кіровоградської обласної державної адміністрації відповідно до вимог чинного законодавства України вжити заходів з організації проведення робіт щодо внесення відомостей про межі і режими використання території пам'ятки археології місцевого значення «Курган №7», охоронний номер №1382 до Державного земельного кадастру.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор зазначив, що пам'ятка археології Курган № 7 взята на державний облік згідно з рішенням виконавчого комітету Кіровоградської обласної ради народних депутатів від 14.07.1988 № 227, відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом України «Про охорону культурної спадщини». На пам'ятку археології Курган № 1 присвоєно охоронний номер 1382. Однак, відповідно до інформації Головного Управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, відомості про межи і режим використання земель пам'ятки археології Курган № 7 до Державного земельного кадастру не внесені. Прокурор зазначає, що чинним законодавством передбачено обов'язок органу охорони культурної спадщини обласних державних адміністрацій затвердження документації з визначення меж і режимів використання території пам'ятки археології місцевого значення та подання заяви про внесення встановлених документацією обмежень у використанні земель до Державного земельного кадастру. Тому, просить задовольнити позов в повному обсязі.
Представником позивача подано пояснення у справі ( а.с.102-105), в яких просив задовольнити позовні вимог. Додатково зазначив, що згідно додатку до наказу МКСК від 17.12.2024 № 927 про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України охоронний номер пам'ятки археології місцевого значення Курган №7 - 1123-Кр.
Представником відповідача надано відзив на адміністративний позов ( а.с.79-83), в якому просить відмовити в задоволенні вимог. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що відносно пам'ятки археології місцевого значення Курган №7 дотримано вимоги законодавства стосовно взяття пам'ятки на державний облік та визначення щодо неї охоронної зони. Невнесення відомостей про межі і режими використання території пам'ятки археології місцевого значення Кургану №7 (охоронний номер 1382) (Гайворонська міська рада) до Державного земельного кадастру не пов'язано з діями чи бездіяльністю Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної військової (державної) адміністрації.
Прокурором подано відповідь на відзив ( а.с.117-114).
Представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив ( а.с.126-129).
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.
В просторових межах земельної ділянки з кадастровим номером 35211110100:02:000:9008 на відстані 2,1 кілометра на Схід -Північний Схід від міста Гайворон Голованівського району Кіровоградської області наявний курган №7, який відповідно до рішення виконавчого комітету Кіровоградської обласної ради народних депутатів №277 від 14.07.1988 «Про взяття на державний облік нововиявлених пам'яток археології та затвердження охоронних зон» взятий на державний облік, як пам'ятка археології місцевого значення, та йому присвоєно охоронний номер 1382 ( а.с.31-32)
Курган №7, що розташований на відстані 2,1 кілометра на Схід -Північний Схід від міста Гайворон, є об'єктом та пам'яткою культурної спадщини - пам'яткою археології місцевого значення, з присвоєним охоронним номером, та щодо нього укладено охоронний договір ( а.с.28-29).
Листом від 28.12.2022 № 06/35/5241-22 Міністерство культури та стратегічних комунікацій України зверталося до обласних та Київської міської військових адміністрацій з проханням надати переліки об'єктів культурної спадщини, які було взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом України «Про охорону культурної спадщини», та які станом на 01.12.2022 не включені до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
Листом департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації від 26.07.2023 № 29-01-17/855/0.29 наданий перелік об'єктів культурної спадщини (археологія) для занесення до Реєстру (загальна кількість - 1173 об'єктів), до якого були включені і об'єкти, зазначені у позові.
На підставі вказаного подання був прийнятий наказ МКСК від 17.12.2024 № 927 про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, де пам'ятку археології місцевого значення Курган №7 (пункт 523 Переліку, що є додатком до вищевказаного наказу) було занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України з охоронним номером 1123-Кр.
Відповідно до інформації Головного Управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 01.10.2024, відомості про межи і режим використання земель пам'ятки археології Курган № 7 до Державного земельного кадастру не внесені ( а.с.26).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
У відповідності до статті 121 Конституції України на органи прокуратури покладено функції представництва інтересів громадян і держави в судах у випадках визначених законом.
Право на звернення прокурора або його заступника до адміністративного суду в інтересах держави передбачено статтею 24 Закону України «Про прокуратуру» та статтею 53 КАС України.
Частиною другою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно з частиною 4 статті 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
Відповідно до частини п'ятої статті 53 КАС України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд враховує, що охорона культурної спадщини, відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» (далі - Закон) являє собою систему правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об'єктів культурної спадщини.
Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень Закону об'єкти, включені до списків (переліків) пам'яток історії та культури відповідно до Закону Української РСР «Про охорону і використання пам'яток історії та культури», визнаються пам'ятками відповідно до цього Закону.
Згідно зі ст. 1 Закону пам'ятка культурної спадщини - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, або об'єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
Частиною 2 ст. 2 Закону передбачено, що кургани за видами культурної спадщини відносяться до археологічних об'єктів культурної спадщини.
Згідно з ч.1 ст. 14-1 Закону територія пам'ятки - це територія, історично і топографічно пов'язана з розпланувально-просторовою еволюцією пам'ятки, для якої визначається спеціальний охоронний режим н використання з метою збереження цілісності пам'ятки.
Межі та режими використання території пам'ятки визначаються науково-проектною документацією, що складається за результатами проведених досліджень.
Рішення про затвердження науково-проектної документації з визначення меж і режимів використання території пам'ятки приймається органом охорони культурної спадщини Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями - щодо територій пам'яток місцевого значення.
Режим використання території пам'ятки встановлює обмеження діяльності у використанні відповідної території (земель). Будь-яка діяльність у межах території пам'ятки має здійснюватися з дотриманням режиму використання пам'ятки, у тому числі всіх обмежень у використанні земель, зокрема у сфері забудови (ч. 2 ст. 14-1 Закону).
Чинним законодавством передбачено визначення меж і режимів використання території пам'ятки археології у разі відсутності затвердженої науково-проектної документації.
Так, ч.3 ст. 14-1 Закону передбачено, що до затвердження науково-проектної (науково-дослідної) документації з визначення меж та режимів використання території пам'ятки відповідно до частини першої цієї статті межа території пам'ятки для пам'яток археології - курганів за межами населених пунктів встановлюється - 300 метрів навколо пам'ятки або орієнтовного географічного центру (центроїда) знахідки фрагмента ділянки археологічного культурного шару, визначеного в обліковій документації.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону режими використання пам'ятки визначаються науково-проектною (науково-дослідною) документацією, що складається за результатами проведених досліджень.
Рішення про затвердження науково-проектної (науково-дослідної) документації з визначення режимів використання пам'ятки приймається органом охорони культурної спадщини Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями - щодо пам'яток місцевого значення.
Частиною 3 ст. 24 Закону передбачено, що до визначення у встановленому порядку режиму використання пам'ятки відповідно до частини другої цієї статті режим використання пам'ятки встановлюється відповідно до режимів використання, рекомендованих в обліковій документації або в охоронному договорі.
У разі невизначення режиму використання пам'ятки в обліковій документації, охоронному договорі на пам'ятці допускаються лише консервація, реставрація, музеєфікація, ремонт, пристосування.
Відомості про режими використання пам'ятки (у тому числі режими, встановлені відповідно до абзаців першого і другого цієї частини) вносяться до Державного земельного кадастру, містобудівного кадастру як обмеження у використанні земель.
Таким чином, у разі не затвердження науково-проектної документації, законодавцем передбачено встановлення межі території пам'ятки археології для курганів за межами населених пунктів на відстані 300 метрів навколо пам'ятки або орієнтовного географічного центру (центроїда) знахідки фрагмента ділянки археологічного культурного шару, визначеного в обліковій документації та встановлення режиму використання - консервація, реставрація, музефікація, ремонт, пристосування.
Згідно ч. 4 ст. 14-1 Закону відомості про межі і режими використання території пам'ятки підлягають внесенню до Державного земельного кадастру, містобудівного кадастру як відомості про обмеження у використанні земель (у тому числі у сфері забудови).
Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючих об'єктів культурної спадщини (щодо встановлення меж території пам'ятки, що є складовою облікової документації) затверджується органом охорони культурної спадщини Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями - щодо пам'яток місцевого значення.
Протягом трьох робочих днів з дня затвердження технічної документації орган, що її затвердив, має забезпечити подання заяви про внесення встановлених документацією обмежень у використанні земель до Державного земельного кадастру.
Обов'язковість проведення землеустрою щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж земель, обмежених у використанні, передбачена також ст. 20 Закону України «Про землеустрій».
Враховуючи викладене, чинним законодавством передбачено обов'язок органу охорони культурної спадщини обласних державних адміністрацій затвердження документації з визначення меж і режимів використання території пам'ятки археології місцевого значення та подання заяви про внесення встановлених документацією обмежень у використанні земель до Державного земельного кадастру.
Суд зазначає, що відсутність встановлених меж та режимів використання пам'ятки в натурі з внесенням відповідних відомостей про відповідні обмеження у використанні земель до Державного земельного кадастру фактично унеможливить збереження об'єкту культурної спадщини.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини» землі, на яких розташовані пам'ятки археології, перебувають у державній власності або вилучаються (викуповуються) у державну власність в установленому законом порядку, за винятком земельних ділянок, на яких розташовуються пам'ятки археології - поля давніх битв.
Норма статті 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини» в частині перебування земель під пам'яткою археології виключно у державній власності в такій редакції з 16.12.2004, однак органами охорони культурної спадщини Кіровоградської обласної військової адміністрації до цього часу не вжито заходів щодо внесення відомостей про межі та режими використання території пам'ятки археології Курган № 1 Курганної групи № 1.
Таким чином, відсутність визначених меж створеного у встановленому законом порядку об'єкту культурної спадщини впливає на дотримання вказаних вище вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини, у тому числі дотримання обмежень у землекористуванні.
З урахуванням наведеного суд дійшов до переконання, що відповідач, будучи обізнаним про наявність обов'язку із забезпечення внесення відомостей про межі та режими використання території пам'ятки археології Курган № 7 не вжив достатніх заходів для виконання наведених повноважень, для захисту інтересів держави та місцевої громади.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку про задоволення позовних вимог.
Згідно ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
З огляду на викладене, суд зазначає, що судовий збір в розмірі 3028,00 грн. не підлягає стягненню.
Керуючись ст.ст.139, 246, 255, 292-297, 325, 382 КАС України, суд, -
Позовну заяву заступника керівника Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області (вул. Паркова, 13, смт. Голованівськ, Голованіський район, Кіровоградська область, 26500, ЄДРПОУ 02910025) в інтересах держави в особі Міністерства культури та стратегічних комунікацій України (вул. Івана Франка, 19, м. Київ, 01601, ЄДРПОУ: 43220275) до Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної державної адміністрації (пл. Героїв Майдану, 1, м. Кропивницький, 25022, ЄДРПОУ 02228747) про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної державної адміністрації щодо невжиття заходів з організації проведення робіт із внесення відомостей про межі і режими використання території пам'ятки археології місцевого значення «Курган №7», охоронний номер №1123-Кр. до Державного земельного кадастру.
Зобов'язати Департамент культури та туризму Кіровоградської обласної державної адміністрації відповідно до вимог чинного законодавства України вжити заходів з організації проведення робіт щодо внесення відомостей про межі і режими використання території пам'ятки археології місцевого значення «Курган №7», охоронний номер №1123-Кр. до Державного земельного кадастру.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду А.В. САГУН